Московія відчуває наслідки економічного виснаження, що може змусити скоротити бюджети на війну.

Photo: armyinform.com.ua

Фінансові резерви Московії для фінансування війни.

Головним джерелом фінансування рекордних витрат на армію в Московії є Фонд національного благополуччя (ФНБ) — резервний фонд, який за три роки фінансування війни втратив майже 70% заощаджених коштів із 2008 року від нафтогазових доходів.

Ексміністр фінансів Московії Задорнов заявив, що при зниженні цін на нафту залишків ФНБ вистачить на пів року. Цю заяву він зробив після того, як ліквідна частина ФНБ зменшилася з 10.8 трлн (113.5 млрд$) на початок 2022 року до 3.8 трлн (37.5 млрд$) на кінець 2024 року.

Але московський міністр не уточнив, якими мали б бути ціни на нафту, щоб ФНБ вичерпався за 6 місяців. Тож погляньмо.

ФНБ використовують для покриття двох видів дефіцитів:

•  У разі зниження закладених у дохідну частину цін на нафту.

• У разі незапланованого збільшення видаткової частини.

На 2025 рік у бюджет Московії закладений дефіцит на рівні 1,17 трлн рублів. Але ці плани не відповідають дійсності, бо, як і у 2022/23/24 рр., дефіцит бюджету впродовж року збільшувався вдвічі до коридору 3-3.5 трлн (32-35 млрд $). За збереження поточних трендів це відбудеться й цього року.

Для прикладу, у січні 2025 р. дефіцит бюджету Московії склав 1,71 трлн рублів, перевершивши за місяць розмір дефіциту запланованого на весь рік. У Москві пояснили це «авансовими платежами». Частково, можливо, це й правда, але ці авансові платежі більші за аналогічний період у січні 2024 р. у 14 разів.

Це демонструє те, що «запланований дефіцит на 2025» не буде відповідати дійсності, як це відбувалось і у 2022, і у 2023, і у 2024 роках. Центральний Банк (ЦБ) Московії вже змінив бюджетний прогноз щодо інфляції та середньої ставки на рік. Це саме очікує впродовж року і прогноз дефіциту бюджету.

Зараз нафтогазові доходи не надходять так, як заплановано. Закладені середньорічні параметри московського бюджету нафтових доходів на 2025 рік — 69,7$ ціна за барель за середнім курсом 96,5 рублів за долар. Якщо середньорічна ціна московської нафти менша за 69,7$, це утворює дефіцит, який необхідно перекривати коштом ФНБ. Якщо курс менше ніж 96,5 рублів, це податковий розрив, який теж необхідно покривати коштом ФНБ.

За даними Reuters/Bloomberg другий тиждень поспіль московська нафта торгується нижче бюджетних порогових значень у районі 59,33-60,35 при курсі рубля 90-91.

Головна причина падіння ціни на нафту нижче бюджетного орієнтира — це великий дисконт, який має давати Московія через санкції, а також власне поступове зниження ціни на нафту.

Якщо подібна ситуація продовжиться, то за нашими підрахунками цілком ймовірним є сценарій, що ліквідна частина ФНБ може бути використана вже до вересня-жовтня 2025 року. Після чого вільнодоступний фінансовий резерв для фінансування потреб війни буде вичерпано і це змусить Москву переглядати військовий бюджет у бік скорочення вже у 2026 році.

А поки довготривалий ефект санкцій та економічного виснаження змушує Кремль скорочувати соціальні видатки, а галузі економіки та регіони, через недоотримання фінансування, зіштовхуються з бюджетними кризами

Низові ознаки загострення кризових явищ московської економіки:

1. Затримка фінансування стратегічних об’єктів.

Один із найбільш інфраструктурних проєктів, який особисто був ініційований Путіним з позначкою «стратегічний», нині перебуває на межі зриву введення в експлуатацію. йдеться про будівництво федеральної магістралі Москва – Єкатеринбург М-12, яка мала бути відкрита наприкінці 2024 року, але цього не сталося через масове звільнення працівників. Через це відкриття було перенесено на весну 2025 року.

Причина звільнень — багатомісячні затримки заробітної плати, що розпочались з вересня 2024 р. Середня заборгованість працівникам становить 2-3 місяці. Як наслідок, на одній із ділянок траси, де працювало 1000 робітників, понад 600 звільнились або відмовляються виходити на роботу. 

Інший випадок — будівництво укріплень у Курській області. У момент успішної операції українських сил московська влада почала будувати нові лінії укріплень довкола Курська. Але на той момент так і не розрахувалася з підрядниками за збудовані минулі укріплення. Один з підрядників у соціальних мережах закликав колег та працівників виходити на Червону площу, після чого був заарештований на 8 діб.

 2. Зменшення валютних депозитів у банківській системі.

Це другий важливий індикатор загострення негативних проявів в економічній системі Московії. Запаси валюти в банках Московії перше впали до рівня передкризового 2008 року. Станом на листопад 2024 року на клієнтських юридичних та фізичних рахунках у банках Московії зберігалось 159 млрд$. До початку широкомасштабного вторгнення банківська система Московії мала валютних депозитів вдвічі більше — 301 млрд$.

Зменшення валютних депозитів — це не тільки долари та євро, але і юані та інші валюти. Зменшення депозитів знижує адаптивну гнучкість самої банківської системи. 

Подальші економічні тенденції для Московії залишаються невтішними. Тільки за грудень 2024 року фізичні та юридичні особи зняли з валютних депозитів 4,9 млрд$. За четвертий квартал відтік валюти склав рекордні 15.9 млрд$.

3. Стрімкий ріст базової та споживчої інфляції.

У січневому звіті Центральний Банк (ЦБ) Московії підсумував ситуацію з інфляцією так: «Ознаки переходу до послідовного гальмування росту цін (інфляції) — відсутні». Відмова ЦБ у грудні підвищити ключову ставку через політичний тиск має свої наслідки сьогодні. 

В результаті інфляція розігналась у грудні-січні з 11% до 14,5%, якщо брати місячний темп у річному вираженні.

Споживча інфляція ж досягла 22,9% (базові потреби + продуктовий кошик). Пересічні люди відчувають саме «споживчу інфляцію».

Інфляція буде зростати, тому що не усунені першопричини – високі військові видатки. При цьому після довготривалого конфлікту між олігархічним оточенням Путіна та головою Центрального банку Набіулліною перші отримали схвалення Путіна, що призвело до того, що Центральний банк втратив незалежність як регулятор. Дослідження Союзу промисловців та підприємців Московії продемонструвало, що 37% компаній підготували річні плани для підвищення цін на власну продукцію. Ця цифра збільшилась за 9 місяців майже у два рази (у квітні 2024 показник був 19%).

4. Тіньовий вивід капіталів з Московії оновив рекорди тридцятирічної давнини.

Тіньове виведення капіталів з Московії через сірі платіжні схеми досягло рівня 90-х років.

Одним із другорядних наслідків від санкцій є вимивання реальних коштів з московської економіки. Щоб обійти санкції московські підприємства використовують різні «прокладки» через треті країни. 

Однак саме ці схеми спрощують для московського бізнесу виведення капіталів з країни, бо чим більше коштів проходить через проміжні транзитні етапи, щоб дійти до кінцевого контрагента, тим більший ризик, що на якомусь з етапів ці кошти просто «зникнуть».

Так, звіт ЦБ Московії продемонстрував, що у 2024 році через сірі платіжні операції з країни вивели 9,6 млрд$, які тепер «не можуть відстежити та знайти». 

Якщо порівнювати з 2021 р., то відплив капіталів через сірі схеми збільшився у 96 разів і досяг рівня 1995-98 рр. московської економіки, коли Московія переживала одну з найбільших економічних криз. Найважливіше те, що ці кошти (які вивели) є найбільш ліквідними для економіки.

5. Бюджетні кризи почали охоплювати цілі регіони Московії.

Найбагатший гірничовидобувний регіон Московії скорочує у два рази персонал дитячих садків та у чотири рази обслуговування ЖКГ через брак коштів та найбільшу бюджетну кризу регіону.

Кузбас, а точніше Кемеровська область, на яку припадає 60% видобування кам’яного вугілля та 80% коксівного вугілля, зіткнувся з неможливістю профінансувати базові потреби області.

Причиною стало падіння доходів регіону на 13% та, як наслідок, зменшення бюджету області на 20% — з 308 млрд рублів у 2024 р. до 246 млрд на 2025 рік. Важливо ще зазначити, що ці цифри необхідно корелювати з урахуванням девальвації рубля. 246 млрд рублів за купівельною спроможністю у 2025 році  будуть нееквівалентні 246 млрд у 2024 році.

Головною причиною зменшення доходів стала криза у вугільній промисловості, внаслідок якої у 2024 році вугільні підприємства Московії зазнали збитків у 91 млрд рублів, хоча у 2023 році отримали прибуток у 350 млрд рублів.

Попри публічну обіцянку Путіна «надати допомогу регіону», регіон не отримав додаткових надходжень. Тому місцева влада була змушена розпочати секвестр (скорочення видатків).

Першими під скорочення потрапили видатки на житлово-комунальне господарство — з 34 млрд до 8 млрд рублів.

Цього виявилось недостатньо для покриття дефіциту. Тому вирішили скоротити видатки на освіту — з 65 до 57 млрд рублів. Зараз стало відомо, що під скорочення потрапили дитячі садки.

Московським ЗМІ стало відомо розпорядження місцевої влади, згідно з яким у дошкільних закладах звільнять майже половину персоналу. Інформацію підтвердили й в інших дошкільних закладах. Співробітники ще трьох дитсадків підтвердили підготовку до звільнень. Вихователів змушують написати заяву за власним бажанням. Співробітниця однієї з установ анонімно розповіла виданню, що в її дитсадку з 14 викладачів звільнили вже 7.

Місцева влада відмовляється від коментарів, але визнає найбільшу бюджетну кризу в регіоні за останні роки.

Висновок.

Довготривала війна та санкційний тиск значно виснажили гнучкість московської економіки реагувати на поточні ризики. Продовження тиску та виснаження створюють передумови до макроекономічних потрясінь Московії, таких як стагфляція та неконтрольована інфляція наприкінці 2025 року, оскільки перші прояви вже стають все більш очевидними як на макро-, так і на мікрорівнях.