Спроба Московії перевірити серйозність санкцій

*Московія – історична та правильна назва Російської Федерації.

Нові санкції від ЄС. Спроба Московії перевірити серйозність санкцій. Такер Карлсон допомагає Путіну створити нові погрози. Насправді ці фрагменти подій тісно пов’язані між собою.

Максимальний ефект тиску на Московію від останніх санкцій США припаде на середину березня, оскільки санкції поступово набувають чинності й остаточно мають почати діяти з 15 березня.

У межах цих очікувань азійські покупці московської нафти починають шукати та бронювати альтернативи на арабському, казахстанському та африканському нафтових ринках, про що повідомляє Bloomberg.

У разі збереження тенденції, а це залежить безпосередньо від здатності США стежити за дотриманням уже введених санкцій попередньою адміністрацією, московський експорт нафти (в Китай та Індію) після березня може обвалитись на третину.

В кінці січня в низці видань на рівні інсайдів почали з’являтись повідомлення про підготовку певної провокації з боку Московії.

Провокація полягає в наступному: на підсанкційних танкерах розвантажити «підсанкційну нафту», щоб продемонструвати індійським та китайським покупцям, що нова адміністрація США не буде контролювати дотримання санкцій введених в останні тижні каденції Байдена, і тому китайські та індійські покупці можуть без пересторог бронювати постачання нафти з Московії на березень-квітень.

Москві критично необхідно переконати індійських та китайських покупців до того, як ці покупці перейдуть на середньострокову співпрацю з іншими постачальниками.

Ці чутки про спробу провокації підтверджує той факт, що оперативно в ніч із 28 на 29 січня голова європейської дипломатії Кая Каллас подзвонила держсекретарю США Марку Рубіо. Саме структура Держсекретаріату США стежить за дотриманням первинних та вторинних санкцій та подає запит на розширення санкцій щодо порушників.

За результатами розмови Рубіо підтвердив Каллас, що буде збережено максимальний санкційний тиск на Московію. Ця новина була оперативно опублікована і стала сигналом для індійських та китайських покупців, які б потенційно могли погодитись на ризикований «експеримент Москви».

Далі ж ЄС готує великий і дієвий санкційний пакет на аграрний сектор, енергетику та тіньовий флот Московії, який планує прийняти найближчим часом. У разі його погодження, в поєднанні з початком повної дії санкцій США, Московія може наприкінці березня-квітня зіткнутись з певним «шоком» в нафтогазових доходах, що неодмінно в перспективі вплине на здатність Москви підтримувати видатки на війну.

Але варто брати до уваги, що через позицію Угорщини та Словаччини європейські санкції з першого разу будуть прийняті лише частково або заблоковані взагалі.

Погоджені санкції будуть ті, які не потребуватимуть одностайності. За повідомленнями з Брюсселя це стосується введення додаткових мит на московську агропродукцію та добрива. Щодо енергетичного сектору (тіньовий флот та  СПГ) санкції потребують одностайності й, очевидно, будуть ветовані Орбаном та Фіцо. Тому їх розгляд  перенесуть на березень.

Але в рамках стратегії максимального санкційного тиску на Московію це не критично. Якщо в березні санкції з боку ЄС на енергетичний сектор Московії будуть зрештою погоджені, то тоді вони зможуть «накластись» ефектом на американські, унеможливлюючи для Москви адаптацію під них, як це було раніше.

Можливість погодження енергетичних санкцій в березні від ЄС буде залежати від трьох факторів

• 1. Від максимального внутрішнього та зовнішнього тиску на уряд Фіцо у Словаччині, який зараз займає промосковські позиції через потребу примусити Україну транспортувати московський газ, кошти від якого пізніше Москва використовує для загарбницької війни.

• 2. Від того, який уряд буде сформований в Німеччині, й чи лояльні до Москви партії будуть мати «блокуючу меншість».

• 3. І як наслідок перших двох пунктів — це можливість посилення тиску на Угорщину, як це було у всі минулі рази, коли були необхідні рішення одностайності.

Саме третій пункт буде вирішальним, але у разі реалізації двох перших, третій пункт може стати цілком ймовірним через позицію США. Стратегічно для американців вигідні нафто-газові санкції проти Московії, оскільки це звільняє європейський ринок від московських енергоносіїв для американських енергетичних кампаній.

Також важливе місце посідає позиція польського прем’єра Туска, який представляє Польщу як країну,  що головує в ЄС і, схоже, має намір вчинити політичний тиск на Будапешт для прийняття необхідних санкцій.

Усвідомлюючи потенційний ризик для себе, Московія одним із методів перешкодити введенню нових санкцій обирала ряд інформаційних операцій. Москва намагається віднайти новий формат погроз, щоб  принаймні змусити країни Європи відкласти рішення для додаткового опрацювання ризиків.

Після втрати інструменту «ядерного шантажу та погрози в ескалації», невдалої інформаційної операції  Москви із системою «Орешник», про яку вже всі забули, навіть сам Кремль, завдяки американському пропагандисту Москви Такеру Карлсону, який розпочав новий виток дезінформації через відповідні публікації.

Це насичення інформаційного медіаполя про «ніби план вбити Путіна» і, як наслідок, відповідь Москви. Також замінено.

Ціль одна — створити інформаційні умови "невизначеності" та "потреби зважити рішення" в ЄС, щоб пом’якшити санкції, які з кінця березня можуть збігтися із санкціями США, ухваленими адміністрацією Байдена наприкінці його президентського терміну.