Російським регіонам не вистачає грошей. Як війна виснажує місцеві бюджети РФ?

Колаж Главред, фото - ua.depositphotos.com

Щоб зрозуміти наскільки структурною є криза в Росії, ми звернули увагу на регіональні бюджети країни.

Дефіцит бюджетів

За даними Федерального казначейства, у першому півріччі 2025 року дефіцит консолідованого бюджету РФ зріс до 4,95 трлн рублів.

Консолідований бюджет варто відрізняти від федерального бюджету. Федеральний бюджет затверджується законодавчо. Консолідований бюджет об’єднує, крім федерального бюджету, також усі бюджети суб’єктів РФ і місцеві бюджети (муніципалітетів) та є переважно аналітичним інструментом.

У січні-травні дефіцит федерального бюджету РФ склав 4 трлн 443,6 млрд рублів (попередні дані Мінфіну показували дефіцит у розмірі 3,4 трлн рублів за цей період).

Консолідовані бюджети суб’єктів РФ у січні-червні були виконані з дефіцитом 397,8 млрд рублів, коли за аналогічний період 2024 року, навпаки, було зафіксовано профіцит 855,8 млрд рублів. Загалом у 2024 році місцеві бюджети мали дефіцит 297,4 млрд рублів.

Тобто у 3-му та 4-му кварталах 2024 року весь накопичений місцевими бюджетами профіцит зник, і вже на кінець року у регіонів утворився дефіцит, який збільшився до середини 2025 року. Як так сталося?

Полювання за головами

Ще наприкінці 2023 року Кремль, щоб не проводити непопулярну та політично небезпечну мобілізацію, почав спускати відповідальність (плани) за рекрутинг новобранців на регіони з вимогою “збільшувати заохочення”. Поки добровольців було достатньо, то додаткові регіональні виплати зростали помірно та посильно для місцевих бюджетів.

Але під час 1-го та 2-го кварталу 2024 року потік добровольців почав слабшати. Якщо загалом у 2023 році, за даними Міністерства оборони Росії, було набрано 540 тисяч новобранців, то в період з січня по липень 2024 року – 190 тисяч осіб, за словами Дмитрія Медведєва, заступника голови Ради безпеки РФ (на диво, цифри, які дає Медведєв щодо темпів мобілізації, зазвичай близькі до оцінок аналітиків, порівняно з усіма його іншими заявами).

Щоб зберегти рівень виконання планів мобілізації перед Кремлем, регіони прискорили змагання за голови. Тим більше, підвищувати одноразові заохочувальні виплати дозволяв як профіцит місцевих бюджетів, так і накопичені резерви регіонів.

На початку 2024 року розпочалося зростання виплат новобранцям за підписання військових контрактів. Наприклад, у березні у Нижньогородській області бонус зріс до 500 тисяч рублів – таким чином, разом з федеральною виплатою у розмірі 195 тис. руб. військовослужбовці отримували 695 тис. руб. У квітні Нижньогородська область, а також, наприклад, Краснодарський край, підняли регіональні виплати до 1 млн рублів.

У червні-листопаді зростання виплат посилилося, що можна побачити на графіку нижче.Динаміка зміни одноразових виплат російським контрактникам (середній розмір виплати у топ-10 російських регіонах). Джерело: Істребін.UA

Регіони, маючи великий профіцит (хтось – від стабілізації цін на енергоресурси, хтось – від додаткових податків від “нагрівання” ВПК), влаштували перегони з виконання планів військового рекрутингу, тобто мобілізації.

У результаті тільки за серпень бонус підняли 47 регіонів, а розмір найбільших регіональних виплат зріс за три наступних місяці у півтора рази. Якщо станом на 13 серпня 2024 року до трійки найбільш щедрих регіонів входили Москва (1,9 млн рублів), Санкт-Петербург (1,7 млн) і Карачаєво-Черкесія (1,6 млн), то до 22 листопада лідерами рейтингу стали Бєлгородська та Нижньогородська області (по 2,6 млн) і Ханти-Мансійський автономний округ (2,2 млн), фіксує проєкт Re: Russia.

Розмір регіональної (зелений колір) та федеральної виплати (блакитний колір) та темпи військового рекрутингу за день (червона лінія) у Московській області протягом 2024 року. Джерело: Яніс Клюґе

Економісти вважають, що скорочення виплат у регіонах, у яких це було зафіксовано, може бути пов’язано зі зростанням дефіциту бюджетів. У травні державні збори Башкортостану внесли поправки до закону про бюджет 2025 року, збільшивши дефіцит до 3% – з 4 млрд рублів до 9,8 млрд. У Нижньогородській та Самарській областях дефіцит бюджету за підсумками першого кварталу становив 19% і 6% відповідно.

У червні 2025 року розпочався новий раунд підвищення виплат. Наприкінці червня трійка лідерів (Марій Ел, Нижньогородська область і Свердловська область) пропонували контрактним сукупний бонус у середньому у розмірі 2,62 млн рублів. Також у серпні Головне управління розвідки МО України повідомляло, що у Татарстані підняли бонус до 3,1 млн рублів, у Рязанській області обіцяють доплачувати на 1 млн більше, у Кабардино-Балкарії підвищили суму з 1,5 до 1,8 млн.

За підрахунками Яніса Клюґе, темпи рекрутингу контрактників інтенсивно зростали у кінці 2024 року – з приблизно 750 осіб в день у серпні до приблизно 1700 у день у січні 2025 року. Потім після просідання темпи стабілізувалися на рівні 1200-1300 осіб в день у березні-квітні. Влітку Росія вербувала приблизно 1000 осіб на день.

Підхід Клюґе до підрахунку темпів військового рекрутингу ґрунтується на аналізі даних про виплачені регіональні бонуси за підписання контракту. Клюґе узагальнює бюджетну статистику 37-ми регіонів, у яких проживає 43% населення Росії, а потім екстраполює отримані дані на всю країну.Темпи військового рекрутингу в Росії у 2024-2025 рр. Джерело: розрахунки Яніса Клюґе на основі даних Міністерства фінансів

Відповідно, високі втрати росіян на полі бою серйозно тиснуть на російські бюджети. На початку липня 2025 року головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський оцінив втрати російської армії за перше півріччя у 230 тисяч вбитих та поранених.Орієнтовна оцінка витрат на “живу силу” у першому півріччі 2025 року. Джерело: Re: Russia

Відповідно, за рік при збереження динаміки втрат і військового рекрутингу ці витрати складуть більше 4 трлн рублів, що еквівалентно 9,5% суми очікуваних витрат федерального бюджету 2025 року, 5,5% витрат консолідованого бюджету 2024 року і 2% російського ВВП.

Обвал промисловості

Практично кожен другий регіон РФ вже перебуває у промисловій рецесії. За результатами першого півріччя, тільки 46 суб’єктів РФ з 85-ти показали зростання промислового виробництва (з урахуванням ВПК). Головною особливістю є нерівномірність, оскільки ряд регіонів продемонстрували двозначне зниження промислового виробництва.

Обвал промисловості зафіксували: Північна Осетія – Аланія (-21,8%), Дагестан (-16,1%) і Костромська область (-10,4%). Також у топ-5 суб'єктів-антилідерів опинилися Калмикія (-9,9%) і Мурманська область (-8,9%).Регіони з найбільш позитивною та негативною динамікою промислового виробництва за перше півріччя 2025 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року, %. Джерело: Росстат

44 регіони з 85-ти зіткнулися зі спадом будівництва: в Бурятії, Мурманську, Магаданській і Костромській областях він подвоївся (близько 50%), а в Калмикії обсяги будівництва обвалилися більш ніж у 8 разів (-87,7%).

35 з 85 – стикаються зі зниженням доходів місцевого бюджету. Головним болем для губернаторів було стягнення податку на прибуток – ключового джерела грошей для регіонів, який забезпечує їх кожним третім рублем власних доходів.

Загалом регіони втратили 223 млрд рублів податку на прибуток порівняно з минулим роком (-7,8%). При цьому в ряді областей спад став обвальним: -53,9% у Республіці Комі, -43,6% у Карелії, -35,5% у Ненецькому автономному окрузі, -33,3% у Челябінській області.

Саме податок на прибуток буде однією з прихованих дірок кремлівського бюджету. На початку 2025 року податок був підвищений з 20% до 25%, і, відповідно, центральний та місцеві бюджети відштовхувались від очікувань збільшення податкової бази.

Через те, що при бюджетному плануванні не було взято до уваги “гальмування” економіки і перехід до “рецесії”, що неодмінно впливає на економічну активність і, відповідно, на обсяги податку на прибуток, зараз це стає причиною додаткових проблем для Кремля.

Росстат заявляє, що промисловість додає 0,8% за підсумками 7 місяців цього року. Це, однак, у 7 разів менше, ніж минулого року, коли обсяги виробництва зросли на 5,6%. І цього вже недостатньо. ВЭБ вже фіксує технічну рецесію (падіння ВВП у першому кварталі – 0,5%, падіння у другому – 0,6%). Ще один квартал падіння – і можна говорити про рецесію як сталий тренд.

Резерви регіонів

У 2024 році регіони покрили дефіцит за рахунок наявних місцевих заощаджень бюджету, але це призвело до вичерпання місцевих ліквідних резервних фондів, хоч номінально обсяги фондів зросли.

Резерви 10-ти з 83 суб’єктів РФ були вичерпані (це без окупованих). Такі регіони як Інгушетія, Калмикія, Омська, Магаданська, Ярославська та інші області та регіони почали 2025 рік із резервними фондами від 0,02% до 0.1% від річних видатків місцевого бюджету.

Ще 54 з 83 після покриття дефіциту у 2024 році мали на рахунках резервні кошти в розмірі лише 10% від річних потреб.Московськими експертами очікується, що до кінця року дефіцит місцевих бюджетів сумарно зросте до 1,9 трлн рублів. Наявних резервів в місцевих бюджетів вистачить покрити лише близько 40% акумульованого дефіциту у 2025 році. Це незважаючи на те, що загалом в резервах місцевих бюджетів 2,9 трлн, але більша частина цих коштів вкладена в ОФЗ чи є заставою за кредитами. Інша причина, що 40% місцевих резервів з 83 суб’єктів – це Москва.

Перспективи

Якщо врахувати лише регіональні та федеральні одноразові виплати, то середня вартість залучення контрактника зросла з 1,5 млн рублів у січні 2025 року до приблизно 2 млн рублів сьогодні. Яніс Клюґе припускає, що до кінця 2025 року вартість одного солдата, ймовірно, зросте до 2,5 млн рублів.

Це дорого. За оцінками, у серпні було підписано майже 35 тисяч нових військових контрактів. При виплатах у 2 мільйони рублів за солдата підписання 35 тисяч контрактів коштуватиме 70 мільярдів рублів (840 мільярдів рублів на рік, якщо екстраполювати ці дані). І це далеко не повна картина, оскільки федеральні та регіональні виплати становлять лише частину витрат на рекрутинг.

Теоретично Росія може здійснювати військовий рекрутинг за моделлю дороговартісного фінансового стимулювання ще щонайменше рік, про що пише Клюґе. Але у якийсь момент Кремль може бути змушений відмовитися від цієї моделі для проведення повноцінної хвилі мобілізації, як це відбулося у вересні 2022 року.

Регіональні бюджети наразі виплачують більшу частину одноразових преміальних виплат. Проте невдовзі регіонам доведеться вирішувати проблему дефіциту бюджетів (деякі це вже розпочали). Вони мають два варіанти:

1. Просити дофінансування у федерального бюджету або брати кредити від велику ставку.

2. Скорочувати власні видатки.

Проблема з першим варіантом у тому, що федеральний бюджет уже має рекордний дефіцит за 7 місяців у майже 5 трильйонів рублів. Навряд чи знайдеться зайвий 1-2 трлн для дофінансування місцевих бюджетів.

Залишається другий варіант. Вагома частка місцевих бюджетів у першій половині року й так провели секвестри (скорочення видатків). Але місцеві виплати за підписання контракту здебільшого залишалися недоторканими. Наприкінці року, ймовірно, місцеві бюджети постануть перед дилемою, що робити з виплатами за контракт, які є ключовою мотивацією для підписання.

Зрештою, зараз вже фіксується зростання кількості повідомлень про різні форми схиляння та примусу до підписання контрактів серед солдатів-строковиків. Кількість таких випадків різко зросла у червні по всій Росії, фіксує видання “Верстка”. У Забайкальському краї міністерство культури зобов’язало культурні установи (музеї, театри, бібліотеки тощо) допомагати військоматам у пошуку добровольців для війни. Міністерство оборони дедалі частіше заманює добровольців за допомогою онлайн-пошуку роботи. Регіональні міністерства освіти пропонують військові контракти неуспішним студентам.

Очевидно, через нестачу грошей у Росії намагаються зупинити або навіть знизити зростання одноразових виплат, зберігаючи при цьому темпи набору контрактників за допомогою методою примусу, констатує Re: Russia.

Через посилення економічних та фінансових проблем, які негативно впливатимуть на темпи такої мобілізації, Кремль може стати більш поступливим щодо війни. Або ж, зрештою, він може продовжувати війну й ризикнути фактично всім (економікою, геополітичними позиціями та навіть можливістю утримувати окуповані територію)

Вірогідно, Росія спробує використати вікно можливостей, яке звужується, для проведення ще однієї масштабної наступальної кампанії, щоб остаточно змінити ситуацію на полі бою на свою користь, що може дозволити досягнути більшості або всіх своїх цілей у війні. Але ціна є високою, а результат – далеко не гарантованим.

Ключовою проблемою залишається Дональд Трамп. Навіть не через його небажання посилювати тиск на Росію. А тому що через нього Кремль має гарантований канал виходу (заморожування) з війни для того, щоб зафіксувати окуповані території, як тільки ситуація стратегічно стане невигідною для росіян.