Європейська боротьба за заморожені активи Росії: Бельгія проти решти ЄС

Фото: AFP

Бельгія: страх чи корисливість?

Річ у тім, що саме в Бельгії, у міжнародному депозитарії Euroclear, зберігається левова частка заморожених російських активів. Це близько 180 мільярдів євро із загальних 300 мільярдів доларів по всьому світу.

Офіційно Бельгія мотивує своє небажання підтримувати конфіскацію активів турботою про свою репутацію як міжнародного фінансового центру. Глава МЗС Бельгії Максим Прево неодноразово заявляв, що такий крок “підірве довіру до євро” та поставить під загрозу інтереси інших країн, які також тримають свої суверенні активи в Брюсселі.

Однак прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер пішов далі, почавши використовувати аргументи, більш характерні для угорського лідера Віктора Орбана. У листі до Урсули фон дер Ляєн де Вевер стверджував, що “поспішне прийняття запропонованої схеми репараційного кредиту як побічний ефект призведе до того, що ЄС фактично завадить досягненню близької мирної угоди”.

Ця аргументація має декілька логічних протиріч. По-перше, будь-які “мирні переговори” наразі є фарсом, оскільки Кремль не готовий йти на реальні поступки й вимагає капітуляції України. По-друге, за майже чотири роки наявність заморожених активів жодним чином не стимулювала Росію припинити війну. До того ж використання цих коштів, навпаки, може підвищити для Кремля розуміння реальних втрат від війни.

Важливо зазначити, що законодавство Бельгії передбачає корпоративний податок 25% на дохід, отриманий від активів, що зберігаються на території країни. Це означає, що такий податок стягується і з заморожених російських активів. За підсумками 2024 року, він оцінюється приблизно в 1,7 мільярда євро.

За даними Politico, Бельгія порушує свої зобов'язання публікувати інформацію про те, як ці гроші використовуються. У коментарях для Politico бельгійський уряд заявив, що всі податки, отримані від російських активів у Euroclear, були “зарезервовані” для України. Але не дав прямої відповіді, чи була вся ця сума перерахована.

Як зазначає Politico, це створює підозри серед європейських політиків. Деякі з них вважають, що Бельгія чинить опір плану з передачі Україні російських активів через те, що сама хоче поповнювати ними свій бюджет.

Наступ Єврокомісії

Попри опір Бельгії, Європейська комісія не відступає. Урсула фон дер Ляєн анонсувала, що Комісія готова представити юридичний текст щодо використання заморожених активів.

Взагалі, оприлюднення юридичного тексту до остаточного узгодження – це нетиповий крок для Єврокомісії, яка зазвичай представляє документи лише після неформального досягнення консенсусу. Тут же оприлюднення тексту посилить дискусію довкола рішення, що потенційно має посилити інформаційно-політичний тиск на Бельгію.

Тобто такий крок Єврокомісії виставить назовні суперечності європейської бюрократії, які зазвичай максимально приховуються за неформальною комунікацією аж допоки рішення не буде попередньо узгоджено, а за процес ми знаємо з уривчастих зливів у ЗМІ.

Європейська комісія не хоче відставати від плану і вже у грудні, як і планувала, планує узгодити “репараційний кредит”, щоб виконати взяті політичні зобов’язання напередодні.

Водночас Єврокомісія розробляє запасні варіанти фінансування на випадок, якщо Бельгія продовжить блокувати репараційний кредит. Серед альтернатив є спільні запозичення від держав-членів ЄС на суму до 90 мільярдів євро. Хоча цей варіант створює додатковий фіскальний тягар для країн-учасниць.

Що далі?

В світі існує міжнародна практика притягнення агресорів до відповідальності. Після вторгнення Іраку в Кувейт комісія ООН забезпечила виплату 52,4 мільярда доларів репарацій, які Ірак виплачував протягом понад 30 років. Це демонструє, що міжнародні механізми компенсацій можуть працювати.

Ситуація навколо заморожених російських активів поки залишається напруженою. З одного боку, є чітка політична воля більшості країн ЄС використати ці кошти для підтримки України. З іншого боку, все ще існують юридичні побоювання та комерційні інтереси, які гальмують процес.

Водночас, варто зазначити, що перехід Бельгії від конструктивних заперечень до відвертих маніпуляцій свідчить про те, що реальні аргументи вичерпуються. Це позитивний сигнал, адже маніпуляції простіше розбивати, ніж обґрунтовані юридичні заперечення.

Україні варто зосередити зусилля на прямій роботі з окремими країнами ЄС, особливо з тими, хто підтримує передачу активів. Країни Балтії, Польща, скандинавські держави та Німеччина виступають за репараційний кредит. Саме з ними потрібно координувати спільну позицію та стратегію тиску на Бельгію.

Важливо також активізувати роботу безпосередньо з бельгійськими політиками та громадськістю. Варто донести просту ідею: ці гроші не є власністю Бельгії, вони належать державі-агресору, яка має за неї відповісти. Адже насправді Бельгія не втрачає нічого свого. Вона лише тимчасово зберігає активи, які мають бути спрямовані на відновлення України.

Також необхідно активно використовувати європейські та світові ЗМІ для пояснення доцільності українських вимог.

Ще, попри зміну адміністрації у Вашингтоні, важливо підтримувати діалог зі США щодо заморожених активів. Американці також наполягають на використанні цих коштів, хоч і мають свої інтереси. Спільна позиція США та ЄС може створити непереборний тиск на Бельгію.

До того ж, Україна має продемонструвати готовність до максимальної прозорості у використанні будь-яких коштів від заморожених активів. Це зніме частину побоювань європейських партнерів та посилить довіру. Також необхідно створити прозорий механізм розподілу коштів та регулярно звітувати про їх використання.