Масові банкрутства та бюджетна криза. Російській економіці гіршає у вирішальний момент війни

Photo: Getty Images

Бюджетна криза та вичерпання резервів

У січні-жовтні 2025 року дефіцит федерального бюджету РФ, за попередніми даними Мінфіну, склав 4,19 трлн рублів, або 1,9% ВВП. Загалом у цьому році очікується рекордний дефіцит бюджету – 5,7 трлн рублів, або 2,6% ВВП, за прогнозами російського Мінфіну, або навіть більше, за прогнозами експертів.

У жовтні 2025 року нафтогазові доходи федерального бюджету впали на 26,6 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року. Загалом, станом на початок листопада, російський бюджет вже втратив 21% нафтогазових доходів порівняно з аналогічним періодом 2024 року, або 2 трлн рублів.

Через зниження цін на світовому ринку нафти та збільшення дисконтів на російську нафту, тренд на стрімке падіння нафтогазових доходів буде продовжуватись. Санкції США проти найбільших нафтових компаній РФ, які офіційно почали діяти 21 листопада, за оцінками російських економістів, будуть завдавати 150 млрд рублів збитків щомісячно. Це скоротить нафтогазові доходи з 750 млрд рублів до 600 млрд рублів на місяць. Для прикладу, у 2024 році Росія мала понад 1 трлн рублів нафтогазових доходів в середньому за місяць.

Також почала стрімко зменшуватися податкова база Кремля, що теж тисне на бюджет та при довготривалому ефекті може призвести до скорочення видатків на війну. Загалом нижче податкового плану виявилися збори всіх ключових податків: ввізного ПДВ – на 1,3 трлн рублів, ввізних мит і акцизів – на 328 млрд рублів, податку на прибуток – на 160 млрд рублів, ПДФО – на 36 млрд рублів, утильзбору – на 888 млрд рублів, випливає з оцінок ЦМАКП.

Через вичерпання резервів Фонду національного добробуту (ФНБ), російський уряд більше позичає. Це призвело до того, що витрати російського федерального бюджету на обслуговування боргу збільшилися вдвічі – з 4,4% бюджету у 2021 році до 8,8% у 2026-му. Подвоєння відсоткових платежів, на думку російських економістів, зменшує простір для бюджетного маневру у рамках інших витрат, таким чином обмежуючи можливості для фінансування стратегічних пріоритетів у економіці.

У наступному році вперше за часи повномасштабної війни відбувається скорочення військових витрат – з 40,3% до 38,2%, згідно з проєктом бюджету на 2026 рік. Загалом з 2022 року соціальні видатки системно скорочують із 39,6% до 25,1% у 2026-му. Кошти на стимулювання економіки у структурі витрат системно зменшуються з 17,6% у 2021 році до 10,9% у 2025-му. 10,9% у 2026-му радше є очікуванням бажаного, ніж дійсністю, що буде.Структура федерального бюджету РФ на 2026 рік. Джерело: Moscow Times

Банкрутства підприємств

“Йде системна боротьба за будь-які ресурси, тому що їх явно стало значно менше. Політична система поступово приходить до стану, коли немає жодних правил – неважливо, хороших чи поганих. Усі зрозуміли: з одного боку, берегів немає, можна робити все, що завгодно, а з іншого, що ніхто не захищений, і жодна правильна поведінка чи правильні зв’язки нічого не гарантують. Нікому. Взагалі нікому”, – пояснює “Важным историям” співрозмовник, який працює на Кремль.

Такі процеси не виникають із порожнього місця, а спричинені цілим рядом економічних факторів, наслідки яких уже помітні в цілих галузях і впливають на наповнення федерального бюджету. Так, вперше, попри підвищення податків у жовтні, скоротилися не нафтогазові доходи на 5%, поглибивши негативну динаміку від падіння ще й нафтогазових доходів на 27%.

Пропонуємо подивитися на кілька новин у листопаді щодо економічного стану Росії.

20 листопада стало відомо, що один із найбільших ритейлерів одягу Modis (понад 120 магазинів) планує звертатися по статус неплатоспроможного підприємства. Причиною стали 17 позовів про несплату постачальникам на суму понад 700 млн рублів. Керівництво пояснює несплату падінням виручки на 33% у цьому році.

18 листопада стало відомо, що “Газпром” продає нафтохімічний комплекс у республіці Башкортостан за суму від 250 до 270 мільярдів рублів. Один із керівників, дотичних до компанії, повідомив, що причиною продажу стала термінова потреба в коштах для покриття поточних збитків компанії.

У тому ж лише листопаді 19% девелоперів перенесли здачу об’єктів на понад 6 місяців і були віднесені до категорії проблемних. Причина, що інвестиції в нерухомість у першому півріччі 2025 року впали на 44%, а банки жорстко відсіюють клієнтів: у червні відхилили 50,6% заявок на іпотеку.

Профільна асоціація “АвтоГрузЭкс” повідомила, що близько 6,7 тис. перевізників перебувають у процесі ліквідації або банкрутства. Засновник компанії “Лідер Транс” Устюжанін зазначив: “Такої ситуації не було 17 років. Обсяги вилученої (з лізингу) техніки б’ють рекорди й з червня 2025 року щомісяця збільшуються на 20%”.

Вугільна промисловість: найглибша криза за тридцять років

За даними видання Financial Times, протягом перших семи місяців 2025 року вугільна галузь зафіксувала збитки в розмірі 225 мільярдів рублів, що еквівалентно приблизно 2,8 мільярда доларів. Ця цифра вдвічі перевищує загальні збитки за весь 2024 рік. Для порівняння, у 2023 році сектор отримав прибуток майже 375 мільярдів рублів.

Станом на вересень 2025 року, 23 вугільні компанії, що становить приблизно 13 відсотків від загальної кількості, припинили свою діяльність. Ще 53 компанії перебувають на межі банкрутства. Один із впливових російських бізнесменів у коментарі виданню Financial Times зазначив: “Війна негативно впливає на більшість російського бізнесу, якщо не на весь, проте вугільний сектор перебуває у справді глибокій дупі”.

Загальний борг вугільної промисловості досяг 1,2 трильйона рублів. Найбільшою проблемою стали невиплачені заробітні плати: деякі шахти були змушені припинити роботу через неможливість виплачувати зарплату працівникам. У червні шахта “Спіридонівська” в Кузнецькому басейні, де працювали 900 осіб, припинила свою діяльність. Лише на цій шахті працівникам заборгувало близько 90 мільйонів рублів.

Хоча вугілля становить менше одного відсотка валового внутрішнього продукту та державних доходів Росії, галузь безпосередньо працевлаштовує більше 140 тисяч осіб та залишається життєво важливою для певних російських регіонів як джерело робочих місць та місцевих бюджетних надходжень.

Криза корпоративного сектору

У жовтні 2025 року корпоративний сектор Росії демонструє різке погіршення платіжної дисципліни. Прострочена заборгованість бізнесу зросла до 37 мільярдів доларів – максимум за останні 10 років, за які ведеться статистика. Загальний обсяг кредитів компаній перевищив $984 млрд (на 10% більше, ніж торік).

Кредити мають 714 тисяч юридичних осіб. Кожна четверта компанія – 171 тисяч – вже має прострочені кредити. Причина – рекордне боргове навантаження: на обслуговування позик бізнес витрачає понад 36% прибутку ще до сплати податків.

Як наслідок, частка збиткових російських компаній за січень-червень 2025 року зросла до 30,4%, що є найвищим показником з 2020 року (тоді через пандемію 35% підприємств працювали у мінус, коли економіка взагалі була паралізована).

За офіційною статистикою, у першому півріччі прибуток отримали близько 43 тисяч організацій на загальну суму 18,4 трильйона рублів, тоді як збитки задекларували майже 19 тисяч компаній на суму понад 5 трильйонів рублів. Аналітики зазначають, що тридцять відсотків збитковості вже є рівнем системної кризи прибутковості цілих секторів економіки.

Реакція влади: приховування масштабів кризи

Кремль намагається максимально приховати масштаб платіжних проблем компаній, уникаючи використання терміну “банкрутство”. Влада змушує банки вручну проводити реструктуризації, які б не підпадали під критерії Центрального банку. Це є ознакою того, що уряд побоюється політичних наслідків визнання справжньої глибини економічних проблем.

Російська економіка опинилася перед складним питанням: як фінансувати війну в довгостроковій перспективі, коли витрати зростають, а бюджетні доходи падають? До 2026-2027 років фіскальні та соціальні виклики можуть повністю переродитися в кризу.

І поки триває війна, ця тенденція залишиться. Важливо продовжувати економічний тиск на Росію за допомогою санкцій, а також ударів по нафтовидобувній промисловості та критичній інфраструктурі.