Угорсько-словацька операція з дискредитації України: спроба підключити чехів

Getty Images

Після візиту до москви прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо почав активно звинувачувати Україну в спробі повалити його уряд. Від тез, що більшу частину протестувальників складають українці, до того, що його поваленням займаються українські спецслужби. При цьому жодної достовірної інформації чи статистики прем’єр не надав.

Звинувачення Фіцо посилилися у січні 2025 року, коли Словаччина зазнала найбільшої кібератаки за всю історію — на Офіс геодезії, картографії та земельного кадастру, що унеможливило на декілька тижнів повноцінну роботу з нерухомістю, іпотечними кредитами, землею та іншим.

Уряд Фіцо без доказів звинуватив Україну. Цікаво, що атака була здійснена через метод шифрування даних, яким московські хакери вже завдавали удару у 2023 році по Національному банку Словаччини, Національній раді та Міністерству оборони. І відбулась ця атака практично одразу, як московію покинула велика делегація на чолі з союзником Фіцо з коаліції Данко. Атаку на ці словацькі реєстри Фіцо використав, щоб надати аргументованого вигляду власним заявам про державний переворот ззовні. Цими заявами прем’єр Фіцо намагається пояснити масові антиурядові протести в Словаччині, відкидаючи наслідки власної політики як фактор невдоволення словаків.

Але зміст усього цього наступний: на тлі масових протестів та проблем уряд Фіцо намагався створити образ агресивного зовнішнього ворога — України та ЄС, який діє через «безпринципну Україну».

Як не дивно, тему про те, що «Україна втручається у справи сусідів» майже одночасно підхопив і уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Спочатку очільник фракції «Фідес» Кочиш звинуватив Україну в розгортанні кампанії по дискредитації Орбана, а згодом директор з комунікацій партії «Фідес» Тамаш звинуватив угорську опозицію в тому, що «вони беруть кошти з України» та «продались українцям після того, як американці закрили фінансування з USAID».

Цікавий збіг, чи, може, і не збіг. Цілком ймовірно, що подібні звинувачення є елементом захисної стратегії Орбана. Ці звинувачення вийшли напередодні того, як в угорського прем’єра знайшли незадекларований замок, записаний на батька, вартістю у 45 млн євро (15 млн вартість замку та 30 млн реставрація). При цьому, що сам Орбан з дружиною на двох мають офіційно лише 14 тис. євро заощаджень.

Тому тема про «зовнішніх ворогів у вигляді України» дуже зручно збіглася з необхідністю угорського прем’єра захищатись від чергового корупційного скандалу.

Прихована ціль дій Орбана та Фіцо — створити образ України як країни, яка «не відрізняється від москви». Наступним етапом прирівняти жертву агресії до агресора. Потім аргументувати цим необхідність послаблення підтримки України.

Все це є частиною ширшої інформаційної кампанії із прирівняння жертви агресії до агресора, аби з одного боку «задовольнити» москву та послабити позиції України, а з іншого боку — використати це як метод відволікання уваги від внутрішніх проблем, створивши образ зовнішнього ворога у вигляді України.

Ще однією з цілей є створення награного аргументу: не посилювати санкції, не вставати на захист України та аргументувати свої (угорські та словацькі) блокування тим, що Україна щодо них вчиняє суворі міжнародні порушення.

Оскільки Фіцо та Орбан на європейському просторі через низку скандалів пов’язаних зі зв’язками з Москвою мають не дуже позитивний імідж, тому обидва зацікавлені шукати додаткового партнера для посилення власних тез.

Спроба підключити чехів

Дуже схоже на те, що Віктор Орбан планує знайти партнера  в особі колеги по європейській групі, опозиційного чеського політика Андрея Бабіша. І це буде доволі природним рішенням після того, як спроба нормалізувати відносини між чинним чеським урядом та Орбаном зазнала повного краху й поповнила скарбничку чесько-угорських відносин новими скандалами та звинуваченнями. Тому і надалі угорський прем’єр готовий йти на конфлікт з чинним чеським урядом, оскільки робить ставку на Андрея Бабіша як майбутнього переможця чеських виборів та можливість перезавантажити відносини після.

В рамках цього угорський міністр закордонних справ Петер Сіярто з доволі великою делегацією, за повідомленням чеських медіа, в тому числі з представниками різних відомств, приїхали закриту зустріч з Бабішем. Зустріч мала бути без привернення уваги, але цього не сталось.

Чинний уряд Чехії звинуватив угорців у порушенні протоколів, оскільки ті не попередили про перебування на території країни угорського високопосадовця. Чехія охрестила ці дії «подіями, які розчаровують».

Натомість відомо, що з представниками Бабіша зустрічались впродовж 3 днів. Спочатку була «невідома зустріч» когось з Угорщини. Друга зустріч була з угорським міністром Сіярто. Третя — з окремими представниками від міністра. Така таємничість породжує настороженість до цілей зустрічі.

Дані моменти можуть свідчити про багатоступеневу спробу досягти якогось рішення: оперативно «тут і зараз».

На даному етапі ми більш ніж переконані, що це спроба угорської сторони переконати Бабіша зробити звинувачення України у втручанні у вибори елементом передвиборчої кампанії. Використовувати риторику дуже подібну до тієї, що промосковська партія «Грузинська Мрія» використовувала під час власної передвиборчої кампанії в Грузії, що дало свій певний результат.

Ціль цих дій Орбана під виглядом «переживання за майбутнє Бабіша» — залучити «третю сторону» (не таку заангажовану) для звинувачень проти України. Адже через свій імідж Орбан та Фіцо видаються занадто заангажованими, і їхні звинувачення сприймаються упереджено.

Бабіш же найбільш ідеальний кандидат із доступних, який тривалий час був частиною в ALDE та який розпочинає передвиборчу кампанію.

Логіка проста: знайти точки взаємовигоди і використовувати звинувачення проти України у власних інтересах.