Коли шведські літаки Gripen літатимуть в небі України?

Президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон у кабіні шведського винищувача Gripen

22 жовтня 2025 президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підписали декларацію про наміри України придбати  від 100 до 150 шведських новітніх винищувачів JAS 39 Gripen E.

У нашій попередній статті “Бойове хрещення і повернення JAS 39 Gripen” ми вже розкрили ключові деталі про ці літаки і про те, як вони показали себе в бою. Тоді ми стверджували, що шведські літаки Gripen швидше за все не стануть основним типом винищувача в Україні у майбутньому – зокрема, через недостатні виробничі потужності компанії Saab. Але останні події вказують на те, що Україна прагне зробити ставку саме на JAS 39 Gripen. 

Що передбачає домовленість?

Декларація про наміри відкриває можливість укладання твердого контракту на постачання від 100 до 150 літаків JAS 39 Gripen E – найновішої версії шведського багатоцільового винищувача, розробленого компанією Saab. Тобто декларація про наміри – це не остаточний контракт. Це рамкова угода, що демонструє політичну волю, та на основі якої вже будується вся інша передконтрактна міжурядова робота. 

Ключові питання, які мають бути вирішені під час передконтрактної роботи: оцінка вартості контракту й механізму фінансування, терміни виконання, а також питання локалізації виробництва. 

Як швидко Україна може отримати ці літаки?

Володимир Зеленський розраховує на перші літаки вже у 2026 році, однак Ульф Крістерссон говорить про орієнтовний строк у три роки після укладення контракту, з огляду на поточні виробничі потужності. 

Така різниця в оцінках строків може бути зумовлена тим, що Крістерсcон має на увазі новітні JAS 39 Gripen E, виробництво яких поки що недостатнє. Самі збройні сили Швеції отримали перший з шістдесяти Gripen E лише у жовтні цього року після 12 років очікування. Натомість Зеленський може говорити про передачу Україні старіших моделей C/D, які зараз перебувають на озброєнні Швеції. За інформацією шведського телеканалу TV4 Nyheterna, Швеція наразі може запропонувати трохи більше 10 вживаних літаків Gripen. Як вважає видання Defense Express, є цілком реальним те, що у наступному році Швеція справді розпочне передачу Україні вживаних, але все одно боєздатних JAS 39 Gripen C/D, які вона буде виводити з експлуатації по мірі надходження нових Gripen E у шведське військо. Зеленський заявив, що Україна вже готує своїх пілотів, технічні команди та інфраструктуру для початку експлуатації шведських винищувачів. 

Таким чином вірогідним сценарієм є поставка у 2026 році перших Gripen C/D, а у 2028-2029 році – перших Gripen E, проте потрібно зважати на те, коли саме буде укладений контракт. А у 2030-2040 роках відбудеться поступова поставка повного замовлення на 100-150 літаків. 

Але тут є певна проблема. Заявивши про своє бажання отримати JAS 39 Gripen E, Україна вступила у своєрідні перегони, призом в яких є ці літаки. Замовниками шведського винищувача Gripen E/F із діючими твердими контрактами наразі є: Бразилія, яка продовжує виконання контракту 2014 року на 36 літаків, з яких поставлено приблизно 10; Таїланд, що замовив додаткові 4 літаки у 2025 і зацікавлений у ще 8-10; а також сама Швеція із загальним планом на 60 винищувачів. Крім цього, тривають перемовини з Колумбією (договір на паузі через напружені відносини Боготи та Вашингтона) і Перу. Потужне замовлення може сформувати Канада. Також деякі європейські країни можуть захотіти посилити свої повітряні сили шведськими літаками. 

Тому через збільшення замовлень на JAS 39 Gripen E реалізація українського контракту може розтягнутися на значно довший час, ніж 10-15 років, про які каже прем’єр-міністр Крістерссон – навіть за умови розширення виробництва та локалізації, принаймні часткової, в Україні. 

Скільки літаки коштують та де Україні знайти гроші?

Наразі важко сказати якою є сума такої великої партії літаків.  Орієнтовна ціна одного літака JAS 39 Gripen–E  у різних виданнях оцінюється у діапазоні 106 – 228 млн доларів, при собівартості у приблизно 88 млн доларів.

За даними Defense Express, остання відома “тверда” ціна за Gripen для Таїланду становила 138,25 млн доларів за один літак, згідно з цьогорічним контрактом. Оціночна вартість літаків для Перу становить 146 млн доларів за штуку. Також ціна може змінюватись залежно від обладнання і озброєння, яке країна-замовник хоче мати.

Крім ціни літаків потрібно брати до уваги вартість їхнього утримання. Часто утримання літаків у боєздатному стані протягом тривалого часу обходиться вдвічі дорожче, ніж вартість самого літака. Якщо виходити з того, що 100 Gripen E/F будуть коштувати, на основі відомих контрактних цін, близько 15 млрд доларів, то приблизні витрати на експлуатацію цієї кількості літаків протягом 40 років становитимуть додаткових 30 млрд доларів, або по 0,75 млрд доларів на рік. Таким чином, Україні потрібно враховувати чи зможе вона у майбутньому утримувати ці літаки, особливо враховуючи те, що перед повномасштабним вторгнення український оборонний бюджет становив приблизно 1 млрд доларів.

Наразі Україна розраховує отримати заморожені російські активи в Європі (оцінюються в понад 200 млрд. євро) і за їхній рахунок оплатити винищувачі. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон та CEO Saab Мікаель Йоханссон  підтвердили це. Питання передачі заморожених російських активів Україні обговорюється вже давно, однак на саміті ЄС, який відбувся 23 жовтня у Брюсселі, це рішення не ухвалили. 

Причиною затримки стала позиція Бельгії, яка вимагає від інших країн Європи гарантій, що їй одній не доведеться брати на себе всі ризики, пов'язані з використанням російських активів. За даними ЗМІ, наступний саміт заплановано на 19 грудня. Можливо, саме на ньому ухвалять це рішення. Однак доки цього не відбулося – підписання контракту перебуватиме у підвішеному стані.  

Також Швеція може частково профінансувати угоду через механізми військової допомоги. “Ми можемо розглянути експортні кредити, заморожені російські активи та нашу програму допомоги Україні, яка становить 40 мільярдів крон наступного року та 40 мільярдів у 2027 році”, – сказав міністр оборони Пол Йонсон. За його словами, Швеція представила угоду так званій коаліції охочих, групі з 16 європейських країн, які мають намір допомогти фінансувати війну України проти Росії, і що деякі з них можуть бути готові допомогти фінансувати літаки.

Чи можлива локалізація виробництва в Україні?

Війна несе ризики для повної локалізації, але часткова є бажаною для керівництва Saab. Мікаель Йоханссон сказав, що: “Під час війни це не так просто, але було б чудово створити потужності принаймні для остаточної збірки, а можливо, навіть для часткового виробництва в Україні”.

На прикладі Бразилії можна побачити, наскільки локалізація може пришвидшити отримання країною літаків. У той час як Швеція чекала свій перший JAS 39 Gripen E 12 років  – Бразилія нещодавно отримала свій десятий, попри те, що вона уклала контракт на рік пізніше. Крім цього, локалізація дає Україні певну автономію в забезпеченні себе сучасними винищувачами, робочі місця і певні технології. 

Однак за цю локалізацію Україні ще доведеться поборотись. Після підписання Україною декларації про наміри в Канаді висловили зацікавленість у локалізації виробництва саме у них для виконання українського замовлення. Через безпекові ризики розміщення виробництва у Канаді є дуже ймовірним, що потенційно загрожує аналогічному проєкту в Україні. Тому в інтересах України, щоб укладення контракту відбулось якомога швидше – і питання локалізації виробництва, принаймні часткової, було в ньому прописано. 

Аналітичний матеріал підготував Костянтин Глушко, аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи