Кінець схеми “Лукойлу” з перепродажем Gunvor

Фото: EPA/UPG

Санкції фактично заблокували можливість компаній працювати на міжнародних ринках. Міністерство фінансів надало час на згортання операцій до 21 листопада 2025 року. Загалом, це поставило під загрозу існування всієї міжнародної мережі активів російських компаній.

Оголошення угоди з Gunvor

Але 30 жовтня 2025 року, всього через тиждень після введення санкцій, “Лукойл” несподівано оголосив про прийняття пропозиції швейцарської торгової компанії Gunvor Group щодо викупу всіх міжнародних активів російського нафтового гіганта. За оцінками Financial Times, вартість активів становила приблизно 22 мільярди доларів.

Угода передбачала передачу Gunvor масштабного портфеля активів, включаючи нафтопереробні заводи в Болгарії, Румунії та Нідерландах, а також 75% частку в іракському нафтовому родовищі та мережу з близько 2000 автозаправних станцій у Європі та США.

У разі завершення угоди Gunvor перетворилася би на повноцінного енергетичного гіганта з власним видобутком на рівні 440 тисяч барелів нафти та конденсату на добу, що приблизно дорівнює обсягам видобутку одного лише Еквадору.

Історія Gunvor та зв'язки з Кремлем

Gunvor Group була заснована у 1997 році шведським бізнесменом Турбйорном Тернквістом та російським олігархом Геннадієм Тимченком, який є близьким другом президента Путіна. У 2000-х роках Gunvor стала одним з найбільших світових трейдерів російської нафти.

У 2014 році, напередодні введення санкцій США у зв'язку з анексією Криму, Тимченко продав свою частку в 44% Тернквісту.

З того часу Gunvor намагалася позиціонувати себе як компанію, що розірвала зв'язки з Росією. У 2023 році вона заявила, що більше не торгує російською нафтою, хоча видання The Bell повідомляло, що торгівля лише скоротилася, але не припинилася повністю.

Підозри щодо компанії

Аналітики, близькі до Міністерства фінансів США, висловили низку серйозних підозр щодо угоди між Gunvor та “Лукойлом”:

По-перше, викликала питання надзвичайна швидкість досягнення домовленості. Декілька інших енергетичних компаній зв'язалися з “Лукойлом” після новин про санкції, щоб запитати про можливість купівлі активів, але одразу отримали відмову. Натомість Gunvor за кілька днів досягла угоди з компанією.

По-друге, постало питання фінансування угоди. Gunvor, власний капітал якої оцінюється приблизно в 7 мільярдів доларів, планувала викупити активи вартістю до 22 мільярдів доларів. Керівник Gunvor категорично відмовлявся надавати інформацію про реальну вартість угоди та джерела її фінансування.

По-третє, санкційна історія самої Gunvor через її тісні зв'язки з Кремлем викликала серйозні сумніви у щирості наміру компанії повністю розірвати зв'язки з російським режимом.

У відповідь на ці підозри керівництво Gunvor розпочало інтенсивну лобістську кампанію у Вашингтоні. Тернквіст дав кілька інтерв'ю, в яких стверджував, що Gunvor не має зв'язків з Кремлем і що угода не передбачатиме можливості викупу активів назад. Проте на питання, які б додали прозорості процесу, керівництво компанії відмовлялося відповідати.

Рішення Міністерства фінансів США

6 листопада 2025 року Міністерство фінансів США опублікувало заяву в соціальній мережі X, в якій зазначило, що “маріонетка Кремля – компанія Gunvor – ніколи не отримає ліцензію на діяльність і отримання прибутку”.

Це рішення стало результатом ретельної перевірки та аналізу зв'язків Gunvor з Кремлем, яку провів міністр фінансів Скотт Бессент та його команда. Заява Міністерства фінансів фактично поставила крапку в питанні можливості реалізації угоди.

Через кілька годин після публікації заяви Міністерства фінансів Gunvor оприлюднила власну відповідь у соціальних мережах, в якій назвала заяву американського відомства неправдивою та помилковою, але водночас оголосила про відкликання своєї пропозиції щодо міжнародних активів “Лукойлу”.

Сценарії майбутнього для активів «Лукойлу»

Після блокування угоди з Gunvor майбутнє міжнародних активів компанії залишається невизначеним. Найпростішим варіантом для “Лукойлу” буде продаж активів поточним партнерам у відповідних проєктах. Наприклад, у нафтовому родовищі West Qurna 2 в Іраку компанія володіє 75% часткою, а решта належить іншим гравцям. У казахстанських проєктах Tengiz та Karachaganak “Лукойл” володіє відповідно 5% та 13,5%, а основні частки належать західним компаніям.

Водночас, Болгарія та Румунія, де розташовані найбільші нафтопереробні активи “Лукойлу”, активно розглядають варіанти державного контролю над цими об'єктами. Болгарський парламент вже ухвалив рішення, яке дозволяє державі призначити спеціального керуючого для управління заводом “Лукойл Нефтохим Бургас”. Це рішення викликане критичною залежністю від цього підприємства, адже завод забезпечує більше половини паливних потреб країни.

Ключовим фактором, який визначатиме темпи та умови цих процесів, залишається позиція адміністрації Трампа та тривалість війни в Україні. Якщо санкційний тиск на Москву посилюватиметься, процес розпродажу активів “Лукойлу” прискориться. Натомість будь-які переговори про припинення війни можуть призвести до перегляду санкційної політики.