Віткофф-gate: як він може вплинути на мирні перемовини?

Стів Віткофф та Юрій Ушаков

25 листопада 2025 року Bloomberg опублікував стенограми двох телефонних розмов: між спецпосланником Трампа Стівом Віткоффом і радником Путіна Юрієм Ушаковим, а також між Ушаковим і головою Російського фонду прямих інвестицій Кирилом Дмітрієвим.

У розмові Віткоффа з Ушаковим, яка відбулась ще в жовтні, перший надавав поради щодо того, як Путіну слід спілкуватися з Трампом. Він порекомендував Путіну привітати президента США з досягненням угоди щодо припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС, а також висловити повагу до Трампа як до “людини миру”. Віткофф також запропонував організувати телефонну розмову між двома президентами до зустрічі Трампа з Володимиром Зеленським.

Два дні потому, 16 жовтня, Трамп і Путін дійсно провели телефонну розмову. За даними Кремля, Путін розпочав розмову саме з привітань щодо ситуації в Газі. Наступного дня, 17 жовтня, відбулася напружена зустріч Трампа із Зеленським.

У другій розмові, що відбулась вже 29 жовтня, Ушаков і Дмитрієв обговорювали, наскільки жорстко Москва повинна висувати свої вимоги у мирному плані. Дмитрієв запропонував “неформально передати” російські пропозиції, щоб американська сторона могла створити на їхній основі свій план.

Тобто в результаті витоку з'ясовується, що “план Трампа” з 28 пунктами – це російські пропозиції, які були передані через Віткоффа.

Реакція Білого дому та Кремля

Трамп очікувано почав захищати Віткоффа, назвавши його дії “стандартними переговорами”. Він пояснив журналістам, що Віткофф “займається саме тим, що робить переговорник”. Трамп виправдовує Віткоффа, тому що він не може визнати, що помилився. Ще пройшло замало часу, щоб Віткофф-gate його сильно дратував інформаційно чи йому донесли ризики. Але всі для Трампа розмінні монети, якщо це може зашкодити Трампу – хай то навіть Ілон Маск чи Маджорі Тейлор Грін. 

У Росії Юрій Ушаков не заперечив автентичність записів, але заявив, що витік має на меті “завадити зусиллям щодо покращення російсько-американських відносин”. Він припустив, що розмови через WhatsApp могли прослуховуватись. Дмітрієв, у свою чергу, назвав публікацію фейком, додавши, що “чим ближче вони до миру, тим більше відчаю у тих, хто хоче війни”.

Чи був витік запису розмови випадковим?

Є декілька моментів, які ставлять під сумнів випадковість цього витоку. Все вказує на те, що він був зроблений спеціально і саме у потрібний час.

1. Максимальна чутливість моменту. Витік стався саме тоді, коли увага була прикута до активної фази мирних перемовин. 23 листопада відбулися консультації в Женеві між американською та українською делегаціями. Витік створив враження зовнішнього впливу на американську дипломатію саме тоді, коли Трамп намагався позиціювати себе ініціатором “мирного прориву”.

2. Делегітимізація майбутньої поїздки Віткоффа. Публікація відбулася після повідомлень про те, що Віткофф знову відвідає Москву. Витік фактично ставить під сумнів будь-які домовленості, які він може досягти під час цієї поїздки.

3. Політичні ризики перед проміжними виборами 2026 року. У США наближаються проміжні вибори до Конгресу, і цей скандал може завдати серйозної шкоди республіканцям. Історія показує, що скандали з російськими зв’язками серйозно впливають на електоральні перспективи. Наприклад, справа Флінна 2017 року, про яку піде мова нижче, призвела до тривалих розслідувань, які тягнулися весь перший термін Трампа і завдали політичної шкоди його партії.

Історичні паралелі: справа Майкла Флінна

Ситуація з Віткоффом викликає паралелі зі скандалом навколо Майкла Флінна. Він був радником з національної безпеки в першій адміністрації Трампа. Пропрацював Флінн не довго, адже був змушений піти у відставку через 24 дні після призначення.

Виявилось, що він вводив в оману віцепрезидента Майка Пенса та інших високопоставлених чиновників щодо своїх розмов із російським послом Сергієм Кисляком. Міністерство юстиції тоді заявило, що Флінн може бути вразливим до шантажу з боку Москви. 

Як і у випадку з Віткоффом, ключовою проблемою стали сумнівні контакти з Кремлем та можливе порушення протоколів з національної безпеки. Обидва випадки викликали питання щодо впливу Росії на американську зовнішню політику. 

Хто міг організувати витік?

Bloomberg не розкрив свої джерела інформації, тому залишається тільки припускати, кому це може бути вигідно.

Серед можливих версій:

1. Боротьба груп впливу в Москві. У Кремлі давно точиться конкуренція між “дипломатичним крилом” Лаврова та “фінансово-технологічною групою” Дмитрієва. Витік міг бути спробою однієї з цих груп дискредитувати іншу.

2. Внутрішньополітична боротьба в США. Адміністрація Трампа складається з кількох конкуруючих фракцій: від жорстких “яструбів” до прихильників ізоляціонізму. Метою витоку може бути бажання послабити позицію Трампа або Віткоффа, показавши їх надто залежними від Кремля. 

3. Європейські спецслужби. Для країн ЄС, особливо Східної Європи, важливо не допустити закулісної домовленості між Штатами та Росією за спиною України. Витік міг бути способом зірвати непрозорі переговори й змусити Вашингтон діяти у більш тісній координації з союзниками.

4. Українська розвідка. Україна має очевидний інтерес у тому, щоб заблокувати будь-який мирний план, нав’язаний Кремлем. Публікація змогла підкреслити токсичність плану Трампа та продемонструвати російський вплив на Віткоффа, що цілком вигідно Україні.

Можливості для України

Цей витік створює декілька можливостей для України та її союзників. По-перше, можна спробувати відсторонити Віткоффа від переговорного треку як скомпрометовану особу. Найбільш прийнятним результатом буде повторення історії Майкла Флінна з подальшою відставкою Віткоффа та повним позбавленням його можливості впливати на процес переговорів. 

Трамп не визнає власної провини у призначенні чи факту скомпрометованості Віткоффа, як і не визнав щодо Флінна. Але наприкінці року у Віткоффа спливає термін повноважень як спецпредставника, і дуже важливо, щоб продовження повноважень не відбулося. Тобто мовчки, без визнання провини чи обвинувачень важливо, щоб Трампу “рекомендували” не продовжувати дію повноважень Віткоффа. 

Також варто спробувати використати цей скандал для оскарження будь-яких домовленостей, досягнутих Віткоффом із Кремлем. Важливо пам’ятати, що Росія буде намагатись й надалі впливати на переговорний процес через неофіційні контакти, у тому числі через Віткоффа. Отже, Кремль намагатиметься врятувати його та залишити в орбіті впливу на Трампа. Виходячи з цієї логіки, Україні та її союзникам варто завадити у цьому.