Друга річниця наслідків Каховської катастрофи – результати комплексних досліджень

Повномасштабне російське вторгнення в Україну завдало великих людських, екологічних та економічних втрат. Руйнація 06 червня 2023 року дамби Каховської гідроелектростанції стала причиною осушення Каховського водосховища, яке було основним джерелом водопостачання Півдня України. Це негативно вплинуло на екологічний стан навколишнього середовища та викликало соціально-економічну кризу в регіонах зрошуваного землеробства. Тому, у повоєнний період важливим кроком є перегляд черговості цілей сталого розвитку Півдня України для забезпечення виживання, повернення та подальшого існування населення, можливості розбудови територій. Проведені попередні дослідження мали локальний характер, що унеможливлювало системне бачення причинно-наслідкових зав’язків змін екосистем у зоні катастрофи. Більшість публікацій у публічному просторі ґрунтувалися на припущеннях і не підтверджувалися фактичними даними. Тому, відсутність комплексних досліджень реального стану території осушеного Каховського водосховища, яка пов’язана з обмеженим доступом до території досліджень у зв’язку з активними бойовими діями та браком реальної інформації про стан усієї території катастрофи, ускладнювало об’єктивну оцінку наслідків екоциду для вибору сценарію повоєнного функціонування території водосховища. Тому, важливим є поєднання польових досліджень і даних супутникових знімків для здійснення достовірного комплексного дослідження і документування наслідків війни із врахуванням громадської думки і позиції місцевого населення щодо бачення напрямів регіональних стратегій і заходів повоєнного відновлення порушених територій. Результати та висновки вчених Херсонського державного аграрно-економічного університету отримані за результатами проведення комплексних польових досліджень, калібрування та дешифрування супутникових знімків Sentinel 2, Sentinel-3, Landsat 8-9.

Проєкт «Дослідження наслідків руйнації Каховської дамби та осушення водосховища для населення України» – це комплексне науково-соціологічне дослідження фахівців Херсонського державного аграрно-економічного університету (Україна), яке спрямоване на широкомасштабне дослідження наслідків руйнації дамби Каховської ГЕС та осушення водосховища для населення південного регіону України, обґрунтування напрямів повоєнного функціонування території Каховського водосховища. Площа території досліджень склала близько 11,0 млн га (рисунок 1). 

Дослідження проведені за підтримки Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS, University of Alberta, Canada) і програми Documenting Ukraine, a program of the Institute for Human Sciences, IWM Vienna, Austria.

Основні етапи досліджень включали:

1. Дослідження стану ложа осушеного Каховського водосховища; 

2. Дослідження стану Дніпровсько-Бузької естуарної системи і Чорного моря;

3. Зміни клімату та формування мікроклімату регіону Каховського водосховища;

4. Дослідження стану території зони, де у довоєнний період здійснювалося зрошення;

5. Стан посівів на Херсонщині, весна 2025 року;

6. Соціологічне дослідження «Каховське водосховище: минуле, сьогодення, майбутнє»;

7. Обґрунтування сценаріїв функціонування території Каховського водосховища.

Рисунок 1. Територія досліджень впливу воєнних дій

1. Дослідження стану ложа осушеного Каховського водосховища

Наприкінці вересня 2023 року площа території, вкритої рослинами, становила 52,4 тис га. Зимово-весняний період 2024 року характеризувався сприятливими кліматичними умовами, які обумовлені весняними паводками, в результаті настання яких було затоплено до 70% території осушеного водосховища. Це спричинило суттєве накопичення вологи у донних відкладах, що сприяло швидкому приросту рослинної біомаси та активному синтезу хлорофілу у листах. У кінці вересня 2024 року площа рослинного покриву в межах колишнього водосховища збільшилася у 2 рази (рисунок 2). Території без рослинності вкрита мушлями, характеризується такирами, пісками, камінням, мілководдями (рисунки 3-5). 

Рисунок 2. Вид рослинного покриву з висоти

Рисунок 6. Формування рослинного покриву в ложі водосховища в період вересень 2023-2024 рр

Рисунок 7. Просторово-часова неоднорідність формування рослинного хлорофілу (OTCI) в ложі водосховища в період 2023-2024рр.: на карті показано погіршення вегетації рослинного покриву та передчасного висихання рослин, зниження рівня синтезу хлорофілу на різних ділянках Каховського водосховища; на супутникову знімку фіксуються осередки пожежі рослинного покриву

Примітка: Чорний колір і темні відтінки мають водні території; білий колір і світлі відтінки мають піски і мушлі; зелений колі і його відтінки мають рослинність з різним рівне вегетації (добра вегетація характеризується насиченим зеленим кольором); коричневий і коричнево-сірий колір та їх відтінки мають території без вегетації

Рисунок 8. Водність річки Дніпро в межах осушеного Каховського водосховища протяжністю 230 км

Зимово-весняний період 2025 року (рисунок 9б) характеризувався коротким періодом наявності снігового покриву та відсутністю належного зволоження, що зумовило водний дефіцит на водозбірній території річки Дніпро, унеможливило подальшу акумуляцію і збереження необхідної водогосподарської води у каскадах дніпровських водосховищ, необхідної для підтримки життєдіяльності регіонів України. Це стало причиною обмеження обсягів скидів ДніпроГЕС, відсутність паводків, обміління річки Дніпро у межах колишнього Каховського водосховища, в наслідок чого відновлення весняної вегетації рослинного покриву було пригніченим і ускладненим. На кінець квітня 2025 року рослинний покрив характеризувався суттєвим водним стресом із низьким рівнем хлорофілу у рослинах. В результаті посухи і воєнних дій, в межа ложа водосховища на цей час зафіксовано вигорання рослин на площі 2000 га (17 осередків від 5 до 500 га). 

2. Дослідження стану Дніпровсько-Бузької естуарної системи і Чорного моря

Дослідження проведено за гідрологічними, біологічними і фізико-хімічними індикаторам, кожен з яких формує уявлення про стан якості води та функціонування акваторії. Встановлено негативні наслідки воєнних дій, які призвели у 2023 році до руйнації Каховської дамби, осушення водосховища, винесення полютантів з перевищенням норм концентрації від 1,1 до 51,8 разів, забруднення водних ресурсів на 6800 км² акваторії естуарної системи та Чорного моря. Погіршення сезонних характеристик гідрологічного режиму Дніпровсько-Бузької естуарної системи у 1,42-1,82 рази призвело до застою водних мас, накопичення біогенними речовинами водних джерел з перевищенням норм у 2,1 рази, підвищення щільності розподілу водоростей та збільшення концентрації хлорофілу у 2,9 рази, посилення евтрофікації (забруднення і цвітіння води) та значного погіршення якості поверхневих вод, погіршення фізико-хімічних властивостей води у 4,0 разів (рисунок 10). У зважених і органічних речовинах спостерігалася висока щільність рослинних решток і найпростіших організмів, насамперед, інфузорій Oxytricha fallax, Vorticella microstoma, Uronema nigricans, Pseudoglaucoma muscorum, які характерні для полісапробної зони (забрудненої води) зі слабкою течією та значними зонами застою водних мас. Рослинні рештки з території Каховського водосховища змиваються весняними паводками та потрапляють до поверхневих вод. Збільшення обсягів відмерлих решток та найпростіших організмів обумовлено їх вимиванням паводковими водами 2024 року з донних осередків активного мулу ложа осушеного Каховського водосховища. 

Примітка: Якість води відповідає ІІІ-V класам забруднення: «помірно забруднені» (зелений колір), «брудні» (жовтий колір), «дуже бридні» (коричневий колір)

Рисунок 10. Погіршення якості води у акваторії Дніпровсько-Бузької естураної системи, станом на початок червня 2024 року. На супутниковому знімку відображено дві локації спостережень: перша локація – акваторія річки Дніпро біля зруйнованої дамби Каховської ГЕС; друга локація – гирло річки Дніпро і східна частина Дніпровсько-Бузького лиману

Примітка: Здійснено порівняння стану акваторії Дніпровсько-Бузького лиману і Чорного моря до руйнації (2021 рік) і після руйнації дамби (2024 рік). Зеленим, жовтим і червоним кольорами виділені акваторії розповсюдження різної концентрації забруднюючих речовин: «помірно забруднені» (зелений колір), «брудні» (жовтий колір), «дуже бридні» (червоний колір)

Рисунок 11. Розповсюдження забруднюючих речовин у акваторії Дніпровсько-Бузького лиману і Чорного моря в результаті руйнації дамби Каховської ГЕС, червень-жовтень

3. Зміни клімату та формування мікроклімату регіону Каховського водосховища

В зоні нерівномірного та недостатнього зволоження, вода є ключовим фактором стійкості екосистем. Херсонщина в умовах глобальних змін клімату та аномально високих температур характеризується катастрофічним рівнем водного дефіциту. У липні 2024 року в південних регіонах України було досягнуто історичний максимум температури повітря +40,5-42,0°С. Температура на поверхні ґрунту сягала 67°С, що відповідало потенційної евапотранспірації на рівні 12,5 мм/добу. Температура перевищила статистичну норму 1991-2020 рр. на 12°С і більше. Попередні рекорд температури повітря становив +36,4°С у 1959 році. За даними Climate Central значення Climate Shift Index (CSI) у період 12-18 липня 2024 року на 80% території України встановлено надзвичайний п’ятий рівень зміни клімату. Зафіксоване п’ятикратне зростання частоти прояву аномально високих температур для Херсонщини.

Підвищення температури повітря на півдні України супроводжується зменшенням продуктивних опадів, локальними шквальними зливами, підвищенням евапотранспірації, опустеленням. Каховське водосховище для південних регіонів виконувало важливу роль у накопичені, зберіганні та перерозподілу прісної води для господарських та санітарно-побутових потреб населення. Збереження води було важливим у маловодні роки, що додатково забезпечувало мінімальний екологічний стік та належну якість води у пониззі Дніпра. Близько 98% запасів води річки формується у верхній (зони мішаних лісів) і середній (зони лісостепу) частині водозбору Дніпра. У нижній течії, місцевий водозбір становить лише 2,0%, що не може покрити потреби місцевого населення у водних ресурсах. Тому, забезпечення водою цих територій є важливим державним завданням для забезпечення умови виживання українців та функціонування екосистем.

Війна, осушення Каховського водосховища, підсилення негативних проявів кліматичних змін спричинили дефіцит зволоження і температурний стрес екосистем. На рисунку 13 здійснено порівняння стану території поблизу дамби Каховської ГЕС: а – до повномасштабної війни в Україні (початок квітня 2020р., 2021 роки), б – після руйнації дамби і осушення водосховища (початок квітня 2024, 2025 роки). Складено за даними супутникового апарату Landsat: 

Квітень 2020 року, температура на поверхні:

− води (вище дамби – 7-8°С, нижче дамби – 8-13°С),

− ґрунту – 24-28°С,

− рослинного покриву – 17-19°С

Квітень 2021 року, температура на поверхні:

− води (вище дамби – 5-7°С, нижче дамби – 6-11°С),

− ґрунту – 20-25°С,

− рослинного покриву – 15-18°С

Квітень 2024 року, температура на поверхні:

− води (вище дамби – 12-14°С, нижче дамби – 11-16°С),

− ґрунту – 27-33°С,

− рослинного покриву – 23-26°С

Квітень 2025 року, температура на поверхні:

− води (вище дамби – 15-17°С, нижче дамби – 14-19°С),

− ґрунту – 27-36°С,

− рослинного покриву – 25-27°С

Рисунок 13. Зміни нагріву поверхні екосистем поблизу дамби Каховської ГЕС

Воєнні дії та пов’язана з ними діяльність окупаційних військ стали причиною осушення водних джерел, насамперед, Каховського водосховища, що унеможливило зрошення сільськогосподарських земель та наповнення гідромеліоративної мережі. В свою чергу, це мало за наслідки втрату біокліматичної стійкості регіону, посилення температурного тиску на поверхню ґрунтів, пришвидшення евапотранспірації, погіршення властивостей і деградація ґрунтів, розвантаження ґрунтової вологи у прибережних територіях, втрату добрих вегетаційних властивостей рослинності та її висихання, пожежі, оголення ґрунтів, пилові бурі, опустелення територій зони зрошення. Негативні наслідки погіршення біокліматичної стійкості відчули аграрії правобережної частини Херсонщини. Причинами стали погіршення стану вегетації культур у 2024 році та знищення значних площ посівів озимих культур у 2025 році. 

На рисунку 14 представлено супутникові знімки хмарності (білий колір) території дослідження до та після руйнації дамби Каховської ГЕС в період активного зрошення пізніх ярових культур (червень-липень). 

Рисунок 14. Формування хмарності в зоні Каховського водосховища і зрошуваного землеробства

4. Дослідження стану території зони, де у довоєнний період здійснювалося зрошення

Доведено, що воєнні дії, припинення землеробства, осушення Каховського водосховища, знищення зрошення стали причиною водного стресу, який є негативним проявом природно-кліматичної трансформації та опустелення територій зони зрошення України. Станом на 2020 рік площа фактичного зрошення в Україні становила 551,4 тис га. Після повномасштабного воєнного вторгнення під контролем України залишилося 18% площі зрошення. Більшість зрошувальних систем знаходиться на окупованих територіях Херсонської і Запорізької областей, Автономної Республіки Крим. Встановлено, що осушення Каховського водосховища та відсутність зрошення зумовило порушення гідрологічних умов лівобережжя Херсонської області, що привело до зневоднення та осушення водойм цих територій (рисунок 15). 

Рисунок 15. Осушення водойм на тимчасово окупованій території лівобережжя Херсонщини станом на 2024 рік

Примітка:

Bare Soil Index (BSI). На знімках BSI яскраво-зелений колір вказує на добрий рівень вегетації агроценозів, що обумовлюється високим рівнем вологозабезпечення рослин, це властиво територіям зрошення. Темні відтінки зеленого кольору характеризують деревну рослинність, трав’яні степові біотопи, бур’яни, агроценози на незрошуваних землях. Червоний колір характеризує землі без рослинності.

Normalized Difference Moisture Index for Crop Moisture Stress (NDMI_STRESS) – визначає рівень стресу вологи у рослинах. На знімках насичено синій колір характеризує території високого рівня зволоження і дуже добрих умов вегетації рослин, насамперед, це території зрошення. Насичено бірюзовий колір характеризує добре зволожені території із відповідним рівнем вегетації, а світло-бірюзовий властивий територіям із задовільним рівнем зволоження відповідного рівня вегетації. Білими кольором виділяються території низького та критичного рівня зволоження, на них відсутня рослинність або наявні сухостої. За період 2021 до 2024 року спостерігається тенденція до зневоднення територій зрошуваного землеробства Херсонської області, яка на даний момент являється окупованою. У 2024 році зволоження і вегетація агроценозів та природної рослинності фіксувалася на незначних територіях, де зволоження забезпечували ґрунтові водоносні горизонти, а також прибережні території малих річок, осушених водойм, території вздовж гідротехнічних каналів, залишки штучних лісів і садиб.

Рисунок 16. Стан рослинного покриву та зволоження території у зоні зрошення на окупованому росією лівобережжі Херсонської області у липні 2021-2024рр

Рисунок 17. Засолення та осолонцювання земель на окупованому росією лівобережжі Херсонської області

Рисунок 18. Пожежі на території Херсонської області у 2024 році

Рисунок 19. Наслідки вітрової ерозії на лівобережжі Херсонської області у 2024 році за даними Sentinel 2 (EpNE – рівень дефляції степових ґрунтів без рослинності)

5. Стан посівів на Херсонщині, весна 2025 року

Війна, заміновані поля, осушене Каховське водосховище, знищене зрошення, негативні прояви кліматичних змін, відсутність снігового покриву, заморозки, водний дефіцит і посуха, вітрова ерозія, знищенні багаторічні зусилля господарників і мізерний урожай – за таких умов працюють і виживають землероби прифронтової території Херсонщини. На межі життя і смерті землероби намагаються зберегти традиції аграрного краю, забезпечити робочими місцями місцеве населення, сплатити податки, утримувати продовольчу безпеку нашої країни. Осушення Каховського водосховища призвело до погіршення зволоження і мікроклімату Херсонщини, критичного зниження ґрунтових вод, дефіциту ґрунтової вологи, вторинного засолення ґрунтів, зменшення урожайності сільськогосподарських культур, збідніння рослинного покриву, збільшення площ та інтенсивності вітрової ерозії, які підсилюються негативними проявами клімату. Відсутність снігового покриву і заморозки у 2025 році спричинили погіршення вегетації озимих культур, ситуацію у березні і квітні погіршила посуха. 

На знімку представлено правий (вільний) і лівий (тимчасово-окупований) береги осушеного Каховського водосховища Херсонщини. Відстань між берегами становить 3,5-7,0 км. На знімках чітко видно території з різною щільністю рослинного покриву (рисунок 20а) та без вегетації (рисунок 20б). 

На рисунку 21 представлено рослинність різного рівня відновлення вегетації. Білій колір – землі без вегетації; помаранчевий і жовтий колір характеризує території з рослинністю пригніченої вегетації; яскраво зелений колір – задовільна вегетація, насичено зелений колір – добра вегетація. На площах земель сільськогосподарського призначення пригніченою і задовільною вегетацією характеризувалися посіви озимих культур, також до цих територій відносяться забур’янені осередки. Добра вегетація спостерігалася на посівах ярих зерно-бобових культур і озимого ріпаку. На початок травня близько 40% посівів озимих культур висохло, решта площі знаходилося у критичному стані. Землероби вимушені їх пересівати пізніми ярими культурами, сподіваючись на травневі дощі і сприятливу літню погоду. В першій і другій декаді травня на Херсонщині сумарна кількість опадів становила 20-25 мм, у прибережній зоні осушеного водосховища сумарна кількість опадів склала 4 мм. 

Рисунок 21. Стан вегетації рослин за значеннями NDVI (Normalized Difference Vegetation Index)

Рисунок 22. Напрямки розвантаження вологи (показано жовтими лініями) з агроценозів до балок та прибережних території ложа водосховища

Рисунок 23. Стан зволоження рослинності

Рисунок 24. Стан пшениці озимої станом на травень 2025 року, Бориславський район Херсонської області

6. Соціологічне дослідження «Каховське водосховище: минуле, сьогодення, майбутнє»

Висновки ґрунтувалися на основі опитування 189 респондентів місцевого населення Херсонської області за кількісними (чисельність, вікова група) та якісними (категорії населення – стать, вид та сфера діяльності) показниками. За результатами соціального дослідження визначено, що для 79,4% респондентів умови їх існування та господарська діяльність залежали від Каховського водосховища, 85,7% опитуваних вважають, що процвітання Херсонської області залежало від функціонування водосховища. Встановлено, що 81,5% респондентів вбачають за необхідне відновлення, заповнення і функціонування водосховища за новими технологіями. Зокрема, 65,8% опитуваних вважають, що рішення повоєнного відновлення повинно ґрунтуватися на колегіальному бачені науковців, органів влади і місцевого самоврядування, міжнародних експертів та представників бізнесу. Встановлено, що 54% респондентів віддали перевагу обізнаності наукової спільноти, достовірності і надійності інформації у наукових публікаціях. 88,0% опитуваних дотримуються позиції, що осушення Каховського водосховища є комплексною проблемою забезпечення подальшого існування області у сфері економіки, екології, соціальної безпеки. Обговорення проблем відновлення Каховського водосховища є актуальним, оскільки 94,8% респондентів на даний момент проживають на пошкоджених територіях, або планують повернення після війни. Таким чином, масштабність і шкода від знищення Каховського водосховища окупаційними військами визначається за рівнем небезпеки екологічних та соціально-економічних наслідків, а також можливості повоєнного відновлення пошкоджених територій відповідно баченню місцевого населення.

7. Обґрунтування сценаріїв функціонування території Каховського водосховища

Обґрунтовано напрями повоєнного функціонування території Каховського водосховища за трьома сценаріями (рисунок 25): сценарій 1 – відбудова дамби гідроелектростанції та заповнення водосховища відповідно умов його попереднього існування; сценарій 2 – формування природно-рослинної екосистеми; сценарій 3 – створення за сучасними технологіями природно-штучної системи водосховища з частковим наповненням водою і створенням лучно-болотного та лісового середовища у верхній частині водосховища. 

Рисунок 25. Сценарії функціонування території Каховського водосховища

• Перше бачення вчених ґрунтувалася на можливості покриття дефіциту води за рахунок резервів Дніпровського водосховища, яке розташоване найближче до територій водозабезпечення колишнім Каховськими водосховищем. Але за нашими гідрологічними дослідженнями визначено, що резерви Дніпровського водосховища не задовільнить ці потреби повною мірою, виникнуть нові екологічну проблеми і дефіцит види для водокористувачів регіону Дніпровського водосховища. Зокрема, споживання наднормових обсягів води з Дніпровського водосховища призведе до порушення водності, погіршення гідрологічного режиму і екологічної стійкості водних екосистем в нижній течії річки Дніпро. 

• Друге бачення вчених ґрунтувалася на можливості забору води безпосередньо з русла річки Дніпро, яке проходить через долину осушеного Каховського водосховища. За нашими дослідженнями це забезпечити неможливо. У маловодні роки водозабір з природного русла Дніпра не забезпечить навіть мінімального необхідного рівня водоспоживання покриття дефіциту води на Півдні України у літньо-осінній період. У роки із середньою водністю водозабезпечення річки не може покрити середній і максимальний рівень потреби місцевого населення у воді. У багатоводний період за умови максимального рівня водоспоживання води населенням, рівень забезпечення водою із річки Дніпро забезпечить лише 40-50% потреби.

• Трете бачення ґрунтувалася на можливості створення мережі свердловин на Півдні України для водозабору підземних вод. За нашими дослідженнями понаднормове використання стратегічно важливих запасів підземних вод для покриття дефіциту водоспоживання призведе до прискореного їх виснаження, заміщення прісноводних горизонтів солоними підпірними морськими водами Чорного і Азовського морів, що спричинить нову хвилю дефіциту води, стане причиною ущільнення, деградації та засолення ґрунтів. 

• Четверте бачення вчених ґрунтується на можливості опріснення та споживання солоних вод з Чорного та Азовського морів. За нашими дослідженнями застосування цієї технології є економічно невигідною, енерговитратною і не спроможне задовольнити потреби у прісній воді. Зокрема, зменшення водоспоживання та застосування технологій краплинного зрошення на каштанових солонцюватих та солончакуватих ґрунтах Півдня України, де рівень залягання мінералізованих ґрунтових вод має глибину 2-5 метрів, стане причиною збільшення осередків вторинного засолення ґрунтів та формування солончаків, що виключає ймовірність схвалення такого роду проєктів. 

• П’яте бачення вчених ґрунтується на можливості застосування каналізаційно-поверхневих стоків міста Херсон, які потрапляють до акваторії р. Дніпро в обсязі 20,5 млн. м³, в тому числі каналізаційних стоків 18,0 млн. м³, поверхневих – 2,5 млн. м³ (об’єми скидів до 2022 року). Нами розраховано і запропоновано рекомендації щодо можливості використання цих вод для потреб зрошення. Відповідно до якісної оцінки каналізаційних стоків за агрономічними критеріями визначено, що вода придатна для зрошення за умов попереднього покращення. Відповідно до щорічних обсягів каналізаційно-поверхневих стоків м. Херсон, повторне їх використання може забезпечити зрошення міських та приміських земель для вирощування сільськогосподарських культур на площі 9,5 тис га. Вжиття запропонованих заходів знизить негативний вплив каналізаційно-поверхневих стоків на гідроекосистему Нижнього Дніпра та забезпечить отримання врожаїв сільськогосподарських культур на зрошуваних землях за рахунок повторного використання каналізаційно-поверхневих вод. Такий підхід забезпечить лише 3% потреб площі фактичного зрошення Херсонщина на рівні до 2022 року. Тому, повноцінне відновлення зрошення та водопостачання може за умови відновлення Каховського водосховища.

В цьому контексті, на увагу заслуговує третій сценарій (рисунок 26) функціонування території Каховського водосховища. В свою чергу, це задовольнить потреби населення у воді, збереже різноманіття рослинних і донних біотопів природно-штучних екосистем, сприятиме досягненню цілей сталого розвитку та збалансованого природокористування на Півдні України. Для цього пропонуємо відокремити дамбою верхньої мілководної частини, що займала 725 км², це становить 34% території водосховища. Відділення дамбою мілководної території дасть можливість зберегти 45% площі сформованої рослинності загальною біомасою 2,3 млн т. В структурі рослинних біотопів буде збережено 55% площі деревної рослинності та 37% лучної та болотної рослинності. Зокрема, збережена ділянка рослинності стане важливим осередком існування, збільшення і збереження рідкісних природоохоронних видів флори і фауни. Буде покращено функціонування пан’європейського Дніпровського меридіонального екологічного коридору. Технологічне рішення відмежування дамбою рослинного осередку потребує створення обвідного каналу (на рисунку 26 виділено жовтим кольором) на цій території. Канал забезпечить підтримку необхідного рівня вологи у спекотні сезони року для збереження та розвитку рослинної біомаси. Також канал стане важливим додатковим джерелом постачання води для задоволення санітарно-побутових потреб місцевого населення.

Рисунок 26. Сценарій 3 – природно-штучна система Каховського водосховища

Таким чином, на сьогодні залишається актуальним питанням вибору оптимального сценарію повоєнного відновлення та функціонування територій південного регіону з оцінюванням адаптаційних можливостей українців до нових умов існування. В цьому контексті важливим є підтримка малого і середнього виробника, врахування громадської думки і позиції місцевого населення щодо напрямів регіональних стратегій і заходів повоєнного відновлення порушених територій, перегляд цілей та забезпечення сталого розвитку регіонів відповідно до соціально-економічних потреб та екологічного стану територіальних екосистем з урахуванням кліматичних змін та додаткової розробки оптимальних сценарії водозабезпечення землеробства у перехідний період повоєнного відновлення Півдня України. 

Перспектива досліджень. Отримані результати являються важливим інформаційним ресурсом документування війни в Україні, доказом вчинення екоциду з боку російського збройного агресора по відношенню до України та Європи. Дослідження спрямовано на пошук шляхів відновлення пошкоджених територій та визначення умов повернення людей, що потребує подальших наукових досліджень екологічних наслідків та актуалізує наукове обґрунтування напрямів соціально-економічного відновлення. Прогнозування та розробка сценаріїв функціонування цих територій на сьогодні можливо проводити лише шляхом оцінюванням спроможності адаптації українців до сформованих умов. У зв’язку з цим важливим є продовження досліджень, здійснення постійного моніторингу стану тимчасово-окупованих, фронтових та прифронтових територій; продовження системних досліджень причин і наслідків екоциду та геноциду; розширення території дослідження, збільшення індикації показників якості і складових навколишнього середовища; інформування населення і міжнародної спільноти через розміщення результатів дослідження про наслідки війни у публічного просторі; розробка геоінформаційних проєктів із детальним обґрунтуванням сценаріїв функціонування території Каховського водосховища за басейновими принципами управління на засадах сталого розвитку; розробка картографічних проєктів просторового планування для повоєнного відновлення територій пошкоджених війною.

Інформація представлена за результатами комплексних досліджень:

Віталія ПІЧУРИ – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, Херсонський державний аграрно-економічний університет

Scopus: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57189495808

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0358-1889

Лариси ПОТРАВКИ – доктор економічних наук, професор, професор кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, Херсонський державний аграрно-економічний університет

Scopus: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57202444369 

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0011-2286