Дарія Гончаренко, молодший аналітик аналітичного Центру "Resurgam" з Балканського регіону
Мітинг проти російського вторгнення в Україну. Приштина, 7 березня 2022 року. AFP/East News
Під час офіційного візиту до Белграда у серпні 2026 року Володимир Зеленський, відповідаючи на питання журналістів, підтвердив позицію, що Україна не визнає незалежність Косова та розглядає його як частину території Сербії. На це мер Приштини Перпарім Рама наказав демонтувати 80-метровий український прапор, встановлений у 2022 році на знак солідарності з Україною, назвавши заяву Зеленського приниженням державності Косова.
Александр Вучич позитивно оцінив заяву, побачивши в ній підтвердження позиції Сербії. Сам візит Зеленського до Белграда став для Вучича можливістю продемонструвати міжнародну підтримку та посилити легітимність свого уряду на тлі критики його демократичних практик з боку ЄС та можливості очолити уряд після відставки з посади президента.
Це створює для України дипломатичну дилему, адже Сербія, попри тісні зв’язки з росією та авторитарний режим Вучича, отримує політичну підтримку Києва, тоді як Косово, яке послідовно підтримує Україну, не визнається Києвом.
Коли у 2008 році Косово проголосило свою незалежність від Сербії, Україна не визнала це. Київ обґрунтовував це передусім принципом територіальної цілісності та нормами міжнародного права, та необхідністю зберігати стабільність на Балканах. Важливим був і прагматичний інтерес у збереженні нормальних відносин із Сербією. При цьому невизнання Косова не означає підтримки Сербії чи її політики щодо Приштини.
Після 2014 року для України питання Косова стало ще чутливішим. Окрім Криму та окупованих територій, Київ мав враховувати й ризик того, що Сербія могла використати косовський прецедент для виправдання визнання підтримуваних росією угруповань на сході України.
Після повномасштабного вторгнення у березні 2022 року Приштина виділила Україні 100 тис. євро гуманітарної допомоги, скасувала візовий режим для українців, запропонувала прихисток до 5 тис. українських біженців, а також надала 150 тис. євро на програму «Проживання журналістів у Косові» для українських медійників, які були змушені залишити Україну через війну.
У березні 2024 року Косово оголосило про два пакети військової допомоги Україні, до яких увійшли вантажівки, тактичні машини, бронетранспортери та мінометні боєприпаси. У 2026 році Косово продовжило політичну підтримку України, зокрема, підтвердило солідарність із Києвом та підтримку його територіальної цілісності й санкційної політики ЄС щодо росії.
Саме тому, коли Зеленський підтвердив позицію щодо невизнання Косова, реакція була різкою. Мер Приштини Перпарім Рама заявив, що якщо Косово не поважають, Приштина відповідає так само. Колишній президент Беджет Пацоллі висловив глибоке розчарування заявою Зеленського і наголосив, що Косово послідовно підтримувало Україну. Тому повторення Києвом своєї позиції саме під час візиту до Белграда сприйняли як сигнал, що Україна підтримує Сербію у конфлікті з Косовом.
Водночас частина політичних сил Косова може отримати внутрішньополітичну вигоду від ситуації навколо заяви Зеленського. Перпарім Рама перебуває у конфлікті з урядом: він звинувачує його в блокуванні фінансування муніципальних проєктів у громадах, якими не керує партія чинного прем’єр-міністра Косова Альбіна Курті.
Також партія самого Рами — Демократична ліга Косова (LDK) — посіла третє місце на дострокових парламентських виборах 7 червня 2026 року, отримавши 16,69% голосів. А оскільки тема незалежності та державності є чутливою для косовського суспільства, своєю різкою реакцією Рама демонструє рішучість захищати національні інтереси, що може підняти його рейтинги серед суспільства.
Загострення може послабити позиції Києва на Балканах, зокрема, ускладнити співпрацю з Приштиною. Ця ситуація може послабити політичну підтримку України з боку Албанії, яка має тісні етнічні та політичні зв’язки з Косовом, де албанці становлять переважну більшість населення. До того ж росія потенційно може скористатися цим загостренням у власних інтересах.
Надалі Приштина, ймовірно, зберігатиме підтримку України на рівні державної політики, але може стати стриманішою у її публічній демонстрації. Для Києва це створює ризик втрати одного з найбільш послідовних прихильників у регіоні та погіршення відносин із косовською стороною.
Водночас зміна позиції щодо статусу Косова може віддалити Сербію від Києва та додатково послабити українські позиції на Балканах. Тому підтримка контактів із Приштиною та діалог із Белградом дозволять Києву не втратити підтримку Косова, зберегти робочі відносини із Сербією та уникнути надмірної залежності від однієї зі сторін.
Вам може бути цікаво