Ініціатива трьох морів як елемент стійкості регіону

Парламентський саміт Ініціативи «Три моря»: взаємодія парламентів, стратегічні партнерства та ухвалення спільної заяви. Фото: Хіна/Едварда Шушака. Джерело

Аналізуємо, що цьогорічний саміт Ініціативи трьох морів означає для Європи, України та регіональної безпеки.

Що таке Ініціатива трьох морів чи Тримор’я?

Ініціатива трьох морів — це політична платформа на президентському рівні, започаткована у 2015 році Хорватією та Польщею.  Її перший саміт відбувся у Дубровнику у 2016 році. Ініціатива має на меті стимулювати швидший розвиток регіону з акцентом на інфраструктуру, енергетику та цифрову взаємопов’язаність.

Принциповою умовою членства в Тримор’ї є належність країни до ЄС. Україна бере участь з вересня 2023 року як асоційована держава-учасниця, що дозволяє їй долучатися до політичних, економічних та інфраструктурних обговорень, але не робить її повноправним членом ініціативи. Іншим асоційованим членом ініціативи є Молдова. 

Країни-члени Ініціативи трьох морів. Джерело

Про що йшлося на саміті

Ключовою темою цьогорічного саміту стало посилення інфраструктурної взаємопов’язаності регіону по осі Північ — Південь. Йдеться в першу чергу про розвиток транспортних, енергетичних і цифрових маршрутів, які мають зменшити історичну залежність Центральної та Східної Європи від інфраструктурної логіки Захід — Схід. Особливу увагу лідери приділили подвійному призначенню, тобто додатковому використанню з військовою метою, залізничних коридорів — Rail2Sea, Rail Adriatic та Rail Baltica — а також автомагістралей Via Carpatia та Via Baltica. Акцент на подвійне призначення ключових транспортних маршрутів виводить безпековий вимір питання на новий рівень, особливо з огляду на те, що головною метою організації є економічний розвиток регіону.

Залізничні, автомобільні та трубопровідні коридори через країни Тримор'я. Джерело

На форумі було оголошено про співпрацю між Європейським інвестиційним фондом (ЄІФ) та найбільшими національними банками Польщі (BGK), Румунії (BID), Литви (ILTE), Хорватії (HBOR) та Словенії (SID Banka). «Ми об’єднуємо національні ресурси та досвід ЄІФ для підтримки наступного покоління інвестицій в інфраструктуру в регіоні Тримор’я», — заявила Мар'ют Фалькстедт, головний виконавчий директор ЄІФ. Ця співпраця дозволить створити Фонд фондів інфраструктури Тримор’я як додатковий інструмент для мобілізації інвестицій у великих обсягах та координувати фінансування різних проєктів.

Заключна декларація підкреслила нову роль Польщі. «Економічний успіх Польщі у поєднанні із запрошенням до G20 створює можливість представляти весь регіон. Держави Тримор’я швидко підтримали цю роль у своїй фінальній декларації, визначивши Польщу представником регіону на саміті G20», — заявив президент Польщі Кароль Навроцький. Польський президент також наголосив, що готовий поділитися досвідом у диверсифікації постачання енергоресурсів та додав, що «Польща готова стати «північними воротами» для постачання американського газу у весь регіон».

Польща прагне стати ключовим регіональним гравцем на сході ЄС. Залучаючи інвестиції у відновлення України, про яке ми раніше писали, країна хоче зайняти роль ключового фінансового майданчика. Своєю чергою, Ініціатива трьох морів дає Польщі змогу займати провідні позиції у сфері енергетичної та логістичної безпеки країн регіону.

Обмеження ініціативи

Попри гучні заяви та великі плани, ініціатива стикається з низкою проблем. Серед найбільших проблем можна визначити політичну та економічну обмеженість. Так, формат досі значною мірою залишається майданчиком для щорічного дискусійного форуму для президентів, які мають обмежену виконавчу владу у своїх країнах. Це створює складність у впровадженні погоджених проєктів та вводить необхідність проводити додаткові обговорення з національними урядами. 

Окремим політичним обмеженням залишається неоднорідність позицій самих учасників. Країни Тримор’я загалом підтримують посилення регіональної стійкості, однак не всі однаково засуджують російську агресію, згодні з санкційною політикою та підтримують  Україну. Так, Угорщина не підписала підсумкову декларацію, в якій йшлося про вищезазначені моменти.

До економічних обмежень варто віднести відсутність механізмів спільного фінансування. Більшість проєктів Ініціативи фінансується національними чи загальноєвропейськими бюджетами. При цьому приблизна вартість інфраструктурних проєктів Ініціативи становить близько 200 мільярдів євро. 

Значення для Європи та України

Для ЄС саміт у Дубровнику означає спробу перетворити територію  між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями з периферії на стратегічно важливий регіон. 

Розвиток вищезгаданих транспортних коридорів дозволить посилити зв’язок між північними портами Балтії, південними портами Адріатики та Чорноморським регіоном. Це важливо не лише для економіки, а й для безпеки, оскільки така інфраструктура може використовуватися для швидкого переміщення вантажів, енергоресурсів, гуманітарної допомоги або військової техніки. 

Розвиток енергетичної інфраструктури дозволить країнам регіону ефективніше проводити політику диверсифікації постачань енергоресурсів та швидше позбутися залежності від російського газу та нафти.

Для України, крім політичної підтримки країнами Ініціативи, Тримор’я відкриває нові можливості для інтеграції до європейського інфраструктурного простору, а також до енергетичних маршрутів, що розвиваються в рамках Ініціативи. Завдяки цій ініціативі український бізнес також має можливість взяти участь у бізнес-форумі та налагоджувати співпрацю з партнерами ініціативи. Це важливий аспект у контексті запланованої в Польщі Конференції з відновлення України, про яку ми писали раніше. 

Висновки

Цьогорічний саміт у Дубровнику став символічним підбиттям підсумків першого десятиліття Ініціативи трьох морів. У 2016 році формат переважно розглядався як платформа для розвитку транспортної, енергетичної та цифрової інфраструктури між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями. У підсумковій декларації цього саміту країни-учасниці зробили акцент на розвитку коридорів Північ — Південь, які мають поєднати транспортну, енергетичну, цифрову та безпекову інфраструктуру регіону. Дубровницька декларація прямо зазначає, що коридори між трьома морями більше не мають лише економічного значення, а стають опорами європейської безпеки. 

Тобто у 2026 році Тримор’я дедалі більше позиціонується не лише як економічна ініціатива, а й як інструмент стійкості Центральної та Східної Європи, а також її безпеки та конкурентоспроможності. За підсумками саміту ініціатива створила можливість спільного фінансування, що дозволить ефективніше реалізовувати проєкти.