Угорські цілі в румунських виборах

Коваль Сергій
Фото: MTI-Hungary Today
І ключовою в цьому плані є сфера енергетики.
Для Європейського Союзу енергетична сфера, а зокрема сфера енергоносіїв, залишається проблемною і політично чутливою. Хоча процес відмови від російського газу і нафти відбувається вже третій рік, він все ще далекий він завершення.
Угорщина, очолювана Орбаном, користується цим для блокування нових санкцій чи ініціатив і навіть знаходить ситуативних союзників у таких діях, наприклад, Словаччину. Однак цінність енергетичного питання для Орбана є набагато ширшою за це.
Орбан, будь за що, прагне підняти свою цінність для тих, кого він вважає ключовими силами впливу в Європі — росії та США.
Минулого року угорська компанія МVM оголосила про плани придбання румунської E.ON Energie România. Сама угода може здаватись тривіальною, враховуючи, що холдингова німецька компанія E.ON вже певний час мала плани оптимізації власних ресурсів. Однак той факт, що плани були оголошені в грудні 2024 року, після виборів президента Румунії й сенсаційних результатів на них, вказує, що ситуація для угорців має далеко не тривіальний характер.
На це також вказує те, що MVM планували отримати контроль над компанією швидко встановлюючи ціну у 200 млн євро, що в 4 рази перевищує оцінки експертів щодо ринкової вартості активу.
Уряд Румунії, очевидно, розуміючи небезпеку ситуації, почав протидію цій фінансовій угоді. Варто зрозуміти, що просто заблокувати угоду влада не може, адже це суперечить вимогам вільного ринку. Тому Міністерство енергетики звернулося до Комісії з розгляду прямого іноземного інвестування, яка якраз і має право вето на дану угоду (важливим також є і те, що до комісії входять представники розвідувальних органів).
Угода, очевидно, мала формальні ризики, що вплинуть на рішення комісії:
Запропонована угода дає дозвіл перепродажу третім компаніям, включаючи субʼєкти поза межами юрисдикції ЄС;
Ризики доступу до приватних даних 3,4 млн клієнтів;
Незрозуміле походження коштів для купівлі компанії;
Наявність звʼязків угорської MVM з російськими компаніями.
Варто також зазначити, що Міністерство у своєму рішенні про потребу оцінки угоди, посилається на схожу ситуацію з покупкою угорською компанією виробника іспанських потягів Taglo, що була заблокована урядом Іспанії, зокрема через те, що ця компанія «є важливою для модернізації інфраструктури України» (проте цю угоду слід розкрити окремо).
Проте дії уряду Румунії, здається, не зупинили плани угорської MVM по придбанню активу, і на це були причини. Скасування результатів першого туру президентських виборів тільки посунули угоду, а не скасували її. Річ у тім, що компанія та угорський уряд очікували й очікують перемоги проросійського кандидата Джорджеску. Посада президента в Румунії, хоча і не дає прямого впливу на виконавчу владу, однак наділяє очільника головною особливістю: правом ініціювати обрання нового премʼєр-міністра.
Коли були проведені парламентські вибори в кінці минулого року, президентом був ще Клаус Йоганніс, а тому і затвердження очільника уряду нової коаліції відбулось на основі коаліційних перемовин. Однак якби вибори виграв Джорджеску, він міг би змінити очільника і навіть мав на це достатньо підстав, адже ідеологічно близька до нього партія AUR зайняла друге місце, а відрив з лідером склав менше 4%. Ба більше, Джорджеску міг би шляхом довгого затягування переговорів довести ситуацію до перевиборів (президент має виняткове право розпустити парламент, якщо його кандидата в премʼєр-міністри двічі не затверджено), в той час, як AUR за останнім опитуваннями мав би можливість отримати перше місце (і за цікавим збігом обставин, очільник цієї партії, Сіміон, мав контакти з Джорджеску і підтримав його балотування вже на виборах у травні 2025 року).
Хоча вся конструкція є загальним всього лиш припущенням, але її реалістичність в реалізації дає розуміння, чому представники MVM очікують закриття покупки до другої половини року.
Так, рішення Центральної виборчої комісії і Конституційного суду заблокували процес, однак протестні настрої і значна консолідація підтримки у Джорджеску в опитуваннях перед повторними виборами (іноді рівень підтримки досягав близьких значень до 50%) створюють загрозу того, що голоси перейдуть до Сіміона, який вже заявив, що буде балотуватись на виборах і ситуація ще далека до розвʼязки.
Нещодавно, міністр закордонних справ Угорщини Сіярто заявив, що вони хочуть купувати румунський газ з нового родовища, що вказується як бажання диверсифікувати свій імпорт газу, який на 100% йде від росії. Однак за три роки Угорщина постійно блокувала ініціативи ЄС щодо відмови від російських енергоносіїв і така заява може бути нічим іншим як бажанням створити сприятливий фон для проштовхування угоди для між MVM і E.ON.
Ми бачимо, що Угорщина останні пів року виходить на активне протистояння з владою не лише Брюсселя, але й інших європейських столиць, особливо після обрання Трампа, а економічні проблеми і майбутні вибори змушують Орбана за всяку ціну розширити власний непрямий вплив і створити тиск в різних сферах задля створення сприятливої картини, що в ЄС є «розкол», про який угорський очільник постійно повторює.