Великий “чудовий” рік. Хронологія. Частина 2

Фото: EPA/UPG

З першою частиною розповіді, яка охоплює період від перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у листопаді 2024 року до зустрічі у Овальному кабінеті, пропонуємо ознайомитися за посиланням: Великий “чудовий” рік. Хронологія. Частина І

Початок європейського антикризу

Станом на початок весни Дональд Трамп вже підписав 36 указів, які відтворюють план “Проєкту 2025”. Мова про дорожній план розвитку США від консервативних центрів, який, за багатьма відгуками, підриває демократію. Слідуючи плану, Білий дім сподівається, що Америка на уламках колишньої величі Європи та Росії тараном встановить потрібний їй світопорядок торгової домінації над Китаєм та Європою.

Але для цього треба бути у ролі арбітра над битвою. Тож Трамп перед скандальною зустріччю із президентом України Володимиром Зеленським у Овальному кабінеті, яка відбулася 28 лютого, збиває українські вимоги вступу в НАТО чи надання дійсних гарантій, покарання агресора в судах чи навіть у питанні збереження санкцій, повернення окупованих територій, та пристає на російську пропозицію взяти за основу так звані “Стамбульські домовленості”. Незважаючи на те, що російська сторона заявляє, що бойові дії припиняться тільки за результату, що влаштовує РФ. Спроба Зеленського прив’язати до економічної угоди безпекові гарантії (а в цьому і був план Ліндсі Грема, коли він його пропонував Україні) наштовхуються на сенсаційно хамовиту відмову. Позиція Трампа виглядає ультимативною для всього світу – Зеленський має сказати, що хоче миру (погодитись на мир без жодних гарантій), щоб відновити переговори.

Треба також сказати, що в цей час вибори в Німеччині і перемога Мерца перетасували карти агресивному крилу Білому дому, і це в історіографії цих подій стане головним стовпом змін. Sky News використовує прізвище Зеленського, але має на увазі Європу: “Зеленський відкрито кинув виклик Трампу через його м'який підхід до Путіна”.

Кадри з Овального кабінету є шокуючими для Європи. Однак миттєва публічна підтримка України дзеркально стала і для Трампа якщо не шоком, то больовим відкриттям. На захист Зеленського виступають абсолютна більшість лідерів європейських країн. Навіть невеличкі країни  (Молдова, Латвія, Литва) публічно демонструють свою незгоду із ставленням Білого дому до президента воюючої країни. Холодним душем для Білого дому виглядає заява канадського МЗС – Канада має бути ближчою до Європи і Великої Британії. Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, заявивши, що почалась нова ера беззаконня, закликала до негайного створення європейського фонду озброєнь, який фінансуватиме та очолюватиме Німеччина. На це антиукраїнські сили в Америці відповідають недолугою сенсацією від Такера Карлсона: “український уряд продавав американську зброю на міжнародному чорному ринку”.

Одразу після скандалу Зеленський на Fox Newx досить просто пояснює, що сталося: “Трамп сказав, що хоче бути посередині. Я хочу, щоб він був більше на нашому боці. Мої люди просто хочуть почути, що Америка на нашому боці”. А потім прямо із США прямує до Лондона.

Що ж до подій в Америці, поки Європа бурлить, то стає відомо, що протестувальники зірвали відпустку Джей Ді Венса у Вермонті. А США погрожують Мексиці військовими діями, якщо країна не зупинить співпрацю з наркокартелями. Такі погрози вже звично супроводжують торгівельні переговори. МАГА продовжує інформаційне прикриття обмеження надання Україні зброї та кампанію з дискредитації Зеленського. “Вибори в Україні скасовують, політичну опозицію придушують, церкви закривають, а уряд повністю контролює ЗМІ”, — заявить директорка (на жаль) Національної розвідки Тулсі Габбард. Маск вимагає перевірити кожен витрачений на Україну долар. Молодший Трамп репостить відео із так званою бусифікацією в Україні. “Я доручив Конгресу розслідувати, куди пішли наші гроші, передані Україні”, – директор ФБР. Апологети МАГА меншого рангу викидають дезінформацію, що гроші були витрачені на неонацистів з Азову. Маск активно репостить цю нісенітницю і задоволено пише, що нарешті хтось звільнить актора. Ці слова виявляться пророчими через 2 місяці, але буде нюанс – звільнено буде самого Маска.

Тим часом Стармер заявляє (Америці), що Велика Британія та Франція спільно з Україною розроблять мирний план (з урахуванням нових даних). У відповідь організація зустрічі Трампа та Путіна прискорена, повідомляє CNN. Загалом Москва відчуває оптимізм після публічної сварки Зеленського та Трампа, але, забігаючи наперед, це її може і загубити. Замість діяти виважено відповідно до плану та перебігу політичних спецоперацій, Путін починає імпровізувати з цими новими даними і досить сильно пережимає із затягуванням, брехнею та в цілому із нахабством – очевидно, розраховуючи, що капітуляція Зеленського перед Трампом близько.

Отже, як відповідь на скандал у Вашингтоні, відбувається Лондонський безпековий  саміт лідерів ЄС. Обов’язково треба зазначити, що у ньому приймають участь Туреччина і Канада. За результатами Саміту Європа оголосила, що не визнаватиме переговорів без України та представників ЄС, посилює санкційний тиск, створює коаліцію охочих для реалізації механізму гарантій безпеки Україні. Непублічно домовлено не знімати санкції з Росії. Окрема заява від Лондона, окрім узгодженої – Велика Британія не визнаватиме жодних домовленостей, подібних до “Мінських угод”. Фіксуємо, що є одна країна, яка кидає дипломатичний (обережний і виважений) виклик переговірній команді Трампа. Роль Британії – це взагалі окреме питання навіть не на статтю, а на книжку, але просто не забуваємо, що за день до інавгурації Трампа Лондон підписав з Києвом “Столітню угоду”. Надзвичайно важлива для самої Британії символічна подія тих днів – це зустріч короля Чарльза ІІІ із Зеленським. Але багато хто пропустив, що в ті дні король прийняв і Трюдо, над яким вже довгий час насміхається Трамп. Це сигнал світу, що Лондон, перебуваючи у союзницьких відносинах із США, водночас захищає свій стратегічний інтерес.

Найголовніше рішення за результатами саміту – це радикальне збільшення військового потенціалу Європи. На цей час цифри ще невідомі, але європейські оборонні компанії зафіксували стрімке зростання акцій. Акції Rheinmetall зросли на 18%, BAE Systems – на 14%, Leonardo – на 15%, а Thales – на 16%. Окремі заяви за результатами саміту: “Велика Британія виступає за відправлення своїх військ на Україну”, – прем'єр Кір Стармер. “Конфлікт між Трампом і Зеленським був не випадковим, а навмисно спровокованим адміністрацією США”, – Мерц. “Зробіть глибокий вдих, прийміть холодну ванну, сходіть у сауну та поверніться за стіл переговорів”, –  президент Фінляндії Стубб Трампу та Зеленському.

Потроху починає надходити реакція з Америки. Трамп роздратовано публікує повідомлення, що Європа витратила на купівлю російських газу і нафту більше, ніж на допомогу Україні, й не сильно вірить у те, що Європа здатна збільшувати військову промисловість. Тому, щоб тиснути одночасно і на Україну, і на позицію Європи, Трамп вирішив переглянути (=призупинити) всю військову допомогу Україні, а представники з оточення Трампа провели таємні переговори з лідеркою “Батьківщини” Юлією Тимошенко та членами партії “Євросолідарність” Петра Порошенка. Радник президента Волц навіть не приховує мотиви адміністрації: “нам потрібен лідер, який зможе мати справу з нами і росіянами”. Однак зазначені українські політики через свій досвід та патріотичну позицію не реагують на пропозицію таких радикальних зсувів. Більше того, американську адміністрацію розчаровує українська соціологія, яка показує зростання рейтингу Зеленського. У ці дні навіть Марін Ле Пен засудила призупинення американської військової допомоги Україні: “Це дуже жорстоко по відношенню до українських солдатів”. Вже не кажучи про інших. Вікторія Спартц, відчуваючи настрій в оточенні Трампа,  глузує з Європи: “У європейців справді немає зброї. Єдина країна, яка має зброю, – це Сполучені Штати”. Який невдалий таймінг для такої заяви та щира некомпетентність.

Вже наступного ранку президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила план “переозброєння Європи” на 800 мільярдів євро, який передбачає створення спільного оборонного бюджету для країн ЄС, щоб європейські держави могли захищати себе без військової допомоги США.

У цей час, за повідомленнями медіа, у команді Трампа не має єдності. Держсекретар Рубіо та Майк Волц просувають ідею відновлення діалогу, в той час як міністр оборони Піт Геґсет та спецпредставник Стів Віткофф вважають, що Україну, як і ЄС, “треба залишити за бортом”. Джей Ді Венс розкритикує ініціативу Великої Британії та Франції щодо розміщення європейських миротворчих сил в Україні: “Угода про корисні копалини є набагато кращою гарантією безпеки, ніж 20 тисяч військ з якоїсь випадкової країни, яка не вела війни протягом 30 чи 40 років”.

Згідно з опитуваннями, 60% європейців більше не вважають США союзником. Насправді шокуюча для Америки інформація, бо така соціологія дарує європейським лідерам ширину маневру у діях, спрямованих проти США. Цим користується Макрон і у зверненні до нації повідомляє, що Франція розпочинає дискусію про можливість захисту усього ЄС ядерною зброєю. Він додає, що Франція не вірить Путіну та (у солідарності з Британією) відкидає план Трампа. З’являється новина, що декілька союзників США, включаючи деякі країни на Близькому Сході, вирішили обмежити обмін розвідданими із Сполученими Штатами на тлі зближення останніх з Росією. Стає відомо, що Тайвань радикально переглядає свою оборонну стратегію на тлі недовіри до адміністрації Трампа.

Враховуючи ці події, Китай переконується у вірності стратегії конфронтації і вустами посла Китаю в США заявить: “Якщо війна це те, чого хочуть США. Буде це війна тарифна, торгівельна, чи будь-яка інша. Ми готові до боротьби до кінця”. І як тільки 25% мита США проти Канади і Мексики та 10% мита проти Китаю (додаткові до перших 10%) вступили в дію, Пекін відреагував миттєво, оголосивши про додаткові мита в розмірі 10%.

Загалом дії адміністрації Трампа у ці дні виглядають дещо хаотичними. Міністр торгівлі Лютнік раптом повідомляє, що США звільнили Мексику та Канаду від тарифів на автомобілі на один місяць. Трамп знову заявив “нам потрібна Гренландія і ми отримаємо Гренландію”. Однак при цьому примирливо каже, що тепер в мирних перемовинах можуть взяти участь країни Європи. Оскільки в багатьох локаціях Америки відбуваються протести, Трамп пригрозив вʼязницею та депортацією за “незаконні” протести в навчальних закладах. Єдиним досягненням стає те, що гонконгська компанія погодилась продати США два порти Панамського каналу.

У цей час стає відомо, що Путін продає Трампу свої послуги допомоги у відносинах з Іраном, а директор ЦРУ Реткліфф підтверджує, що США призупинили постачання Україні не тільки зброї, а й розвідувальних даних.

5 березня відбувається низка подій. Ізраїль погрожує відновити війну в Секторі Гази через 10 днів, якщо ХАМАС не звільнить всіх заручників. Стає відомо, що адміністрація США (Віткофф) таємно веде прямі переговори з ХАМАС (це перший такий випадок) з метою звільнити американців. Виступаючи в Конгресі,  Трамп примирливо заявить, що отримав листа від Зеленського, і ніхто не хоче миру більше ніж українці. А також, що США отримали потужні сигнали від Росії (від Віткоффа), що вони готові до миру. Він оголосить про ініціативу створення оборонного щита “Золотий купол”. Але головне – заявляє, що взаємні мита запрацюють з 2 квітня. Ринки летять у прірву.

На тлі новин про призупинення обміну розвідданими Італія вирішила скасувати співпрацю із Starlink на 1,5 млрд і натомість вкластися у європейські спроможності. Мелоні також пропонує поширити дію 5 статті статуту НАТО на Україну без її прийняття в Альянс. Туреччина вкотре висловила підтримку українсько-турецькому безпековому проєкту. Міністр закордонних справ Туреччини Фідан: “Ми приєднаємось до Хартії європейської безпеки і станемо частиною будь-якої нової архітектури безпеки Європи, якщо НАТО розпадеться”. Джерела в Білому домі повідомляють, що у ці дні Рубіо шокований ситуацією. Попри свою відповідальність за міжнародні відносини, він дізнається про важливі рішення останнім і повинен реагувати на дзвінки європейських партнерів іноді всліпу.

Неочікувано Трамп заявляє: “виходячи з того, що Росія зараз абсолютно “тисне” на Україну, я розглядаю можливість введення санкцій і тарифів проти Росії, поки не буде досягнуто припинення вогню і остаточної угоди про мирне врегулювання”. Позиція, за яку вхопляться європейці і від якої будуть розвивати свою тактику. Хоча Трамп додає про Путіна: “Я вірю йому. Я думаю, що ми дуже добре справляємось з Росією”, все ж схоже на те, що він сам не вірить в успіх з Путіним, а видання Axios повідомляє, що Трамп дуже розлючений на Росію через удари під час переговорів. Тим не менш він продовжує публічно тиснути на Україну і на питання “що буде, коли в України закінчаться ракети для Patriot?” відповідає: “Я маю знати, що вони хочуть укласти угоду. Якщо вони не хочуть – ми припиняємо допомогу”. У цей же час починається внутрішній тиск на Трампа – республіканці вимагають відновлення військової та розвідувальної допомоги Україні.

Що ж до новин від “партнерів”, то в цей час на партійній конференції Ліберальної партії Канади обрали нового лідера – ним став Марк Карні. Невдовзі парламент Канади проголосує за його призначення на посаду премʼєр-міністра замість Трюдо. А гендиректор TSMC С. С. Вей заявив, що більша частина досліджень і розробок напівпровідникового гіганта залишиться на Тайвані на тлі побоювань, що США не захистять острів, якщо критична продукція буде виготовлятися в Америці. Хоча й лунають обіцянки про інвестиції в економіку США у розмірі 100 млн доларів.

Ілон Маск у цей період репостить серію заяв, що США повинні вийти з НАТО. Але на самого Маска насувається хмара. На засіданні міністрів Рубіо говорить з Маском на підвищених тонах через втручання в роботу, і Трамп на цьому ж засіданні обмежує повноваження Маска. До того ж Маск став негативно сприйматися в суспільстві. В США купа випадків вандалізації автівок Тесла, а акції бренду втрачають шалені суми.

Поки Індія та ЄС розпочали переговори щодо угоди про вільну торгівлю із метою підписати її до кінця 2025 року, Трамп займається Близьким Сходом. Він заявив, що прагне укласти угоду з Іраном щодо ядерної програми, але попередив, що час для угоди спливає. Ізраїль і ХАМАС за посередництва США готуються до продовження 42-денного перемир'я, яке розпочалося в січні. Курдські СДС погодилися припинити вогонь та інтегруватися у нову Сирію. Можна говорити про черговий важливий крок до стабілізації країни та послаблення американських позицій (чи закриття проєкту “держави курдів”).

11 березня в Саудівській Аравії стартували переговори України із США. Україна висловила готовність до запровадження 30-денного режиму припинення вогню. США негайно скасовують зупинку обміну розвідданими з Україною та відновлюють безпекову допомогу Києву. “Україна зробила позитивний крок, м'яч тепер полі Росії”, – Рубіо. Макрон привітав Україну та США із прогресом, та також додав, що “м'яч на боці Росії”. Політика перекидання м’яча на половину поля Росії стане основною для Європи і, судячи з усього, Рубіо. Поки м’яч на полі Росії, антиукраїнським силам важко маніпулювати тим, що Україна не бажає миру. Неначе розжовуючи для Трампа, сенатор Грем заявляє: “Зеленський пройшов тест. Я вкрай скептично ставлюся до того, що Росія погодиться на припинення вогню. Якщо Путін маніпулює Трампом, ми повинні накласти на них пекельні санкції”. Міністр фінансів Бессент додає: “санкції адміністрації Байдена проти РФ були на рівні трійки, нині ми без вагань можемо підняти їх до 10”.

Дуже важлива для хронологічного огляду частина заяви Трампа дослівно: “будемо сподіватися, що РФ погодиться на припинення вогню. Якщо ми не змусимо РФ припинити вогонь, ми просто продовжимо воювати і постачати Україні...”. По-перше, Трамп робить обмовку і каже “ми будемо воювати”. По-друге, він розуміє, що йому все одно доведеться постачити зброю Україні (хоча це його і бісить). Однак, помічник президента РФ Ушаков заявить, що Росія зацікавлена ​​у довгостроковому врегулюванні конфлікту з Україною, а не у тимчасовому припиненні вогню. За його словами, пропозиція про тимчасове перемир'я – це лише перепочинок для українських військових. Путін публічно вимагатиме гарантій, що під час 30-денного перемир'я Україна не проводитиме мобілізацію і не отримуватиме зброю [5 – автор продовжує рахувати у квадратних дужок кількість разів, коли Росія публічно проявляла скептичну налаштованість щодо врегулювання війни]. Паралельно росіяни намагаються прориватися на Сумщину майже по всьому кордону. У відповідь на це США відновлюють постачання Україні далекобійних бомб GLSDB. Тим не менш, напередодні розмови із Путіним Трамп публічно оцінив готовність РФ до 30-денного перемирʼя: “вони погодяться”.

У цей час в Лівані за ініціативи Рубіо відбулася чотиристороння зустріч Ізраїлю, Лівану, США та Франції з метою визначення лінії ізраїльсько-ліванського кордону та спірних питань. А лідер Ірану Хаменеї виступає із промовою, в якій декларується повна відмова від перемовин із США. І на закріплення цих слів єменські хусити оголосили про відновлення військових операцій проти ізраїльських суден в Аденській затоці. На що Трамп висуває хуситам (Ірану) ультиматум припинити напади, інакше на них чекає пекло.

Щодо Європи, то ЄС відповідає на мита США. З’являється новина, що керівництво Тесли у стані тривоги через тарифну війну з Європою. Продажі Tesla у Європі обвалюються. Але головна новина надходить з Німеччини, де переможець Мерц узгоджує план збільшення оборонних витрат за рахунок послаблення боргових обмежень і створення фонду на 500 мільярдів євро. “Німеччина повертається”, – заявить Мерц, і схоже, що так.

18 березня відбулась телефонна розмова Трампа із Путіним, за результатами якої Трамп заявить, що досягнуто енергетичного перемир’я. Однак Путін відмовився від 30-денного перемир’я. Трамп також скаже, що Росія оточила 2500 українських солдатів в Курській області – одна з казок, які буде розказувати Путін телефоном. Задачею Кремля було протестувати Трампа на зняття санкцій в обмін на повітря (улюблений товар Кремля протягом 100 років), оскільки стане відомо, що Путін вимагав зняття санкцій в обмін на згоду на морське перемир’я. Одразу після розмови Росія здійснила масований обстріл України – те, від чого вона утримувалась при Трампі. Зокрема, станеться влучання у лікарню в Сумах. Віткоффу організовують антикриз і під час інтерв’ю Такеру Карлсону він пробує захищати свої власні досягнення: “мені повідомили, що 7 російських дронів були збиті російськими силами на знак доброї волі”. Він розповідає зовсім вже трешову історію, як Путін молився за Трампа під час замаху. А також вказує на те, що чотири регіони, за які йде війна, – російськомовні, і там проводилися референдуми, де більшість людей висловилася за те, щоб бути під владою Росії.

На наступний день Трамп скаже Зеленському, що американська власність на електростанції буде найкращим захистом української інфраструктури. Зеленський всього через 20 днів після скандалу у Вашингтоні має сміливість просити нові системи ППО, і Трамп погоджується пошукати доступні (в Європі). Однак на питання журналіста він не дає відповіді, чи буде вводити нові санкції проти Росії. Втім Держдеп на чолі з Рубіо підсумовує, що переговори між РФ та Україною можливі саме після припинення вогню.

В наступні дні в адміністрації Трампа вибухає скандал, коли радник з національної безпеки Майк Волц випадково додав редактора The Atlantic до групи в Signal. Оскільки були кричуще порушені безпекові протоколи, відставка Волца була лише питанням часу. Також це дало змогу демократам нагадати самим собі, що вони не політичні мерці, і влаштувати на слуханнях публічну екзекуцію майже усім причетним. Слід відзначити, що в злитій переписці Венс демонструє роздратування, що необхідно безкоштовно допомагати союзникам.

США, Росія та Україна начебто на переговорах у Саудівській Аравії домовилися про безпеку судноплавства в Чорному морі. Ключова відмінність була у тому, що в російській заяві говорилося, що США “допоможуть відновити доступ Росії до ринку сільськогосподарської продукції та добрив”. Однак Трамп не підтвердив, що США надають послаблення санкцій, і сказав, що умови Кремля все ще переглядаються. В цілому Україна була незадоволена переговорами за спиною, оскільки, крім іншого, там обговорювалася вимога Росії віддати Запоріжжя та Херсон. Публічно Україна заявила, що очікує, що Росія припинить бомбардування портових споруд в Одесі та інших місцях у рамках морського перемир'я. Однак в окремій заяві, оприлюдненій міністерством оборони України, говориться, що Київ вважатиме “переміщення російських військових суден за східне Чорне море” порушенням угоди.

Макрон нагадує Росії і Трампу, що ЄС не збирається знімати санкції. Путін, не отримавши безкоштовне зняття санкцій, вже за три дні після переговорів повертається до своєї колишньої риторики: в Україні немає легітимних органів влади, Україною фактично керують “нацистські угруповання, і ЗС РФ мають усі можливості їх добити. Тим не менш, щодо 30-денного перемир’я Путін боїться відповісти “ні”, і, щоб затягнути час, пропонує на продаж нове повітря – Україні потрібна якась інша тимчасова влада під егідою ООН, з якою Росія швидко домовиться про перемир’я.

Тим часом, поки щодо Росії Білий дім продовжує будувати тактику на терміні “неескалації”, тактика щодо Китаю будується на терміні “ескалації” – США розгорнули  ракетну систему Typhon на Філіппінах, що становитиме пряму небезпеку китайським військовим. Китай відреагував гнівно, назвавши це провокацією та погрожуючи відплатою.

На Близькому Сході ХАМАС оголосив, що прийняв пропозицію про припинення вогню в Секторі Гази від Єгипту та Катару (а не від Америки). Трамп заявив, що у разі якщо Іран не піде на угоду по зупинці ядерної програми, то США влаштують йому бомбардування. На що Росія відповість блефом: “удари по ядерній інфраструктурі Ірану будуть мати катастрофічні наслідки для усього регіону”.

Тим часом подружжя політичного привида – Джей Ді Венса – холодно зустрічають в Гренландії. Візит фактично провалено і тому скорочено. Після цієї провальної спроби риторика США змінюється на спроби пояснення проблеми: “наша система протиракетної оборони залежить від присутності в Гренландії. Данія серйозно недофінансувала інфраструктуру раннього оповіщення”. На початку літа стане відомо, що Канада закупила системи надгоризонтального радарного спостереження за $4,2 млрд, а Данія до кінця 2025 року вклала в оборону Арктики/Північної Атлантики $5,5 млрд.

Поки доступ до тіла вільний від деяких лідерів МАГА (Венс, Маск та Габбард зайняті персональним антикризом), президент Фінляндії Александр Стубб грає в гольф з Трампом, щоб зблизити позиції США та Європи. Після цієї розмови Трамп зателефонував на NBC News, щоб сказати, що він розлючений на Путіна через риторику про перехідний уряд і нелегітимність Зеленського, і що він запровадить мита на усю нафту з Росії, якщо вважатиме, що саме Москва винна у затягуванні конфлікту. У ці дні Україна також знаходить нового лобіста в команді Трампа – духовний радник президента Марк Бернс після візиту в Україну заявив, що українським військовим потрібна зброя, а не гроші.

Ізраїль пропонує перемирʼя в Секторі Гази при умові звільнення частини заручників, однак медіа повідомляють, що Ізраїль планує взяти під контроль чверть території Гази. І дійсно, на початку квітня наземні сили Ізраїлю знову увійдуть до південної частини Сектору Гази.

Трамп підписує розпорядження про ліквідацію Департаменту освіти, керуючись думкою, що університети переважно – ліві осередки. Пізніше Макрон наважиться розкритикувати Трампа за тиск на науку та запросить науковців переїхати до Європи. Натомість МАГА-крило виявило обурення вироком проти Марін Ле Пен. Трамп висловлюється щодо Ле Пен у більш м’якій формі та натомість повідомляє, що Маск скоріше за все повернеться у свою компанію, а DOGE буде розформовано. З точки зору державного управління, існування державного органу протягом лише 3 місяців це більше, ніж провал – це визнання негативного впливу.

2 квітня відбувається світовий фінансовий землетрус – Трамп заявив, що підписує указ про “взаємні мита” для всіх країн світу. Мито на товари з КНР нині становитиме 54%. Китай миттєво відповів на нові американські мита дзеркально. Після звернення Трампа, ціна барелю нафти Brent впала на 4%, до $72. А вже 4 квітня – до $66, і тренд до падіння стійкий. За 20 хвилин американський фондовий ринок втратив понад $2 трильйони. Азійські фондові ринки максимально лихоманить – у середньому падіння на 10%. Протягом цих дній нервує і Трамп. Він звертається до голови ФРС із закликом негайного зниження облікової ставки, щоб на ринок хлинули гроші. Однак голова ФРС відмовляється це робити через збільшені (діями Трампа) ризики інфляції. Після нової відповіді Китаю на збільшені мита та приєднання до цієї відповіді ЄС, Канади та Японії на американській біржі нові втрати – 3 трильйони доларів. Маск сильно нервує, пропонує створити “зону вільної торгівлі” та систему нульових тарифів між Європою та Сполученими Штатами та вступає в суперечки з лайкою з апологетами тарифної війни, особливо з Пітером Наварро. Треба сказати, що міністр фінансів Бессент був категорично проти тарифної війни, однак в медіа підтримує Трампа. Публічно Трамп тримає високо підборіддя: “Я розмовляв з багатьма лідерами Європи, Азії з усього світу, вони дуже прагнуть укласти угоду”. Він погрожує Китаю ще більше підняти мита, якщо той не припинить відповідати дзеркально, однак Китай заявить, що буде йти до кінця. Мита між двома країнами сягнули позначок набагато вище 100%, що фактично є заборонними, а не коригуючими митами. І хоч нафта опускається менше 60 доларів, непублічно Трамп готовий дати слабину – його команда переоцінила свої можливості у фінансовій війні проти всього світу (окрім Росії).

Популярні подкастери та бізнесмени, які підтримали Трампа, починають його публічно критикувати (Бен Шапіро, Джо Роган, Дейв Портной, мільярдери Кен Фішер, Акман, генеральный директор JPMorgan Джеймі Даймон). Бессент, Маск та інші впливові фінансисти вимагають в першу чергу знайти компроміс з ЄС. Бессента підтримав голова Національної економічної ради Кевін Гассет, який раніше за інших і без підтвердження заявить про паузу в тарифах, чим спричинить зелено-червоні гірки на ринку. Ключовим фактором, який змінив думку Трампа, стало те, що “ринок” почав скидати казначейські облігації США, наслідком чого стало збільшення видатків бюджету на обслуговування держборгу США. Як влучно скаже фінансовий експерт – Трамп тепер повністю залежить від доброї волі інвесторів в облігації. Надходить інформація, що Японія та Британія серед лідерів, хто розпродає облігації США. Ці країни дуже скоро стануть першими, з ким Трамп підпише торгівельні угоди (хоч деякі невигідні тарифи і збережуться). Але в моменті Трамп усе одно не витримує і призупиняє на 90 днів збільшені мита, за винятком 140% для Китаю. Ринки починають відновлюватись. А Скотт Бессент виграє апаратну боротьбу в економічній команді президента – Наварро, Лютніку та іншим радникам, які форсували тарифну війну, й досі відведена роль лише киваючих ляльок.

На початку квітня Росія наносить кричущий удар по Кривому Рогу, однак реакція посольства США є надто слабкою. Президент України докоряє за це пані послу Бріджит Брінк. Після днів критики вона таки згадає РФ у твіті про атаку на Кривий Ріг та буде звільнена з посади. Згодом такі, і навіть потужніші, удари стануть нормою, і ніхто вже навіть не звертає уваги – це ціна за загравання із Росією. Пізніше Бріджит Брінк буде згадувати, що на неї чинився тиск з Вашингтону. Не дуже приємною новиною стало й те, що США вперше проігнорували зустріч “Рамштайн”. Все ще відчувається, що Трамп зважує пропозиції Росії щодо зняття санкцій (ясна річ, він це сприймає як плату за закінчення війни, а не за морське перемир’я). Як певний баланс, для більшої розважливості Кремля сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь подають законопроєкт про первинні та вторинні санкції проти Росії у разі відсутності прогресу у припиненні війни.

Напередодні прильоту російського спецпредставника Кіріла Дмітрієва до США (дещо сенсаційного і неприємного для Європи) Трамп заявив, що Росія має рухатися і вкотре погрожує санкціями. Можна ставитись іронічно до цієї кількості погроз. Проте слід тримати в пам’яті, що Ірану Трамп теж погрожував незчисленну кількість разів. Стів Віткофф після зустрічі зі своїм колегою по імітуванню прогресу Дмітрієвим скаже Трампу, що найшвидший спосіб домогтися припинення вогню в Україні – підтримати право Росії окупувати Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. І що є можливість переформатувати відносини між США і РФ через привабливі комерційні проєкти. Україна відреагує заявою: “Це наші червоні лінії – визнання окупованих територій російськими. Віткофф обговорює питання, які виходять за межі його компетенції”. У той же день Кіт Келлог виступив проти Віткоффа, заявивши, що Україна ніколи не погодиться в односторонньому порядку поступитися територією. Ці два різні табори приблизно з цього часу починають вирівнюватись по впливу на Трампа в українському питанні, оскільки обрана Європою стратегія “перекидання м’яча на поле Росії” методично позбавляє проросійський табір аргументів. А тим часом Трамп підписав указ про продовження пакету санкцій Байдена проти Росії на один рік. Цікаво також зазначити, що неначе одне дерево у полі, раптом виринає заява Рютте “Україна абсолютно точно стане членом НАТО”. Що хотів цим сказати керманич НАТО і кому, важко зрозуміти. Однак досвідчена апаратна людина не могла просто так кинути таку важку фразу публічно.

Поки США проводить серію авіаударів по хуситах у Ємені, у Москві пройдуть  консультації між Китаєм, Росією та Іраном стосовно ядерної програми Тегерану. Росія також заявить, що готова направляти до КНР стільки нафти, скільки потребує Китай для перемоги над опонентами, натякаючи на тарифні війни Китаю із США. Пізніше між США та Іраном розпочалися переговори в Омані. Іран відмовив Віткоффу передати свій збагачений уран до РФ чи Китаю (пам’ятаємо про конкуренцію кейсів Рубіо й Віткоффа/Венса). Цікавий момент – перед посадкою в Омані Віткофф завітав на чай до Путіна. З одного боку, тут треба відзначити фіаско Віткоффа по зближенню з Росією через залучення до іранського питання. З іншого – власне неспроможність Путіна продати чергове повітря Трампу – на цей раз іранське повітря. Міністр закордонних справ Ірану після переговорів зі США поїде до Москви, а Трамп заявить, що Іран має позбутися ідеї створення ядерної зброї, і що скоріше за все Іран його обманює. Цікаво, що такі слова ми почали чути від Трампа після зустрічі в Анкориджі. Відповідаючи на питання, чи він відмовив Ізраїль від удару по Ірану, Трамп відповість: “Я б не сказав, що відхилив. Я не поспішаю з цим”. Для розуміння підсумків року Трампа цікаво також зазначити, що США розпочали виведення військ з Сирії.

Тим часом Китай починає не тільки відповідати Трампу, а й тиснути, і зупиняє експорт рідкоземельних елементів. Пекін також заявляє, що країни, які укладатимуть торгові угоди з США на шкоду його інтересам, зіткнуться з контрзаходами. Крім того, Китай радикально заміщує американську нафту канадською. Трамп же, щоб захистити технологічні компанії, вимушений пом’якшити мита на електроніку, що надходить у тому числі із Китаю.

У Вербну неділю російська балістика поцілила по центру Сум. На цю трагедію в стані Трампа реагує трійця Рубіо-Келлог-Гренелл із словами співчуття. Трамп розмито заявить, що це було жахливо, і що це була помилка. Європа вустами Мерца нагадає, чого варте слово Путіна. Однак США заблокували заяву G7 про засудження атаки на Суми. У заяві йшлося, що Росія демонструє намір продовжувати війну, що суперечило риториці Трампа тих тижнів.

Через декілька днів речник Держдепу заявить, що після Вербної неділі дедалі більше постає питання, хто насправді прагне миру, і відтепер жодних переговорів, доки не припиниться “різанина”. І держсекретар Рубіо у компанії Келлога та Віткоффа вирушили до Макрона для узгодження європейської позиції. Нововведення цієї фази узгоджень – це наявність формату коаліції охочих. Напередодні цієї зустрічі німецька преса обговорює, що Трамп не хоче постачати зброю Україні навіть за гроші. Українська делегація за поради європейців наголошує на бажанні негайного припинення війни та цілковитого дотримання плану США, підкреслюючи, що Україна дотримується цього плану від 11 березня (зустріч у Джидді). Таким чином підсвічуючи, що Росія ще з тих днів не притримується плану, і обнуляючи заяви Віткоффа від тієї дати про неймовірний прогрес. Держсекретар Рубіо заявить, що делегації України, Великої Британії, Німеччини і Франції погодились, що припинення вогню має стати першим етапом. Таким чином маневр для проросійської команди Трампа критично звужено. Крім того, з’являється новина, що Україна та США підписали меморандум щодо угоди про копалини, тобто залишилася лише формальність – церемоніальний підпис.

Вже на наступний день представник Росії в ООН заявить, що припинення вогню на цьому етапі в Україні є нереалістичним [6]. Але Кремль шукає способи встановити такі рамки, щоб війна продовжувалась, а нових санкцій не було (питання зняття санкцій, очевидно, вже взагалі відпало в кремлівських кабінетах). Раптово Путін оголошує дводенне перемир’я на фронті з 19 по 21 квітня на честь Великодня. Країни Європи критикують перемир’я, називаючи піар-акцією. Та власне воно завершилось раніше, ніж його почали обговорювати, а на багатьох ділянках воно й не починалося. Америка анонсує представлення свого плану перемир’я на Лондонській зустрічі.

Приблизно з 23 квітня Трамп почне дратуватись на питання про російсько-українську війну. Він, очевидно, має інсайд, що угода нездійснена через занадто великі розбіжності у вимогах. Саме в ці дні вже офіційно стає відомо, що ЄС відмовляється знімати санкції з РФ в межах угоди. Росія у свою чергу заявить, що ніколи не братиме участь у перемовинах, де обговорюватимуть розміщення військ європейських країн в Україні, а сама Україна має вивести війська з Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей [7]. Але Трамп розкритикував саме Зеленського, а саме його заяву щодо невизнання Криму російським. І продовжить наступного дня: “Я думаю, що у нас є угода з Росією, ми повинні домовитися із Зеленським”.

Консервативні кола знову намагаються спрямувати Трампа і його електорат в необхідне русло. Консервативний блогер Бен Шапіро прибув з візитом до України і бере інтерв’ю у Зеленського, щоб донести українську позицію да консервативного виборця. На FOX News головний політичний аналітик Бріт Г’юм каже, що Путін ні на що не погодився, натомість хоче продавити визнання Криму російським. New York Post виходить із обкладинкою “Слів недостатньо”, коментуючи неодноразові заяви Трампа, що на Росію можуть бути накладені санкції.

Стає відомо, що держсекретар Рубіо має щільний графік і не поїде до Лондона на переговори щодо України. Замість нього у перемовинах візьме участь спеціальний представник Трампа – Кіт Келлог. Рубіо не хоче бути дотичним до невдалих перемовин. Натомість, він домовляється про те, щоб Демократична Республіка Конго та Руанда домовились про мир за посередництва США. Одна з війн, яку “Трамп зупинить”.

Тим часом Венс прямує спочатку на зустріч із Папою Римським Франциском, а потім з багатоденним візитом відвідує Індію. Так символічно збіглося, що одразу після цих візитів Папа Римський помирає, а Індія втягується у військовий конфлікт із Пакистаном. Чи то теж так збіглося, але традиційно добрі стосунки США з Індією стають натягнутими і супроводжуються публічними образами. Важлива заява Держдепу, яку треба зафіксувати: “США не прагнуть посередництва між Індією та Пакистаном”. “Конфлікт між Індією та Пакистаном принципово не є справою Америки”, – Джей Ді Венс. Трамп особисто додасть, що Індія та Пакистан самостійно вирішать свої суперечки. Однак потім Трамп заявить, що мир між країнами це його досягнення.

За інформацією видання Reuters, причиною зриву переговорів у Лондоні стало те, що Україна підготувала документ про те, що не буде обговорень територіальних питань до “повного та безумовного припинення вогню”. А судячи з посту Зеленського, стає зрозуміло, що пропозиція США містила визнання Криму російським. Він зацитував Майка Помпео зразка 2018 року: “Сполучені Штати підтверджують в якості політики свою відмову визнавати претензії Кремля на суверенітет над територією, захопленою силою”. На що Трамп докоряє Зеленському та зауважує, що російська поступка – це відмова захопити усю Україну. Знову комівояжер Дмітрієв продав улюблений товар Путіна – повітря. Путін продовжує прив’язувати Трампа до злочинів в Україні і знову одразу після розмови спецпредставників наносить масований удар – на цей раз по Києву. “Владімір, зупинись”, – все, що скаже Трамп.

Європа вимушена відправляти важку переговорну артилерію – генсек НАТО Рютте приїжджає до США для обговорення із Трампом угоди. Після зустрічі “реактивний” Трамп повідомляє, що в рамках мирного плану США вимагатимуть від Росії повернення Києву Запорізької АЕС. Також Трамп вже  досить поблажливо відповідає на питання: “Я вважаю, що повернути Крим буде дуже складно. Крим був відданий Росії за президента на ім’я Барак Хусейн Обама”. На запитання, чи має Україна віддавати власні території заради досягнення миру, Трамп відповість, що це залежить від багатьох факторів і він зробить усе можливе у співпраці з Україною. І додав, що на питання про санкції відповість через тиждень, очевидно здійснюючи публічний тиск на російську сторону. Є великі шанси, що саме на цій зустрічі Рютте узгодив із Трампом пропозицію від Європи довести фінансування НАТО до 5%.

Віткофф прилітає до Москви на переговори. Російська сторона історично має хист до символізму, тож дату обрано не випадково. Дмітрієв заявить: “Символічно, що зустріч у Кремлі відбулася у 80-ту річницю зустрічі радянських та американських військ на річці Ельба – історичної події, що символізувала спільну перемогу над нацизмом”.

Поки Віткофф прилітає до Москви, де Путін на зустрічі начебто підтвердив готовність російської сторони до переговорів з Україною без попередніх умов (блеф у надії, що за цей час продавлять Зеленського на капітуляцію), Reuters опублікує повний текст “мирного плану” Трампа, згідно з яким Україна отримає гарантії безпеки; США “де-юре” визнають російський статус Криму, а “де-факто” – окуповані області. Україна повертає контроль над окупованими частинами Харківської області, над Запорізькою АЕС, Кінбурзькою косою, Каховською греблею та безперешкодний доступ до Дніпра; Україна має право вступу в ЄС, але не в НАТО; США та Україна укладуть угоду про економічне співробітництво, санкції проти Росії від 2014 року будуть зняті у повному обсязі; США та Росія прискорюють співробітництво в енергетичному секторі. За даними видання The Times, мова йде про ультиматум для Києва. У приватних розмовах США висловлювали готовність надати безпекові гарантії для військового контингенту “коаліції охочих”.

У парламентах 7 європейських країн нагадали Трампу про наслідки переговорів “з воєнним злочинцем Путіним”. Голови комітетів із закордонних справ європейських парламентів виступили із спільною заявою, у якій закликали американського президента Дональда Трампа та Конгрес США “продемонструвати справжнє лідерство” у протистоянні Росії. Зеленський наголосить, що Україна ніколи не порушить Конституцію і не визнає юридично російськими будь-які тимчасово окуповані території.  За результатами зустрічі в Лондоні Україна, все ще перебуваючи під шаленим тиском, ризикує і представляє новий план. Цей план, окрім контрзаходів, непомітно передбачає повернення місця Україні за столом переговорів. Документ передбачав серед інших такі пункти: повна відданість постійному припиненню вогню в повітрі, на суші та на морі, моніторинг припинення вогню під керівництвом США; обидві сторони розпочинають технічну імплементацію переговорів за участі США та європейських країн; Росія має беззастережно повернути всіх депортованих та незаконно переміщених українських дітей (=США погодяться, що РФ скоювала військові злочини); обмін військовополонених за принципом “всіх на всіх” – лакмусовий папірець, чи згодна російська сторона на перемир’я; Україна отримає надійні гарантії безпеки, включно з аналогами статті 5 НАТО від США, допоки не буде консенсусу серед союзників щодо вступу України до НАТО; чисельність української армії не обмежується; присутність, озброєння та операції дружніх іноземних військ на території України не обмежується; усі територіальні питання будуть обговорені та вирішені після повного й беззастережного припинення вогню; переговори щодо територій розпочнуться на основі нинішньої лінії зіткнення; Україна повертає Запорізьку АЕС за участі США, які не отримають повний контроль над станцією, електроенергія постачатиметься обом сторонам; Україна буде повністю відбудована та отримає повну фінансову компенсацію, зокрема за рахунок заморожених російських активів, які залишатимуться замороженими, доки Росія не компенсує завдані збитки.

Як бачимо Європа та Україна досі не відступили від цієї рамки.

Американсько-українські стосунки дещо потеплішали після зустрічі у Ватикані. Фотографія Трампа та Зеленського в соборі стала iconic. Сама зустріч тривала не більше 15 хвилин, але і Зеленський, і Трамп залишились задоволеними зустріччю. Після Трампа Зеленський проводить довгі і, що цікаво, окремі зустрічі з Макроном, Мелоні, Стармером, Урсулою фон дер Ляєн. Після зустрічі із українським президентом ми знову бачимо “реактивного” Трампа: “У Путіна не було жодних причин для того, щоб обстрілювати ракетами цивільні райони. Це змушує мене думати, що, можливо, він не хоче зупиняти війну, він просто грає зі мною”. Тим не менш він знову заявить, що після зустрічі у Римі Україна та Росія дуже близькі до угоди, оскільки не хоче визнавати відсутність істотного прогресу. Про відсутність прогресу говорить його закид Путіну, мовляв він незадоволений, бо існують певні межі (вимог). На цей раз він дає Путіну не тиждень, а два, щоб зрозуміти, чи довіряє йому.

Одразу після Римської зустрічі міністр закордонних справ РФ Сергєй Лавров заявив, що окупована Росією Запорізька АЕС “перебуває в надійних руках” і відкинув можливість “змін” в управлінні станцією [8]. А Путін, намагаючись викинути м’яч, кинутий Європою, пробує здійснити новий продаж повітря – на цей раз він оголосив перемирʼя з 7 по 11 травня на честь Дня перемоги. А щоб усі повірили у щире бажання миру, Мєдвєдєв у цей же час заявляє, що денацифікацію потрібно провести усій Європі [9]. Трамп усе більше розчаровується, його прессекратар заявить, що президент дав чітко зрозуміти, що його цікавить тільки постійне припинення вогню. Європа включається і заявляє, що разом з Трампом планує посилити санкції на Росію за відмову від перемир’я. Венс дещо пробує пом’якшити підхід Трампа і повпливати на думку пересічного республіканця, і на телебаченні промовить, що існує ілюзія, начебто Росія розвалиться, а Україна поверне свої території. Келлог у той же праймтайм пропонує не втрачати фокус уваги: “те, чого хоче Трамп – це всеосяжне припинення вогню, на яке погодилась Україна”. Мовляв, не заговорюйте тему, усе інше – потім. Трамп же інфантильно продовжує сторонитись проблем, називаючи і фінансовий ринок США, і війну в Україні проблемою Байдена.

Щодо інших подій у цей час, то Ліберальна партія Канади на чолі з Марком Карні здобуває перемогу на виборах. Ще один цвях у домовину стратегії Білого дому з підтримки правих сил закордоном. Можна припустити, що МАГА остаточно втрачає один з основних своїх проєктів, який надавав їй апаратної ваги в Білому дому. Також нова влада Сирії направила лист адміністрації Трампа, у якому відмовилася приєднуватися до Авраамових угод, поки Ізраїль буде займати сирійські території.

1 травня було досить плідним на приємні новини. Українсько-американські відносини набувають дещо нової конфігурації. Угода про корисні копалини підписана, і українській стороні вдалося захистити усі критичні пункти.  А головне – в угоді не буде зараховуватися допомога Україні, надана Штатами до підписання угоди. Фактично мова йде про те, що Трамп здав назад і залишив питання “боргу України” лише в вигляді спорадичної риторики. Натомість Україна так і не отримала під цю угоду безпекових гарантій США. У цей же час New York Post публікує матеріал про те, що оточення Трампа незадоволене Віткоффом, а надто його самостійністю в інтерпретаціях і драфтуванні. Волца звільнено чи то за березневий скандал, чи через те, що жоден не міг з ним спрацюватися на особистому рівні – особливо дорікала С’юзі Вайлз, яку Волц примудрився попросити зробити каву.  Також є версія, що Волц, на відміну від шукаючого угод Трампа, притримувався занадто жорстких підходів як щодо Ірану, так і щодо Росії. Але, на відміну від Рубіо, не вмів іноді промовчати. Було призначено тимчасову повірену у справах США в Україні Джулію Девіс. Держдеп США погодив продаж Україні обладнання для підготовки й обслуговування F-16 на $310,5 млн. На тому ж тижні з’явилась інформація, що “ізраїльський” Patriot буде переданий Україні. Рубіо на невизначений час зосереджує в своїх руках монополію на зовнішню політику. Трамп щебече, що США забезпечать вільне, мирне та суверенне майбутнє для України.  Мінеральна угода з Україною, на думку Трампа, є істотною електоральною страховкою. Можна багато критикувати Трампа, але саме після цієї угоди він почав сміливіше вести переговори з Європою щодо озброєнь, вже не так сильно перебуваючи в заручниках свого електорату. Але ілюзій теж немає – команда Трампа просто прокладала місток до шалених оборонних контрактів ЄС, тож була вимушена знаходити підхід до свого виборця через мінеральну угоду з Україною.

На початку травня в Німеччині сформована коаліція на чолі з Фрідріхом Мерцом. І одразу німецька розвідка оголосила партію “Альтернатива для Німеччини” (AfD) екстремістською. Ця подія разом з виборами в Румунії і Канаді де-факто є погромом проєкту просування лідерства МАГА серед правих сил в західному світі. І Маск, й інші МАГА, і навіть Рубіо називають тиск на AfD нападом на демократію. У ці дні переривається й інша політика (чи радше риторика) Трампа. Міністр фінансів США Бессент оголосив, що уряд підвищить стелю боргу, щоб не допустити дефолт.

Америка продовжує коригувати свою тарифну політику і пробує домовитись про торгівельну угоду з Німеччиною, однак Мерц публічно відмовить Штатам і наголосить, що Америка повинна укладати угоду з усією Європою. Не спромігшись виокремити з ЄС її лідера, Трамп змушений прискорюватись з послабленням тарифної війни,  і у той же день дає команду Бессенту у вигляді посту: “80-відсотковий тариф на Китай здається правильним!”. Ринки починають потроху відростати.

На Близькому Сході Саудівська Аравія інформує західних колег, що більше не буде стримувати ціну на нафту і можуть впоратися з тривалим періодом низьких цін. Макрон зустрічається із президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа і виступає в ролі лобіста Сирії, у подальшому закликаючи до зняття з неї усіх санкцій (треба нагадати, що з точки зору подій, які відбувались 100 років тому, Франція вважає Сирію зоною свого історичного інтересу і має найбільш розгалужену мережу впливу в країні). У жовтні 2025 року на цю позицію пристане й Трамп і зніме санкції. Хусити завдають удар по аеропорту в Тель-Авіві. Але замість реакції Америки світ дізнався, що Трамп домовився з хуситами про нейтралітет в обмін на ненапад на  американські кораблі. На запитання, що станеться, якщо хусити продовжать атакувати Ізраїль, він відповість: “Мені буде байдуже”. З одного боку, це те, що треба тримати в голові Україні, з іншого боку, невідомо, чи знав Трамп про невідворотність майбутнього удару Ізраїлю по Ірану, чиїм проксі хусити і були. Тим часом Ізраїль розпочинає операцію “Колісниці Гідеона”, яка передбачає майже повну окупацію Сектора Газа та витіснення палестинського населення в “гуманітарну зону”.

Тоді ж новим Папою Римським став американський кардинал Роберт Френсіс Прево – він взяв ім'я Лев XIV. Він обраний як компромісна фігура, найменш дотична до внутрішніх конфліктів, однак, навряд чи його було обрано, якби президентом США була інша особистість, а не Трамп. У ті дні Трамп – занадто важковаговик, щоб ігнорувати його інтереси навіть в церковних питаннях, тож негласне табу на обрання американців Папою було знято.

Після втрати деяких  апаратних позицій проросійського крила у Білому домі навіть віцепрезидент Венс, орієнтуючись, очевидно, на тогочасний настрій шефа заявляє, що росіяни вимагають занадто багато, а Україна погодилась на усі умови (“і ми це цінуємо”). Міністр фінансів Скотт Бессент називає Путіна “військовим злочинцем”. Трамп оголошує про ратифікацію торгівельних угод з Великою Британією та Україною (прикметно, що це сталося одночасно) 

Користуючись відповідним настроєм в Білому домі європейці і Рубіо працюють над новим пакетом санкцій проти Росії на випадок відмови Москви від мирних переговорів. Про це заявить міністр закордонних справ Франції Барро. Все у травні йде оптимістично. Максимально звузивши маневр для Росії, проукраїнські сили в США та Європі ось-ось підведуть Путіна до краю прірви. Ситуацію цих крайніх днів підсумовує Мерц: “30-денне перемир’я. Америка запропонувала. Україна погодилась. Європа підтримала”. Із цим девізом Європа робить сцену публічного тиску на Трампа і п’ятеро лідерів приїжджають до Києва, де у телефонній розмові з Трампом начебто узгоджують кроки завтрашнього дня – введення санкцій. Однак Європа недооцінила спецслужбістське минуле Путіна і бажання Трампа за будь-яку ціну отримати примарне перемир’я.