МІЖНАРОДНАІНФОРМАЦІЙНА ТА АНАЛІТИЧНА
СПІЛЬНОТА
+ Долучитись
Підтримати
МІЖНАРОДНА
Як провідні медіа Франції розповідають своїм читачам про події в Україні?
23 квітня в Медіацентрі Україна аналітична спільнота Resurgam представила результати масштабного контент-аналізу французьких медіа.
Дмитро Корнієнко, засновник аналітичної спільноти Resurgam, під час презентації дослідження в Медіацентрі Україна
Франція стала другою країною (після Іспанії), яку дослідники розглянули в межах проєкту. У період із вересня по листопад було проаналізовано вісім впливових французьких видань: Le Figaro, Le Monde, Le Point, L’Express, Le Nouvel Obs, Libération, La Provence та Le Journal du Dimanche.
Як наголосив засновник Resurgam Дмитро Корнієнко, дослідження не претендує на повний аналіз французького інформаційного поля. Його мета — виявити ключові тенденції та потенційно проблемні практики у висвітленні війни, які можуть впливати на сприйняття французькою аудиторією російсько-українського контексту. Саме тому до вибірки увійшли медіа, що працюють із різними сегментами суспільства та мають помітний вплив на формування публічної думки.
У межах дослідження було проаналізовано 3893 матеріали, опубліковані у 2024 році.
Аналітики розподілили їх за рівнем дотримання журналістських стандартів:
Зелена зона (50,5%) — якісні та об’єктивні матеріали. Найвищі показники продемонстрували Le Point, Le Monde, L’Express та Le Nouvel Obs.
Жовта зона (47%) — загалом коректні тексти, але з неточностями або браком контексту. Найчастіше сюди потрапляли матеріали Libération та La Provence.
Червона зона (2,5%) — матеріали з ознаками маніпуляцій або ретрансляції проросійських наративів. Найнижчий рівень об’єктивності в цій категорії зафіксовано у Le Journal du Dimanche.
Ці 2,5% — невеликий відсоток, але саме вони найбільш чутливо впливають на формування сприйняття контексту війни.
Із цих 99 матеріалів в червоній зоні:
57 були опубліковані без зазначення авторства або як агенційні/редакційні,
42 — із підписаними авторами.
Окремо команда сформувала перелік авторів, які системно порушують журналістські стандарти, поширюють викривлену інформацію та можуть сприяти ретрансляції російських наративів. Це, у свою чергу, впливає на те, як французька аудиторія сприймає війну Росії проти України.
Одним із ключових викликів дослідники називають залежність медіа від інформаційних агентств (зокрема AFP).
Проблема не в самих новинах, а у відсутності редакційного контексту. Часто медіа просто ретранслюють пресрелізи російських структур або заяви їхніх політиків без пояснень. Для читача це виглядає як перевірений факт, хоча насправді може бути прямою трансляцією пропагандистських повідомлень, — зазначає Дмитро Корнієнко.
У результаті такі матеріали можуть сприйматися як повноцінні редакційні тексти, хоча фактично відтворюють зовнішні наративи без критичної обробки.
Цю проблему також підтвердив один із присутніх на презентації іноземних журналістів із Канади.
Серед інших виявлених тенденцій Дмитро Корнієнко виділив специфічні способи легітимізації російських меседжів:
Хибна нейтральність — спроби подати агресора і жертву як рівні сторони через принцип «двох точок зору», попри чітке міжнародно-правове визначення статусу сторін.
Маска «раціональності» — тексти, що починаються з закликів «подивитися тверезо» або «шукати мирне рішення». Часто за такими матеріалами стоять експерти, які вже перебувають під санкціями.
Окремо зафіксовано ще одну проблему — використання як першоджерел матеріалів підсанкційних російських медіа, зокрема RT та подібних ресурсів, що прямо або опосередковано впливають на інформаційний порядок денний.
Водночас важливо підкреслити: більшість проаналізованих французьких медіа демонструють високий рівень журналістських стандартів.
Найвищі показники об’єктивності зафіксовано у Le Monde, Le Point, L’Express та Le Nouvel Obs.
У Le Journal du Dimanche відзначено найнижчий рівень об’єктивності, з помітним впливом ідеологічної заангажованості на редакційну політику.
Когнітивна війна Росії ведеться за увагу та сприйняття європейських суспільств, від позиції яких значною мірою залежить підтримка України. Такі дослідження допомагають краще розуміти механізми інформаційного впливу та інструменти, що використовуються в зовнішньому інформаційному полі.
Наприкінці Дмитро Корнієнко підкреслив, що дослідження є ініціативою самої спільноти Resurgam. Воно реалізоване за участі команди та волонтерів і фінансується виключно з власних ресурсів.
Наразі завершено дослідження щодо Іспанії та Франції, а також триває робота над аналізом медіа Німеччини та Великої Британії.
З методологією дослідження ви можете ознайомитися на сайті у розділі “Рейтинг надійності французьких ЗМІ”.
Матеріал про дослідження щодо Іспанії – “Мапа дезінформації. Результати дослідження якості висвітлення вторгнення Росії в Україну в провідних іспанських ЗМІ”