Французьке медійне поле переважно достовірно розповідає про російсько-українську війну своїм читачам. Однак є автори, які, розповідаючи про російське вторгнення, порушують журналістські стандарти та викривлюють факти, таким чином сприяючи поширенню російської дезінформації. Іншою проблемою є публікація французькими медіа статей російських інформаційних агенцій без надання контексту. Такими є результати дослідження висвітлення російсько-української війни французькими медіа, проведеного міжнародною інформаційно-аналітичною спільнотою Resurgam.
У 2026 році міжнародна інформаційно-аналітична спільнота Resurgam провела дослідження якості висвітлення російсько-української війни у французьких медіа. Це вже друге дослідження спільноти після аналізу іспанських медіа, презентація якого відбулася у серпні 2025 року.
На підставі власної методології контент-аналізу представники спільноти Resurgam з вересня до листопада 2025 року проаналізували статті з восьми провідних французьких медіа, а саме Le Figaro, Le Monde, Le Point, L’Express, Le Nouvel Obs, Libération, La Provence, Le Journal du dimanche. У ході дослідження було проаналізовано 3893 статті, які висвітлювали тему російсько-української війни та були опубліковані вісьмома вищезгаданими виданнями у 2024 році.
Діаграма групування проаналізованих статей згідно з дослідницькою методологією
Загалом, лише 2,5% з досліджуваних статей (99 з 3893) були віднесені до червоного рівня. Тобто вони містили серйозні порушення журналістських стандартів: маніпуляції, перекручення та підміну причинно-наслідкових зв’язків. У таких статтях була маніпулятивно висвітлена тема російського вторгнення та поширювалися проросійські наративи. Важливо додати, що 57 з 99 статей червоного рівня були опубліковані без зазначення авторства або як агенційні чи редакційні.
Половину статей (50,5%, 1966) за методологією Resurgam було віднесено до зеленого рівня як такі, що об’єктивно висвітлюють російське вторгнення. Решта статей (47%, 1828) була оцінена як така, що здебільшого відповідає стандартам, а незначні неточності чи дрібні недоліки не впливають на загальну якість та об’єктивність. Таким чином, французькі медіа досить професійно та достовірно висвітлюють російсько-українську війну.
Половина з проаналізованих видань, а саме Le Point, Le Monde, L’Express та Le Nouvel Obs, отримала найвищу оцінку об’єктивності та достовірності у своєму висвітленні війни Росії проти України.
Рейтингова таблиця видань за результатами дослідження
Подібні матеріали базуються на повідомленнях російських новинних агрегаторів або офіційних джерел Росії, а інколи фактично є їх прямим відтворенням. Зокрема, йдеться про публікації французького агентства AFP, які містять заяви російських політичних діячів або пресрелізи державних структур. Таким чином, не тільки розповсюджується російська дезінформація та пропаганда, а й російська позиція подається ніби як те, що відповідає дійсності, замість позиції сторони, яка розпочала агресію проти незалежної держави. Важливо зазначити, що ми не надаємо оцінку, чи свідомо, чи несвідомо розповсюджувалась російська дезінформація виданнями
Аналогічна проблема виникає й при розміщенні матеріалів кореспондентів медіа в Росії без відповідних коментарів, зокрема у Le Figaro. Свобода слова в Росії зараз обмежена актуальним репресивним законодавством, яке поширюється й на іноземних журналістів, через яке неможливо об’єктивно висвітлювати події. Наприклад, є вимогою вказувати «спеціальна воєнна операція» замість «російсько-українська війна» та інші, що також призводить до поширення російської дезінформації та пропаганди, а й російська позиція подається ніби як те, що відповідає дійсності замість позиції сторони, яка розпочала агресію проти незалежної держави. Ми радимо маркувати подібні тексти та коментарі як ті, які були надані під примусом.
Варто зазначити, що ключова проблема полягає не у такому використанні матеріалів від інформаційних агенцій, а у відсутності редакційного контексту. У результаті такі тексти можуть сприйматися аудиторією як редакційні матеріали, що відповідають стандартам медіа, хоча фактично транслюють наративи Росії.
Водночас видання Le Journal du dimanche показало найгірший рівень об’єктивності та достовірності у висвітленні війни Росії проти України. Його ідеологічна заангажованість (видання має крайню праву політичну орієнтацію) впливає на об’єктивність висвітлення інформації й ставить це видання в кінець рейтингу.
За результатами нашого дослідження ми сформували перелік авторів, які поширюють інформацію про російське вторгнення, порушуючи журналістські стандарти та цілеспрямовано викривлюють факти, що сприяє поширенню російської дезінформації та пропаганди в Європі.
| Ім'я та прізвище | Кількість проаналізованих статей та загальна оцінка (10 максимальна) | Коментар |
|---|---|---|
| Режіс Ле Сомьє / Régis Le Sommier | 14 статей: 7 –жовті, 7 – червоні. Оцінка – 2,5. | Автор однобічно висвітлює російсько-українську війну на користь Росії та намагається виправдати вторгнення Росії в Україну. Він поширює проросійські наративи, такі як: громадянська війна в Україні (зокрема, вживаючи поняття «проросійські автономісти» та «проросійські сепаратисти» замість поняття «проросійські колаборанти»), вживаючи тези, що Росія та Україна – братні народи, Україна – маріонетка США, а також про велику поширеність неонацистських поглядів в Україні. Автор виступає проти надання допомоги Україні з боку Європи та, зокрема, Франції, помилково аргументуючи, що це призведе до Третьої світової війни. |
| Ален Давид П’єр Барлюе / Alain David Pierre Barluet | 25 статей: 2 зелені, 17 – жовті, 6 – червоні. Оцінка – 4,2. | Автор регулярно буває на окупованих територіях України, у своїх статтях устами простих людей легітимізує російську окупаційну адміністрацію і просуває російські наративи, такі як: приналежність окупованих територій до Росії, радість мешканців окупованих територій з цього приводу, їхній страх перед поверненням України. |
| Джуліан Джон / Коллінґ Julian John Colling | 3 статті: 1 – жовта, 2 – червоні. Оцінка – 1,7. | Автор просуває такі російські наративи, як наявність русофобії в Україні, та водночас акцентує увагу на російськомовності українців. Таким чином, він, ймовірно, намагається виправдати вторгнення Росії. Автор намагається гуманізувати Росію через висвітлення особистого досвіду та у своїх текстах підмінює причинно-наслідкові зв’язки. |
| Венсан Ервуе / Vincent Hervouët | 4 статті – червоні. Оцінка – 0. | У статтях та подкастах про війну Росії проти України Ервуе вирізняється песимістичними оцінками: він часто наголошує, що європейське керівництво зазнало поразки, а сподівання на повне визволення українських територій – ілюзія. У низці колонок він критикує авторитарні тенденції президента Зеленського та підкреслює, що переговори з Росією неминучі. |
| Летиція Страух-Бонарт / Laeticia Strauch-Bonart | 1 стаття – червона. Оцінка – 0. | Авторка взяла інтерв’ю у британця Оуена Метьюза, який бере участь у російських пропагандистських інформаційних заходах, під час якого журналістка просувала російські наративи про русофобію в Україні та націоналізм (з негативною конотацією). Коли спікер прирівнює перехід російськомовних українців на українську мову до русофобії й націоналізму, вона ніяк на це не реагує. Хоча, бувши авторкою книг про консервативні ідеології, вона має розуміти, що це не пов’язані явища, а негативне ставлення до російської мови є наслідком російського вторгнення. Авторка також залишає без реакції висловлювання неповаги до територіальної цілісності України спікером та його виправдання нападу Росії на Україну. |
| П’єр Леллуш Pierre Lellouche | 1 стаття – червона. Оцінка – 0. | Автор перекладає відповідальність за війну з Росії на Європу, десуб’єктивізує Україну та ЄС, перебільшує потужність сил Росії та водночас применшує сили Європи, агітує проти передачі Україні озброєння. З огляду на те, що П’єр Леллуш є відомим французьким політиком та депутатом, а також колишнім держсекретарем в урядах Франсуа Фійона, транслювання його позиції без необхідних редакційних коментарів може мати високий вплив на французьке суспільство. |
| Анн Ніва / Anne Nivat | 2 статті – червоні. Оцінка – 0. | Журналістка неодноразово відвідувала окуповані території. У своїх статтях вона просуває наратив, що українцям байдуже, під яким прапором жити, знімає відповідальність з росіян за вторгнення та сприяє легітимізації окупаційних органів влади. |
| Жюльєн Шабру / Julien Chabrout | 3 статті: 2 – зелені, 1 – червона. Оцінка – 6,7. | Автор переносить відповідальність за війну з Росії на Україну, підмінює причинно-наслідкові зв’язки та висвітлює події виключно з російського погляду. |
| Станіслас Пуає / Stanislas Poyet | 11 статей: 5 – зелені, 4 – жовті, 2 – червоні. Оцінка – 6,4. | Попри те, що він є кореспондентом в Україні, автор не має повного розуміння українського внутрішньополітичного контексту. Журналіст намагається нормалізувати проблему ухилення від військової служби в Силах оборони України через однобічне висвітлення проблеми та ігнорування того факту, що Україна знаходиться у війні через напад Росії, та необхідності захищатися від російської агресії. Автор також має обмежене уявлення щодо українського церковно-релігійного питання, й тому звинувачує Україну в нападках на Українську православну церкву Московського патріархату. |
Інформаційно-аналітична спільнота Resurgam продовжує своє дослідження якості висвітлення російсько-української війни у провідних медіа кількох європейських країн, яке вона почала у 2025 році. Заплановано дослідження медіа Німеччини та Великої Британії.
Методологія Resurgam містить три рівні оцінювання статей. Перший рівень — це перехресне оцінювання текстів волонтерами Resurgam за визначеними критеріями, серед яких дотримання базових журналістських стандартів, відповідність міжнародному праву (зокрема, засудження Росії за вторгнення в Україну, визнання незалежності та суб’єктності України). Оцінювання має наступні рівні: “зелений” (конструктивне висвітлення подій, коректна структура та відповідність журналістським стандартам), “жовтий” (стаття здебільшого відповідає стандартам, а наявні незначні неточності чи порушення не впливають на загальну якість та об’єктивність) та “червоний” (наявні серйозні порушення журналістських стандартів: маніпуляції, перекручення, підміна причинно-наслідкових зв’язків).
Другий рівень стосувався підготовки експертами Resurgam досьє щодо авторів статей (вивчення бекґраунду авторів, визначення системності інших провокативних публікацій поза межами дослідження, аналіз контактів та перевірка авторів на предмет зв’язків із РФ і можливих рівнів заангажованості).
Третій рівень складався із зовнішнього (без залучення представників Resurgam) рецензійного оцінювання статей представниками академічної журналістики, головними редакторами українських видань, фахівцями з фактчекінгу, політичної психології та інших галузей.