Нова війна? Нові порушення територіальної цілісності й знову вуха Московії?

*Московія — історично правильна назва Московської імперії та Російської Федерації.

The New York Times пише, що найближчим часом Ефіопія може розпочати вторгнення та анексувати частину Сомалі. Точніше справи відбуваються наступним чином. 

Зараз через громадянську війну Сомалі поділений власне на Сомалі та Сомаліленд. Сомаліленд до початку 2024 р. не був визнаний жодною країною як державне утворення. Але у січні 2024 р. неочікувано Ефіопія фактично визнає Сомаліленд в обмін на 20 км морської смуги в Аденській затоці, що дозволить отримати Ефіопії вихід до моря та зрештою до океану. До цього Ефіопія не мала виходу до моря і вся торгівля відбувалась через китайський порт в невеличкій країні Джибуті.

Звісно, що передача міжнародно визнаної території Сомалі Ефіопії методом договору з невизнаною сепаратною державою не знайшла підтримки у світі. Ні США, ні ЄС, ні Африканський союз — не визнали легальність договору Ефіопії з Сомалілендом і тим паче потенційне заведення військ для контролю морської смуги.

Але як зазначило NYT прем'єр-міністр Ефіопії одержимий ідеєю отримати вихід до моря і розраховує, що у період виборів у США буде вікно можливостей, щоб силою "виконати договір" та встановити контроль над узбережжям, або прем'єр-міністр розраховує, що у разі перемоги Трампа та просування ізоляціонізму в політиці США їм стане не цікава доля Сомалі.

Щодо потенційної залученості Москви у новий конфлікт.

Вже давно не секрет, що Московія проводить активну діяльність в Африці й найчастіше ця діяльність пов’язана з організацією місцевих переворотів (Малі, Буркіна-Фасо, ЦАР, Нігер) завдяки терористичній групі Москви, так званого «Вагнера», або провокує нові зони напруження як це відбувалось в Судані чи буде відбуватись у Сомалі.

Якщо відкинути той факт, що в останні 12 місяців Москва та Ефіопія мали занадто багато контактів, то можемо акцентувати увагу на наступних деталях:

У 2020 р. Москва першою розглядала можливість визнати Сомаліленд в обмін на право відновити стару радянську військово-морську базу в м. Бербері. Така база надала б Москві вихід до Індійського океану і стратегічний контроль головної торгівельної артерії з Азії в Європу. Окрім престижу це б завершило концепт вивезення ресурсів з "поясу Вагнера" (про пояс «Вагнера читайте тут) від Атлантики до Індійського океану: Буркіна-Фасо, Малі, Нігер, Чад, ЦАР, Судан.

Свого часу цей концепт був висловлений "Російським географічним товариством" президентом якого є ексміністр оборони Московії Шойгу, головою опікунської ради був Путін, а загалом ідеологом концепту був Дугін. Дугін наближений ідеолог «московського світу» до Путіна. До речі,  для поясу не вистачає військового перевороту в Сенегалі, або Гані, де процес розхитування місцевих урядів триває з посиленою силою від останнього перевороту в Нігері.

Але на той час у Сомалі перебував занадто великий міжнародний контингент та й міжнародні ризики для Москви від сепаратних домовленостей з невизнаним Сомалілендом були значними.

Тому наприкінці 2020-21 рр. Московія перемикнулась на ідею будувати порт в Судані. Тим паче у Судані уряд прийшов шляхом військового перевороту завдяки підтримці з Москви та залученням знову ж таки путінської приватної армії «Вагнер».

Але зрештою відбулись процеси, які призвели до ситуації, що хоч і підписувались домовленості між урядом Судану та Московії, і наче мало починатись будівництво порту, але на практиці цього не відбулось. За дивними обставинами провал будівництва московської військово-морської бази збігся з новою спробою військового перевороту в Судані, де знову ж таки «Вагнер» виступив на боці заколотників із Сил швидкого реагування Судану. Тобто Кремль націлений знову замінити уряд в Судані на більш зручний та залежний. Поточний стан такий, що заколотники із ССО Судану за підтримки московської групи «Вагнер» поки не досягли цілі – повалення уряду в Судані. Тож плани Москви побудувати військово-морську базу в Судані з виходом у стратегічні води Червоного моря і далі Аденської затоки залишаються нереалізованими на невизначений термін.

Але бажання Путіна відновити колишню радянську присутність військово-морського флоту в затоці нікуди не ділось. І знову ж таки якось так збігається, що понад десяток зустрічей високопосадовців Московії та Ефіопії припадають на 2023 р. Кількість зустрічей аномально вища за минулий 2022 р. Те, що ми нарахували, то у 2023 році 12  зустрічей різного рангу проти 3 у 2022 році.

На початку 2024 р. Ефіопія досить неочікувано фактично визнає Сомаліленд та реалізує фактичний "московський концепт 2020 року": визнання в обмін на територію для порту. І це з урахуванням того фактора, що визнання Сомаліленду з боку Ефіопії є ризикованим кроком, якщо врахувати проблеми з прикордонними племенами, що мешкають в Ефіопії та прагнуть доєднатись до Сомаліленду.

Але більш того у 2024 р. видання, які пов’язані із путінським стратегом Дугіним почали друкувати есе про можливість для Московії відновити старий військовий порт в Бербері. Потенційне відновлення порту московські кола пов'язують з можливістю визнати незалежність Сомаліленду. Очевидно, якщо реакція західних країн і не тільки західних на дії Ефіопії буде помірною, то Кремль має намір реалізувати подібну діяльність – визнання в обмін на порт. Посередником у цих процесах очевидно буде виступати близька до Московії Ефіопія.

Висновок простий — чим довше Путін відчуває безкарність за цілеспрямовану політику поширення «безконтрольного хаосу», тим частіше будуть з'являтись та затверджуватись нові точки ескалації, будь-то напад ХАМАС, який не публічно підтримували в Кремлі чи терористичні атаки єменських хуситів, яким Москва постачає озброєння і де серед іншого планує поставити протикорабельні ракети для атаки на торговий флот інших  країн. 

Убезпечитись від ще більшого хаосу у світі можливо тільки у разі повної поразки Московії в Україні та концентрації Кремля на внутрішніх проблемах, таких як: колапс економіки, невдоволення населення політикою Путіна після провального вторгнення в Україну, ріст національних рухів народів, які з часів Радянського Союзу входили у склад Московії.

Зараз місцеві журналісти повідомляють, що урядові війська Сомалі почали перехоплювати постачання зброї з боку Ефіопії для місцевих джихадистських груп та інших місцевих кланів. Зазначається, що перехоплена зброя радянського та московського зразків. Такі дії з боку Ефіопії направлені на внутрішню дестабілізацію Сомалі й дуже нагадують тактику «Вагнера», яка опрацьована в інших країнах Африки — зіграти на суперечності місцевих кланів, озброївши одну з груп і далі або привести її до влади через військовий переворот, або через угоду з чинним урядом "надати послуги" знищення групи, якій було раніше надано обмежене озброєння.

Потенційна війна кланів та дестабілізація регіону ще більше підірвуть стабільність міжнародної торгівлі через ключовий міжнародний маршрут, бо з'являться додаткові фактори нестабільності, окрім єменських хуситів. 

Чим далі "вільний світ" буде удавати, що не існує сформованої "вісі зла", з якою треба вже не розмовляти, а протидіяти — тим більше ситуація буде погіршуватись.