Факт-чекінг висновків статті Forbes «Out in the open and om the move in Russia's Kursk oblast, Ukrainian Forces are Vulnerable and losing lots of armored vehicles».

Про що стаття?

Автор взяв загальні цифри українських втрат за даними Oryx, поділив на кількість днів від 24 лютого та вивів середньоарифметичний темп втрат України у війні. Далі взяв підрахунок osint по втратах України в Курській операції, порівняв та прийшов до висновку, який сформулював у тезу: "Україна втрачає вкрай багато техніки у наступі на Курську область".

Forbes на другий день української наступальної операції вже випускав доволі суб’єктивну інформацію від того ж автора David Axe, де стверджував, що наслідком «Курської операції» стане те, що союзники України відвернуться від Києва. Але як показує вже другий тиждень цього не сталось. Тож вимушені перевірити через факт-чекінг висновки нової статті на Forbes.

До помилок логічних суджень у статті, які допустив аналітик Forbes:

1. По-перше, будь-який наступ це більші втрати за оборону.

2. По-друге, оцінка «ефективності наступу» — це співвідношення зазнаних втрат до результату.

3. По-третє, результат може бути військовим, політичним, репутаційним та економічним.

Тож давайте подивимось чи 9 днів операції ЗСУ на Курщині зазнали настільки великих невиправданих втрат, як це заявляє David Axe з Forbes.

Візуально підтверджено, що за 9 днів наступу Україна на Курщині втратила: 4 танки та 41 од. Броньованої техніки. Одразу зауважу, що більшість втрат складаються з легкоброньованих автомобілів, в тому числі масового українського виробництва як Козак-2 та Козак-7.

Тобто у наступі на Курщині Україна втрачала, за візуально підтвердженими даними: 0.4 танки на день. При цьому Збройні сили України захопили 3 ворожі танки, втративши у наступі за 9 днів лише 4. Якщо  вивести різницю між втраченими ЗСУ танками та захопленими у Москви (4 втрачених мінус 3 захоплених), то вийде взагалі, що ЗСУ втратили 1 танк за 9 днів.

Примітка про 41 ББМ. Рахувати разом Stryker, БМП/БТР та бронеавтомобілі на кшталт Козак-2,7, HMMWV, MaxPro, Senator не дуже коректно, бо вони мають різну цінність у військовому значені.  Наприклад бронеавтомобілі Козак-2,7, HMMWV, MaxPro, Senator не є дефіцитом у ЗСУ на відмінну від БМП/БТР типу Stryker чи Marder, чи Bradley.

Навіть osint-дослідник на якого спирався аналітик Forbes у своїх судженнях, розділяв категорії.

Тому:

• БМП/БТР та інше важке — це 8 од. втрат (знищені, пошкоджені, захоплені ворогом), або це 0.8 од. на день.

• Бронеавтомобілі — 13 од., або 1.4 на день.

Тобто, 0.4 танка, 0.8 важкої техніки та 1.4 од. бронеавтомобілів умовно втрачали ЗСУ у перші 9 днів наступу на Курську область. Варто зазначити, що наступ ЗСУ відбувався на 2 лінії оборони, через замінований кордон. У ході 9 днів наступу ЗСУ розбили передові частини збройних сил Московії,  прорвали 2 лінії оборони та взяли під контроль понад 1100+ км2 Курської області. Але далі для порівняння подивимось скільки ресурсів витрачає Москва для аналогічних операцій.

Але для початку: «Чому експерт вирішив, що такі втрати ЗСУ — це багато?»

Причина в тому, що поділив всі втрати України задокументовані на Oryx на кількість днів від 24 лютого та вивів, що в середньому на фронті (всі фронти, не тільки Курськ) Україна втрачає 1 танк та 3 БМП на день.

Ми ж наведемо свої аргументи чому така арифметика є хибною для оцінки:

1. Втрати на фронті не лінійні й залежать від динаміки, інтенсивності (наступ/оборона), покращення засобів ураження та можливості візуальної фіксації (якщо кажемо за осінт підрахунки). Тобто, прирівнювати 2024 р., де інтенсивність боїв вимірюється залученням Москвою 500-600 тис. солдатів до 2022 р., коли це було до 200 тис. солдатів з боку Москви. І відповідно прирівнювати сили України у 2022 та зараз, як мінімум некоректно, бо чим більші армії стикаються, тим відповідно більші втрати зі сторін.

2. Прирівнювати методи фіксації втрат та ураження важкої техніки у 2022 р. та у 2024 це теж є помилкою через стрімкий розвиток застосування БПЛА та більш дешевих FPV у цій війні. У 2022 р. кількість БПЛА, кількість FPV-камікадзе не була такою як у 2024 і тому не наносила таку кількість уражень, і відповідно не створювала таку кількість візуальних фіксацій.

   Тобто, інтенсивність, характер уражень та методів фіксації у 2024 р. більші ніж у 2022 р., тому виводити між цими роками середньоарифметичне значення для порівняння події саме у 2024 році, ще й наступальної операції є вкрай некоректним аналітичним підходом.

3. ГОЛОВНЕ. Ціль будь-якої техніки захистити особовий склад під час виконання завдання. Броньовані машини деякі були просто пошкоджені та відтягнуті, бо це тепер широка українська зона контролю. Після ремонту ці машини будуть повернені на фронт. Деякі машини виконали своє завдання — доставили піхоту з точки "А" в точку «В» і були покинуті/пошкоджені. На військовому жаргоні легкоброньована техніка типу броньованих автомобілів Козак-2 чи HMMWV — це «таксі», яке часто виконує разову функцію, але головне, щоб це дозволяло доставити особовий склад без втрат у необхідну точку для виконання завдання.

Будь-яка техніка на війні — це витратний матеріал. Питання може бути лише в об'ємі втрат, але не думаю, що втрата 4 танків у наступі це критично для України з урахуванням отриманих результатів наступу у Курську. Головне для України – це захист особового складу. Судячи з багатьох повідомлень та відео об'єктивного контролю втрати понесені московськими військами є значно вищі, особливо в частині полонених. Україна взяла в полон понад 1000 військовослужбовців Московії.

Зрештою там де у московитів 15 од. втрат "автотранспорту", то це Урали, КАМАЗи та легка неброньована техніка, в якій було розміщено сотні особового складу і зрештою через слабку броньованість засобів переміщення переважно знищено засобами ураження ЗСУ. Натомість там де у ЗСУ покинуті бронеавтомобілі, але пусті всередині — це значить машина виконала своє призначення та захистила тих, хто був всередині.

Тож ЗСУ при втраті 4 танків, 8 од. важкої техніки та 13 од. бронеавтомобілів за 9 днів наступу здійснили прорив 2 ліній оборони Москви, взяли під контроль 1100+ км2 та здобули понад 1000 полонених для подальшого обміну. Чи виглядає це «провалом», чи «занадто великими втратами до триманого результату»? На нашу думку – ні.

І на останок порівняння ефективності  українських та московських наступальних операцій:

• У Курській операції за 9 днів Україна контролює 1100+ км2 відповідно до публічних заяв командувача ЗСУ Сирського. Візьмемо за основу, що стала територія, яку контролює ЗСУ це 850 км2, а решта 250 км2 – це сіра зона активних боїв.

  Для того, щоб отримати стабільний контроль над 850 км2 для у наступі через 2 лінії оборони ЗСУ зазнали втрат у коефіцієнті:  0.01 од. танка за 1 км2, 0.009 од. важкої техніки за 1 км2 та 0.015 од. бронеавтомобілів за 1 км2. Звісно ці цифри більші, бо не все візуально можна підтвердити, але тотожна методологія порівняння і для Москви, де не всі втрати у візуальний спосіб теж можна підтвердити.

• Для порівняння Авдіївсько-Покровська наступальна операція Москви на міста Авдіївка, Нью-Йорк та Покровськ надала контроль Москві над 598 км2, а коштувала візуально підтверджених втрат у 0.8 од. танка за 1 км2 та 1.5 од. важкої техніки за 1 км2. Це без рахунку мотоциклів, баггів та іншого легкого начиння застосованого Москвою для атак.

• Або більш схожа за цілями та розмахом операція Москви з наступом на м. Вовчанськ, Харківської області України, де Москва спромоглась взяти під контроль 184 км2, витративши на це 0.11 од. танка за 1 км2 та 0.26 од. важкої техніки за 1 км2 з урахуванням того, що там командування московських військ переважно застосовувало піхотні штурми з низьким залученням техніки, що призвело до великих втратах в людях.

Тож чи є різниця між українською ефективністю у наступі з втратами 0.01 танка на 1 км2 з аналогічними наступальними операціями Москви, де втрати сягали 0.8 танка за 1 км2 на Покровському напрямку чи 0.11 танка на 1 км2  на Вовчанському? Всі три — це наступальні операції, але Україна на порядок менше втрачає засобів для таких наступів.

Тож українська операція на Курщині має набагато вищу військову ефективність ніж аналогічні операції Москви в Донецькій та Харківських областях України.

У статті Forbes допущені помилки критеріїв оцінки, що спричинило як наслідок хибно побудовані тези та судження.