Потенціал виснаження танкових резервів окупаційного війська Московії

*Московія — історична назва Російської Федерації.

Ми сподіваємось, що ви розумієте, що ці підрахунки умовні, бо фактичної перевіреної на 100% інформації про стан/кількість/наявність просто немає, якщо ти фізично не знаходишся на ворожих підприємствах та складах зберігання і безпосередньо не рахуєш.

Загальний висновок дослідження — танків, з урахуванням баз зберігання, збереженням сталого темпу їх знищення, виробництва та за відсутності постачань ззовні (КНДР, Китай), Московія має на 1.5-2 роки.

Математика та думки далі.

Бази зберігання.

До 24 лютого Military Balance вказує до 3330 штатної кількості на озброєнні підрозділів Московії (реально кількість до 3000) та 10250 одиниць на зберіганнях. Оцінена кількість на базах зберігання без урахування Т-64, Т-55 та Т-34.

Якщо ж враховувати танки Т-64/62 та Т-55, то тоді ця кількість збільшується до 17500 одиниць (2800 т-54/55; 2500 т-62; 2000 т-64; 7000 т-72; 3000 т-80; 200 т-90). Тобто разом з 3330 штатної кількості танків на озброєнні + 17 500 на базах зберігання, то отримуємо орієнтовно 20 000 потенційних танків, які глобально мала Московія на 23 лютого.

Але! Ця кількість радше вигадка ніж дійсність. Проблема спекуляції цифрами Military Balance у тому, що дана організація бере основу для аналізу фактичні дані кількості танків на момент розвалу Радянського Союзу. Тому лише частково враховує такі фактичні характеристики  як: експорт танків Московії зі складів у країни Африки та Близького Сходу, експортний канібалізм, а коли з двох-трьох танків робили модернізацію однієї одиниці на експорт, поточний канібалізм від 1991 року для обслуговування власного танкового парку, якість зберігання і ще багато факторів, які впливають на поточну кількість та придатний стан для відновлення.

Тому більш коректні дані дають Osint-аналізи, які базуються на основі фактичних супутникових знімків баз зберігання з постійною корекцією у часі (оновлення). Варто зазначити, що  аналітика на основі відкритих супутникових знімків саме зараз стає більш точною. Чому стає більш точною? Причина в тому, що раніше важко було припустити скільки фактично перебувало танків на наявних 3500-4000 критих ангарних місцях і чи це танки, чи місце під іншу техніку. Зараз же цілком логічно можна припустити, що танки, які зберігались в ангарах як найбільш придатні до відновлення за 2 роки активних бойових дій та розконсервації були найпершими зняті для компенсації втрат зазнаних Московією в ході окупаційного вторгнення.

Зараз же почали активно знімати танки, які зберігались відкритим способом. Тому, супутниковий осінт кожного разу має більш точно відображати дійсний стан запасів московської техніки.

Для початку потрібно зрозуміти, чи є у ворога зараз взагалі проблема з танками та чи здатен він перекривати поточні втрати фактичним виробництвом?

Для початку. Генштаб України надає втрати ворожих танків на рівні 5093 за 21 місяць, або якщо брати серединні дані 242 танки на місяць. Візуально підтверджено Oryx втрату 2419 танків за 21 місяць, тобто 115 в місяць. Виходить, що на кожні 2 танки заявлені українським Генштабом "як знищені чи пошкоджені" є 1 візуальне підтвердження від Oryx.

Враховуючи, що не всі втрати візуально фіксують і Генштаб України може дублювати ураження однієї й тієї самої одиниці декілька разів, то дані між візуально підтвердженими знищеннями відносно зіставні з заявленими. Дублювання у підрахунках ураження від Генштабу України може відбуватись через дві причини: в ураженні ворожої одиниці можуть брати участь декілька підрозділів і відповідно подавати на гору відповідний звіт від декількох підрозділів. Друга причина, що частину пошкоджених танків московська армія має можливість відтягати, відновлювати та відсилати в бій вдруге. Тому одиниця (танк) той самий, але ураження пораховано декілька разів.

Але навіть якщо візьмемо та усереднимо дані Генштабу України та візуальні підтвердження знищення від команди Oryx між собою (242+115/2), то отримаємо, що ворог втрачає приблизно 179 танків на місяць протягом 21 місяця.

На нашу думку, варто зауважити ще одну важливу деталь. Візуально підтверджені Oryx-втрати Московії 2419 танків з них лише тільки 137 є "пошкоджені" та 152 "покинуті". Решта або повністю знищені, або захоплені Збройними силами України  (550 од). Тобто, потенційно у кращому випадку, із візуально підтверджених втрат танків Московія могла відтягнути на ремонт не більше 12% (239) від зафіксованих загальних втрат. Але ще раз: це фантастичний варіант, бо всі пошкоджені та покинуті танки відтягнути на ремонт неможливо. Окремо, можемо ще додати 142 танки захоплених Московією у Збройних Сил України.

Втрата танків Московії згідно з візуально підтвердженими даними Oryx

Рухаємось далі. Ствердно сказати "скільки саме нових танків може виробити Московія — важко". Ми на базі аналізу багатьох даних схиляємось, що не більше 100 од. в рік. Це саме виробництво з «нуля». Все інше це відновлення радянських танків знятих з консервації.

Далі. Пропонуємо замислитись над таким питанням. Штатна кількість танків Московії на 24 лютого була не більше 3330 одиниць (у боєздатному стані 3000). Тобто це та кількість, яка має стояти в укомплектованих бригадах до 24 лютого. За 2 роки Московія максимально залучала добровольців, плюс часткову мобілізацію на 300 тис., які були залучені як для поповнення поточних втрат понесених у ході окупаційного вторгнення, так й для формування нових з’єднань.

За логікою, збільшення кількості нових військових формувань призвело б до збільшення штатної кількості танків від тієї, яку Московія мала у своєму розпорядженні на 23 лютого. Але це могло відбутись за умови, що Московія має "технічний ресурс самого виробництва танків з нуля", щоб перекривати свої втрати знятими танками зі зберігання. За наявною в нас інформацією про "новостворені з'єднання" штатна кількість танків мала б бути доведена до 4000-4500 (рахували в закритих спільнотах).

Станом на зараз, згідно з осінт даними Віщуна, Інформаційного спротиву, різних іноземних осінтерів чисельність танків ворога в Україні складає: за даними Віщуна — приблизно 2200 танків, Інформаційний спротив дає оцінку у 2347 танків (ще близько 150 танків у Московії в резерві вздовж кордону з Україною. Так зване  "угрупування прикриття кордону").

Тож маємо наступне: попри сформовані нові підрозділи та армійські корпуси, які б мали довести штатну кількість танків до 4000-4500 одиниць, Московія не здатна перекрити поточні потреби й має реальну штатну кількість меншу за ту, яку мала перед початком широкомасштабного вторгнення в Україну.

Оцінка кількості ворожих танків в Україні згідно з даними осінт групи Військовий Віщун.

Тому можна побудувати гіпотезу. Хоч фактичну кількість саме нових виготовлених танків в Московії ми не знаємо (лише є припущення та часткові аналізи), але фактичний танковий стан їх військ вказує на те, що ВПК Московії НЕ може впоратись із потребами до штатного комплектування. Тобто втрати перевищують здатність військово-промислового комплексу до відновлення. Це без урахування того, що більшість «компенсованих танків» є знятими з довготривалого зберігання, а не виготовлених з нуля.

Щодо кількості танків на консервації придатних для використання.

Аналітик-осінтер Covert Cabal на початок 2022 року за підрахунками на основі  супутникових знімків дає кількість у 4696 танків "у хорошому стані придатні для розконсервації".

На березень 2023 року кількість придатних танків зменшилась до 3911. Тобто на 785 од. трохи більше ніж за рік.

На базах зберігання за підрахунками танки залишались у наступних кількостях: 270 Т-54/55, 560 Т-62, 248 Т-64, 1841 Т-72, 942 Т-80 та 50 Т-90. І ці дані +- збігаються з багатьма іншими аналітиками, осінтерами та оцінками в закритих спільнотах, з якими ми мали змогу ознайомитись. Для прикладу вітчизняна група осінт Військовий віщун дає цифру у 500-600 ще якось придатних Т-62 для розконсервації. Також, ця ж група дає оцінку) щодо ще якось придатних Т-54/55 - 220 шт. Тобто, в різних Osint +- цифри збігаються з похибкою, яка не перевищує 10%.

Тобто це дані дослідників, які враховують не тільки «паперовий аналіз» даних як в Military Balance, а ще й візуальні та інші підтвердження з відкритих та отриманих даних.

Тобто, що ми маємо. Московія має приблизно 2500 танків на озброєні станом на осінь 2023 року і потенційно може розконсервувати ще приблизно 3900 танків різної якості та придатності. Варто усвідомлювати, що кожен наступний танк, який буде відновлюватись з консервації буде гіршим за якістю за свого попередника. Тому швидкість розконсервації та якість буде падати, а необхідний фінансовий ресурс для відновлення одиниці збільшуватись.

Зараз йде головний фокус на розконсервацію Т-80, Т-90А окремо модернізуються до рівня Т-90М. Загальний танковий потенціал ворога десь на рівні 6400 танків. Середній темп знищення ворожих танків за середніми даними Генштабу України та Oryx на рівні 179 од. на місяць. Це якщо рахувати зі збереженням тенденцій та сталої активності боїв, які були за останні 21 місяць, то отримаємо 6400/179 = майже 3 роки. АЛЕ!

Але далі враховуємо такі фактори:

• Рахували ми по найгірших показниках для України (для прикладу візуальні дані Oryx не охоплюють всі втрачені танки Московії у ході вторгнення, є відсоток знищених танків, які не потрапили у Мережу, щоб їх можна було ідентифікувати та порахувати).

• Друге, чим далі буде відбуватись розконсервація, тим у гіршому технічному стані будуть наступні моделі танків, тим вагоміші будуть московські втрати через застарілість та якість виробу. Тобто, серединна медіана не стала у 179 танків на місяць, а має потенціал збільшення при збереженні поточних темпів боїв.

• Третє, не враховуємо такі фактори як або успішні операції ЗСУ, або масовані втрати бронетехніки у суїцидальних атаках, які Москва здійснила  під Вугледаром чи Авдіївкою.

Потенційне знищення танкового парку Москви можна поділити на 3 етапи:

1. Перший етап — вже реалізовано ЗСУ. Знищені найбільш боєздатні з'єднання з танками, які Москва мала на 24 лютого. Вони включали до 3300 одиниць "кращих московських танків". Так званий "танковий кулак Москви до Берліну". Цей етап вже пройдено захисниками України. Тільки за візуально підтвердженими даними ворог втратив 2419 танків, а фактично ця цифра точно вища (питання тільки наскільки). На цей етап Україні знадобилось орієнтовно півтора року, щоб ствердно сказати, що знищено до 3000 ворожих танків.

2. Другий етап — реалізується. Залишки танкового парку, який був до 24 лютого, компенсовуються виробництвом та швидким зняттям з консервації (переважно Т-80, Т-62 та модернізацією Т-90). Але попри це командування Москви не може вийти на розширені потреби штатного складу у 4000-4500 танків. Навіть не може вийти на рівень, який мала до 24 лютого у 3330 танків.

   Але поки Москва здатна стабільно підтримувати танками з консервації свої підрозділи десь на рівні 2000-2500 танків. Цей етап на наш суб'єктивний погляд було розпочато силами ЗСУ десь 6 місяців тому та він триває і досі.

   На цьому етапі Збройним силам України буде необхідно знищити найбільш боєздатні танки ворога, які були зняті з консервації: це Т-80 різних модифікацій та найбільш численну групу танків — це Т-72. Тобто, потрібно буде знищити приблизно ще 4000 танків різних модифікацій Т-80 та Т-72, які потенційно придатні до розконсервації. Тобто десь 2 роки.

   Але цей термін корелюємо на: мінус 6 місяців, впродовж яких ЗСУ вже знищує саме цю категорію танків + гірший їх технічний стан + збільшення технічних засобів ураження танків (ті ж FPV). Тобто, ще десь 10-14 місяців з подібними темпами процесів необхідно для завершення другого етапу.

3. Третій — очікується. Третя хвиля "консервації". Це перехід окупаційних сил Московії на те, що саме виробляє її військово-промисловий комплекс з нуля. Це від 100 до 150 од. на рік та розконсервацію найбільш старих зразків Т-54/55,Т-62, Т-64. Це приблизно угруповання у 1500 танків, низької якості. На цьому етапі танки 50-60-річної давнини будуть переміщені з невеликою кількістю нових танків, випущених московським військово-промисловим комплексом з конвеєра. По факту — це вже буде початок масштабної "танкової кризи" в московських військах. Приблизно ще рік знадобиться Збройним силам України, щоб максимально загострити кризу в московських військах. Після цього року, без зовнішніх постачань можна буде сказати "що у Москви скінчились танки". Звісно мова не про 0 танків у складі, але ту кількість, яка не дозволяє буде реалізовувати наступальні операції. Тобто це перша половина 2026 року.

*Окремо варто завжди тримати в голові, що скоріш за все поточні втрати, особливо у разі їх збільшення Москва не встигатиме компенсувати шляхом "розконсервації", не тому, що "немає танків", а тому, що поточні темпи військово-промислового комплексу не встигають за "темпами втрат".  У підтвердження цього твердження наведена інформація у середині аналізу, що Москва не може після зазнаних втрат довести наявну кількість танків до кількості, яка тепер має бути за штатом. Тобто з 4000-4500 необхідної штатної кількості в наявності є не більше ніж 2400 танків.

Тож виглядає так, що приблизно ще 10-14 місяців, до кінця 2024 року Москва буде мати потужні танкові з'єднання в межах 1800-2500 танків переважно з більш-менш нових Т-80, Т-72 та Т-90.

Після 2024 окупаційні війська Москви мають почати відчувати суттєві проблеми з компенсацією втрат у танках. Проблеми будуть в першу чергу через те, що впаде темп розконсервації танків через їх поганий технічний стан. Найкраще вже буде зняти зі зберігання. У цей період домінуючими ОБТ стануть Т-64, Т-62 та Т-54/55, разом з виробленими з нуля Т-90, а кількість загального танкового угруповання ворога відповідно до тенденцій має зменшитись до 1200-1500 танків.  Це будуть значно старші та гірші танки. Після знадобиться ще від 8 до 12 місяців до кінця 2025 року, щоб танкова криза у московських військах загострилась. По завершенню цього терміну Москва втратить  достатній технічний потенціал для підтримки масштабних бронетанкових наступальних операцій.

Тож наш суб'єктивний прогноз, що до повного вичерпання танкових резервів Москви необхідно від півтора до двох років. Тобто це кінець 2025 – початок 2026 року. АЛЕ! значну чутливість "кризу" в танковій компоненті ворог має відчувати поступово і значно раніше за вказані нами терміни «критичного виснаження». Потенційно 2024 рік має стати "кульмінаційним" у танковому питанні, 2025 – інерційним (використання штатних залишків та останніх приданих запасів з баз зберігання). А 2026 рік – втрата Москвою достатньої танкової компоненти для наступальних операцій – «танкова криза».

Заяви окремих видань та журналістів, про виробництва 1000 танків в рік  —  є перебільшенням. Ця кількість враховує вироблені з нуля до 100 од. танків + розконсервовані з баз зберігання.

А бази зберігання мають потенціал до виснаження. Особливо в питаннях якості. Наприкінці 2025 року Москва прогнозовано має відчути гострий дефіцит танків через нездатність власного військово-промислового комплексу компенсувати втрати, що стане наслідком виснаження придатних танків для відновлення з баз зберігання.