Методологія контент-аналізу медіа

Дослідження проводять за уніфікованою трирівневою системою оцінювання, придатною для аналізу медіа різних країн. Її метою є виявлення ключових тенденцій у висвітленні міжнародних конфліктів, кризових подій, питань безпеки та інших тем, що впливають на формування суспільної думки.

Методологія не претендує на повне охоплення національного медіаполя, а зосереджується на впливових чи регіональних інформаційних майданчиках, які працюють із різними сегментами аудиторії та мають значення для публічного дискурсу.

До вибірки включають провідні національні та регіональні медіа, суспільно-політичні видання, аналітичні журнали, цифрові платформи та інші ресурси з помітним впливом на інформаційний простір країни.

Перший рівень — незалежне перехресне оцінювання

Після формування вибірки кожен матеріал оцінюють щонайменше троє учасників — споживачів інформації, зазвичай від трьох до п’яти. Аналіз проводять незалежно один від одного без доступу до висновків інших рецензентів, що мінімізує ризик взаємного впливу.

Матеріали оцінюють за такими критеріями:

• дотримання журналістських стандартів;

• точність фактів і коректність джерел;

• баланс позицій;

• достатність контексту;

• відсутність маніпулятивних прийомів;

• коректне використання цитат і статистики;

• відсутність ретрансляції пропагандистських або дезінформаційних наративів без критичної перевірки;

• розмежування фактів, оцінок і припущень.

Окрему увагу приділяють матеріалам, побудованим на агенційних повідомленнях, пресрелізах, офіційних заявах або зовнішніх джерелах без належної редакційної обробки.

Після накопичення необхідної кількості оцінок формують узагальнений технічний результат.

За підсумками першого рівня кожному матеріалу присвоюють один із трьох статусів:

• зелений — матеріал відповідає стандартам, містить достатній контекст і коректно висвітлює тему;

• жовтий — матеріал загалом відповідає вимогам, однак містить окремі неточності або недостатній контекст; ВАЖЛИВО! Жовтий статус теж є нормою і підпадає під визначення переважно якісне.

• червоний — у матеріалі виявляють суттєві порушення стандартів, маніпуляції, викривлення фактів, однобоке висвітлення або поширення дезінформаційних наративів.

Другий рівень — експертний аналіз

На другому етапі результати первинного оцінювання додатково перевіряють профільні експерти у сферах журналістики, міжнародних відносин, політології, інформаційної безпеки, цифрової аналітики та OSINT.

У межах цього рівня:

• повторно аналізують матеріали, що отримали негативні або спірні оцінки;

• виявляють системні редакційні тенденції;

• досліджують повторювані наративи та способи їх поширення;

• оцінюють випадки хибної нейтральності, коли сторони конфлікту подаються як рівнозначні всупереч фактичним обставинам;

• перевіряють тексти, у яких маніпулятивні тези маскують під раціональні або прагматичні аргументи;

• аналізують використання джерел, пов’язаних із державною пропагандою, санкційними структурами або непрозорими мережами впливу;

• вивчають професійний бекґраунд авторів та можливі ознаки заангажованості.

За підсумками другого рівня формують аналітичні досьє щодо окремих авторів, редакцій, платформ або тематичних напрямів.

Третій рівень — зовнішнє рецензування

Після завершення експертного етапу результати передають на незалежне рецензування. До процесу залучають представників академічного середовища, редакторів, журналістів, фактчекерів, дослідників комунікацій та інших профільних спеціалістів.

На цьому етапі:

• перевіряють обґрунтованість отриманих висновків;

• оцінюють коректність застосованих нами критеріїв;

• виявляють можливі неточності;

• надають рекомендації щодо уточнення результатів;

• підтверджують об’єктивність і репрезентативність дослідження.

Рішення щодо змін ухвалюють більшістю голосів без участі основної дослідницької команди, що працювала на перших двох рівнях.

За потреби матеріали надсилають до редакцій досліджуваних медіа для отримання коментарів та врахування їхньої позиції.

Фінальний етап

Після завершення всіх трьох рівнів готують підсумковий звіт. До нього включають загальні висновки, статистичні результати, типові приклади порушень, ключові інформаційні тенденції та рекомендації щодо підвищення якості медіаконтенту.

Для забезпечення максимальної прозорості на рецензійне засідання запрошують офіційних представників посольств досліджуваних країн в Україні, а також на фінальну презентацію результатів дослідження. Частину матеріалів можуть оприлюднювати публічно.