Україна ініціює коаліцію з оборонних закупівель CORPUS

Очільники і очільниці агенцій оборонних закупівель країн-учасниць коаліції. Фото: Мілітарний

30 квітня в Києві було підписано меморандум про створення коаліції з оборонних закупівель CORPUS (Coalition for Resilient Procurement and Unified Support, Коаліція з узгоджених оборонних закупівель і забезпечення). Крім України, яка є ініціаторкою, співзасновниками стали Фінляндія, Норвегія, Швеція, Велика Британія та Італія. Мета коаліції – забезпечити координацію між оборонними закупівельними агенціями країн учасниць, налагодити глибшу співпрацю та обмін досвідом і підходами.

Пояснюємо причини створення коаліції, як вона має функціонувати й переваги для сторін.

Проблеми оборонних закупівель у Європі

Наразі оборонні закупівлі у ЄС є фрагментованими: три чверті контрактів укладаються з національними виробниками, а замовлення дублюються. Це призводить до таких проблем: 1) зменшення загальноєвропейської конкуренції, а отже зменшення стимулів для розвитку та вдосконалення озброєнь; 2) зниження темпів виробництва через обмежені виробничі потужності, що веде до здорожчання продукції; 3) поява потенційних прогалин в обороні через відсутність загальноєвропейської координації у закупівлях;  4) неузгодженість сертифікаційних систем і технічних регламентів.

На тлі вимог НАТО збільшити витрати на оборону борги деяких країн, як-от Італії, зростають, що призводить до посилення фіскального тиску. Через це вони змушені балансувати між виконанням оборонних зобов’язань і дотриманням бюджетних обмежень ЄС. Це призводить до того, що їхня здатність розширювати оборонні витрати зменшується.

Російсько-українська війна додатково загострює ці проблеми, оскільки в її ході технології й підходи до ведення війни швидко змінюються. Через тривалі цикли виробництва та повільне постачання озброєння існує ризик, що частина систем може частково втрачати актуальність ще до моменту їх фактичного отримання. Це проблема як для України, так і для партнерів. 

Крім того, збільшення оборонних витрат виснажує ресурси партнерів. Через це уряди змушені балансувати між переозброєнням, підтримкою України та соціальними витратами, скорочення яких зменшує їхню популярність і підвищує шанси приходу до влади сил, які менш схильні надавати Україні підтримку. 

До того ж, орієнтованість на національних виробників ускладнює вихід українських технологій на ринок ЄС. 

Основні контури нової системи

CORPUS був задуманий як «розгалужена система закупівельних агенцій країн-партнерів». Йдеться не про створення єдиної наднаціональної структури, а про механізм координації між автономними оборонними агенціями держав-учасниць. Передбачається, що це дозволить краще узгоджувати закупівлі та зменшити дублювання замовлень.

Взаємодія між учасниками має відбуватися на операційному рівні — через обмін досвідом роботи з ринком, цифровими рішеннями, підходами до перевірки постачальників, антикорупційними та комплаєнс-практиками, а також організацією постачання. Фактично йдеться про створення постійного каналу обміну практичними рішеннями між оборонними закупівельними структурами країн-учасниць.

Інші країни можуть долучитися за двох умов: приєднання до меморандуму та одностайної підтримки Ради директорів.

Принцип одностайності має для України як переваги, так і недоліки. З одного боку, Україна, яка має найбільш актуальний досвід оборонних закупівель під час війни, отримує право вето на долучення нових членів і може використовувати його як інструмент просування власних інтересів під час перемовин з країнами, що бажають приєднатися.

Водночас механізм одностайного схвалення означає, що інші учасники матимуть можливість блокувати вступ нових країн, навіть якщо Україна буде зацікавлена в їхньому долученні.

Вигоди для сторін

Фінляндія, Норвегія, Швеція, Велика Британія та Італія, крім часткового вирішення описаних раніше проблем з оборонними закупівлями, отримують доступ до практичних рішень України, які вже працюють у реальних умовах. Досвід налагодження процесу оборонних закупівель у країні, що перебуває в активній війні, ще й з переважаючим противником, – цінний ресурс.

Зокрема, вони зможуть отримати доступ до цифрових систем, вже запроваджених у Міноборони України. Йдеться про цифрову екосистему DOT-Chain: маркетплейс озброєння DOT-Chain Defence, систему управління харчуванням DOT-Chain Food та систему управління поставками оперативного рівня DOT-Chain Arsenal.

Для України CORPUS створює можливості глибшої інтеграції з оборонною промисловістю країн-учасниць. Зокрема, йдеться про спільні технологічні рішення та інтеграцію українських розробок у західні системи озброєння (наприклад, про українські перехоплювачі для норвезького зенітного ракетного комплексу NASAMS). 

Якщо механізми координації працюватимуть, як заплановано, Україна зможе отримати швидший і більш прогнозований доступ до озброєнь від країн коаліції, оскільки взаємодія відбуватиметься не через окремі ситуативні домовленості між урядами, а в межах постійної координації між закупівельними агентствами.

Крім того, участь у такій коаліції потенційно дає Україні вплив на те, яке саме озброєння вироблятиметься в країнах-учасницях, бо саме її бойовий досвід може впливати на технічні вимоги та пріоритети європейського виробництва. Тому виробники орієнтуватимуться не лише на наявні стандарти, а й на реальні потреби сучасної війни. 

Висновки

Хоча CORPUS наразі перебуває на етапі формування, вона пропонує відповіді на структурні проблеми європейських оборонних закупівель, що створює передумови для потенційного розширення кола учасників у разі доведення її ефективності на практиці.

Участь п’яти європейських країн в ініціативі, запропонованій Україною, свідчить про зростання авторитету України як ініціатора та формувача оборонних рішень у європейському безпековому просторі.