Чому нейтральність Шольца фактично благословила в Європі удари по Московії.

*Московія — історично правильна назва Московської імперії та Російської Федерації.

Як ми раніше й зазначали, президент Макрон під час зустрічі з Шольцом спробує «закооптувати» канцлера. В принципі це сталось. Якщо правильно відфільтровуємо інформацію, можна зрозуміти й хід процесу.

1. На першому етапі ціллю партнерів України було сформувати групу тиску, яка підтримує ідею завдавання ударів західною зброєю по території Московії. Провідними лідерами цієї групи виступають Франція, Велика Британія, Данія, Чехія та країни Балтії.

2. Другий етап, відбувався вчора під час зустрічі президента Макрона та канцлера Шольца. Ціллю цього етапу є спроба знайти компроміс в категоричності канцлера і як мінімум отримати часткове зняття обмежень на застосування західної зброї по території Московії з ціллю превентивної оборони, щоб унеможливити нові наступи Москви на прикордоння України.

3. Третій етап — це процес колективного тиску країн Європи на Білий Дім, щоб адміністрація чинного президента Байдена, як мінімум частково, зняла обмеження на використання зброї. Ці заборони примушують Україну «воювати з однією зав’язаною рукою», коли окупаційні сили Московії не мають жодних обмежень.

Заяви Шольца під час спільної пресконференції з Макроном свідчать про певну зміну позицій канцлера з жорсткого «ні» на «мовчазливу згоду».

Канцлер Шольц висловив хоч і двозначну заяву, але з важливим натяком «застосовувати зброю з повагою до партнерів і в рамках міжнародного права». І ключовим у відповіді канцлера Шольца є фрагмент «в рамках міжнародного права». Бо саме це трактування, яке є основним меседжем Брюсселя, який виступає за зняття обмежень.

За 12 годин до заяви Шольца відбулась пресконференція шефа європейської дипломатії Борреля, який висловив офіційну позицію ЄС відповідно до якої «в рамках міжнародного права та оборонної війни Україна може використовувати зброю для нанесення уражень тих об’єктів, які використовуються Московією для нападу на Україну».

Тобто, Шольц у вислові «застосовувати із повагою до партнерів» — натякає про потенційну можливість дозволу для Києва, але з суворим контролем. Мова може йти про територіальну обмеженість: наприклад виключно завдання ударів на обмежену глибину, або з детальним переліком об’єктів.

У фрагменті «відповідно до міжнародних норм» Шольц покладає відповідальність на позицію Брюсселя за надання такого дозволу і відповідно на обов’язок України суворо контролювати цілі ураження.

Такі моменти у відповідях канцлера Шольца свідчать, що риторика канцлера стала більш м’якою і є  «мовчазливим схваленням» для Столтенберга, Блінкена, Макрона та інших переходити до «третього етапу», який полягає у безпосередньому переконанні президента США Байдена та його радника з національної безпеки Саллівана. Тож, враховуючи об’єм тиску, який відбудеться на Байдена як ззовні (від країн Європи), так й зсередини (заклики зняти обмеження) можна розраховувати, що як мінімум частково ці обмеження будуть зняті найближчим часом.