Чому розпалася коаліція влади в Румунії

Іліє Болоян під час обговорення та голосування за вотум недовіри, 5 травня 2026 року. Фото: Inquam Photos/ Октав Ганеа. Джерело

Розбираємося, які наслідки має падіння уряду Болояна для самої Румунії, а також для України та ЄС.

Причина невдоволення

Румунія має один із найвищих бюджетних дефіцитів у ЄС, який у 2024 році становив 9,3% ВВП. Він втричі перевищує норму ЄС, й тому Європейська комісія в червні 2025 року посилила дисциплінарні заходи ЄС проти Румунії. Румунія ризикувала замороженням майбутніх виплат із бюджету ЄС, а в разі ігнорування вимог щодо скорочення дефіциту — також уже погодженого фінансування. Болоян, після того, як очолив коаліційний уряд у червні 2025 року, почав проводити заходи жорсткої економії, включаючи підвищення податків, скорочення державних витрат та зниження заробітної плати. Реформи були спрямовані на заспокоєння фінансових ринків та скорочення дефіциту Румунії. Вони дали результат та зменшили дефіцит до 7,9%. 

Європейська комісія та міністри фінансів ЄС стримано схвально сприйняли запропоновані реформи та дали час на демонстрацію їх результатів. Це мало дозволити Румунії надалі отримувати фінансування та інвестиції. 

Водночас усередині країни ці реформи зустріли хвилю невдоволення та несприйняття, зокрема з боку роботодавців, профспілок і працівників державного сектору, а також політичних партій, передусім соціал-демократів.

Фіскальні прогнози дефіциту за 2016-2026 рр. в Румунії. Джерело

Політичні наслідки кризи

Нинішня коаліція меншості була сформована у червні 2025 року між Націонал-ліберальною партією (PNL), Соціал-демократичною партією (PSD), Союзом порятунку Румунії (USR), Демократичним альянсом угорців Румунії (UDMR) та представниками національних меншин. Створення коаліції стало кризовою відповіддю на стрімке зростання популярності популістичної партії AUR. Тоді, відповідно до коаліційної угоди посаду прем’єр-міністра обійняв Іліє Болоян, шість міністерств отримала PSD, по чотири — PNL та USR, ще два — UDMR. Було передбачено передачу посади прем’єр-міністра від PNL до PSD у межах ротації у квітні 2027 року.

Але у квітні цього року PSD відкликала підтримку Болояна та закликала його піти у відставку, аргументувавши свою позицію тим, що він «зруйнував економіку країни». Своєю чергою, прем’єр-міністр заявив парламентарям, що «цей вотум недовіри є хибним, цинічним та штучним». 

Мотив PSD полягав у прагненні дистанціюватися від політичної ціни жорстких реформ Болояна, які партія формально визнавала необхідними, але вважала занадто швидкими, масштабними й соціально болючими. Соціал-демократи намагалися представити себе «захисниками» виборців від ліберальної політики економії, водночас обмеживши реформи, що загрожували місцевим політичним мережам PSD через скорочення посад і видатків у місцевій адміністрації. Через погіршення економічної ситуації заплановане в рамках ротації отримання посади прем'єра несло б великі електоральні ризики для PSD. Тому вотум недовіри став спробою PSD зняти з себе відповідальність за кризу та переформатувати умови участі у владі. 

Своєю чергою, AUR, яка не входить до правлячої коаліції, не просто підтримала PSD, а тактично використала спільний вотум із PSD як інструмент для падіння уряду Болояна, зберігаючи власну ціль — дострокові вибори. 

Жоден з представників коаліції не підтримує ідею дострокових виборів. За нинішніми соціологічними опитуваннями, чинна правляча коаліція без соціал-демократів не зможе сформувати новий уряд у разі виборів. Але проти союзу з PSD виступили усі партії попередньої коаліції. «Мій мандат — це той, за який ми сьогодні проголосували. Мій мандат полягає в тому, щоб сказати президенту те, за що ми вже проголосували, тобто це не є чимось новим: ми не зможемо повернутися за стіл переговорів із PSD», — заявив Домінік Фріц, президент партії USR. 

Останні результати опитування громадської думки в Румунії. Джерело

Президент Румунії Нікошур Дан натомість оголосив про початок неформальних переговорів у спробі знайти компроміс між партіями та створити новий уряд. «Ми розпочинаємо переговори щодо формування нового уряду. Я почну з неформальних консультацій, а коли варіанти викристалізуються, ми проведемо офіційні консультації», — заявив він. Проте ці неформальні консультації миттєво стали предметом критики з боку AUR, яка назвала їх  «змовою».

Наслідки для України 

Через цю політичну кризу стан угоди, підписаної між Україною та Румунією про стратегічне співробітництво, знаходиться під ризиком. Фінансування угоди щодо виробництва дронів прив’язане до програми SAFE Європейського Союзу, тому зміна уряду не становитиме для нього прямої загрози. Водночас відкат реформ може призвести до затримок у наданні Румунії фінансування з боку ЄС.

Найбільш вразливим елементом угоди є її практична реалізація, оскільки контракт щодо запуску спільного виробництва дронів очікували до кінця травня 2026 року. Тому політична криза може уповільнити процес підписання контракту. 

Можливі сценарії розвитку кризи

Найбільш імовірним сценарієм буде відновлення чотирипартійної коаліції за посередництва президента. Такий сценарій відповідає позиції PSD про відкритість до співпраці, проте без участі Болояна, але означатиме необхідність компромісу від інших партій.  За цим сценарієм Румунія зберігає проєвропейський курс, але ціною політичної поступки PSD і можливої корекції реформ Болояна.

Другий сценарій — спроба створити уряд навколо PNL, USR і UDMR, можливо, з технократичним прем’єром або новим представником PNL. Уряд меншості може продовжувати реформи, але ця коаліція найімовірніше стикатиметься зі спротивом соціал-демократів та AUR, через що уряд буде вразливим до нових вотумів і ситуативного шантажу в парламенті. 

Найгіршим сценарієм стане ситуація затяжного політичного глухого кута: коли партії нинішньої коаліції не зможуть дійти компромісу, а уряд не буде сформований протягом «розумного строку», як заявив Дан. Це може призвести до проведення дострокових виборів. У разі виборів найімовірніше AUR отримає найбільше голосів та формуватиме правопопулістський уряд. Проти цього сценарію виступають і президент і правляча коаліція, проте якщо переговори не матимуть результатів, цей ризик зростатиме. 

Цей сценарій також несе найбільший ризик для ЄС і України через загрозу різкого посилення AUR і зміни балансу сил у Бухаресті. В цьому варіанті Румунія буде гальмувати спільні рішення ЄС, але матиме скорочення фінансування та доступу до фондів ЄС. 

Висновки

Для України та ЄС криза не несе ризику негайного розвороту Румунії від проєвропейського курсу, проте підвищує ризики політичної непередбачуваності та затримок у реалізації рішень. Найімовірнішим сценарієм залишається формування нового прозахідного уряду без Болояна, однак такий сценарій вимагатиме поступок від усіх партій коаліції й може послабити темп реформ. 

В цій ситуації політичної кризи для України найбільш вразливим є практична реалізація оборонних і дронових проєктів, прив’язаних до SAFE, оскільки політична криза може затягнути контрактування й адміністративну координацію. 

У ширшому сенсі Румунія ризикує втратити частину стратегічної ваги в ЄС саме тоді, коли Брюсселю потрібна стабільність на східному фланзі, підтримка України та передбачуване виконання фіскальних зобов’язань.