Чому Європа не має дослухатись до порад Колбі Бедуора та продовжувати свій шлях до «оборонної автономії».
Вийшла аналітична стаття від Колбі Бедуора під назвою "Дилема Драгі — європейські виробники озброєнь повинні змиритись з реальністю".
Наша група не погоджується з тезами висловленими шановним Колбі Бедуором. Тези, які ми сприйняли зі статті Колбі Бедуора виглядають наступним чином:
Європейські оборонні корпорації не зможуть задовольнити свої потреби, бо в них немає ряду військових розробок подібних до ATACMS чи Patriot;
Навіть якщо європейці спробують створити власні розробки, то вони будуть дорожчі за американські;
Навіть якщо таки створять розробки й будуть готові дорожче купувати, то промислові масштаби не задовольнять потреби Європи, бо ринок європейської оборонної промисловості занадто фрагментований;
І навіть якщо Європа розробить, інвестує, виробить, то не факт, що США пропустить сертифікацію під стандарт НАТО. Це взагалі головний маніпулятивний козир американського ВПК;
Тому Колбі підводить до висновку, який ми сприймаємо наступним чином: "Європа не має покладати активні надії на те, щоб змінити статус-кво, тому має прийняти реальність та купувати американське".
Але на нашу думку Колбі Бедуор випускає ряд важливих моментів, які б ми хотіли доповнити, щоб підтримати звіт Драгі та загалом намір Європи мати «оборонну незалежність».
Поки Бедуор пропонує прийняти реальність і змиритись. Проблема у самій реальності. Реальність така, що США продовжує шантажувати Європу її безпекою. Особливі ризики несуть заяви Трампа як потенційного президента США. Річ у тім, що будь-яке збільшення видатків на оборону країнами у Європі в 76% — це надходження замовлень в американський ВПК. Збільшення видатків на оборону в Європі – це правильно і зрозуміло, але питання «як це зробити». Чому США мають вигравати від збільшення європейських витрат на оборонку, при цьому постійно підкреслюючи на політичному рівні «залежність безпеки Європи», а інколи навіть й маніпулювати цією залежністю в політичних цілях?
Тепер про звіт Драгі й ряд моментів, які Колбі або не врахував на нашу думку.
Насправді в усній презентації Драгі надавав більшість відповідей на зауваження Колбі Бедуора:
ЄС планує на найближче десятиліття залучити до 500 млрд євро шляхом випуску спільних облігацій на розробку та виготовлення зброї. Тому доволі нелогічно буде для Європи позичати кошти на зовнішніх ринках та у приватних кредиторів, щоб інвестувати понад 70% цих коштів в американський ринок замовлень. Скільки б європейська зброя не коштувала доцільно ці кошти залишити в економіці тих країн, які будуть потім повертати борги за облігаціями.
Драгі зазначав, що "фрагментарність оборонного ринку ЄС" буде подолано механізмами спільних розробок та спільних закупівель, які будуть стимулюватись Європою подібно до того, як це вже діє у Європейському оборонному фонді (EDF) і у запропонованій Європейській програмі оборонної промисловості (EDIP).
Драгі також наводив аргумент, що з 1990 року оборонно-промислова база США скоротилась з 51 провідних компаній у сфері оборони до лише 5. Тобто період масштабування та поглинання не є чимось нездійсненним, що Європа не зможе пройти.
Питання розробок — це питання інвестицій в ці розробки. В ЄС вже прийнята семирічна програма, в рамках якої щороку 1.1 млрд € виділяється на спільні розробки нових зразків зброї в рамках країн ЄС. Спільні розробки пізніше призводять до спільних закупівель — це теж відповідь "щодо масштабу замовлень". Плюс Єврокомісія розглядає можливість подвоїти інвестиції у спільні розробки зброї, коли запрацює механізм євробондів.
ATACMS чи подібна зброя 90-их років не є такою, яку неможливо повторити за наявності фінансування. Важливе питання це наведення та супутникова мережа, але Єврокомісія зараз готує ряд рішень для конкуренції за "супутниковий простір" з американцями, Московією та китайцями.
Документи 2024 р. продемонстрували, що Єврокомісія на цей рік профінансувала проєкти розробки на понад мільярд євро. Серед них розробки: військових вертольотів та транспортних літаків нового покоління, гіперзвукових двигунів та безпілотних авіаційних та наземних систем. Франція та Італія на фінальній стадії створення системи ППО, яка має бути на рівні з Patriot. Мова про глибоку модернізацію SAMP/T, за результатами якої система має перевершити показники Patriot.
Тому попри поважність Колбі Бедуора як аналітика, його позиція дуже проамериканська, яка відірвана від потреб Європи та її внутрішніх мотивів.
Це як зараз сказати американцям: "Не зважайте на власну промисловість та купуйте китайське, бо воно дешевше і в більших масштабах, а всі інші аргументи та логічні наслідки — ігноруйте".
Звіт Драгі пропонує фундаментально порушити підхід, який був десятиліттями таким: "вкладай в європейську безпеку через американський військово-промисловий комплекс", тому в США і пов'язаних аналітичних спільнотах занадто активна реакція на цей звіт.
Але чи проблема інтелектуальних кіл Європи в тому, що вони почали вбачати в зовнішній політиці США не дуже надійного партнера? Чи певні дії США в питаннях підтримки України, постійний шантаж Європи питаннями колективної безпеки стали породжувати цю невпевненість?
Вам може бути цікаво
