Танці на розпеченому вугіллі: Фіцо поки тимчасово втрачає більшість в парламенті

*Московія — історично правильна назва Московської імперії та Російської Федерації.

Мабуть, бачили останні заяви Фіцо на московських телеканалах про намір відвідати Москву. Такі дії Фіцо всупереч офіційної позиції Брюсселю, ймовірно, є ознакою того, що уряд Фіцо наближається до критичної точки.

• Останні місяці партія SNS на чолі з Данко влаштовує «стрес-тест» урду Фіцо у своїй боротьбі за владу з партією іншого союзника Фіцо, президента Пеллегріні. Але це перший рівень проблеми.

• Другий рівень, що всередині самої партії SNS стався розкол після чого три депутати, яких очолює Рудольф Гуляк, фактично вийшли з партії та коаліції.

Річ у тім, що для коаліції й голосувань потрібно 76 голосів. Коаліція Фіцо мала 79 депутатів. Мінус 3 депутати Гуляка — це 76 і один депутат від Hlas на тривалому лікарняному. Тому є лише 75 у залі парламенту, а цього вже недостатньо. 

Зараз коаліція Фіцо фактично втратила більшість і з приводу цього позавчора видання Dennik повідомило: «У коаліції Фіцо як два дні немає більшості, група Гуляка відмовилась голосувати й заблокувала роботу парламенту».

Наскільки нам відомо група заколотників Гуляка не проти залишатись в коаліції, але як окремий політичний суб’єкт від своєї колишньої партії SNS і Данко. Якщо Фіцо на це погоджується, то він закріплює розкол в рядах SNS. Партія зараз і так має вагомі проблеми з рейтингом, який складає не більше 3%. Це підриває внутрішні позиції лідера партії Данко. А неадекватність Данко вже двічі руйнувала коаліції Фіцо в минулому.

Далі все це ще загострюється тим, що у разі потенційних перевиборів партія Фіцо має зараз в районі 15-18%, а сам Фіцо має рейтинг довіри тільки 32.2% проти 39.9% у головного свого опонента Шимечки з проєвропейської партії «Прогресивна Словаччина». 

Ба більше, інший колега Фіцо по коаліції Пеллегріні взагалі зараз лідер симпатій і має 51% довіри, що у разі дострокових виборів може трансформуватись у його абсолютну перемогу. А це вже спокуса для Пеллегріні і його партії у разі великих проблем, які б загрожували рейтингу пропрезидентської партії «HLAS» швидко покинути корабель Фіцо, якщо той явно буде тонути. Тим паче Пеллегріні має досвід покидати Фіцо у разі проблем другого (мова про кримінальні справи проти Фіцо і свого часу вихід Пеллегріні з партії Фіцо «SMER»).

Різке падіння підтримки Фіцо обумовлене тим, що замість «популістичного раю», який він обіцяв своєму виборцю, переважно з бідної сільської місцевості та східних районів країни, настала жорстка реальність «бюджетної кризи», через що Фіцо порадував свого виборця підвищенням ПДВ з 20% до 23%, окремим податком на банківські транзакції й ще нововведеннями, які вдарять по гаманцю пересічного словака.

Проблема з бюджетом і потреба великих грошей змусили Фіцо порушити обіцянки перед іншою значною когортою своїх виборців, які сподівались, що Фіцо повністю зупинить підтримку України за прикладом Орбана. Цьому виборцю Фіцо обіцяв створити «другу Угорщину стосовно України», але на практиці Фіцо не горить бажанням йти на конфлікт з ЄС чи відмовлятись від практики продавати зброю Україні, яка наповнює бюджет Словаччини. Через це попри свою промосковську риторику Фіцо між Україною та Словаччиною зберігає «прагматичне партнерство».

 Але зараз Фіцо перед вибором:

Або ризикнути й прийняти заколотників з партії Данко, або не робити цього і мати проблеми з більшістю. І то, і то фактично збільшує ризик «коаліційної кризи» і дострокових виборів.

Тому Фіцо вирішує здійснити візит до Путіна з кількох причин:

1. Московські еліти мають вплив на SNS і Данко. Тому однією з тем Фіцо може бути прохання вплинути на Данко, щоб він на нервах не розвалив коаліцію після того, як Фіцо таки вирішить прийняти заколотників з партії Данко, щоб зберегти реальну більшість, а не номінальну.

2. Ризик дострокових виборів все одно зберігається і Фіцо має продемонструвати своєму промосковському виборцю, що він дружить з Путіним. Особливо на фоні того, що почали з’являтись звинувачення, що прем’єр  «продався Брюсселю» в питаннях підтримки України.

3. Отримати від Путіна платню за наявність «лояльного до Москви уряду в Європі, яким безсумнівно є уряд Фіцо. Ця платня містить в собі знижки на енергоносії, що є давнім механізмом Москви  розширювати свій вплив, в тому числі через політичну корупцію.

Фінансові бонуси від Москви потенційно дозволять Фіцо зменшити економічну та бюджетну кризи та відтермінувати ряд непопулярних рішень.

Загалом висновок простий — візит Фіцо до Москви це явна ознака неприємностей в урядовому житті прем'єра.