Хто правонаступник Столтенберга та чи змінить новий керівник НАТО стратегію щодо підтримки України?

*Московія — історично правильна назва Московської імперії та Російської Федерації.

Багато хто може пам’ятати як чинний генеральний секретар Єнс Столтенберг пройшов шлях від обережних та невиразних заяв щодо підтримки України до жорсткої позиції щодо необхідності розширено надавати Україні військову допомогу для перемоги над окупаційними військами Московії.

Щоб продовжити далі нагадаємо декілька моментів:

НАТО, окрім безпекової складової, має ще відповідну важливу політичну складову своєї діяльності. Тому важливо, щоб новий очільник НАТО мав відносно активні контакти з політичним істеблішментом країн НАТО. Але тривалість перебування Єнса Столтенберга (10 років) на посаді генерального секретаря дещо притупила його політичні контакти з європейським істеблішментом, хоч генеральний секретар і проводить постійні зустрічі з політиками. Безумовно Столтенберг має контакт, вплив, повагу, але претенденти на його посаду мають ці показники набагато потужніші та якщо можна сказати "свіжіші" завдяки активній політиці на національному рівні.

НАТО як окрема організація має скромний військовий бюджет лише у 2 млрд євро, тому має обмежені можливості прямої допомоги будь-кому, в тому числі Україні. Тому будь-які ініціативи НАТО мають знаходити колегіально підтримку в національних урядах країн-учасниць. І тому такий важливий перший пункт – активні політичні контакти.

За відсутності погодженої позиції серед учасників НАТО надати Україні чітке запрошення до членства в Альянсі, Києву залишається розраховувати, що новий генеральний секретар залучить власний політичний вплив, щоб спонукати національні уряди до збільшення рівня військової підтримки України, нарощування військово-промислового комплексу в країнах Європи та інших суміжних речей.

Нагадаємо, що з певним скандалом чинний генеральний секретар НАТО Столтенберг погодився залишитись ще  на рік до 1 жовтня 2024 року, але точно не далі. 

Станом на зараз єдиним офіційним претендентом, якого розглядають на заміну Столтенбергу є експрем'єр Нідерландів Марк Рютте. Ну як "екс", в Нідерландах досі не можуть сформувати нову більшість на основі результатів виборів, тому уряд Рютте продовжує вже 3-й місяць виконувати свої обов'язки як «технічний».

Цікавий факт, що за час існування НАТО найдовше найвищу посаду Альянсу займали голландці (22 роки сумарно).

Напередодні повідомлень про потенційного правонаступника Столтенберга стало відомо, що частина конгресменів США не хоче, щоб Рютте обіймав посаду в НАТО.  Публічна причина такої позиції — Нідерланди недостатньо вкладаються в НАТО.

Звісно це з якого боку подивитись: у 2014 році оборонні витрати Нідерландів складали 1.15% від ВВП до 2024 року Рютте наростив цей показник майже до норми 1.95%, а у 2025 р. планують понад 2%, що є цільовим показником НАТО. Це без урахування того, що Нідерланди за прем’єрства Рютте є одним з головних партнерів Києва, які за даними трекеру Кільського університету входять у сімку країн за об’ємом наданої допомоги. Це без урахування наданих коштів урядом Рютте в рамках програм підтримки України з боку Європейської Комісії.

Також відомо, що посадою генерального секретаря зацікавлена прем'єрка Естонії Кая Каллас, але її поки офіційно не розглядають.

Ймовірно, за посаду вдруге спробує поборотись і ексміністр оборони Великої Британії Бен Уоллес, який на минулих виборах зазнав фіаско через позицію Вашингтона, який забажав залишити Столтенберга ще на рік.

Серед переліку найкращий потенціал стати наступним генеральним секретарем НАТО має Рютте.

Він же б і був найкращим варіантом для України й відповідно найгіршим варіантом для агресивних амбіцій Кремля:

• Рютте очевидно кращий варіант щодо політичного впливу на національні уряди в Європі.

• Ексміністр оборони Великої Британії Бен Уоллес кращий варіант щодо балансу політичного впливу та військового досвіду, але поки Бен Уоллес не підтвердив чи буде знову претендувати на посаду попри чутки щодо його зацікавленості.

• Щодо максимальної мотивації стримати агресивні дії Московії на східному флангу НАТО — це прем'єрка Естонії Кая Каллас, яка вбачає для себе в посаді Генсека підготувати Альянс для захисту країн Балтії перед ймовірними агресивними діями з боку Кремля стосовно невеликих країн Балтії. З іншого боку Кая Каллас вбачала б у максимальній підтримці України метод не допустити чи відтермінувати пряме, чи гібридне вторгнення Московії в регіон Балтії.

На останок, варто зазначити, що наступний генеральний секретар НАТО зіштовхнеться з безпрецедентними викликами як зовнішніми, так й тими, що будуть виникати з середини. Головний ризик для НАТО з середини є потенційна перемога Трампа на виборах президента США та як наслідок зменшення ролі США у процесах в рамках НАТО та Європи відповідно до нещодавніх заяв Трампа.

Відповідно до наших джерел, ми вважаємо станом на зараз, що найбільш ймовірним є Марк Рютте як наступний генсек НАТО.