Чи дозволяє рівень корупції України сподіватись на позитивне рішення ЄС щодо початку перемовин про вступ.

Частина політиків та журналістів в Європі стверджують, що євроінтеграційний шлях України неможливий через рівень корупції країни. Звісно, можна знайти багато повідомлень про корупцію в Україні, до речі, як і в будь-якій іншій країні, але, можливо, свідчення того, що ми знаємо про такі випадки, чуємо і є свідченням відкритості суспільства на шляху боротьби з корупцією.

Багато чого у світі пізнаємо через порівняння, тож давайте проаналізуємо рівень корупції України та її євроінтеграційний шлях не щодо країн-членів, які вже є членами ЄС, а до стану країн, які перебували на тій самій стадії євроінтеграції свого часу, що й Україна зараз.

Взагалі оцінити рівень корупції досить важко, бо це багатовимірна та багатокритеріальна оцінка. Часто аналітики використовують статистику, яка вже агрегована в певні індекси, як для прикладу, CPI (Індекс сприйняття корупції).

CPI, хоча й один з найпростіших, але водночас один із найпопулярніших індексів для оцінки корупціогенних факторів в тій чи іншій країні. Перевага цього індексу в тому, що він є одним із небагатьох, який має довготривалу сталість критеріїв оцінки та почав повноцінно діяти з 2000-их років, а перші звіти з'явилися у 1995 р. Тому завдяки йому можна відстежувати динаміку країни, а не тільки поточний стан.

Щоб контраргументувати тезу «Україна занадто корумпована, щоб в грудні з нею відкривати перемовини про вступ в ЄС», релевантно буде порівняти Україну з країнами пострадянського простору, що зараз є членами ЄС і їх рівнями «корупції» на момент «початку переговорів про вступ».

Основний перелік країн, з якими будемо порівнювати: Польща, Румунія, Чехія, Словаччина.

Порівнювати будемо з 2000 р. , бо від цього року інструментарій і методологія CPI були максимально розширені на максимальну кількість країн, а критерії оцінки наближені до сучасних.

Ми будемо переводити з системи оцінки від 0 до 10 (була в CPI до 2012) в оцінку від 0 до 100, яка стала після 2012 р.

Станом на 2022 рік Україна мала рейтинг CPI – 33 зі 100 балів. За 10 років рейтинг України покращився на 7 пунктів. У 2012 CPI  України був 26 балів. Для прикладу у 2000 р. рейтинг CPI України був взагалі 15 балів, або 1.5 за десятибальною шкалою. У 2000 році Україна посідала 87 місце серед 90 досліджуваних країн.

За останнє десятиліття Україна демонструє позитивну динаміку, але чи достатньо добрий поточний результат та динаміка для відкриття перемовин про вступ України в ЄС? Давайте дивитись.

Спочатку подивимось на позиції інших держав, які у 2000 році тільки-но проходили шлях вступу до ЄС, але їх положення в процесі євроінтеграції тоді було ідентичне нинішньому наміру України відкрити перемовини про вступ до ЄС.

• Польща — початок перемовин про вступ до ЄС 1998 р. Тобто досліджуваний 2000-й рік є вже другим роком після «початку переговорів про вступ Польщі в ЄС" на що Україна сподівається в грудні 2023 р. Тобто оцінка Польщі – це вже роки впровадження антикорупційних механізмів для вступу в ЄС відповідно до умов про початок перемовин про вступ. Рейтинг CPI Польщі у 2000 р. — 4.1 (41 за 100-бальною оцінкою). Більший на 8 балів ніж в України зараз, яка очікує рішення про "початок переговорів щодо вступу в ЄС".

• Румунія — початок перемовин про вступ 2000 р.  Румунія більше відображає подібність до України за розміром країни та населенням, ніж Словаччина чи Болгарія для прикладу. У 2000 році CPI Румунії був 2.9 (або 29 зі 100). Тобто на 4 пункти менший ніж Україна має зараз, але таки ЄС прийняло рішення «про початок переговорів про вступ Румунії".

• Болгарія — початок перемовин про вступ 2000 р. У 2000 році CPI Болгарії був 3.5, або 35 за 100-бальною шкалою).

• Словаччина — початок перемовин про вступ 1998 р. У 2000 році CPI Словаччині був 3.5, або 35.

• Латвія — початок перемовин про вступ 1998 рік. У 2000 р. CPI був 3.4, або 34 зі 100.

• Чехія — початок перемовин про вступ 1998 рік. У 2000 р. CPI був 4.3, або 43 зі 100.

Середній коридор CPI великого «східного розширення ЄС» складав від 29 до 43. Україна має 33 і цілком відповідає досвіду минулих розширень ЄС на схід.

Середній коридор CPI для ймовірного великого «східнобалканського розширення ЄС», яке розглядається зараз: Україна — 33 бали, Боснія та Герцеговина — 34, Сербія — 36, Туреччина — 36, Албанія — 36, Молдова — 39, Північна Македонія — 40, Косово — 41, Чорногорія — 45.

Тобто коридор CPI потенційного майбутнього розширення у 33-45 балів цілком порівнянний з коридором «Східного розширення» 2000-2004 у 29-43 бали.

Серед потенційних країн, які мають відкриті перемовини про вступ в ЄС чи розраховують на їх початок, динаміка зміни індексу CPI за останні 10 років: Україна (+7 балів), Боснія і Герцеговина (мінус 8 балів), Сербія (+3 бали), Туреччина (мінус 13 балів), Албанія  (+3 бали), Молдова (+3 бали), Північна Македонія (мінус 3 бали), Косово (+7 балів), Чорногорія (+4 бали).

Косово та Україна мають найкращі показники динаміки за останні 10 років відповідно до індексу CPI.

Звісно це не відображає на 100% корупційну дійсність, але певні висновки зробити можна.

Висновок: поточна оцінка CPI України цілком відповідає досвіду минулих розширень для початку перемовин про вступ і не може бути причиною відмови Україні в початку цього процесу.