Перехід у режим жорсткого контролю: чистки в управлінській верхівці Китаю

Віцеголова Центральної військової комісії Чжан Юсь. Фото: EPA/UPG

Пояснюємо, що відбувається в Китаї.

Де саме відбулися чистки? 

Центральна військова комісія, ЦВК, є ядром військового управління, де  сходяться політичний контроль, кадрові рішення і стратегічне планування. Китайське Міністерство оборони переважно виконує представницькі й комунікаційні функції, тобто озвучує позиції, працює з протоколом і зовнішніми контактами. Натомість реальне командування, призначення та контроль йдуть саме через ЦВК і партійне керівництво. Якщо спростити схему, ця вертикаль виглядає так: ЦВК, де Сі як голова та віцеголови як ключові виконавці, спрямовує роботу Об’єднаного штабу ЦВК, який виконує “генштабівську” функцію на рівні центрального керівництва (планування, координацію, синхронізацію між видами військ). Далі рішення реалізуються через командування та види військ, що відповідають за розгортання, навчання і виконання оперативних планів. Тому заява Міноборони зазвичай відображає вже узгоджену позицію верхівки, а не автономну ініціативу відомства.

Про що свідчать обвинувачення

У мові Комуністичної партії Китаю, КПК, формулювання «порушення дисципліни та закону» працює як універсальна рамка. Під ним може ховатися все що завгодно. Наприклад, корупція, зловживання, конфлікт інтересів, особливо в закупівлях, а також порушення службової ієрархії чи навіть сумніви в політичній лояльності. Це не стільки пояснення, скільки маркер: ним дають зрозуміти, що центр визнав кейс важливим, і з цього моменту запускається внутрішня перевірка. 

Формула “порушення дисципліни та закону” у Китаї запускає дисциплінарну машину. Вона не пояснює фабулу і не дає доказів. Вона повідомляє, що людина вже в процесі, а деталі можуть залишатися закритими довго. У цьому сенсі новина про двох чиновників є сигналом, що верхівка управління переходить у режим жорсткішого контролю. Не йдеться про те, що комісія офіційно стане меншою. Але поки триває перевірка, реальне коло людей, які можуть ухвалювати рішення та просувати ініціативи, звужується. Частина повноважень тимчасово концентрується у вузькому колі, а “виведені” позиції або зависають, або згодом можуть бути закриті новими призначеннями.

Є дві логіки, які в Китаї часто йдуть разом. Перша про ефективність: корупція, яка скоріше за все є підставою для цих звинувачень, в оборонних закупівлях руйнує модернізацію не символічно, а фізично. Вона спотворює звітність, здорожчує програми й створює “паперову готовність” замість реальної. Друга логіка політична. Армія має бути максимально керованою з одного центру. Коли чистка доходить до людей такого рівня, це виглядає як демонстрація контролю і як спроба перезібрати ланцюг підпорядкування. Це моментом, коли принцип “ніхто не захищений” стає частиною публічного сигналу. 

Ці процеси не обов’язково зупиняють зовнішню активність НВАК. Навчання, польоти та демонстраційні заходи мають інерцію і плануються заздалегідь. Але кадровий шок майже завжди підвищує обережність усередині системи. Командири менше ризикують, рішення погоджуються довше. У такій атмосфері падає темп нестандартних ініціатив. Це відчутно саме там, де потрібна складна координація і точність виконання.

Тайванський вимір — центральний

Операції проти Тайваню є складними через потребу синхронізувати море, повітря, розвідку, кібервимір і логістику. Керівник Об’єднаного штабу для цього є критичною ланкою. Коли такі посади стають нестабільними, то це змінює поведінку системи й додає тертя. Тайвань офіційно заявив, що відстежує “аномальні” кадрові зміни в китайському командуванні й не знижує готовність. 

Є ще один важливий наслідок, який більше хвилює США та союзників. Якщо зникають люди з досвідом і вагою, які могли давати керівнику держави неприкрашену оцінку, зростає ризик викривлених порад нагору. Падіння Чжан Юся створює додаткову невизначеність як для каналів військової комунікації, так й для управління ризиками навколо Тайваню. 

Чи впливають чистки на те, як Китай поводитиметься щодо російсько-української війни й щодо Європи? 

Прямого “повороту політики” з цього не випливає. Але змінюється швидкість і стиль рішень у системі, яка боїться санкційних ризиків і внутрішнього покарання одночасно. Там, де є високі гроші й висока увага партійного контролю, зростає обережність. Це стосується оборонного сектору і суміжних галузей.

Для України і Європи найбільш чутливий рівень -  це товари подвійного призначення і компоненти. Особливо електроніка і деталі, які легко “зникають” у посередниках. Якщо внутрішня дисциплінарна кампанія робить чиновників і менеджерів менш готовими підписувати ризикові схеми, потоки можуть ставати повільнішими й більш хаотичними. Це не означає, що вони припиняться, але, означає, що їхня структура може змінюватися і це підвищує цінність санкційної роботи по маршрутах і посередниках. 

У сухому залишку ця подія не про “сенсацію з Пекіна”. Це про те, що Китай паралельно модернізує армію і чистить управлінський верх. У короткому горизонті це підвищує дисципліну і страх помилки. У середньому горизонті це може зменшувати гнучкість і якість координації. Для Тайваню це означає більше уваги до внутрішніх сигналів Китаю, а не лише до зовнішніх демонстрацій. Для України та Європи це є свідченням того, що китайська система може стати менш передбачуваною у чутливих ланцюгах, а санкційна й експортна політика повинні тримати фокус на посередниках і вузьких місцях.