Що означає візит лідерки тайванської опозиції до Китаю

З 7 до 12 квітня Чен Лі-вунь, лідерка головної опозиційної партії Китайської Республіки, Гоміньдан, перебувала з візитом у Китайській Народній Республіці (КНР). У Пекіні Чен мала зустріч з очільником материкового Китаю, лідером Комуністичної партії Китаю (КПК) Сі Цзіньпінем, де сторони наголосили на прагненні до миру між двома країнами. 

Розглянемо, якими були передумови цього візиту, якими є його наслідки і яке значення він має для України.

Що передувало

Якщо ж за часів громадянської війни в Китаї (1927–1950) Гоміньдан та КПК воювали між собою за владу в країні, то з початку цього століття Гоміньдан є головною політичною силою на Тайвані, яка просуває нормалізацію відносин та діалог з Пекіном. 

У 2015 році, коли президентом Тайваню був Ма Інцзю, представник партії Гоміньдан, у Сінгапурі відбулася перша з часів громадянської війни зустріч лідерів КНР та Тайваню. Загалом, за правління Ма відбулося значне зближення Пекіна та Тайбея, зокрема, між країнами був укладений договір про вільну торгівлю (ECFA). Крім того, Ма виступав за відновлення переговорів на основі «консенсусу 1992 року», який передбачає існування «одного Китаю, але з різними інтерпретаціями». Це означає, що сторони вкладають у формулювання «єдиний Китай» різний зміст: КНР вважає, що існує лише одна китайська держава під її владою, тоді як Тайвань — що існує Китайська Республіка.

У 2016 році до влади на Тайвані прийшла Демократична прогресивна партія (ДПП), яка й залишається досі правлячою партією. Й саме її чинний очільник, Лай Цінде, є з 2024 року президентом Китайської Республіки. ДПП була заснована у 1986 році, ще за часів однопартійного правління Гоміньдану, як нелегальна опозиція. Вперше ця партія прийшла до влади у 2000 році, що ознаменувало кінець однопартійного правління на Тайвані. ДПП, яка відстоює тайванську ідентичність, виступає за дистанціювання від КНР та розбудову власних оборонних спроможностей. ДПП заперечує існування «консенсусу 1992 року», тобто, що обидві сторони Тайванської протоки належать одному Китаю. З початку каденції Лая Пекін відмовився від будь-яких контактів з президентом Тайваню, називаючи його «сепаратистом».

Попри те, що Гоміньдан стала опозиційною партією, контакти не припинилися: у 2016 році тодішня голова партії Гоміньдан Хун Сю-чу відвідала материковий Китай. Потім вже у 2022 – 2023 роках заступники голови партії попередника Чен, Еріка Чу, літали через протоку для зустрічей, запевняючи Пекін у своїй прихильності «консенсусу». Ендрю Ся, заступник Чу, відвідав Китай у середині 2022 року, навіть коли Пекін розпочав масштабні військові навчання навколо Тайваню.

Чого досягли Китай та Гоміньдан?

Візит Чен Лі-вунь став першим візитом до КНР чинного голови Гоміньдану з 2016 року. Жоден з трьох голів Гоміньдану до Чен не відвідав КНР. Очевидно, Китай зробив ставку на Чен, вважаючи її достатньо прокитайською, щоб допустити до діалогу й продемонструвати її здатність взаємодіяти з Пекіном. 

На зустрічі сторони наголошували на необхідності миру та діалогу між країнами. У своїй промові Сі виголосив, що обидві сторони Тайванської протоки повинні «гармонізувати свідомість, захищати спільну батьківщину, сприяти добробуту та здійснити велике відродження китайського народу». Тобто йдеться про єдність Китаю по обидва боки Тайванської протоки. 

Після зустрічі не було спільної заяви та пресконференції, що дало Чен можливість для маневру та власної інтерпретації зустрічі на свою користь. Водночас після зустрічі Китай оголосив про 10 заходів щодо розвитку зв’язків між країнами, які включали лібералізацію торгівлі сільськогосподарською та рибною продукцією, посилення молодіжних обмінів, розвиток туризму тощо.

Вже на своїй пресконференції лідерка Гоміньдану закликала до «інституційного рішення» та підтвердила свою відданість «консенсусу», що звучить досить двозначно: не виглядає як поступки Пекіну, а радше як пошук діалогу. Такі кроки допомагають Чен набути більшої ваги й авторитету серед частини тайванських виборців, які підтримують Гоміньдан. 

Партійне протистояння на Тайвані

Ця зустріч також посилила позиції Чен усередині самої партії, в якій зараз є певні розбіжності. Оскільки вона не є досвідченим політиком та навіть була членом ДПП до 2002 року, її лідерство не є стійким. 

Цей візит відбувся на тлі блокування партією Гоміньдан (разом з іншою партією, Народною партією) спеціального оборонного бюджету у розмірі 40 млрд доларів. Автором цієї пропозиції є Демократична партія на чолі з Лаєм Цінде. Гоміньдан пропонує менший спеціальний оборонний бюджет у розмірі 12 мільярдів доларів, який має бути спрямований на закупівлю вже схваленого адміністрацією Трампа пакета озброєння. Водночас частина впливових політиків Гоміндану, таких як колишній лідер партії Чу та Лу Шиоу-єн, вагома партійна фігура в партії та мер третього за чисельністю міста Тайваню Тайчжуна, підтримує збільшення оборонних витрат і дистанціюється від Чен. 

Така ініціатива Гоміньдану дає можливість Пекін використовувати візит Чен Лі-вунь як сигнал США, що значна опозиційна політична сила, яка представляє інтереси немалої частини тайванців, виступає проти суттєвої мілітаризації острова й шукає діалогу з материковим Китаєм. Цей крок може обмежити можливості Трампа використовувати підтримку Тайваню як важіль тиску в переговорах з Сі Цзіньпінем на саміті у травні. 

До того ж політичні бали та підтримку, які отримала партія Гоміньдан унаслідок публічної демонстрації підтримки Чен Лі-вунь з боку Пекіна, дозволять і надалі блокувати ухвалення 40-мільярдного оборонного бюджету, а також чинити спротив тиску Вашингтона, який наполягає на його ухваленні. Це гратиме на руку Китаю, оскільки країна рішуче виступає проти надання військової допомоги Тайбею з боку інших країн. Пекін прагне використати Гоміньдан задля впливу на оборонну та загалом внутрішню політику Китайської Республіки. Про це також свідчить заява Сі, що політичною основою відносин між країнами протоки є протидія незалежності Тайваню та іноземному втручанню. Останнє, скоріше за все, означає протидію оборонній співпраці Тайваню з США та іншими країнами регіону.

Вплив на Україну 

Контакти Китаю з опозицією на Тайвані свідчать про те, що Пекін все ще розглядає мирний варіант возз’єднання. Це позитивний сигнал для України, оскільки будь-який конфлікт у Східній Азії змусить партнерів переорієнтувати сили в цей регіон, що може призвести до послаблення допомоги Україні. Повідомлення американської розвідки, що КНР все ж таки не планує вторгнення на Тайвань у 2027 році, та застосування Китаєм мирних політичних засобів впливу, таких як взаємодія з Гоміньданом, є свідченням того, що принаймні найближчим часом не варто очікувати війни в Азії, яка підірве світові ланцюги постачання. Утім, враховуючи військову активність і провокації Китаю навколо Тайваню, виключати можливість збройного розв’язання тайванського питання не варто.

Висновки

Зустріч показала, що Пекін вважає Чен Лі-вунь своїм партнером у досягненні возз’єднання Китаю. Контакт із лідеркою тайванської опозиції запускає формат міжпартійної комунікації між країнами в обхід офіційної влади. Китай прагне допомогти Чен змістити баланс сил всередині партії на її користь, впливати на громадську думку на острові, а також використати її політичний капітал для того, щоб безпосередньо впливати на ухвалення рішень в Китайській Республіці через блокуючу більшість Гоміньдану в парламенті. 

Чітко ж визначити вплив цієї зустрічі на позиції Гоміньдану можна буде за результатами місцевих виборів на Тайвані, які відбудуться в листопаді цього року. Вони стануть показником того, чи підтримують виборці курс Чен і чи здатна вона утримати лідерство в партії.