МІЖНАРОДНАІНФОРМАЦІЙНА ТА АНАЛІТИЧНА
СПІЛЬНОТА
+ Долучитись
Підтримати
МІЖНАРОДНА
Марія Гірняк, Молодший аналітик аналітичного центру «Resurgam», що спеціалізується на Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Ясукадзу Хамада з Ліберально-демократичної партії (ліворуч у центрі) та Сейдзі Маехара з Nippon Ishin (праворуч у центрі), голови комітетів із безпеки своїх партій, спілкуються з журналістами 6 березня. Фото: Takeshi Iwashita
Прихід Санае Такаічі на посаду прем'єр-міністра у жовтні 2025 р. та переконлива перемога очолюваної нею ЛДП на дострокових виборах 8 лютого 2026 р. відкрили нову сторінку в японській оборонній доктрині. Нова коаліція з Японською партією інновацій (Nippon Ishin) ініціює перегляд ключових правових обмежень на експорт оборонних технологій зокрема скасування «п'яти заборонених категорій», що потенційно відкриває нові можливості для підтримки України.
Під нелетальним обладнанням розуміються матеріали, що не призначені безпосередньо для ураження живої сили або знищення техніки противника - захисне спорядження, транспортні засоби, засоби зв'язку, медичне й інженерне обладнання, розвідувальні безпілотники (у режимі спостереження), а також продовольство. Саме ця категорія стала основним форматом японської підтримки України як максимально можливий обсяг допомоги в умовах чинних правових обмежень.
У 1967 р. прем'єр-міністр Сато Eisaku сформулював «три принципи контролю над озброєннями» (武器輸出三原則, Bukі Yushutsu Sangen Soku), які фактично заборонили експорт зброї до комуністичних держав, країн, що перебувають під санкціями ООН, або держав у стані збройного конфлікту. У 1976 р. уряд розширив ці заборони до загального мораторію на будь-який оборонний експорт.
Реформа 2014 р., проведена урядом Абе, замінила «три принципи» на «Три принципи передачі оборонного обладнання та технологій» (防衛装備移転三原則, Boei Sobi Iten Sangen Soku). Новий документ встановив дозвільний, а не заборонний підхід - передача обладнання дозволена за умови відповідності критеріям сприяння миру та регіональній стабільності і здійснюється на основі оцінки в кожному конкретному випадку Радою національної безпеки (НСК). Водночас принципи закріпили «п'ять заборонених категорій», танки та бронетехніка; артилерійські системи; бойові літаки; бойові кораблі; ракети та ракетні системи. Передача будь-якого обладнання з цих категорій залишалася під абсолютною забороною незалежно від обставин.
Виняток, що став правовою основою для підтримки України, було введено у грудні 2022 р. - Японія дозволила передачу вживаного обладнання Сил самооборони (ССО) країнам, що зазнають збройної агресії, якщо це обладнання не підпадає під п'ять категорій. Саме цей виняток дозволив постачання транспортних засобів, бронежилетів та розвідувальних дронів в Україну.
Японія посідала 6-е місце серед донорів України у світі станом на 2024 р. Загальний пакет допомоги від початку повномасштабного вторгнення перевищив 15 млрд дол. США, з яких переважна частина припадає на фінансову підтримку економіки, інфраструктури та гуманітарних потреб України та її відновлення. Суттєвим є й темп нарощування, у 2026 р. Японія оголосила про новий пакет допомоги у розмірі 6 млрд дол., що становить майже 40% від загального обсягу за попередні роки. Цей стрибок відображає не лише зростання фінансових можливостей, а й свідому політичну переорієнтацію кабінету Такаічі на позиціонування Японії як системного партнера безпеки, а не лише гуманітарного донора.
На практиці японська нелетальна допомога охопила транспортні засоби (понад 130 автомобілів ССО для логістики та переміщення особового складу); захисне спорядження (бронежилети, шоломи, засоби захисту від хімічних агентів); безпілотні літальні апарати спостереження; обладнання для розмінування та знешкодження вибухонебезпечних пристроїв; а також внески до трастових фондів НАТО та ООН. У червні 2024 р. під час саміту G7 в Апулії Японія та Україна підписали двосторонню безпекову угоду, яка формалізувала надання нелетального обладнання, підготовку особового складу, розмінування та фінансування через Комплексний пакет допомоги НАТО–Україна (Comprehensive Assistance Package, CAP). Цей документ закріпив присутність Японії у довгостроковій підтримці України як системного партнера.
Повномасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 р. зробило наочним зв'язок між подіями в Європі та загрозами в Індо-Тихоокеанському регіоні, насамперед з боку Китаю та Північної Кореї. Саме цей наратив «Україна не далека проблема» ліг в основу консенсусу, що дозволив уряду Кішіди у 2022–2023 рр. різко збільшити оборонний бюджет і надати Токіо більшу свободу маневру у питаннях оборонного співробітництва.
Громадяни та уряд Японії продемонстрували сильну та постійну підтримку Україні після вторгнення 2022 року, приблизно 74% громадян підтримали допомогу у 2024 році. Підтримка включає прийом понад 2500 евакуйованих, значні приватні пожертви, організацію культурного обміну, надання технологій реабілітації та гуманітарну допомогу.
8 лютого 2026 р. ЛДП прем'єр-міністра Санає Такаічі здобула 316 із 465 мандатів нижньої палати найбільший результат будь-якої партії у повоєнній японській історії. Разом із коаліційним партнером Nippon Ishin (36 місць) правляча коаліція отримала 352 місця, що дає їй конституційну більшість для самостійного ухвалення будь-яких законів без огляду на верхню палату. Принципово важливим є й те, що вихід центристської партії Комейто з коаліції усунув головний внутрішній бар'єр на шляху до реформи — саме Комейто роками блокувала будь-яке розширення переліку дозволених озброєнь.
6 березня 2026 р. спільний комітет ЛДП–Nippon Ishin передав уряду формальну рекомендацію скасувати п'ять категорій і запровадити поділ на дві нові, летальне озброєння (кораблі, бойові літаки) та нелетальне обладнання (радари, бронежилети тощо). З огляду на конституційну більшість коаліції та чіткі сигнали з боку уряду, ухвалення реформи у першій половині 2026 р. виглядає не лише реалістичним, а й практично вирішеним питанням.
Прем'єр-міністерка Санає Такаічі послідовно відстоює необхідність зміцнення оборонних можливостей Японії. Ще у 2022 р. вона публічно зазначила, що «Україна - не далека проблема», проводячи пряму паралель між агресією Росії та загрозами в Індо-Тихоокеанському регіоні. Вже в перші місяці каденції Такаічі достроково досягла цілі оборонних витрат у 2% ВВП (на рік раніше встановленого терміну) і заявила про намір збільшити оборонний бюджет до рекордних 9 трлн єн у 2026 фінансовому році. Для порівняння: це фактично подвоєння рівня 2021 р. менш ніж за п'ять років. Водночас прем'єр оголосила про розробку першої в японській історії стратегії оборонної промисловості (очікується у 2026 р.), орієнтованої на збільшення виробничих потужностей. Міністр оборони Шіндзіро Коїдзумі назвав реформу п'яти категорій питанням першочергового порядку.
Навіть до завершення законодавчих реформ Японія має значний простір для нарощування нелетальних поставок у рамках чинного правового поля. Одним із можливих інструментів є приєднання до механізму НАТО PURL (Prioritized Ukraine Requirements List, ухвалений у липні 2025 р.) - формату фінансування придбання нелетального обладнання для України у союзницьких постачальників. За повідомленнями NHK (лютий 2026 р.), потенційна номенклатура охоплює радарні системи, бронежилети, польову форму, медичне та інженерне обладнання. Офіційного рішення про приєднання поки не оголошено.
Після ухвалення реформи п'яти категорій нелетальне обладнання затверджуватиметься на робочому рівні, а не потребуватиме рішення НСК, що суттєво прискорить процедуру поставок. Це відкриває реальну перспективу системного постачання обладнання подвійного призначення: радарних систем і засобів спостереження, захищених систем зв'язку, обладнання для кіберзахисту, інженерної та медичної техніки.
Окремим ускладнювальним фактором залишається реакція Москви, яка послідовно використовує питання Курильських островів як важіль тиску на Токіо. Щоразу, коли Японія робить черговий крок на підтримку України або зміцнює військові зв'язки зі США, Москва вдається до відповідних заходів покарання — зокрема, у 2022 р. Росія вийшла з переговорів про мирний договір і скасувала безвізовий режим для японських громадян на острови, а з 2015 р. послідовно мілітаризує архіпелаг, розміщуючи там ракетні комплекси та бази спостереження. Аналітики розглядають нову військову інфраструктуру на Курилах як завуальоване попередження Токіо щодо підтримки Києва. Проте це не є блокуючим фактором: японська дипломатія свідомо рухається до перегляду «нормалізаційного» формату відносин з Росією, хоча курильський важіль здатний уповільнювати темп конкретних рішень. Вплив ділового середовища, яке зберігало інтереси на російському ринку, після 2022 р. суттєво знизився і наразі не є визначальним чинником.
Виходячи за межі поставок конкретних матеріалів, варто розглянути більш широкий вимір японської участі: передачу технологій, ноу-хау та інституційних практик. Японія накопичила унікальну компетенцію у кількох галузях, прямо релевантних для потреб України.
У сфері розмінування Японія є одним зі світових лідерів - японські НКО та урядові програми здійснювали розмінування в Камбоджі, Лаосі, Афганістані та інших зонах постконфліктного відновлення. Двостороння безпекова угода 2024 р. вже передбачає підготовку фахівців та обмін досвідом у цій сфері. Для України, де загрязнення мінами є одним з найбільших в сучасній історії, це вимір японської підтримки є, можливо, найбільш довгостроково цінним.
У сфері кіберзахисту та захисту критичної інфраструктури Японія має відповідний досвід захисту промислових об'єктів і систем управління від кіберзагроз, а японські технологічні компанії (Fujitsu, NEC, Hitachi) мають профіль, релевантний для завдань відновлення цифрової інфраструктури України. Програма відновлення «Японія–Україна», анонсована у рамках двосторонньої угоди, передбачає залучення японських компаній до відбудови зруйнованих українських міст — що потенційно відкриває модель «відновлення в обмін на технологічну присутність», вигідну обом сторонам.
Нарешті, у сфері подвійного використання технологій радарних систем спостереження, безпілотників тощо, Японія зацікавлена у набутті бойового досвіду зі сфер, де власний досвід ССО є обмеженим. Україна, у свою чергу, може запропонувати унікальний операційний досвід застосування різних систем в умовах сучасної війни. Ця взаємозацікавленість є аргументом на користь того, що японська участь у нелетальній підтримці може трансформуватися з донорської у партнерську модель із реципрокними технологічними бенефітами.
Аналіз японської нелетальної допомоги Україні виявляє три пов'язані між собою процеси, кожен із яких сам по собі є значущим, але лише разом вони визначають реальний масштаб трансформації.
По-перше, правова архітектура японського оборонного експорту стаття 9, принципи 1967 та 2014 рр., п'ять заборонених категорій була сконструйована у принципово іншому безпековому середовищі. Повномасштабне вторгнення Росії зробило ці обмеження не просто незручними, а й стратегічно контрпродуктивними для самої Японії: вони унеможливлювали повноцінну участь у системі колективної безпеки разом із союзниками. Реформа п'яти категорій, що просувається урядом Такаічі, є не відмовою від конституційного пацифізму, а адаптацією правових інструментів до нової реальності - зі збереженням принципового обмеження на летальні засоби ураження.
По-друге, суспільний консенсус щодо активнішої оборонної позиції Японії сформувався швидше й стійкіше, ніж можна було очікувати. Перемога ЛДП 8 лютого 2026 р. із результатом 316 мандатів - це не лише арифметика парламентської більшості, а й свідчення того, що японські виборці, включаючи наймолодше покоління, обрали більш активну роль Японії у системі безпеки. Цей консенсус є структурним, а не кон'юнктурним: він сформований під впливом реальних безпекових загроз у регіоні й підсилений персональним ідейним лідерством Такаічі.
По-третє, трансформація японської допомоги Україні відкриває перспективу принципово нового формату відносин — не донор і реципієнт, а технологічні партнери зі спільними інтересами. Японія потребує операційного досвіду застосування технологій у реальних бойових умовах. Україна потребує японської компетенції у розмінуванні, кіберзахисті та відновленні інфраструктури. Оголошена у 2026 р. програма допомоги обсягом 6 млрд дол. закладає для цього необхідну фінансову основу.
Ключові обмеження промислові потужності, конституційна заборона на летальні системи, тиск Москви через Курили є реальними, але не блокуючими. Вони визначають темп і формат змін, але не скасовують їх напрямку.
Вам може бути цікаво
