Чому похорон Ратко Младича знову загострив відносини Сербії та ЄС

Прихильники Младича прийшли на його похорон у Беграді/Darko Vojinovic/AP Photo/picture alliance

У Белграді 7 вересня 2026 року відбулися похорони 84-річного Ратко Младича, колишнього командувача Армії Республіки Сербської, який помер наприкінці серпня в центрі утримання під вартою ООН в Гаазі. Там він з 2017 року відбував довічне ув’язнення за геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності під час війни в Боснії і Герцеговині. Зокрема, його визнали винним у геноциді понад 8 тисяч боснійських мусульман у Сребрениці. 

У церемонії брали участь сербські посадовці, військові та представники керівництва Республіки Сербської, зокрема президент Сініша Каран, спікер Ненад Стевандич, прем’єр-міністр Саво Мініч та міністри уряду. Труну супроводжувала почесна варта, а богослужіння очолив патріарх Сербської православної церкви Порфирій. Чинний на той момент президент Александр Вучич на похороні не був присутній. 

Публічне вшанування Младича та участь державних інституцій викликали різку реакцію Брюсселя. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос скасувала візит до Сербії, яка є країною-кандидаткою до ЄС, заявивши, що це «несумісно з цінностями, на яких побудований шлях до ЄС» та суперечить принципам примирення і поваги до жертв воєнних злочинів.

Публічне вшанування Младича відбулося на тлі вже наявних проблем у переговорах Сербії з ЄС, зокрема щодо демократичних реформ, верховенства права та нормалізації відносин із Косовом. Похорон і участь у ньому сербських державних інституцій стали ще одним фактором, який ускладнює зближення Белграда з Брюсселем. 

Аналізуємо, чому Сербія, яка йде в ЄС, ще шанує тих, хто вчиняв геноцид. 

Чому Младич залишається важливою постаттю для частини Сербії 

 Для частини сербського суспільства він залишається символом захисту сербського населення та створення Республіки Сербської в складі Боснії й Герцеговини. Важливим є зв’язок Ратко Младича з Республікою Сербською: з травня 1992 року до листопада 1996 року він очолював її Генеральний штаб. Її сучасна політична ідентичність значною мірою сформувалася навколо спадщини війни 1992–1995 років. Тому ставлення до Младича відображає не лише оцінку його ролі у війні, а й різне сприйняття сербським суспільством причин, перебігу та наслідків війни. 

Його постать стала частиною сербської політики пам’яті. Важливу роль у формуванні ставлення до Младича відіграє Сербська православна церква, яка має значний вплив на суспільні уявлення про сербську історію та ідентичність. СПЦ назвала Младича «православним християнином і сербським воїном». У проповіді під час похорону патріарх також заявив, що його ім’я залишиться «в пам’яті та молитвах більшості сербського народу», висловивши вдячність Младичу як військовому. 

Водночас Ратко Младич командував силами Армії Республіки Сербської під час облоги Сараєва, де відбувався терор, та операції в Сребрениці у 1995 році. За його командування сили боснійських сербів здійснювали систематичні напади, переслідування, депортації та вбивства боснійських мусульман і хорватів. Саме за ці дії Ратко Младич був засуджений Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії. 

Проте у Сербії ставлення до Младича залишається неоднозначним. За опитуванням 2023 року, 18,6% респондентів вважали його героєм, 10,6% — злочинцем, тоді як понад 70% не відносили його до жодної з цих категорій. У містах Сербії з’являються мурали та організовуються публічні заходи на його честь. Його прихильники, зокрема представники ультранаціоналістичних і праворадикальних груп, публічно представляють Младича як героя та захисника сербів. Таким чином, є певна група, яка підтримує його; водночас для широкого загалу він не є жодним символом.

Між євроінтеграцією та національною політикою 

Похорон Младича показав суперечність між двома завданнями сербської влади. З одного боку, Белград зберігає стратегічну мету вступу до ЄС, але водночас, згідно з опитуванням Єврокомісії 2026 року, вступ до ЄС підтримують лише 31% сербів. 

Похорон Младича вже вплинув на відносини Сербії та ЄС, але поки не свідчить про зміну стратегічного курсу Белграда. ЄС наголосив, що «героїзація воєнних злочинців, заперечення геноциду та ревізіонізм суперечать фундаментальним європейським цінностям і не мають місця в ЄС або країнах-кандидатах». 

Єврокомісія наголосила, що останні політичні події мають бути враховані під час подальшого обговорення відкриття Кластеру 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» у переговорах про вступ Сербії до ЄС. Дипломати ЄС вважають, що після публічного вшанування Младича перспектива відкриття кластеру стала ще складнішою. 

З іншого боку, владі потрібно враховувати частину націоналістично налаштованого електорату, яка сприймає Младича як символ захисту сербів і пов’язує його образ із національною ідентичністю. Якщо влада ігноруватиме цю групу, вона ризикує втратити її підтримку на користь більш радикальних сил. 

Поведінка Белграда пояснюється тим, що європейська інтеграція не має однозначної підтримки всередині країни. Тому для влади демонстрація позицій щодо Младича може мати більшу внутрішньополітичну цінність, ніж ризик короткострокового загострення з Брюсселем.  

Значення для України

Для України це важливо насамперед через ставлення Сербії до воєнних злочинів і росії. Україна приєдналася до заяви ЄС щодо похорону Младича, в якій засуджуються героїзація воєнних злочинців, заперечення геноциду та історичний ревізіонізм. 

Водночас Сербія підтримує територіальну цілісність України, але не приєдналася до санкцій ЄС проти росії та зберігає тісні відносини з москвою. Попри це, у 2026 році відбулося помітне зближення Києва і Белграда. 8 серпня Володимир Зеленський здійснив перший офіційний візит до Сербії, де зустрівся з Александром Вучичем. Сторони обговорили розвиток двосторонніх відносин, торгівлю, безпекову співпрацю та європейську інтеграцію. Проте вже 27 вересня Вучич подав у відставку з посади президента Сербії та заявив про намір брати участь у дострокових парламентських виборах.

Тому похорон Младича є елементом багатовекторної, комплексної політики Белграда, який одночасно підтримує робочі відносини з Києвом, зберігає зв’язки з москвою та декларує стратегічну мету вступу до ЄС. 

Висновок

Похорон Ратко Младича став черговою точкою напруження між Белградом і Брюсселем. Його вшанування свідчить про героїзацію Младича: для частини націоналістично налаштованих сербів він асоціюється не з воєнними злочинами, а із захистом сербів під час війни 1990-х років. Напередодні дострокових парламентських виборів 25 жовтня це питання має додаткове значення для правлячої політичної сили, яка прагне зберегти підтримку цього електорату. Ця внутрішня політика щодо пам’яті суперечить цінностям ЄС щодо примирення та засудження воєнних злочинів і може надалі ускладнювати переговори про вступ.