Дмитро Ананьєв, штатний аналітик Центру “Resurgam” з політики країн західної та центральної Європи
Президент України та представники Польщі, Румунії, Словаччини, Чехії, Сербії та Австрії на першій зустрічі Карпатської вісімки Джерело
18 вересня Україна започаткувала Карпатську інтеграційну ініціативу — C8, яка має охоплювати Україну, Польщу, Румунію, Словаччину, Чехію, Угорщину, Австрію та Сербію. Під час першого саміту Київ представив формат як майданчик для співпраці у сфері безпеки, енергетики, логістики, економіки та транскордонного розвитку. Однак установчу декларацію підтримали представники лише шести держав — без Угорщини та Чехії, а Будапешт згодом окремо заявив, що не приєднувався до C8.
Розбираємося, що C8 може дати Україні та іншим країнам регіону та навіщо Україні знадобився окремий Карпатський формат.
Ідея Карпатської вісімки була запропонована ще у 2025 році Закарпатською обласною військовою адміністрацією як платформа співпраці регіонів восьми держав, а у травні 2026 року заступник керівника Офісу Президента України Віктор Микита презентував її на Міжнародному саміті міст і регіонів. Важливість формату для України полягає в тому, що інтеграція з Центральною Європою може поглиблюватися ще до формального вступу до ЄС. Така логіка притаманна європейським макрорегіонам, коли сусідні держави координують роботу над спільними проблемами і проєктами незалежно від того, чи всі вони є членами Союзу. Таким чином, Україна поступово включає свою економіку, регіони та інфраструктуру в спільний центральноєвропейський простір.
Практична користь полягає в тому, що такий формат дозволяє перетворювати політичну співпрацю на спільні транскордонні проєкти. На першому Карпатському економічному форумі було представлено понад 50 інвестиційних і торговельних проєктів загальною вартістю понад 1 млрд євро у нафтогазовій сфері, енергетиці, інфраструктурі та інших секторах. Український уряд прямо визначив серед пріоритетів збільшення взаємної торгівлі та інвестицій, створення спільних регіональних інвестиційних платформ і залучення країн C8 до відбудови України як спільного економічного проєкту. Фактично йдеться про поглиблення транскордонної інтеграції: спільне планування транспортної та енергетичної інфраструктури, розвиток виробничих ланцюгів і залучення інвестицій у проєкти, що охоплюють одразу кілька країн регіону.
Наступним кроком має стати створення окремої Макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат. Зараз ЄС має чотири такі стратегії — Балтійську, Дунайську, Адріатично-Іонічну та Альпійську. Для України її поява могла б створити постійну рамку для координації транспортних, енергетичних та регіональних проєктів із сусідами й тісніше пов’язати їх із політикою згуртованості та програмами транскордонної співпраці ЄС.
C8 виникає у регіоні, де вже діють кілька форматів співпраці. Вишеградська четвірка об’єднує Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину. Значно ширшим є Тримор’я, до якого входять 13 держав ЄС між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями: окрім країн V4, до нього входять Австрія, Болгарія, Хорватія, Естонія, Греція, Латвія, Литва, Румунія та Словенія. Україна, Молдова, Албанія і Чорногорія мають статус асоційованих учасників. Основне завдання Тримор’я — транспортна, енергетична та цифрова зв’язаність по осі «Північ — Південь».
Відмінність C8 полягає у значно вужчому фокусі саме на Карпатському макрорегіоні та безпосередньому включенні України й Сербії до регіональної взаємодії. З боку Белграда Александр Вучич особисто взяв участь у першому саміті й назвав ініціативу важливим проєктом економічної, транспортної та інфраструктурної зв’язаності ширшого Карпатського регіону. «Сьогодні, на запрошення президента Зеленського, я беру участь у зустрічі Карпатської інтеграційної ініціативи, важливого проєкту для економічного, транспортного та інфраструктурного зв’язку країн ширшого Карпатського регіону. Я роблю все це для подальшого забезпечення стабільності та миру для наших громадян та Сербії», — сказав президент Вучич. Він окремо говорив про залізничні й автомобільні сполучення, відкритіші кордони та розвиток зв’язків Сербії з Румунією, Угорщиною, Україною та Польщею. Тобто для Белграда C8 — це передусім можливість сильніше включитися в економічні та транспортні мережі Центральної Європи.
При цьому C8 планує спиратися на Карпатський єврорегіон і Карпатську конвенцію, що з 2003 року формує міждержавну рамку співпраці у сфері сталого розвитку Карпат, та координуватися з Дунайською стратегією ЄС і Тримор’ям замість створення кардинально іншого формату. Таким чином, це означає, що C8 має виконувати роль карпатського рівня координації: визначати спільні для восьми країн транспортні, енергетичні та транскордонні проєкти, а для їх реалізації використовувати наявні європейські програми та регіональні механізми.
Проте в підсумковій декларації першого саміту Угорщина та Чехія не взяли участі. Будапешт не прийняв українське запрошення: прем’єр Петер Мадяр заявив, що Угорщина не погоджувала участь у C8 і що включати державу до міжнародного формату без попередніх консультацій «неприйнятно». Угорське МЗС підтвердило, що країна не є членом C8 і не приєдналася до декларації, хоча на форумі був присутній угорський дипломат. Суперечку додатково загострила домовленість MOL і «Нафтогазу» щодо будівництва сховищ нафтопродуктів в Угорщині з метою захисту від російських атак, яку Мадяр назвав непогодженою з урядом. Проте відмова швидко переросла у публічну суперечку: Андрій Сибіга розкритикував позицію Будапешта, а Мадяр у відповідь повторив, що Україна не могла оголошувати Угорщину учасницею формату без її згоди. Водночас уже 24 вересня голова МЗС Угорщини Аніта Орбан заявила, що непорозуміння навколо C8 вдалося владнати і Будапешт не виключає подальшого приєднання до ініціативи після додаткових консультацій. Хоча уряд Мадяра підтвердив свою позицію проти створення в Угорщині сховищ українського пального.
Чехію представляв перший віцепрезидент Сенату Їржі Драгош, який назвав C8 можливістю поглибити співпрацю у сфері енергетичної безпеки, інвестицій та підтримки України. Однак представників чеського уряду на саміті не було, а сама Чехія до декларації не приєдналася. Драгош публічно заявив, що не знає, чому уряд нікого не направив, і що поїхав на прохання голови Сенату. Тому говорити про повноцінну чеську відмову від C8 поки немає підстав: публічного пояснення уряду щодо непідписання декларації немає, тоді як представник Сенату підтримав саму ініціативу. Це може цілком бути пов’язаним із прагматичним та обережним підходом уряду Андрея Бабіша до двосторонньої співпраці з Україною. Чинний прем’єр Чехії неодноразово заявляв, що його країна готова співпрацювати з Україною за гуманітарними напрямами, проте він може розглядати цей проєкт як ризикований з огляду на збільшення інтенсивності російських атак по критичній інфраструктурі України та погрози з боку рф.
Карпатська вісімка формується за схожою логікою, що й Тримор’я чи Вишеградська четвірка, та слугує для зближення країн за регіональною належністю. Проте в цьому форматі Україна стане центром та головним учасником, а не партнером чи спостерігачем, що також дозволить збільшити політичну вагу країни в регіоні.
Іншим важливим наслідком формату для України є спроба перевести складні відносини з окремими сусідами в більш прагматичну площину спільних економічних, енергетичних та інфраструктурних проєктів. Створення додаткового майданчика могло б дозволити залучити Угорщину до розвитку важливих транскордонних транспортних, енергетичних та інвестиційних проєктів у Карпатському регіоні, налагодити зв’язки з польськими фермерами та залучити інвестиції з інших країн-партнерів у форматі тіснішої взаємодії.
Окремо показовою є участь Сербії, також кандидатки на вступ до ЄС, з якою Україна останнім часом активно розвиває відносини. Тому C8 може виконувати роль майданчика для реалізації спільних транспортних, енергетичних та економічних проєктів між державами-кандидатами та членами ЄС ще до вступу.
Вам може бути цікаво