Навіщо Україні Карпатська вісімка

Президент України та представники Польщі, Румунії, Словаччини, Чехії, Сербії та Австрії на першій зустрічі Карпатської вісімки Джерело

18 вересня Україна започаткувала Карпатську інтеграційну ініціативу — C8, яка має охоплювати Україну, Польщу, Румунію, Словаччину, Чехію, Угорщину, Австрію та Сербію. Під час першого саміту Київ представив формат як майданчик для співпраці у сфері безпеки, енергетики, логістики, економіки та транскордонного розвитку. Однак установчу декларацію підтримали представники лише шести держав — без Угорщини та Чехії, а Будапешт згодом окремо заявив, що не приєднувався до C8.

Розбираємося, що C8 може дати Україні та іншим країнам регіону та навіщо Україні знадобився окремий Карпатський формат.

Що таке C8 і навіщо вона Україні

Ідея Карпатської вісімки була запропонована ще у 2025 році Закарпатською обласною військовою адміністрацією як платформа співпраці регіонів восьми держав, а у травні 2026 року заступник керівника Офісу Президента України Віктор Микита презентував її на Міжнародному саміті міст і регіонів. Важливість формату для України полягає в тому, що інтеграція з Центральною Європою може поглиблюватися ще до формального вступу до ЄС. Така логіка притаманна європейським макрорегіонам, коли сусідні держави координують роботу над спільними проблемами і проєктами незалежно від того, чи всі вони є членами Союзу. Таким чином, Україна поступово включає свою економіку, регіони та інфраструктуру в спільний центральноєвропейський простір.

Практична користь полягає в тому, що такий формат дозволяє перетворювати політичну співпрацю на спільні транскордонні проєкти. На першому Карпатському економічному форумі було представлено понад 50 інвестиційних і торговельних проєктів загальною вартістю понад 1 млрд євро у нафтогазовій сфері, енергетиці, інфраструктурі та інших секторах. Український уряд прямо визначив серед пріоритетів збільшення взаємної торгівлі та інвестицій, створення спільних регіональних інвестиційних платформ і залучення країн C8 до відбудови України як спільного економічного проєкту. Фактично йдеться про поглиблення транскордонної інтеграції: спільне планування транспортної та енергетичної інфраструктури, розвиток виробничих ланцюгів і залучення інвестицій у проєкти, що охоплюють одразу кілька країн регіону. 

Наступним кроком має стати створення окремої Макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат. Зараз ЄС має чотири такі стратегії — Балтійську, Дунайську, Адріатично-Іонічну та Альпійську. Для України її поява могла б створити постійну рамку для координації транспортних, енергетичних та регіональних проєктів із сусідами й тісніше пов’язати їх із політикою згуртованості та програмами транскордонної співпраці ЄС. 

Навіщо C8, якщо вже існують V4 і Тримор’я

C8 виникає у регіоні, де вже діють кілька форматів співпраці. Вишеградська четвірка об’єднує Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину. Значно ширшим є Тримор’я, до якого входять 13 держав ЄС між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями: окрім країн V4, до нього входять Австрія, Болгарія, Хорватія, Естонія, Греція, Латвія, Литва, Румунія та Словенія. Україна, Молдова, Албанія і Чорногорія мають статус асоційованих учасників. Основне завдання Тримор’я — транспортна, енергетична та цифрова зв’язаність по осі «Північ — Південь».

Відмінність C8 полягає у значно вужчому фокусі саме на Карпатському макрорегіоні та безпосередньому включенні України й Сербії до регіональної взаємодії. З боку Белграда Александр Вучич особисто взяв участь у першому саміті й назвав ініціативу важливим проєктом економічної, транспортної та інфраструктурної зв’язаності ширшого Карпатського регіону. «Сьогодні, на запрошення президента Зеленського, я беру участь у зустрічі Карпатської інтеграційної ініціативи, важливого проєкту для економічного, транспортного та інфраструктурного зв’язку країн ширшого Карпатського регіону. Я роблю все це для подальшого забезпечення стабільності та миру для наших громадян та Сербії», — сказав президент Вучич. Він окремо говорив про залізничні й автомобільні сполучення, відкритіші кордони та розвиток зв’язків Сербії з Румунією, Угорщиною, Україною та Польщею. Тобто для Белграда C8 — це передусім можливість сильніше включитися в економічні та транспортні мережі Центральної Європи.

При цьому C8 планує спиратися на Карпатський єврорегіон і Карпатську конвенцію, що з 2003 року формує міждержавну рамку співпраці у сфері сталого розвитку Карпат, та координуватися з Дунайською стратегією ЄС і Тримор’ям замість створення кардинально іншого формату. Таким чином, це означає, що C8 має виконувати роль карпатського рівня координації: визначати спільні для восьми країн транспортні, енергетичні та транскордонні проєкти, а для їх реалізації використовувати наявні європейські програми та регіональні механізми.

Чому «Карпатська вісімка» поки не стала вісімкою

Проте в підсумковій декларації першого саміту Угорщина та Чехія не взяли участі. Будапешт не прийняв українське запрошення: прем’єр Петер Мадяр заявив, що Угорщина не погоджувала участь у C8 і що включати державу до міжнародного формату без попередніх консультацій «неприйнятно». Угорське МЗС підтвердило, що країна не є членом C8 і не приєдналася до декларації, хоча на форумі був присутній угорський дипломат. Суперечку додатково загострила домовленість MOL і «Нафтогазу» щодо будівництва сховищ нафтопродуктів в Угорщині з метою захисту від російських атак, яку Мадяр назвав непогодженою з урядом. Проте відмова швидко переросла у публічну суперечку: Андрій Сибіга розкритикував позицію Будапешта, а Мадяр у відповідь повторив, що Україна не могла оголошувати Угорщину учасницею формату без її згоди. Водночас уже 24 вересня голова МЗС Угорщини Аніта Орбан заявила, що непорозуміння навколо C8 вдалося владнати і Будапешт не виключає подальшого приєднання до ініціативи після додаткових консультацій. Хоча уряд Мадяра підтвердив свою позицію проти створення в Угорщині сховищ українського пального.

Чехію представляв перший віцепрезидент Сенату Їржі Драгош, який назвав C8 можливістю поглибити співпрацю у сфері енергетичної безпеки, інвестицій та підтримки України. Однак представників чеського уряду на саміті не було, а сама Чехія до декларації не приєдналася. Драгош публічно заявив, що не знає, чому уряд нікого не направив, і що поїхав на прохання голови Сенату. Тому говорити про повноцінну чеську відмову від C8 поки немає підстав: публічного пояснення уряду щодо непідписання декларації немає, тоді як представник Сенату підтримав саму ініціативу. Це може цілком бути пов’язаним із прагматичним та обережним підходом уряду Андрея Бабіша до двосторонньої співпраці з Україною. Чинний прем’єр Чехії неодноразово заявляв, що його країна готова співпрацювати з Україною за гуманітарними напрямами, проте він може розглядати цей проєкт як ризикований з огляду на збільшення інтенсивності російських атак по критичній інфраструктурі України та погрози з боку рф.

Висновки

Карпатська вісімка формується за схожою логікою, що й Тримор’я чи Вишеградська четвірка, та слугує для зближення країн за регіональною належністю. Проте в цьому форматі Україна стане центром та головним учасником, а не партнером чи спостерігачем, що також дозволить збільшити політичну вагу країни в регіоні.

Іншим важливим наслідком формату для України є спроба перевести складні відносини з окремими сусідами в більш прагматичну площину спільних економічних, енергетичних та інфраструктурних проєктів. Створення додаткового майданчика могло б дозволити залучити Угорщину до розвитку важливих транскордонних транспортних, енергетичних та інвестиційних проєктів у Карпатському регіоні, налагодити зв’язки з польськими фермерами та залучити інвестиції з інших країн-партнерів у форматі тіснішої взаємодії.

Окремо показовою є участь Сербії, також кандидатки на вступ до ЄС, з якою Україна останнім часом активно розвиває відносини. Тому C8 може виконувати роль майданчика для реалізації спільних транспортних, енергетичних та економічних проєктів між державами-кандидатами та членами ЄС ще до вступу.