Дарія Гончаренко, молодший аналітик аналітичного Центру "Resurgam" з Балканського регіону
Фото: Getty Images
5 листопада угорська MOL отримала від Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) ліцензію на підготовку до придбання російської частки у розмірі 56,15% акцій, які належать російському «Газпром нефть» в сербській нафтовій компанії NIS, яка займає провідне місце на місцевому паливному ринку. Дозвіл діятиме до 28 лютого 2027 року та дозволяє провести необхідні процедури для передачі акцій, зокрема отримати погодження російської влади.
Угода може позбавити росію контролю над єдиним нафтопереробним заводом Сербії в Панчеві. Натомість MOL отримає контроль над важливим енергетичним активом у сусідній країні. Сербський уряд уже домовився з угорською компанією про майбутнє управління NIS і планує додатково придбати 5% акцій, щоб зберегти вплив на рішення компанії.
Подальша доля угоди залежить від погодження російської сторони та окремого дозволу OFAC на завершення продажу. До 11 грудня 2026 року також діє тимчасовий дозвіл на операційну діяльність NIS. Якщо угоду буде завершено, це може скоротити безпосередній вплив москви на стратегічну інфраструктуру Сербії та послабити використання росією енергетичної залежності країн Центральної Європи як інструменту політичного тиску. Водночас непрямі російські важелі впливу можуть зберегтися через корпоративні зв’язки та посередницькі структури.
Ця угода може посилити позиції Будапешта в енергетичному секторі Центральної та Південно-Східної Європи, у тому числі щодо перемовин із Хорватією щодо тарифів і умов транспортування нафти через нафтопровід JANAF, через який йде нафта в Сербію та Угорщину.
5 листопада Греція, Кіпр та Ізраїль підтвердили спільну позицію проти турецько-лівійської угоди про розмежування морських просторів, яку 20 жовтня схвалив парламент східної Лівії. Раніше ця частина країни виступала проти домовленості, укладеної Туреччиною з урядом у Триполі у 2019 році. Раніше східна влада відкидала угоду через військово-політичне протистояння з Туреччиною. Відмова від попередньої позиції відображає поглиблення відносин Анкари з оточенням Халіфи Хафтара, командувача Лівійської національної армії та фактичного центру військово-політичного впливу на сході країни. Це розширює політичну підтримку турецьких морських претензій у регіоні.
Для Афін це створює додаткові перешкоди в суперечці з Туреччиною щодо морських кордонів і прав на розвідку енергетичних ресурсів. Угода визначає морську межу між Туреччиною та Лівією без урахування грецьких претензій на морські зони навколо Криту. Під час зустрічі 5 листопада Греція, Кіпр та Ізраїль також домовилися опрацювати створення спільної робочої групи з оборонної промисловості. Це може посилити їхню співпрацю у виробництві військових технологій та захисті морської інфраструктури.
6 листопада Греція видала дозволи на дослідження морського дна та роботи з прокладання електричного кабелю Great Sea Interconnector між Грецією та Кіпром. Проєкт також передбачає перспективу підключення Ізраїлю. Його реалізація раніше затримувалася через суперечки з Туреччиною щодо морських зон. Тепер Афіни переходять до наступного етапу підготовки робіт, що може знову загострити відносини з Анкарою.
24 жовтня Болгарія та Франція підписали оновлену дорожню карту стратегічного партнерства. Документ передбачає співпрацю в оборонній промисловості, енергетиці, інфраструктурі та технологіях. Під час зустрічі у Варні французький міністр Жан-Ноель Барро також заявив про готовність Парижа розглянути запити Софії щодо допомоги на тлі атак безпілотників на цивільні судна біля болгарського та румунського узбережжя.
28 жовтня Болгарія, Румунія та Туреччина обговорили створення механізму швидшої координації дій у Чорному морі. Це відповідь на атаки безпілотників на торговельні судна, які створюють загрозу судноплавству поблизу території країн НАТО. 30 жовтня Болгарія також приєдналася до ініціативи НАТО з розвитку засобів протидії низьковисотним загрозам. Вона охоплює виявлення та перехоплення дронів, крилатих ракет і керованих авіабомб.
Паралельно Софія разом із Бухарестом працює над створенням мережі центрів морської безпеки у Варні та Констанці. Вони мають забезпечувати моніторинг Чорного моря, захист підводної інфраструктури та виявлення гібридних загроз. Для України це означає посилення спостереження за західною частиною Чорного моря та додаткові можливості для захисту торговельних маршрутів.
30 жовтня Рада Безпеки ООН одностайно продовжила мандат EUFOR ALTHEA ще на рік. Це військова місія ЄС у Боснії і Герцеговині, яка діє з 2004 року та забезпечує виконання військових положень Дейтонської мирної угоди 1995 року. Її завдання полягає у підтриманні безпеки та запобіганні відновленню збройного конфлікту. Місія також має право застосовувати силу, якщо безпечне середовище опиниться під серйозною загрозою.
Водночас під час голосування проявився розкол між міжнародними партнерами щодо майбутнього Офісу високого представника (OHR). Він контролює виконання цивільних положень Дейтонської угоди, а його керівник має право скасовувати рішення місцевої влади та усувати посадовців, які перешкоджають її виконанню.
Росія вимагає закриття OHR і не визнає легітимності нинішнього виконувача обов'язків високого представника. Китай також виступає проти перетворення його повноважень на постійний механізм. США, Велика Британія та ЄС підтримують збереження Офісу. Щоб не допустити суперечок навколо OHR під час голосування, Велика Британія винесла окрему резолюцію лише щодо продовження EUFOR.
Якщо OHR втратить повноваження, Республіка Сербська отримає більше можливостей блокувати центральні інституції БіГ. Це означатиме зростання ризику дестабілізації Західних Балкан і розширення простору для російського впливу в регіоні.
3 листопада міністри закордонних справ Хорватії, Австрії та Словенії провели зустріч і обговорили посилення регіональної співпраці в енергетиці, транспорті та безпеці. Хорватія запропонувала провести окрему зустріч на високому рівні щодо стратегічної енергетичної інфраструктури. Загреб також наголосив на ролі LNG-термінала на острові Крк у диверсифікації постачання природного газу та нафтопровідної системи JANAF у постачанні енергоресурсів до Центральної Європи. Загреб запропонував провести тристоронній саміт для визначення пріоритетних енергетичних проєктів, зокрема розвитку газотранспортного сполучення від Крка через Словенію та Австрію до Баварії.
Для Хорватії це можливість посилити роль власної інфраструктури в енергетичному забезпеченні сусідніх держав. Розвиток LNG-термінала та нафтопроводу дозволяє запропонувати альтернативні маршрути постачання і зменшувати залежність Центральної Європи від окремих постачальників. Подальша координація з Австрією та Словенією може сприяти розвитку спільної транспортної й енергетичної інфраструктури.
Вам може бути цікаво