Між прагматизмом і ризиками: навіщо Кір Стармер відновлює діалог з Китаєм

Фото: AP/Carl

Що передувало візиту 

До прем’єрства Стармера стосунки між Туманним альбіоном і Піднебесною майже десятиліття були напруженими. Стармер описував їх як “льодовиковий період”. Консервативні уряди засуджували політику Китаю у Гонконзі, накладали на китайських чиновників санкції за порушення прав уйгурів, звинувачували Китай у шпигунстві. Як відплату за це Китай наклав санкції на низку британських консерваторів, звинувачуючи їх у поширенні брехні. Також, вірогідно, саме Китай стоїть за кібератаками на державні органи Британії у 2024 році.

Стармер же змінив підхід, й замість того, щоб жорстко опонувати Китаю, вирішив налагоджувати з ним  співпрацю. Софія Шахова, економістка та магістерка з міжнародного бізнесу у Дублінському технологічному інституті, Ірландія, стажерка Центру Resurgam, коментує: “Зміна підходів у відносинах з Китаєм пояснюється прагненням Лондона адаптувати зовнішньополітичну стратегію до умов зростаючої міжнародної нестабільності й зробити її більш прагматичною.  Водночас обережна риторика британського прем’єра щодо Тайваню, Гонконгу та китайсько-російської співпраці після повномасштабного вторгнення РФ в Україну підкреслює межі британського впливу й вразливість середніх держав”.

Так, 18 листопада 2024 року Кір Стармер вперше зустрівся з Сі Цзіньпінем у Бразилії на саміті G20 та закликав до створення стабільних і міцних зв’язків між країнами, зокрема економічних. А у 2025 році - вперше з 2015 року -  начальник Генштабу Збройних Сил Великої Британії зустрівся зі своїм китайським колегою в Пекіні для обговорення посилення співробітництва й обміну досвідом. Слід додати, що візит відбувся після масштабних навчань Китаю біля Тайваню. 

У своєму намірі покращити відносини з Китаєм британський уряд надав дозвіл на будівництво найбільшого в Європі китайського посольства у Лондоні. Це рішення, попри підозру, що Китай використовуватиме будівлю для суттєвого посилення шпигунської діяльності, та критику зі сторони місцевих жителів та продемократичних активістів з Гонконгу, було умовою візиту Стармера в Китай.

Результати візиту

Сторони підписали 12 міждержавних угод про співпрацю в галузях економіки, торгівлі, сільському господарстві, між правоохоронними органами й щодо регуляції ринків. Домовилися про безвізове 30-денне перебування британських громадян в Китаї та про можливе зняття санкцій з британських консерваторів. Британія інвестує 10,8 млрд фунтів стерлінгів в  китайський філіал фармацевтичної компанії AstraZeneca. 

За думкою експертки Софії Шахової, “в умовах ослаблення трансатлантичної координації та зростання торгівельного протекціонізму з боку США, Велика Британія намагається зберегти простір для діалогу з Китаєм як ключовим глобальним економічним і політичним гравцем. Досягнуті домовленості у сфері мобільності та торгівлі мають прагматичний характер, однак не змінюють структурної асиметрії двосторонніх економічних відносин, де позиції КНР залишаються сильнішими”. 

Чому цей візит важливий для України та Європи

Під час зустрічі лідери обговорили російсько-українську війну, однак деталі невідомі. Можна припустити, що Стармер намагався переконати Сі Цзіньпіня спонукати Росію припинити війну. На жаль, цей задум має мало шансів на успіх, бо ця війна вигідна Китаю, адже посилює економічну і технологічну залежність Росії від нього і сприяє погіршенню відносин між США і Європою, через різне бачення шляхів її завершення. Також, Китай не може й не хоче впливати на Росію, тому він буде “продавати повітря” європейцям, які, прагнучи зменшення російською активності, будуть йти на економічні і політичні поступки, даючи Китаю важелі тиску. Це шкідливо для України, бо послаблює Європу.  

Варто зазначити, що не лише Британія, а й інші західні країни, такі як Франція і Канада, почали інтенсифікувати контакти з Пекіном. Так, коли Канада спробувала налагодити відносини з Китаєм, США погрожували митами та врешті решт примусили її відмовиться  від угоди з ним. Для України небажано, щоб США зреагували подібно, бо конфлікти між партнерами не йдуть Україні на користь. 

Серед ризиків варто окреслити, що є ймовірність того, що через посилену економічну співпрацю з Китаєм Велика Британія може стати зручною мішенню для його шпигунської діяльності -  від промислової до безпекової. Також, немає розуміння того, як Пекін в майбутньому буде використовувати дані, які він отримає в межах цієї співпраці, в комунікації з тією ж Росією.