Опозиція в Польщі висунула кандидата в прем’єр-міністри

Фото: PAP/Łukasz Gągulski

Розбираємося, чи є це ознакою правого повороту польської політики та які наслідки для України це матиме. 

Чому ПіС обрала Чарнека?

«Це історичний момент на з'їзді ПіС у Кракові. Голова Ярослав Качинський оголосив кандидата від партії Право і справедливість на посаду прем'єр-міністра майбутнього уряду. Це Пшемислав Чарнек. Попереду нас сильний сигнал, чіткий напрямок і велика мобілізація. Час перемоги», - говорить представниця ПіС Марлена Малонг. 

І хоч більшість партійців підтримує його кандидатуру, всередині ПіС існує певне незадоволення серед невеликої частини, яке не проговорюється офіційно. Так, представники поміркованого табору ПіС говорять про Чарнека як про «кандидата за відсутності кращого». Подібна критика зокрема пояснюється внутрішньопартійним протистоянням двох таборів - поміркованого на чолі з Матеушем Моравецьким, колишнім прем'єр-міністром від ПіС,  та радикальним з Чарнеком у ролі голови. 

Висуванням Чарнека Ярослав Качинський намагається повернути правий електорат, який у 2025 році почав перетікати до ультраправих партій, які позиціонують себе як альтернативу ПіС - Конфедерація свободи і незалежності та Конфедерація Корони Польської. Наприклад, на парламентських виборах 2023 року ПіС отримала 35,4%, то її старий конкурент Громадянська коаліція - 30,7%, а об’єднання правих сил «Конфедерація свободи і незалежності»  -  7,2 %. Натомість у березні цього року опитування показали втрати ПіС на їхню користь: за ПіС проголосували б 23,5% респондентів, за Громадянську коаліцію - 30,6%, а за Конфедерацію – 12,2%, за Конфедерацію Корони Польської - 8,4%. 

Водночас, як говорить політолог Ольгерд Аннусевич, «йдеться не про основний електорат Конфедерації чи Гжегожа Брауна, а про тих виборців, які покинули ПіС не у 2023 році, а, наприклад, у 2025 році». Тоді до новоствореної Конфедерації Корони перейшло дуже багато релігійних виборців з електорату ПіС.

Фото: PAP/Łukasz Gągulski

З іншого боку, серед прихильників обох Конфедерацій, голоси яких Качинський хотів повернути, 83% негативно ставляться до висунення кандидата.

Також важливо зазначити особливість польської виборчої системи. По-перше, між партіями, які подолали виборчий бар'єр у 5%, відповідно до отриманих голосів розподіляються місця партій, які його не подолали. Наприклад, через партію, яка не пройшла у парламенті та отримала 2% чи 3% голосів, з’явилися 1 та 2 вакантні мандати. А по-друге, партія, яка отримала найбільше голосів, отримує додатковий бонус при перерозподілі цих вакантних місць. Це було зроблено в Польщі свідомо, щоб уникнути нестабільних коаліцій із великої кількості маленьких партій. Таким чином, партії або блоки, що здобули на виборах близько 40% голосів, на практиці можуть отримати достатню кількість місць в парламенті, щоб сформувати уряд. 

В останніх виборчих циклах блоки двох найбільших конкурентів ПіС і Громадянської Платформи регулярно здобували між 30% і 40% голосів виборців. Тому для лідерів цих партій перевага в кілька процентних пунктів над конкурентами є критичною. Журналістка Катерина Прищепа розповідає, що при цьому у ПіС дуже стійке електоральне ядро: «Є люди, які голосуватимуть за них, що б не сталось, тому вони можуть правішати помітно, не втрачаючи його». 

Ставлення Чарнека та правих до України

У своїй промові на партійному з’їзді 7 березня Чарнек висловився за продовження співпраці з Україною, проте мав певні вимоги до неї. «Ми повинні зробити Польщу державою, яка дбатиме про власну гідність, державою, що може бути партнером для всіх і допомагати Україні так, як ми це робили під час урядів ПіС. Але ми вимагаємо поваги від пана Володимира Зеленського та від української влади», - заявив політик. 

Під «повагою», про яку говорить Чарнек, польські політики зазвичай мають на увазі кілька конкретних питань. Передусім це історична політика, зокрема визнання Волинської трагедії геноцидом поляків та дозвіл на ексгумацію польських жертв на території України. Вона вже неодноразово ставала джерелом конфліктів між Києвом і Варшавою. Цю тему підіймають праві політики в Польщі, зокрема чинний президент Польщі Кароль Навроцький, якого підтримує ПіС. «Країна, яка не здатна відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 000 своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів», – сказав Навроцький. Чарнек також висловлювався стосовно Волинської трагедії: «Ні, жодного Європейського Союзу, жодного НАТО для України, доки Україна не почне поводитися як цивілізована держава». 

Іншим чутливим питанням є економічні інтереси Польщі: суперечка навколо українського зерна у 2023 році призвела до заборони імпорту українських аграрних товарів — тоді урядом керував ПіС на чолі з Матеушем Моравецьким. 

З іншого боку, інші праві партії Польщі налаштовані набагато критичніше до України. Один із лідерів Конфедерації Славомір Менцен неодноразово робив критичні до України заяви, хоча й визнавав необхідність співпраці з нею. «Ми надсилаємо Україні зброю, гроші та соціальне забезпечення, а українців у Польщі лікуємо безкоштовно. Натомість отримуємо наклепи, образи та абсолютно жодної подяки. Це аж ніяк не партнерство», - говорив Менцен в одній із передвиборчих промов на президентських виборах у Польщі у 2025 році (він здобув третє місце). Лідер іншої ультраправої партії Конфедерація Польської Корони Гжегож Браун, відомий антиукраїнськими заявами та просуванням кремлівської пропаганди заявляв: «Жодних танків для України, жодних понад 800 пільг для українців і жодних субсидій для українських пенсіонерів», маючи на увазі доступ українців до польської системи соціального забезпечення.

Попри часткову розбіжність у поглядах стосовно України, всі три партії є євроскептиками —  тому цілком можливим видається створення коаліції між ними. Й хоч Чарнек заперечує можливість будь-якої співпраці з Брауном: «Немає жодної можливості для того, щоб Браун був частиною будь-якого уряду, який я міг би очолити». Проте представники урядової коаліції висловлюють недовіру до заяви Чарнека. «Я не вірю цій декларації. Наступного дня буде сформовано коаліцію з Брауном, якщо ПіС  цього потребуватиме», – сказав Пйотр Згожельський, депутат від Польської народної партії, молодшого партнера правлячої коаліції.

Підйом правих сил в Європі

У Європарламенті праві сили за результатами останніх виборів у 2024 році дещо набрали ваги. З 720 місць вони зайняли 131 місце, у той час як у 2019 році вони мали 120 місць. 

Проте найбільше підйом правих сил можна спостерігати в національних урядах. Станом на вересень 2025 року праві або правопопулістські партії очолювали чотири уряди в Європі: Чехія, Італія, Нідерланди та Угорщина. При цьому у 5 державах-членах ЄС – Болгарії, Фінляндії, Італії, Хорватії та Словаччині – ультраправі партії виступають молодшими партнерами в урядових коаліціях. Таким чином, третина всіх урядів держав-членів або очолюється, або підтримується правими або правопопулістськими партіями.

Також у Німеччині набирає популярності правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини», про що ми писали раніше. У Франції у 2025 році Національне об'єднання стабільно лідирує в рейтингах: так, соратник Марін Ле Пен Жордан Барделла має рівень підтримки у 36%, у той час, як рейтинг президента Емманюеля Макрона становить 24%.

Як бачимо, посилення правих партій у Польщі відповідає загальноєвропейському тренду. «Те, що ПіС оголосив Чарнека кандидатом на посаду прем’єр-міністра, є ще одним проявом тренду на збільшення популярності правих ідей серед поляків та польських політиків. Першим проявом цього тренду стала перемога ПіС на виборах 2015 року з полум’яними гаслами, де партія протиставляла себе ЄС», - говорить журналістка Катерина Прищепа. 

Значення для України

При цьому праві партії в Європі не мають єдиної позиції щодо України: частина з них підтримує Київ і санкції проти росії — як, наприклад, у Італії та Нідерландах, тоді як інші виступають проти допомоги Україні або голосують проти продовження санкцій.

Тому сама по собі перемога правих сил у Польщі ще не означає автоматичної зміни політики щодо України. Багато залежатиме від того, чи під силу буде ПіС самостійно сформувати уряд. Попри свою жорстку риторику ПіС та Пшемислав Чарнек загалом підтримують Україну у війні проти росії й виступають за продовження військової допомоги Києву. 

Однак посилення правих партій у Польщі може призвести до жорсткішої позиції Варшави у питаннях історичної політики, аграрного ринку та соціальних виплат українським біженцям. Й тому найбільшим ризиком для України може стати не сама перемога ПіС, а формування коаліції з ультраправими силами, які займають значно більш критичну позицію щодо підтримки Києва. Особливу небезпеку становить можливість коаліції з партією Брауна - в цьому випадку існує ризик різкої зміни підтримки України заради збереження коаліції.