Що стоїть за блокуванням Угорщиною кредиту ЄС для України?

Напередодні річниці повномасштабного вторгнення 23 лютого Угорщина здійснила свою обіцянку заблокувати виділення ЄС кредиту у 90 млрд євро Україні. Як аргументує свою позицію прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, це сталося через “акт ворожості” з боку Києва, який відмовляється відновити постачання нафти трубопроводом “Дружба”, зупинений  через російську атаку.

Угорщина не вперше блокує рішення ЄС, проте це блокування стало безпрецедентним випадком порушення принципів та норм Союзу. 

Пояснюємо, для чого Угорщина блокує рішення ЄС. 

Що сталося?  

У грудні 2025 року на саміті 27 країн-членів ЄС погодили виділення кредиту Україні у розмірі 90 млрд євро. За участь в одноголосному погодженні Угорщина, Словаччина та Чехія отримали від ЄС можливість не фінансувати цей кредит. Їхню частку оплатять інші 24 країни: частка цих трьох країн — це невеликий обсяг коштів, бо їхня частка складає 3,64% від валового національного доходу блоку. Цей механізм був названий «посиленою співпрацею», й саме його порушила Угорщина 20 лютого.  

11 лютого Європейський парламент проголосував за надання Україні кредиту обсягом 90 млрд євро. З них 30 млрд євро буде спрямовано на макрофінансову допомогу через механізм Ukraine Facility, а 60 млрд євро  —  на “посилення обороноздатності України та закупівлю військового обладнання” для забезпечення своєчасного доступу до критично важливої оборонної продукції, насамперед від українських виробників, а також від підприємств ЄС.

Щоб Комісія могла здійснити перший транш на початку другого кварталу 2026 року, лишалося формальне узгодження від Ради ЄС. 20 лютого на засіданні Ради Угорщина відмовилася підтримати поправку до Багаторічної фінансової рамки (MFF), яка вимагає одностайного схвалення. Тим самим вона фактично заблокувала пакет на фінальному етапі. Це стало безпрецедентним випадком порушення членом ЄС принципів та цінностей співпраці. 

Попри те, що Угорщина часто блокує рішення ЄС, раніше вона це робила на етапах обговорень і так досягала або певних поступок, або просто затягувала час. В цьому випадку вона вже досягла поступок і все одно заблокувала. 

Що каже Будапешт

Будапешт пов’язав своє рішення із нібито припиненням Києвом транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба». Нафтопровід був пошкоджений внаслідок цілеспрямованого російського удару 27 січня — на місці проводяться ремонтні роботи. “Україна відмовляється відновити транзит сирої нафти трубопроводом “Дружба” до Угорщини з політичних міркувань та в порушення своїх міжнародних зобов'язань”, — заявив Віктор Орбан. Цей нафтопровід залишається одним із ключових маршрутів постачання сировини для угорської економіки. “Доки Україна блокуватиме трубопровід «Дружба», Угорщина блокуватиме український військовий кредит у розмірі 90 мільярдів євро”, — написав Віктор Орбан. 

Зі свого боку, Україна запропонувала ЄС використовувати для транзиту нафти в Угорщину та Словаччину, яка також залежить від російської нафти та цього нафтопроводу, інші елементи своєї нафтотранспортної інфраструктури, зокрема, нафтопровід «Одеса-Броди», який зараз не використовується. Раніше угорська компанія MOL назвала його “найкращим варіантом диверсифікації постачання”. Ці кроки спростовують побудований угорською пропагандою образ України як “ворога” Угорщини, що загрожує економічному становищу країни та її жителів.

Що стоїть за цим блокуванням?

Подібний крок Будапешта має чітко виражений внутрішньополітичний вимір. 12 квітня 2026 року в Угорщині мають відбутися парламентські вибори, на тлі яких правляча партія Віктора Орбана, «Фідес», стикається зі зростанням підтримки опозиційної партії «Тиса» та наслідками економічних труднощів у країні, які чинний уряд намагається подати як вину ЄС. 

У цих умовах уряд Орбана посилює риторику, орієнтовану на мобілізацію своєї традиційної електоральної бази — виборців із євроскептичними настроями, чутливих до питань енергетичної безпеки, економічної стабільності та національного суверенітету. Саме ця група є опорою “Фідес”, чия політична стратегія будувалася протягом років на критиці Брюсселя, а після 2022 року й України. В рамках антиукраїнської риторики уряд Орбана також провів у квітні–червні 2025 року референдум щодо приєднання України до ЄС, за результатами якого 95% угорців висловилися проти приєднання України до ЄС. 

Орбан та його партія “Фідес” зробили ставку на зображенні «брюссельських бюрократів» та України як ворогів. Наприклад, уряд Віктора Орбана розсилав угорцям листи, де помилково стверджувалося, що якщо Україна буде прийнята до ЄС, Єврокомісія підвищить податки, скасує зниження комунальних платежів та інше. 

Фото: kormany.hu

Як реагує ЄС

Рішення Угорщини викликало різку критику з боку держав-членів та вищого керівництва ЄС. “Коли лідери досягають консенсусу, вони зобов’язані дотримуватися свого рішення. Будь-яке порушення цього зобов’язання є порушенням принципу щирої співпраці”, — заявив президент Євроради Антоніу Кошта.

Серед представників країн ЄС пролунали сумніви про ефективність одностайного голосування з питань зовнішньої політики. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис заявив: «Ми повинні переглянути сам процес прийняття рішень або ж повноваження однієї з держав-членів. Ми повинні розпочати дискусію щодо прийняття рішень та спільної політики зовнішньої безпеки, а також щодо того, чи варто нам переходити до голосування кваліфікованою більшістю».

У Києві 24 лютого на спільній пресконференції з президентом Євроради Антоніу Коштою та президентом України Володимиром Зеленським президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що забезпечення позики в 90 млрд євро для ЄС є одним із трьох ключових напрямків подальшої підтримки. “Ми забезпечимо цей кредит так чи інакше. У нас є різні способи зробити це, і ми їх використовуватимемо”, — зазначила фон дер Ляєн.

Водночас у Брюсселі усвідомлюють, що блокування Угорщиною є частиною політичної динаміки, пов’язаної з виборами до угорського парламенту. Урахування внутрішнього фактора було причиною, чому Єврокомісія пом'якшила риторику щодо проблем з верховенством права в країні. Раніше ЄС засуджував Угорщину за наступ на незалежність судової влади, свободу слова та зібрань, а також права громадян Угорщини. Тоді це дало привід Орбану стверджувати, що “ЄС втручається у внутрішні справи Угорщини”. 

Висновки

Віктор Орбан використовує блокування кредиту Україні як важіль тиску на ЄС та інструмент його передвиборчої кампанії.

Важливо сказати, що для України затримка остаточного затвердження кредиту не є критичною в короткостроковій перспективі. Попри символічне значення ухвалення рішень до 24 лютого, фінансова підтримка ЄС базується на довгострокових механізмах, а Єврокомісія має інструменти обходу угорського вето. 

Проте всередині ЄС цей випадок може стати прецедентом, що покладе початок відмові від механізму одностайності у питаннях зовнішньої політики Союзу. З іншого боку, подібне протистояння між блоком і його державою-членом може похитнути внутрішню єдність Союзу.