Як Урсула фон дер Ляйн керує європейським континентом

 Фото: Associated Press

Як 20-річна карʼєра підготувала фрау фон дер Ляйн до посади президентки Єврокомісії?

Урсула фон дер Ляйн продовжила сімейну традицію та займається європейською політикою, як і її батько. Протягом 20 років після вступу в німецький ХДС (Християнсько-Демократичний Союз) вона поступово підіймалась по карʼєрній драбині, починаючи із земельного (регіонального) рівня. З 2003 по 2019 рік вона встигла 4 рази обратись у Бундестаг, 3 рази очолити міністерства ФРН і стати заступницею федерального голови ХДС.

Її політична кампанія під час обрання від ХДС характеризувалась образом «модерної християнської демократки», яка поєднує сімейні цінності з активною участю жінок на ринку праці. Такий образ зробив партію більш привабливою для міських освічених жінок. При цьому на земельному рівні вона просувала більшу самостійність cімей від держави, а після переходу до федерального - виступала за збільшення ролі держави, гендерну рівність та реформи. Закономірний курс: як мати 7 дітей, пані Урсула не могла не просувати державну підтримку для інших сімей.

На посаді федеральної міністерки сімʼї у 2005-2009 роках вона започаткувала виплати батькам за дітей (Elterngeld), розширення батьківської відпустки для чоловіків, адвокатувала квоти для жінок у наглядових радах корпорацій. Після цього їй довірили міністерство праці та соціальних питань у 2009-2013 роках, де вона започаткувала рух до узаконення квот для жінок у бізнесі і мінімальну заробітну плату. Вже після її уходу ці норми були введені. А от міністерство оборони, яке фрау фон дер Ляйн сама попросила у канцлерки Ангели Меркель, показало нижчу ефективність й стало причиною пониження її рейтингів. Вона продовжила рух соціальної справедливості вже у Бундесвері (армії ФРН): був розширений догляд за дітьми військовослужбовців, включення у базову підготовку блоків про інклюзивність. Але вимагали від неї іншого - перетворення Бундесверу на привабливого роботодавця, щоб збільшити персонал, і їй це не вдалось. Хоча вона й отримала похвалу за збільшення коштів на закупівлю озброєння, які радикально зросли з 6 млрд євро до 32.

Тому вийшло, що за 15 років політичної карʼєри вона стала помітним політиком і її рейтинги та схвалення зросли як у Німеччині, так і всередині ХДС, через що фрау Меркель і довірила їй 3 міністерства протягом цього часу. Вона стала єдиним політиком, який брав участь у всіх 4 урядах Меркель. Наприклад, у квітні 2011 року її рейтинг схвалення був вище, аніж у Меркель (52% проти 48%). Але перед вступом на посаду президентки Єврокомісії її найбільше критикували: спостерігався дефіцит на всіх рівнях в армії, оплачувались зовнішні консультанти на сотні мільйонів євро, а консерватори у партії не схвалювали її реформи, які розмивали ідею партії. Тим не менш, її сприймали як командного політика, здатного домовлятись, та який не зраджує головній заявленій політичній цінності - доступу німців до суспільних благ як основної норми життя. Саме системність та командна робота дозволили їй нівелювати вплив скандалів та знижених рейтингів і потрапити в список претендентів на пост президента Єврокомісії.

Урсула фон дер Ляйєн на посаді президентки Європейської комісії

Її обрали президенткою Єврокомісії в ситуації, коли зірвався очікуваний механізм «ведучих кандидатів» (Spitzenkandidaten) - процедури, в якій голос за партію водночас вважається голосом за її лідера як кандидата в голови Єврокомісії, тобто президентом мав би стати лідер партії-переможця до Європарламенту. У світлі цього фон дер Ляйн була «прийнятним рішенням», тому що вона має досвід і користується повагою на європейській арені і представляє помірковану ХДС. Ключовими факторами в обранні також стала згода Еммануеля Макрона, знання європейської політики, та позиція ключових країн ЄС.

19 липня 2019 року її кандидатуру підтримали 383 депутати (при потрібному мінімумі — 374), серед них: Європейська народна партія, ліберали, соціал-демократи та депутати Східної Європи. Вона запропонувала віддану співпрацю трьом фракціям:

• виступила на користь податку на CO2;

• взяла на себе зобов'язання щодо кліматично нейтрального промислового виробництва до 2050 року;

• та звернулася з проханням про мінімальну заробітну плату по всьому ЄС.

Ці обіцянки були важливими для залучення голосів зелених, лівоцентристських та ліберальних депутатів. У підсумку, попри лунання критики за роботу Урсули в міністерстві оборони, виграв політичний баланс та міжурядові домовленості, а не рейтинги.Урсула фон дер Ляйн рукостискається із тодішнім президентом Європарламенту після оголошення ним результату голосування. Джерело

Німеччина стала єдиною з 27 держав-ЄС, яка утрималася від голосування за призначення фон дер Ляйн. Всередині країни лише 41% усіх опитаних німців схвально поставилися  до того, що фон дер Ляйн обійме цю посаду, 35% не схвалили це. І при цьому всі партії критикували її призначення, знайшовши її персону скандальною та неефективною, а обхід процедури провідних кандидатів узагалі вважали неприйнятним.

Всередині Єврокомісії. Ключові напрями і результати

До повноважень голови Єврокомісії належить визначення порядку денного, розподілення портфелів між комісарами та прийняття рішення про їхню у відставку, контроль за виконанням європейських законів та управління бюджетом ЄС. Що важливо, Єврокомісія є єдиним органом влади, який представляє ЄС у міжнародних відносинах. Це надає посаді неабиякої геополітичної ваги. Але розглянемо основні напрями її зусиль.

У міграційному напрямку вона швидко змінила систему прийому біженців: нововведеннями стали швидкі прикордонні процедури, депортація як варіант завершення шляху біженця, початковий скринінг про здоровʼя і безпеку. Вводився «обов’язковий механізм солідарності»: або прийняття шукачів притулку до себе, або фінансовий внесок за них. За останні роки вона активно їздила до близькосхідних країн, щоб ті допомагали контролювати міграційні потоки - в обмін на фінансові інвестиції. Їх ефективність оцінили низько: біженці тепер обирають інші маршрути, часто більш небезпечні.

Зелений курс був стрижнем її політичної програми: була поставлена мета досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, збільшити частку відновлювальної енергетики, досягти автономності енергетики. За 6 років завдяки цій реформі зросла частка відновлюваної енергії на 13%, ЄС скоротив викиди на ~32–33%, частка викопного палива в електроенергії впала до історичного мінімуму (~29%). Проте успіхи у розвитку зеленого курсу відтінені високими цінами, бюрократією та залежністю як від Китаю, так і від Росії. Втім, питання залежності, на прикладі відмови від російського газу, президентка змогла вирішити порівняно швидко: його частка за 4 роки скоротилась з 48% до 13%, а повна відмова планується до 2027.

Оскільки фон дер Ляйн зустріла свою посаду напередодні пандемії коронавірусу, соціальний захист європейців знову вирвався уперед. У дусі соціальної справедливості, яка так близька пані Урсулі, ЄС уперше скоординовано за всю історію закупив майже мільярд вакцин, просунув мінімальну заробітну плату. А вже під час другого обрання у 2024 році вона наполягла, щоб країни подали по одному кандидату чоловічої та жіночої статі, щоб поліпшити гендерний баланс у вищому керівництві ЄС (збільшилась к-сть жінок з 24% до 40%).

Найбільшою зміною в ЄК за часів Урсули стало посилення геополітичного та оборонного курсу, яке раніше було в стадії маргінезу через покладання відповідальності на США, хоча до 2022 року вона сама розгортала автономію ЄС в межах міжатлантичних відносин. На початку другого мандату фон дер Ляйн призначила першого в історії ЄС Комісара з питань оборони, що стало знаковим: напрям достатньо важливий, щоб над ним працювала окрема команда.

Її задачею стало посилення нинішних та утворення нових міжрегіональних стратегічних партнерств. Тому вона ініціювала проєкт Global Gateway - інвестиції у 400 млрд євро у країни глобального Півдня у сферах енергетики, транспорту, освіти. Це було обумовлено також необхідністю мати більший доступ до рідкісних копалин та зменшити залежність від Китаю. У 2026 році вона також заявила, що ядерна енергетика має повернутись в Європу - та сама, яку вона сама критикувала.

Територіальні претензії Білого Дому щодо острову Ґренландія, критика Євросоюзу як неправильного ідеологічного союзника, російське і американське втручання в європейські вибори і російські гібридні операції в ЄС посилили сумніви фон дер Ляйн в тому, що нинішній міжнародний порядок можна зберегти. Тож на Мюнхенській конференції у 2026 році її меседж став стверджувальним: “Ми збільшуємо військові витрати на 80% порівняно з довоєнним рівнем, тому що оборона ЄС - це обовʼязок, а не опція”.

Субʼєктність Європи за останні 4 роки її керівництва зросла, шо  виражається і в цифрах. Наприклад, за її сприяння Єврокомісія представила план «ReArm Europe», який передбачає мобілізацію до 800 млрд євро на збільшення оборонних витрат держав-членів. Втім ефективність цієї програми сьогодні оцінити складно, бо вона зустрічає опір серед країн та лише набирає обороти.

При цьому ЄС не спромігся сформувати єдину позицію щодо війни в Ірані та запропонувати власний план, попри велике бажання фон дер Ляйн зробити Єврокомісію геополітичним суб’єктом. Після ударів по Ірану вона та президент Ради ЄС лише закликали проявити максимальну стриманість. Це означає, що Європа відчуває наслідки війни, але є не більше ніж глядачем, а позиція Урсули стала не цементуючою, а декларативною.

Оскільки майже вся її карʼєра побудована на розвитку соціальних стандартів фрау фон дер Ляйн перенесла цей принцип і в економіку. Запроваджено масштабний фонд відновлення NextGenerationEU після пандемії COVID-19 для зеленого переходу, конкурентоспроможності й інноваційного потенціалу. Фон дер Ляєн також прагнула спростити ведення бізнесу в ЄС з метою дерегуляції, рівного доступу та уніфікації правил  у 27 державах-членах. За оцінкою ЄК це може скоротити витрати бізнесу на 37,5 млрд євро на рік.

Для диверсифікації енергопостачальників ЄС підписав контракти на імпорт нафти і газу з Норвегією, близькосхідними країнами. “Зірковими” є угоди, які уклала Єврокомісія з країнами Південної Америки та Індією у 2026 році. ЄС скасовує мита на 92% імпорту з Меркосур (переважно агропродукція), а МЕРКОСУР — на 91% експорту з ЄС (авто, запчастини, хімія, вино). Для ЄС це критичний доступ до критичної сировини (літій, мідь для «зеленого переходу»). З Індією підписано Угоду про вільну торгівлю (FTA), а також окремі угоди про захист інвестицій та безпеку (Security and Defence Partnership). Для ЄС були скасовані або суттєво знижені мита на 97% європейського експорту.

А ось укладена угода між США та ЄС після приходу Д. Трампа до Білого дому не отримала німецької підтримки (була засуджена всіма таборами). За угодою ЄС платить 15% за американські товари, натомість для США скасовані всі мита. Цю угоду критикують, але вона стала способом уникнути повномасштабної торговельної війни із США, в рамках якої Д. Трамп погрожував 30% митами. Це стало черговим підтвердженням, що пані Урсула може обирати не популярні, але дієві методи, які врятують Європу в довгостроковій перспективі.

Головне за 7 років на посаді президентки Єврокомісії

За 7 років на посаді голови ЄК Урсула фон дер Ляйн виробила особливий стиль управління - централізований. Ключові рішення часто готуються вузьким колом радників. Її стиль сформувався під впливом криз: COVID-19, війна росії проти України, енергетична криза. Вона діє за логікою «спочатку стабілізувати ситуацію — потім вирішувати політичні нюанси». Але оскільки вона кандидатка “політичного консенсусу”, її рішення все одно залишаються зваженими.

До її успіхів зараховують швидкий доступ до вакцин, мільярдні інвестиції у рівномірний доступ до благ ЄС та оборону, захист цифрового ринку, замороження та скорочення фінансування для країн, що блокують європейські рішення.  Партії, які обирали її у 2019 році, повторили успіх у 2024 році, тож її фігура залишається узгодженою і затребуваною. Також їй віддають належне у балансуванні, щоб найвищі посади представляли і географічно, і ґендерно, й партійно весь Євросоюз (питання міжнародних відносин, оборони, партнерства з третіми країнами представляють вихідці з Польщі, балтійських країн).

Конфлікти також наслідували фрау фон дер Ляйн. 3 рази їй висували вотум недовіри (усі три були провалені), вона має конфлікт як з лівим, так і правим крилом Європарламенту, які звинувачують її в перевищенні повноважень, невигідній угоді з США та непрозорій закупівлі вакцин.

Найбільш публічно вона протистояла Віктору Орбану. Для фон дер Ляйн було принципово обійти його вето, тому що угорський уряд блокував більше половини рішень зовнішньої політики і продовження санкцій проти рф, вербував інші країни до шантажу (як Словаччину), руйнував консенсус щодо підтримки України та погрожував спроможності ЄС функціонувати, а отже ставив під питання й її роль як лідерки. Разом із Єврокомісією вона придумала механізми обходу блокування: заморозка коштів, фінансова “мотивація”, обхід через кваліфіковану більшість, політична ізоляція. Але остаточно проблему вирішили вибори в Угорщині, тоді голова ЄК видихнула з полегшенням: ЄС пережив проблемного політика.

Отже, ситуативне обрання у президенти Єврокомісії не зменшило впевненості фон дер Ляйн у необхідності “централізації” влади. Вона виступає поєднувальним елементом на наднаціональному рівні і в першу чергу цінує лояльність. У 2-му уряді вона призначила єврокомісарів та віцепрезидентів з ідентичними поглядами: єврооптимістичними, консолідуючими, які підтримують курс на субʼєктність від США. Присутність фон дер Ляйн хоча б заповнює лідерський вакуум ЄС. У 2023 році саме вона була визнана найвпливовішою жінкою за версією Forbes. Локомотивом активних дій та перегляду ролі ЄС також виступає фон дер Ляйн, але й цього недостатньо, щоб інституційні рішення рухались рівномірно по всьому ЄС. Залишається лише зрозуміти, наскільки її підхід виправданий і корисний для української обороноспроможності.

Діяльність фон дер Ляйн в контексті війни рф проти України

Ще до 24 лютого 2022 року фон дер Ляйн окреслила пріоритети: жорсткі санкції, єдність із США та союзниками, повна підтримка української демократії й готовність до шантажу енергоресурсами з боку росії.

Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році Урсула фон дер Ляєн одразу почала роботу над вступом України в ЄС. Вона заявила, що Україна має стати членом Європейського Союзу, а український народ належить до європейської сім’ї народів. Комісія під її керівництвом стала рушієм надання Україні статусу кандидата в члени ЄС і підготовки переговорів про вступ, трактуючи розширення як ключовий геополітичний інструмент протидії росії. На останньому спільному заході з президентом України у травні 2026 року у Вірменії вона вчергове підтримувала відкриття переговорних кластерів, які до цього блокувала Угорщина.

Її лідерство сформувало реакцію ЄС на кризу. Розуміння євроінтеграції та української ціни за свободу стали фундаментом, на який вона накладала подальші ідеї й використовувала інструменти для їх реалізації в межах компетенцій Єврокомісії.

Так, Комісія зіграла ключову роль у перепрофілюванні Європейського фонду миру (European Peace Facility) для фінансування військової допомоги Україні – вперше ЄС опосередковано фінансує летальне озброєння для країни під атакою. Одним з центральних політичних проєктів стала REPowerEU: швидке скорочення залежності від російського газу через диверсифікацію постачальників, енергоефективність та прискорення відновлюваної енергетики.

Дослідниця Елена Бакарані у журналі West European Politics проаналізувала риторику фон дер Ляйн за перші місяці повномасштабного вторгнення, яка з того часу стала більш гнучкою, але з ідентичним наповненням:

• із вторгненням рф в Україну настав час кризи міжнародного порядку, в якому автократії кидають виклик демократіям;

• нормативні та демократичні методи не встигають адаптуватись до загроз;

• Д. Трамп став симптомом США, які більше не розглядають Європу як союзника, а планують ситуативні союзи без рамок моралі та довгострокової стабільності.

Отже, сам ЄС має посилюватись за рахунок внутрішніх інвестицій, нової стратегії, критичного погляду на світ. І час на ці обміркування дає Євросоюзу Україна, яка опирається російському вторгненню. Її підтримка — прерогатива ЄС і самої Урсули фон дер Ляйн, яка високо оцінює потенціал України заповнити геополітичний та оборонний вакуум Європи.

Розділивши діяльність пані Урсули щодо України на напрямки, ми можемо дослідити, як її позиція конвертувалась в проукраїнські ініціативи:

1.    Економічний напрям:

• структурована підтримка 50 млрд євро у вигляді грантів і кредитів до 2027 року (Ukraine Facility);

• відкриття альтернативних торговельних маршрутів через країни ЄС після блокади Чорного моря рф;

• відмова від російських енергоносіїв;

• механізм використання надприбутків від заморожених ~€210 млрд активів ЦБ РФ (переважно в Euroclear) для фінансування України через схему G7;

• безпрецедентна ідея фон дер Ляєн: використати готівкові залишки заморожених активів ЦБ РФ як заставу під позику €90 млрд (Україна погашає лише коли Росія виплатить репарації);

2. Геополітичний напрям:

• особиста рекомендація надати статус кандидата Україні, що було зроблено за 4 місяці;

• відкриття офісу Defence Innovation у Києві для обміну бойовим досвідом;

• просування “Коаліції охочих” для посилення переговорної позиції України під час перемовин.

3. Військовий напрям:

• підтримка виробництва боєприпасів, перший транш яких був у березні 2023;

• лобіювання використання фонду European Peace Facility для фінансування летального озброєння (€6,1 млрд);

• 20 пакетів санкцій, кожен з яких анонсувала фон дер Ляйн.

4. Гуманітарний напрям:

• просування Директиви про тимчасовий захист без індивідуального розгляду заяв для українських біженців;

• скасування мит і квот для українських експортерів;

• створення Центру переслідування злочину агресії в Гаазі, що вона запропонувала на саміті ЄС-Україна у лютому 2023;

• блокування активів російських олігархів у 27 країнах.

За 4 роки повномасштабної війни фон дер Ляйн 10 разів відвідала Україну (серед голів держав лише Анджей Дуда приїжджав частіше, 14 разів). Окрім символічного жесту її поїздки несуть прагматичний характер. Під час своїх візитів вона анонсувала перечисленні вище ідеї. На кожну річницю війни Урсула фон дер Ляйн також відвідує Україну зі своєю делегацією. В інформаційному просторі найважливіші новини щодо підтримки України позначені її фото та промовами - бо вона ініціаторка.

Презентація програми фінансової допомоги на суму 90 млрд євро у Брюсселі. Джерело

Та не всі в ЄС поділяють перехід Європи до більшої субʼєктності. Наприклад, за надання Україні 90 млрд євро позики за рахунок заморожених російських активів особисто їй довелось боротись і пропонувати альтернативи також (у вигляді включення нового боргу ЄС для України). "Оскільки тиск - це єдина мова, на яку реагує Кремль, ми також можемо його збільшити", - сказав фон дер Ляєн. Багато країн сподівались зламати опір Бельгії, яка давала юридичні та фінансові обгрунтування своїй відмові. І все ж у грудні 2025 року на саміті ЄС країни не змогли подолати вето, тому був використали альтернативу у вигляді нового боргу. Заслуга фон дер Ляйн у лобіюванні цього варіанту беззаперечна, оскільки вона за будь-яких обставин вимагала фінансування для України.

Фон дер Ляйн постійно стверджуває, що Україна неодноразово пропонувала перемовини тет-а-тет, тож це росія має довести, що хоче перемовини для миру, а не затягування війни. Загалом риторика фон дер Ляєн демонструє еволюцію без відступу: жорсткість позиції щодо росії наростає від фази до фази (від «важкого партнера» до «постійної загрози для всієї Європи»), тоді як мирний дискурс з'являється не замість, а поруч із санкційним.Фото з та після відеоконференції «Коаліції охочих» (Coalition of the Willing) від 17 серпня 2025 року, яка проходила у Брюсселі. Джерело

Висновки

За Урсули фон дер Ляйн посада голови Європейської комісії перестала носити суто економічний обʼєднавчий характер. Єврокомісія почала користуватись повноваженнями в повній мірі: і через амбіції Урсули, і через руйнування міжнародного порядку, заснованого на правилах. Заслуга президентки Єврокомісії полягає в тому, що вона вчасно перехопила ініціативу та спромоглась вибудувати апарат, який вимагає її остаточного слова, а також у власному зовнішньополітичному курсі, який вийшов з тіні США.

Як наслідок, Україна отримала довгострокову фінансову політичну та соціальну допомогу, яка на нинішньому етапі відносин трансформується в спільний оборонний сектор, чого раніше не було й серед країн ЄС. Фрау фон дер Ляйн створила рамку, в якій допомога Україні є невідворотною і має забезпечуватись будь-якими способами. Це відбулось через взяття на себе ролі європейської канцлерки, яка постійно відвідує Україну та анонсує нові пакети санкцій, допомоги та проєкти співробітництва. Будь-яка ініціатива на користь обороноздатності України починає свій шлях із кабінетів Єврокомісії.

Можна стверджувально відповісти на питання, чи вона керує європейським континентом. Її вплив виходить за межі ЄС завдяки допомозі України в оборонній війні, санкціям проти Білорусі та росії, налагодженню взаємовідносин із кавказькими країнами, фінансовими угодами з Індією, домовленостями щодо транзиту та розподілу біженців із сусідами ЄС.

Завдяки концентрації влади Урсула фон дер Ляйн має ресурс формувати новий світопорядок, де Європа залишиться останнім континентом, що поєднує демократичні цінності з політичним реалізмом. Але впливовою особою її робить не лише посада, а чисельність населення, країн, їх ВВП та місце одного з найзаможніших ринків у світі. І все ж її посада є виборною, тож вона має можливість визначити курс Європи на майбутнє, але не гарантувати його, адже кожні нові вибори в ЄС здатні похитнути і без того крихкий баланс сил на користь посилення Європи. Але обрання першого віце-комісара ЄС з питань оборони, представники країн Балтії та Скандинавії на військових посадах, сотні мільярдів євро в оборонні інвестиції та зближення з Україною створюють нову рамку, в якій ЄС вже звикає жити, навіть якщо хтось заперечує необхідність субʼєктності. 

Контакт з нею є безцінним не лише тому, що вона має чіткі європоцентристські орієнтири, а і здатна реалізувати їх через Єврокомісію. Також в своєму ціннісному компасі вона наділяє Україну центральною роллю.

З української точки зору фрау фон дер Ляйн можна охарактеризувати як принципову, але компромісну особу, що еволюціонувала на своїй посаді від європейської бюрократки до лідерки Європи, яка задає тренд на субʼєктність і намагається його “протягнути” через всі рівні влади. На даний момент вона виглядає однієї з тих, хто здатний не лише берегти демократію, а й відповідати її “нападникам”, наприклад, шляхом проєктування спільної оборони та фінансування України. Вона критично ставиться до країн, що відступають від принципів демократії та нагороджує ті, які доводять свою відданість.

На фоні її залученості до української війни та визначні повноваження поглиблення співробітництва України з ЄС здається логічним кроком. Його можна було б реалізувати шляхом створення офісу українських спеціалістів в Брюсселі, який би консультував кабінет пані Урсули щодо геополітичних напрямків, які повʼязані із обороною та російською когнітивною війною. В поєднанні зі значними ресурсами, впливом фон дер Ляйн та українським досвідом можна було б створювати програми і доводити їх до кінця, враховуючи українську призму.

У підсумку можна стверджувати, що Європа здається такою слабкою лише тому, що досі не змогла використати свою владу. Пані Урсула використовує її та посилює Європу. Але її зусиль недостатньо. Субʼєктність вимагає реалістичної оцінки своєї влади й Урсула фон дер Ляйн є однією з тих, хто виконала цю вимогу ще у 2022 році. Її завдання полягає в переконанні інших під своїм крилом, і Україна вже допомагає президентці в цьому — дає їй час.