Польща та Румунія готуються до відбиття ворожих атак

Генерал польської армії стоїть перед пусковою установкою ракет «земля-повітря» — системою «Патріот» Фото: REUTERS/Куба Стежицький Джерело

5 жовтня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про посилення військової присутності в Підкарпатському та Люблінському воєводствах, які межують з Україною та Білоруссю, у тому числі й розміщення в останньому польських зенітно-ракетних комплексів Patriot. Окрім того, раніше Варшава домовилася з Бухарестом, що буде виробляти для нього дрони-камікадзе. 

Це посилення польської військової інфраструктури відбувається на тлі серії російських диверсій в Балтії та російських ударів поблизу польського кордону.  5 жовтня на кордоні Латвії з Білоруссю озброєні люди в масках погрожували латвійським військовим та пошкодили прикордонну інфраструктуру. МВС Латвії розглядає цей випадок як загрозу безпеці, а не просто проблему управління міграцією, а МЗС України вважає, що за цим інцидентом стоїть москва. 

Розбираємося, що саме планують підсилити та як це впливає на Україну. 

Як Польща реагує на російські атаки біля її кордону

28 вересня російські реактивні дрони знову ударили за 2 кілометри від польського пункту пропуску Дорогуськ. Через такі атаки Польща підіймає свої винищувачі й сповіщає жителів району про небезпеку.

Й нинішнє посилення стосується передусім Люблінського та Підкарпатського воєводств, поруч з якими посилилися російські атаки у вересні цього року, передусім реактивними дронами. Там будуть розміщені мотопіхотний батальйон та підрозділи протиповітряної оборони. Як заявив міністр оборони Польщі, рішення вперше розмістити батареї американського зенітно-ракетного комплексу Patriot у Люблінському воєводстві ухвалили, «щоб захистити регіон і дати людям відчуття безпеки». 

Таким чином, Польща адаптується до наближення війни до її кордонів, й бачимо, що арсенал цієї відповіді стає ще більшим. Загалом, модернізувати свою армію Польща почала одразу після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. В цьому році Варшава почала розвивати багаторівневу протиповітряну оборону, зокрема окрему систему протидії безпілотникам «Сян» (SAN). 

Польща та Румунія будують нову лінію протидії безпілотникам 

Румунія також стикається із загрозою російських безпілотників. Зокрема, 14 жовтня румунські винищувачі підіймалися для перехоплення російських дронів. Проблему російських атак в Чорному морі підняли представники Румунії та Болгарії на зустрічі з генсеком НАТО, який пообіцяв розширити можливості боротьби з безпілотниками. 

Але країни вже розв'язують цю проблему. Польща, будучи північною частиною східного флангу НАТО, та Румунія, яка є важливим гравцем у забезпеченні безпеки у Чорному морі, вирішили сформувати єдину лінію виробництва озброєння та засобів протидії російським безпілотникам. Так, ще у травні вони домовилися про співпрацю у виробництві на базі румунської компанії та у жовтні — щодо постачання для Міністерства національної оборони Румунії польських дронів-камікадзе Warmate вартістю 147 млн євро в межах європейського механізму SAFE.

Окрім цієї програми, країни ЄС можуть розраховувати й на 130 млн євро, які виділила Єврокомісія в рамках Інструменту управління кордонами та візової політики ЄС. Програма передбачає розвиток систем повітряного спостереження, виявлення безпілотників, протидії їм та інтеграцію цього обладнання в національні системи охорони кордонів. 

Більше того,  ЄС працює над створенням надзвичайного безпекового протоколу, який має дозволити державі-члену ініціювати спільне обговорення загроз, зокрема диверсій, кібератак і порушень повітряного простору задля напрацювання стратегії спільних дій.

Значення для України 

Наближення війни до кордонів ЄС змушує його країни шукати ефективні засоби протидії російській загрозі, де є корисним український досвід. Зазначені польські системи Warmate, які будуть поставлені Румунії, уже мають досвід використання в бойових умовах України. 

У квітні цього року Румунія домовилася з Україною щодо виробництва в себе дронів у співпраці з українськими компаніями в межах фінансування SAFE на понад 200 млн євро. У вересні президент України під час саміту Карпатської вісімки з Нікушором Даном проговорив про прискорення проєктів, у тому числі співвиробництва дронів. Але, як бачимо, Румунія зацікавлена в оперативному отриманні дронів, тому польські постачання можуть забезпечити її потреби швидше, ніж запуск спільного виробництва з Україною.

Окрім співпраці з Україною, безпосередній вплив російської агресії на безпеку Польщі та Румунії посилює їхню зацікавленість у військовому послабленні росії та підтримці України в інституціях ЄС. 

Висновки

Польща та Румунія, які хоч і не беруть прямої участі у російській війні, вже відчувають її відлуння на власних кордонах та військово адаптуються під неї.

Додаткові фінансування для захисту кордонів ЄС від дронів та випрацювання спільної політики реагування на гібрідну війну свідчать про те, що Європейський Союз поступово входить у оборонну війну як на тактичному рівні, так і стратегічному.