Арктичний саміт ЄС у Рованіємі

Учасники робочої вечері напередодні саміту. Джерело:

13–14 вересня у фінляндському Рованіємі відбувся Арктичний саміт лідерів ЄС, ініційований прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо. Його метою було посилити спільний стратегічний підхід ЄС до Арктичного регіону, геополітичне значення якого продовжує стрімко зростати. 

Початку саміту передувала робоча вечеря за участю всіх учасників саміту, президента Фінляндії Александра Стубба, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре та прем’єр-міністерки Ісландії Кріструн Фростадоттір. 

Пояснюємо мотиви сторін взяти участь у саміті, яких результатів вони досягли та що це означає для України.

Мотиви учасників саміту

Для участі в саміті Петтері Орпо запросив представників низки держав та інституцій Європейського Союзу. Серед них були федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністри Данії Метте Фредеріксен, Естонії Крістен Міхал та Латвії Андріс Кульбергс, президенти Литви Гітанас Науседа та Румунії Нікушор Дан, міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, президент Європейської ради Антоніу Кошта, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас та єврокомісар з міжнародних партнерств Йозеф Сікела. 

Такий склад був зумовлений наближенням оновлення Арктичної стратегії ЄС: у жовтні Європейський Союз презентуватиме її оновлену версію, тож саміт можна вважати одним з останніх обговорень перед її фіналізацією. Саме тому саміт відбувся на території однієї з трьох арктичних держав ЄС – Фінляндії, за участі ще однієї – Данії – та двох арктичних держав Європи, які не входять до ЄС, – Норвегії та Ісландії. Швеція, яка є третьою арктичною державою ЄС, не була представлена на саміті через парламентські вибори, що відбувалися в ці дні, про що можна прочитати у нашому матеріалі. 

Також були запрошені й представники ЄС і неарктичних держав, вірогідно, через той факт, що рішення, напрацьовані на саміті, надалі ухвалюватимуться на рівні всього ЄС. Фактично, на цьому саміті нордичні країни представляли північний фланг ЄС, країни Балтії та Румунія – східний, а Німеччина та Франція – західний. Водночас держави, які не були представлені на саміті, також могли приєднатися до фінального документа. Так зробили Греція, Нідерланди, Польща, Швеція та Італія.

У контексті саміту можна виділити декілька ключових сторін, кожна з яких має власні інтереси: 1) Фінляндія; 2) Норвегія та Ісландія; 3) Данія; 4) ЄС.

Фінляндія – країна ЄС із найдовшим сухопутним кордоном із росією, яка переживає затяжне відновлення економіки після рецесії 2023 року та водночас готується до можливого протистояння з росією. За останні два роки це вже третій саміт ЄС, який відбувається у Фінляндії.  У 2024 році відбувся саміт «Північ — Південь», присвячений питанням безпеки та оборони ЄС, а у 2025 році — саміт держав східного флангу, присвячений протидії російській загрозі та підтримці України. Нинішній саміт не став винятком: питання загрози з боку росії також активно обговорювалося. Таким чином, Фінляндія послідовно використовує дипломатичні інструменти та майданчики ЄС для винесення власних безпекових пріоритетів на загальноєвропейський рівень і посилення своєї безпеки через спільні європейські механізми.

Водночас саміт має для Фінляндії й економічну складову. Фінляндії вдалося домогтися включення до фінального комюніке положення про збільшення витрат ЄС на військову мобільність у Нордичних регіонах, що, за оцінкою професорки арктичної геополітики Університету Лапландії Санни Копри, означатиме нові інвестиції з фондів ЄС у будівництво та модернізацію доріг у Лапландії. Крім того, Фінляндія запропонувала ЄС придбати криголами як один з елементів захисту підводних кабелів від російських загроз. Хоча фіни представили це лише як ідею, будучи криголамною наддержавою, про що можна  прочитати у нашому матеріалі, вони навряд чи матимуть конкурентів серед держав ЄС у разі її реалізації. Кая Каллас і Фрідріх Мерц вже погодилися з доцільністю цієї ідеї.

Норвегія та Ісландія не є країнами ЄС і співпрацюють з ним в межах угод про Європейську економічну зону. Про взаємовідносини Норвегії та Ісландії з ЄС можна прочитати у наших матеріалах.  Водночас обидві держави зацікавлені у тому, щоб нова Арктична стратегія ЄС враховувала їхні інтереси. Саме тому прем’єри обох держав узгодили позиції у ході двосторонніх перемовин перед робочою вечерею, в якій вони взяли участь. Для Норвегії це ще й питання використання її космодромів: у ході саміту обговорювалося питання космічного спостереження за регіоном, а саме з Норвегії німецька компанія Isar Aerospace 5 вересня здійснила перший успішний комерційний орбітальний запуск ракети з території континентальної Європи, вивівши на орбіту 5 супутників.

Для Данії, яка разом з прем’єр-міністром Гренландії Єнсом-Фредеріком Нільсеном на той момент очікувала на підписання угоди з США щодо Гренландії, запланованого на 22 вересня, важливим було додатково заручитися підтримкою ЄС на випадок, якщо президент США зірве підписання угоди. Про зазіхання президента США Дональда Трампа на Гренландію і реакцію ЄС можна прочитати у наших матеріалах. Данії вдалося отримати цю підтримку: у фінальному комунікаті саміту зазначено, що «європейські арктичні райони є невід'ємною частиною Європейського Союзу».

Інтерес ЄС полягав у тому, аби обговорити з ключовими гравцями майбутню стратегію, щоб заручитися підтримкою її основних положень і згодом не зіткнутися з опором під час ухвалення, окреслити себе як гравця зі стратегічними інтересами в Арктиці, а також визначити конкретні напрями, у яких ЄС може посилити свою присутність у регіоні.

Саме ці інтереси значною мірою визначили порядок денний саміту та знайшли відображення у його підсумковому документі.

Безпековий та економічний порядок денний

Основними темами саміту стали збільшення присутності ЄС в Арктиці та забезпечення безпеки в регіоні.

У контексті першого блоку загрозами стабільності в регіоні розглядаються росія та Китай. Так, Кая Каллас наголосила, що відновлення росією радянських військових баз у регіоні та проведення військових навчань становлять загрозу безпеці Арктики. Про те, як росія відновлює військові бази на кордоні з нордичними країнами і країнами Балтії, можна прочитати в нашому матеріалі. 

Крім того, поведінка росії в регіоні, яка характеризується як ворожа, спрямована на посилення її впливу в Арктиці. Це відображено у фінальному комюніке, де гібридну війну з боку росії названо загрозою для стабільності в регіоні. У контексті загроз з боку Китаю зазначається, що він виявляє дедалі більше бажання впливати на безпекову політику в регіоні, а також виявляє інтерес до нових морських шляхів, які з’являються внаслідок танення арктичного льоду. Це призводить до його боротьби з США за вплив у регіоні. Про те, як Китай намагається просувати свої інтереси в регіоні, можна прочитати у нашому матеріалі.

Виходячи з цих загроз, передбачаються збільшення здатності країн ЄС до спостереження за регіоном, використання космічних можливостей держав-членів ЄС, інвестиції у військову мобільність, транскордонне сполучення та інфраструктуру. Крім того, вже визначено, що безпекова політика в регіоні стане основою оновленої Арктичної стратегії ЄС.

В контексті другого блоку розглядалося посилення ролі ЄС у питанні видобутку ресурсів в регіоні, в тому числі для зменшення ресурсної залежності від Китаю, розширення дослідницької діяльності, збільшення інвестицій ЄС у регіон, як у випадку з додатковими інвестиціями ЄС у Гренландію.

У підсумку, обговорення охопило широкий спектр питань — від безпеки та військової мобільності до ресурсів, інфраструктури, науки та економічної діяльності в Арктиці.

Чому важливо для оборони та безпеки України

Той факт, що російсько-українська війна, її перебіг і підтримка України розглядалися на саміті як чинники, що впливають на безпеку в Арктиці, важливий для України, адже свідчить про сприйняття протидії російській агресії як частини ширшого завдання із забезпечення безпеки Європи. Відповідно, підтримка України розглядається не лише як допомога державі, що зазнала агресії, а й як елемент стримування російської загрози в інших регіонах Європи. Так, на саміті піднімалося питання протидії російському тіньовому флоту не лише як загроза екології, а й з огляду на його роль у фінансуванні росією війни проти України. Про арешт Швецією судна тіньового флоту росії і рішення передати його Україні можна прочитати в нашому матеріалі.

Крім того, на пресконференції після саміту Кая Каллас охарактеризувала гібридні атаки росії та спробу атаки на поїзд із колишніми європейськими лідерами та дипломатами, який знаходився на кордоні з Польщею, як спробу залякати ЄС і наголосила, що у відповідь потрібно продовжувати підтримувати Україну. Фрідріх Мерц також заявив, що продовжить підтримувати Україну попри зростання у Німеччині сил, які виступають проти цього.

Висновок

Арктичний саміт лідерів ЄС показав зміну самого підходу ЄС до Арктики: регіон дедалі менше розглядається лише як простір екологічної та економічної співпраці й дедалі більше — як частина європейської безпекової системи. Водночас Брюссель поки не має достатньо власних інструментів для самостійного забезпечення цієї ролі, тому посилення присутності ЄС відбуватиметься через використання спроможностей держав-членів та їхню координацію.