ResurgamМІЖНАРОДНА
ІНФОРМАЦІЙНА ТА АНАЛІТИЧНА
СПІЛЬНОТА
Пошук
Menu
ПідтриматиПідтримати
17 січ. 2026 | 4 ХВ.
Поділитись:FacebookXingTelegram

Чому Європа відправляє своїх військових у Гренландію?

17 січ. 2026 | 4 ХВ.
Resurgam logo

Костянтин Глушко, аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи

Фото: radiosvoboda.org

14 січня у Вашингтоні відбулись перемовини між міністрами закордонних справ Данії та Гренландії, Ларсом Льокке Расмуссеном та Вівіан Моцфельдт з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом та державним секретарем США Марко Рубіо щодо намірів американського президента захопити острів. По суті, вони закінчилися нічим. Після цього, щоб продемонструвати солідарність з Данією і Гренландією, а також взяти участь у підготовці до ініційованих Данією військових навчань,  низка європейських країн почала надсилати на острів незначну кількість військових. 

Розповідаємо, чому Європа відреагувала саме таким чином, який сигнал надсилають США європейці й що це значить для України.

Символи, а не багнети: логіка європейської присутності

Наразі про надсилання своїх військових оголосили вісім країн: Швеція (2–3 офіцери), Фінляндія (2 офіцери), Норвегія (2 офіцери), Франція (15 військовослужбовців), Німеччина (13 військовослужбовців), Нідерланди (1 офіцер), Велика Британія (1 офіцер), Бельгія (1 офіцер). З одного боку, Європа підвищує поріг ескалації для США. Якщо США ухвалять рішення отримати контроль над Гренландією військовим шляхом, що Дональд Трамп не виключає, то йому доведеться застосовувати силу не лише до данців і гренландців, а й до військовослужбовців інших країн. Це зробить цей поки що двосторонній конфлікт між США та Данією міжнародним. 

В цю ж логіку вкладаються наміри Канади та Франції відкрити у Гренландії консульства. Ці країни розраховують, що США не вживатиме дій, які можуть загрожувати здоров’ю їхніх громадян. Насправді вони прагнуть вирішити цей конфлікт у дипломатичній площині.

Невеликий розмір контингенту — близько  40 офіцерів — можна просто пояснити: вони прибули не для того, щоб  воювати з США. Насправді присутність європейських військовослужбовців має дві мети: практичну та символічну.

Практичною метою є підготовка до майбутніх навчань “Арктична витривалість”, долучитися до яких запросили й США. Це свідчить про те, що  Данія надсилає сигнал, що самі навчання спрямовані не проти США, а на здатність разом захищати Арктику. Про готовність Естонії взяти в них участь оголосив прем’єр-міністр країни.  Свою участь підтвердила Канада. Ці навчання включатимуть охорону критичної інфраструктури, допомогу місцевим органам влади, розгортання винищувачів на острові та навколо нього, проведення військово-морських операцій. Однак строки початку і завершення “Арктичної витривалості” поки не оголошені. Надалі уряд Данії планує посилити військову присутність у Гренландії та навколо неї, залучивши літаки, судна та солдатів, зокрема з країн-союзниць по НАТО.

Втім ситуація залишається напруженою. Про це свідчить попередження з боку Франції про розірвання економічних зв’язків між ЄС і США в разі нападу. Своєю чергою сьогодні, 17 січня, Трамп пригрозив з 1 лютого ввести додаткові 10% мита на ті країни, що будуть протидіяти йому. Це все свідчить про те, що попри декларовану байдужість до дій Європи  – вони все ж здатні створити незручності для США.

Символічна мета цього кроку полягає в демонстрації кількості країн-союзниць НАТО, які прибули на територію Данії для спільних навчань. Відправка військових — це послання президенту США: Європа не хоче воювати, але стоїть на боці Данії.

Що це значить для України

Відправка військових в Гренландію важлива для України з декількох причин. По-перше, вона демонструє готовність Європи діяти всупереч волі США, відстоювати свої інтереси й територіальну цілісність своїх союзників. Це свідчить про зростання суб’єктності Європи, частиною якої є Україна. Якби Данію залишили з США наодинці – це було б доказом того, що будь-яка держава, навіть з іншого континенту, може зазіхати на території європейських країн й цьому не буде протидії. 

По-друге, ця ситуація демонструє готовність Європи до колективного стримування й підвищення ціни ескалації. Малий, але багатонаціональний контингент на Гренландії показує, що навіть незначна військова присутність союзників протистоїть агресивним намірам потужного актора. Для України це важливий сигнал: гарантії безпеки союзників НАТО чи ЄС не обмежуються деклараціями. У кризових ситуаціях Європа здатна підвищити ризики для потенційного агресора.

Resurgam logo

Костянтин Глушко, аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи

Поділитись:FacebookXingTelegram

Вам може бути цікаво

Сподобалась стаття? Підтримайте роботу спільноти Resurgam
Наш рух — це глобальна волонтерська спільнота людей з багатьох країн, які об’єднані спільною метою: надавати якісний аналітичний контент, дотримуючись принципів факт-чеку, відкритості та свободи думки. Ми не маємо єдиного джерела фінансування, тож ніхто не може вказувати нам, про що говорити чи як працювати. Ми не ідеальні й зрештою можемо помилятися, але ця помилка завжди буде щирою. Ваша фінансова підтримка допомагає нам поширювати наші цінності — відкритість, критичне мислення та чесну аналітику. Дякуємо за внесок у нашу незалежність і розвиток. Саме завдяки вам ми зростаємо!
Підписуйтесь на нашу розсилку, щоб регулярно отримувати якісну аналітику