Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
Національна група втручання шведської поліції (NI) та Берегова охорона Швеції прямують до танкера *Sea Owl I*, підозрюваного в належності до російського «тіньового флоту». Біля узбережжя Треллеборга, Швеція, 13 березня 2026 року. Фото: AFP / Йоган Нільссон
Крім того, 15 травня очільник Військової розвідки та служби безпеки Швеції Томас Нільссен застеріг від нормалізації сприйняття порушень повітряного простору, саботажу підводної інфраструктури та інших інцидентів, які почастішали останнім часом з боку росії: «ризик полягає в тому, що ми можемо закінчити як жаба, занурена у воду, яку поступово кипʼятять, а вона цього навіть не помічає». Він заявив, що «європейці повинні усвідомити, що російська загроза є дуже серйозною» та попередив, що безпекова ситуація лише погіршуватиметься.
Пояснюємо, як змінювалася гібридна війна росії проти нордичних країн, як ці держави їй протидіють та яка з них є найбільш вразливою.
З початку повномасштабного вторгнення нордичні країни надають Україні фінансову і дипломатичну підтримку, а також постачають озброєння. Вступ Швеції і Фінляндії до НАТО посилив контроль альянсу над Балтійським морем і суттєво обмежив можливості росії тиснути на країни Балтії. Щоб схилити нордичні країни до відмови від підтримки України, а також посилити тиск на НАТО, уникаючи з ним прямого зіткнення, росія дедалі активніше вдається до актів гібридної війни.
Першим етапом стали атаки на критичну інфраструктуру: росія пошкодила підводні лінії електропередач і телекомунікаційні кабелі в Балтійському морі. Такі дії не дали бажаного ефекту ані як інструмент тиску, ані як засіб залякування — нордичні країни не припинили підтримку України.
У вересні 2025 року росія перейшла до більш демонстративних провокацій. «Дрони невстановленого походження» почали порушувати повітряний простір Данії, Норвегії й Швеції. Такі інциденти мали одразу кілька цілей: залякування населення, ускладнення роботи аеропортів і транспортної інфраструктури, перевірка здатності держав реагувати на дронову загрозу, а також тестування реакції НАТО на гібридні атаки проти членів альянсу.
Згодом росія розширила гібридні операції, доповнивши фізичні провокації активізацією інформаційно-психологічних кампаній та кібератаками. За словами Томаса Нільссена, Військова розвідка та служба безпеки щодня запобігає кібератакам і спробам росії впливати на громадську думку через розповсюдження дезінформації у Швеції. Особливо активно такі кампанії проводилися під час вступу країни до НАТО з метою переконати шведів у його марності. Крім того, російські дезінформаційні мережі поширювали неправдиві твердження про нібито викрадення шведською владою дітей із мусульманських сімей. Наслідком цих кампаній, за оцінкою Нільссена, стали напад на посольство Швеції в Багдаді та спроба теракту проти шведського посольства в Бейруті.
Крім того, росія намагалася вплинути на вибори у Данії, про що можна прочитати у нашому матеріалі. Спроби ж вербувати українців у нордичних країнах, про що, крім норвежців, повідомляла і Служба державної безпеки Швеції, мають на меті не лише залучити громадян України до підривних дій і цим дискредитувати ідею підтримки України, а й посилення конфліктів навколо міграційної політики — як усередині суспільств, так і між суспільством та владою.
У контексті можливої операції із захоплення острова в Балтійському морі, про яку говорив головнокомандувач Збройних Сил Швеції, важливо враховувати географію регіону. У Балтійському морі розташовані сотні тисяч островів, острівців, шхер і скель. Саме тому, прагнучи перевірити готовність НАТО захищати союзників і водночас переконати населення нордичних країн у неспроможності альянсу гарантувати безпеку, росія може обрати не стратегічно важливий острів на кшталт Ґотланда, Борнгольма чи Аландського архіпелагу, а невеликий і менш захищений острівець.
Наразі серед нордичних країн, не враховуючи Ісландію, яка не має виходу до Балтійського моря, найбільш вразливою перед російською гібридною війною є Данія. По-перше, після парламентських виборів у Данії, про які можна прочитати у нашому матеріалі, досі не вдалося сформувати ні уряд, ні навіть коаліцію, яка мала б його сформувати. Наразі функціонує уряд із обмеженими повноваженнями, члени якого перебувають у статусі виконуючих обов’язки. Вони мають обмежені повноваження і меншу легітимність, порівняно з повноцінним урядом. Паралельно вони конкурують в процесі формування майбутньої урядової коаліції.
По-друге, США досі не припинили зусиль, спрямованих на отримання контролю над Гренландією. Туди 17 травня прибув спеціальний представник Дональда Трампа в Гренландії, який раніше писав, що «для нього буде честю служити на волонтерській посаді, щоб зробити Гренландію частиною США». Після розмови з ним прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен зазначив, що позиція США щодо Гренландії не змінилася.
По-третє, під час зальоту дронів «невстановленого походження» на території нордичних країн саме Данія продемонструвала найбільшу вразливість. Тоді Швеція, Україна, США і Фінляндія надали їй допомогу у вигляді обладнання для протидії дронам.
В цьому контексті слова головнокомандувача Збройних Сил Данії Мікаеля Віггерса Гюльдгора про те, що він не знає про плани росії провести операцію з захоплення острова у Балтійському морі і швидкий перехід до теми колективної оборони слід сприймати не як спростування цієї інформації, а як намір уникнути переляку населення. Це також не означає, що Гюльгдор не вживе ніяких заходів у зв’язку з цим попередженням. Під час активної фази зазіхань Дональда Трампа на Гренландію данці, не акцентуючи на цьому уваги, готувались до можливого протистояння американським військовим.
Оскільки росія веде гібридну війну проти нордичних країн вже декілька років, вони також вживають заходів для захисту. По-перше, нордичні країни активно переймають досвід України як повномасштабної війни, так і гібридної. Так, цього року Швеція підписала з Україною меморандум про співпрацю в галузі кібербезпеки, Фінляндія переймає досвід України в протидії дронам, а Норвегія домовилась про залучення українських інструкторів для навчання власної армії. В контексті співпраці з Україною варто відзначити і те, що Норвезька поліційна служба безпеки оголосила про намір посилювати співпрацю з українською діаспорою в Норвегії.
По-друге, нордичні країни активно посилюють співпрацю і злагодженість військ з союзниками по НАТО, проводячи спільні військові навчання у Балтійському морі, а також посилюючи взаємодію в межах безпекової коаліції JEF. Про наміри створити спільний флот JEF для протидії російському флоту у Північній Атлантиці й Північній Арктиці можна прочитати у нашому матеріалі. Окрім підвищення практичної здатності протидіяти загрозам з боку росії це можна вважати і відповіддю на спроби росії переконати суспільства цих країн у нездатності влади їх захистити і в марності НАТО.
Доказом того, що співпраця з союзниками дає свої плоди, можна вважати кейс, який відбувся 28 лютого. Тоді у шведському порту Мальме швартувався французький авіаносець «Шарль де Голль», який прибув на навчання. Російський розвідувальний корабель «Жигулевськ» без дозволу зайшов у територіальні води Швеції і запустив дрон у бік французького авіаносця. За допомогою засобів РЕБ шведи оперативно придушили російський дрон, що свідчить як про готовність, так і технічну здатність ЗС Швеції протидіяти російським дронам.
По-третє, усвідомлюючи загрозу потенційних втручань росії у парламентські вибори, які відбудуться у вересні, уряд Швеції, разом з опозиційними партіями, вже готується протидіяти цьому.
По-четверте, Берегова охорона Швеції почала активно проводити арешти російських суден тіньового флоту. Активна протидія тіньовому флоту змушує росію використовувати кораблі супроводу для суден тіньового флоту. Створення спільного флоту в межах JEF дозволить затримувати російські судна тіньового флоту, навіть за присутності кораблів супроводу.
Попри те, що початково тіньовий флот використовувався росією для обходу економічних санкцій, згодом вона почала застосовувати його для гібридних атак проти нордичних країн. Так, танкер, що належить до російського тіньового флоту «Eagle S» у 2025 році пошкодив фінсько-естонський підводний кабель. Тому здатність і готовність арештовувати судна російського тіньового флоту також коректно зараховувати до протидії гібридній війні росії.
Перехід росії від залякування суспільств нордичних країн з метою примусити їх припинити підтримку України до спроб прямої дестабілізації цих країн свідчить про те, що що росія розглядає гібридні операції не як тимчасовий інструмент тиску, а використовує їх як довгостроковий елемент протистояння із Європою. В цих умовах здатність нордичних країн адаптуватися до нових форм гібридної війни з боку росії та координувати дії з союзниками стає одним із ключових факторів безпеки всього північного флангу НАТО.
Наразі нордичні країни демонструють не лише здатність оборонятись, а й обмежену здатність переходити в «контратаки». Однак доки це залишається реактивним, росія зберігатиме можливість нав’язувати темп і форми гібридного протистояння.
Для України, проти якої росія веде не лише гібридну, а й повномасштабну війну, важливим завданням залишається не лише передача власного досвіду, а й поглиблення співпраці зі спецслужбами союзників з метою забезпечення безпеки своїх громадян за кордоном.
Вам може бути цікаво