Мюнхенський імпульс для шведсько-українського оборонного партнерства

Цього року на полях Мюнхенської безпекової конференції Україна і Швеція підписали 2 меморандуми, спрямовані на поглиблення безпекової співпраці й взаємне посилення сторін. Перший меморандум стосується співпраці у галузі кібербезпеки, а другий, підписаний Укроборонпромом та Saab, – співпраці у галузях авіаційної промисловості й технологій повітряного спостереження. 

Про роль Saab в архітектурі безпеки Швеції та перспективи отримання Україною літаків цієї компанії можна дізнатися в наших матеріалах “Хранителька Півночі: роль Швеції в архітектурі безпеки Європи” та “Коли шведські літаки Gripen літатимуть в небі України?”.

Розповідаємо, чому ці меморандуми важливі для України і які можливості вони відкривають.

Причини зближення ОПК України й Швеції

Ці два документи є частинами однієї стратегії розбудови безпекових зв'язків зі Швецією на різних рівнях. Україна поглиблює співпрацю зі Швецією, бо:

• 1) У Швеції є політичний консенсус щодо підтримки України. Тому, якщо за результатами найближчих парламентських виборів, які заплановані на вересень цього року, відбудеться зміна уряду, то вектор підтримки України залишатиметься незмінним.

• 2) Шведи розуміють, що якщо росія вирішить воювати з країнами НАТО, то їхня країна стане передовою лінією оборони. У щорічному звіті шведської військової розвідки, опублікованому в лютому цього року, росію називають “ключовою військовою загрозою для Швеції”. Тому шведи зацікавлені в українському досвіді протистояння росії й активно підтримують Україну.

Співпраця в галузі кібербезпеки

Перший меморандум, підписаний Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України й Національним центром кібербезпеки при Безпековому управлінні радіорозвідки Швеції, укладений строком на 5 років. Обидві інституції відповідають за кіберзахист країн. Сторони домовилися обмінюватися інформацією, зокрема про кіберінциденти та кіберзагрози, надавати консультації й ділитися досвідом, а також проводити спільні навчання, дослідження та впроваджувати інновації.

Україна побудувала якісну архітектуру кіберзахисту: за міжнародним Національним індексом кібербезпеки (NCSI), який вимірює готовність країн запобігати кіберзагрозам і управляти кіберінцидентами, вона випереджає Швецію на кілька десятків місць. Обмін інформацією щодо кібератак важливий не тільки для України, а й для Швеції: її уряд готується до втручань у парламентські вибори з боку росії. Україна має досвід протидії російським кібератакам: лише за 2025 рік Держспецзв’язку виявила і зреагувала на майже 6000 кіберінцидентів. Переважно це були кібератаки росії на органи влади, сектор безпеки і оборони та енергетичний сектор.

Розвиток авіапромисловості 

Меморандум, який був укладений між Saab і Укроборонпромом щодо співпраці в галузях авіабудування й  повітряної розвідки, є продовженням співпраці двох країн. Так, у 2024 році Україна отримала від компанії літаки радіолокаційної розвідки та управління ASC 890. Передача Україні зброї дозволяє Saab випробовувати власну техніку на полі бою: бо Jas-39 Gripen лише нещодавно вперше був застосований в реальному бою.

Водночас Saab є компанією, яка відкрита до передачі технологій чи часткової локалізації виробництва як частини угод. Після підписання декларації про наміри, щодо постачання Україні 150 літаків Gripen, Saab висловила готовність відкрити завод із виробництва літаків. 

Попри те, що авіабудівна промисловість у Швеції випереджає українську за рівнем розвитку, під час війни Україна досягла значних висот у виробництві БПЛА. Цей досвід є унікальним в Європі, й шведи це розуміють. Таким чином, Україна може посилити свою авіабудівну галузь завдяки майбутньому заводу Saab, отримавши досвід напряму, а Швеція –  інтегрувати передовий український досвід створення і використання сучасних дронів у власну оборонну екосистему.

Цей меморандум також важливий в контексті того, що Європарламент ухвалив передачу Україні 90 млрд євро позики, з яких 60 передбачається використати на придбання озброєнь у Європі. Таким чином, частину коштів можна витратити, у тому числі, на Jas-39 Gripen. Наявність таких намірів підтвердив міністр оборони Швеції Пол Йонсон після зустрічі з українським колегою Михайлом Федоровим. 

Висновки

Швеція є важливим партнером України через свою політичну прогнозованість, розвинутий ОПК та зацікавленість у довгостроковому посиленні України. Саме тому поглиблення співпраці з країною, яка стала третьою за обсягом військової допомоги Україні, у сфері ОПК має стратегічне значення для України.

Хоча обидва документи мають формат меморандумів, вони є логічним продовженням раніше укладених угод між двома країнами — угоди про співпрацю в галузі оборони від 2021 року і безпекової угоди 2024 року. Якщо перша угода заклала підвалини для співпраці, то друга передбачала постачання Україні техніки й початок поглиблення співпраці в галузі ОПК. Ці меморандуми не лише закріплюють попередні домовленості, а й сприяють формуванню довгострокового партнерства, яке в перспективі може набути союзницького характеру.

Поглиблення співпраці у сфері технологій повітряного спостереження, якому присвячений один із меморандумів, є актуальним для України, адже вона значною мірою покладається на Європу та США, зокрема щодо супутникових даних. Розширення власних технологічних можливостей дасть змогу зменшити залежність від партнерів і посилити здатність діяти на випередження під час війни.