Дмитро Ананьєв, штатний аналітик Центру “Resurgam” з політики країн західної та центральної Європи
Петер Мадяр, лідер опозиційної партії «Тиса», виступає на прес-конференції на наступний день після парламентських виборів. REUTERS/Marton Monus. Джерело
Нового прем’єра привітали практично усі лідери країн ЄС, які озвучили сподівання на плідну співпрацю. «Сьогодні Європа, без сумніву, є угорською. Народ Угорщини висловив свою думку і знову обрав європейський шлях. Це перемога основних свобод», — заявила президентка Єврокомісії, Урсула фон дер Ляєн.
Розбираємося, що варто очікувати від нового лідера Угорщини та що його перемога принесе Україні та ЄС.
З моменту другого приходу Віктора Орбана на посаду прем'єр-міністра у 2010 році він почав змінювати виборчу систему на свою користь. Головною особливістю парламентських виборів в Угорщині є складна й змішана система голосування. Парламент складається зі 199 депутатів, з яких 106 обираються в одномандатних округах за принципом відносної більшості, 93 – за пропорційними списками.
Після ініційованої Орбаном реформи 2011–2013 років межі округів в Угорщині були змінені таким чином, що формально зберігається принцип рівності населення, але фактично провладні округи мають меншу кількість виборців, ніж опозиційні. У поєднанні з мажоритарною системою це підсилює вагу голосів у сільських одномандатних округах та дозволяє партії-лідеру отримувати більше місць у парламенті навіть без пропорційної підтримки у великих містах. Це система, коли «переможець отримує все», а опозиція, яка зазвичай розрізнена та слабка — нічого.
Парадоксально, але ця система на цих виборах спрацювала проти Орбана та принесла Петеру Мадяру конституційну більшість. Цього разу опозиція була представлена однією партією Тиса, популярнішою за Фідес, яка, як і було задумано згідно з цією системою, що преміює найсильніших, отримала конституційну більшість, хоча інакше отримала б лише просту більшість.
Перемога опозиції в Угорщині стала наслідком соціально-економічних та політичних факторів, у тому числі агресивної риторики Орбана. Економічна модель, побудована на соціальних виплатах і фінансуванні з ЄС, поступово вичерпалася через інфляцію, падіння доходів, стагнацію та скорочення європейської допомоги через “неліберальні” реформи Орбана, що підірвало підтримку влади. Економічні труднощі підсилювалися тривалою риторикою протистояння з ЄС. Водночас накопичилися інституційні проблеми — корупція, контроль Орбана над медіа, підрив верховенства права, обмеження опозиції та скандали, зокрема пов’язані з контактами з росією, які посилили суспільне невдоволення. На цьому тлі передвиборча кампанія Фідес, побудована на риториці страху та зовнішніх загроз, якими були Україна та особисто Зеленський, не змогла мобілізувати виборців, які дедалі більше зосереджувалися на внутрішніх економічних проблемах.
Грудень 2025 року. Один із найпровокативніших плакатів, що з’явився на тлі корупційного скандалу в Україні. Зеленський, фон дер Ляєн і Мадяр виливають гроші у золотий унітаз. Джерело
Завдяки перебуванню серед партійної еліти політик розумів систему зсередини, що також допомогло йому перемогти на цих виборах. Мадяр використовував патріотичну риторику та обіцяв зміни, у тому числі економічні реформи, громадянам, що стомилися від влади Орбана. Він залучив сільських виборців — електорат із провінції, який традиційно належить до консервативного табору і підтримує Орбана.
Розподіл мандатів в парламенті Угорщини за результатами парламентських виборів 2026 року. Джерело
Пріоритетом нового угорського лідера, ймовірно, стане внутрішня політика та економічні реформи. Петер Мадяр закликав до відставки усіх чиновників, пов’язаних з попереднім урядом, окрім Міхая Варги, голови Угорського національного банку. «Найважливіше завдання центрального банку — забезпечити стабільність обмінного курсу. Якщо він робить це добре і навмисно не перешкоджає фінансовій політиці уряду, то я не думаю, що потрібно чіпати цю систему”, — сказав Петер Мадяр.
На конференції для міжнародної преси лідер заявив, що буде намагатися зблизитися з ЄС. Для цього важливим кроком буде вступ Угорщини до Європейської прокуратури: це є виконанням передвиборчої обіцянки щодо боротьби з корупцією та є умовою розблокування фінансування ЄС.
Серед внутрішніх реформ, про які Мадяр заявив, є внесення правок до Конституції країни, серед яких, наприклад, заборона обіймати посаду прем’єра країни понад два терміни. Таким чином, Мадяр намагається уникнути повторення сценарію концентрації влади в одних руках та встановити гарантії повернення до демократичних сталих практик.
Важливо розуміти, що попри наміри Мадяра, в країні поки що діє система, що будувалася 16 років, і головний творець якої — партія Фідес — залишилася в парламенті. Вже зрозуміло, що Мадяру в його проведенні політичних та економічних реформ будуть протистояти підконтрольні Орбану медіа та частина суддів, які, у тому числі, є предметом критики ЄС щодо хиткого становища верховенства права в Угорщині. Й з цим Мадяр теж має намір працювати: реформа судової системи також є серед передвиборчих обіцянок нового лідера. Закони, прийняті навіть конституційною більшістю, можуть блокуватися політизованим Конституційним судом, а також його президентом, який має тісні зв’язки з Фідес, який має право вето щодо ухвалення законів.
Україні не варто очікувати появу нового союзника на кордонах. Петер Мадяр — прагматичний реформатор і угорський політик, тож інтереси його країни займатимуть чільне місце в його діяльності.
Так, він заявив, що планує зняти вето Угорщини на кредит ЄС для України в 90 млрд в рамках покращення стосунків з ЄС. Проте зазначив, що для Угорщини важливе відновлення постачань російської нафти, адже країна залежна від неї. «росія залишиться тут, Угорщина залишиться тут, ми зробимо все можливе для диверсифікації, але це не означає, що ми будемо позбавлятися активів. Ми завжди отримуватимемо нафту якомога дешевше та безпечніше», — додав Мадяр.
Попри намір продовжувати споживання російської нафти, в політичній програмі Петера Мадяра було задекларовано намір позбутися залежності від російських енергоресурсів та диверсифікувати постачання до 2035 року. Й хоч ЄС запланував відмовитися від російського газу та нафти у 2027, це рішення Мадяра є для України та ЄС важливим наслідком зміни влади у Будапешті, враховуючи залежність країни від росії та її попередні рішення.
Мадяр виступив проти прискореного вступу України до ЄС: він аргументував свою позицію станом війни в Україні та захистом національних інтересів країни. «Неможливо, щоб Європейський Союз прийняв країну, яка перебуває у стані війни — наразі це не актуально. Кожна країна-кандидат має пройти однакову процедуру — завершити переговори за всіма розділами. Ми також заявляли, що в Угорщині буде проведено референдум щодо вступу України до ЄС, але це не питання найближчих років і навіть не найближчого десятиліття», — заявив політик.
Попри позицію Угорщини щодо вступу України до ЄС, для Києва зміна влади в Будапешті є позитивною новиною. Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України, очікує нормалізацію відносин з Угорщиною та відновленням добросусідства. Це має суттєве значення з огляду на підтримку України з боку кожного члена ЄС та роль Угорщини в енергетичному балансі України, зокрема як одного з ключових постачальників електроенергії.
Важливою заявою стало визначення Польщі як країни першого закордонного візиту Мадяра. «Ми коротко обговорили його візит до Варшави. Як ви знаєте, він давно обрав Варшаву своїм першим візитом з цілком очевидних причин. Я думаю, що наші стосунки будуть абсолютно винятковими», — сказав Дональд Туск. Цей майбутній візит має символічне значення: він покликаний засвідчити перемогу поміркованого проєвропейського курсу в країнах Східної Європи, бо й Дональду Туску, й Петеру Мадяру на внутрішній арені протистоять євроскептичні партії.
Також Мадяр заявив про перезапуск формату Вишеградської групи. Враховуючи попередню зустріч Чехії та Словаччини та сигнали про відновлення консультацій у форматі V4, можна очікувати більш активної, але прагматичної взаємодії, зосередженої передусім на внутрішньоєвропейських питаннях. Також ймовірна зміна позиції Угорщини може зменшити рівень конфліктності всередині групи, зокрема у питаннях, пов’язаних з Україною.
Перемога Петера Мадяра підірвала російський вплив в регіоні та посилила позиції ЄС. В найближчому майбутньому Угорщина вочевидь буде сфокусована на внутрішніх реформах та здебільшого слідуватиме курсу ЄС.
Україні не варто очікувати друга на західних кордонах, однак перемога Мадяра є відносно сприятливим результатом з огляду на інші можливі сценарії розвитку подій. Вона відкриває можливість для конструктивного діалогу з країною.
Вам може бути цікаво