Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
Судно «Caffa» на якорі біля Треллеберга. Foto: Johan Nilsson/TT
4 червня окружний суд шведського міста Істад постановив, що судно російського тіньового флоту «Caffa» може бути передане Україні. Це рішення стало результатом кількамісячного розслідування, яке розпочалося після затримання судна шведськими правоохоронними органами у березні.
Пояснюємо цей прецедент, його важливість для України та перспективи.
Після кількох днів спостереження 6 березня Берегова охорона Швеції й Національний підрозділ поліції спеціального призначення здійснили висадку на судно «Caffa». Причиною стали підозри у порушенні міжнародного морського права: судно в незадовільному технічному стані прямувало під прапором Гвінеї та, як з'ясувалося, перебувало під санкціями України.
Представники берегової охорони на палубі судна. Foto: KUSTBEVAKNINGEN
Прапор Гвінеї був підозрілим, оскільки до минулого літа судно ходило під російським прапором. Після висадки капітан судна надав документи, які виявилися фальшивими. Це означає, що жодна держава не гарантує його безпеку чи страховку.
Щодо технічного стану судна, то експерти Шведського транспортного агентства виявили 22 несправності, 13 з яких були критичними. Зокрема, було виявлено тріщини в конструкції судна та несправну систему управління баластними водами. Вихід в море з такою кількістю несправностей є порушенням міжнародного морського права, адже судно становить загрозу для вразливої екосистеми Балтійського моря. Крім того, були відсутні сертифікати, що підтверджували б, що команда має належну кваліфікацію.
Перебування судна у санкційних списках України було додатковою ознакою його належності до російського тіньового флоту. Враховуючи це, а також той факт, що інша країна — пізніше виявилося, що це була Україна — подала запит на проведення певних слідчих дій, прокурор Гокан Ларссон ухвалив рішення про арешт судна і його капітана.
Напередодні суду над капітаном керівник російського консульського відділу посольства в Стокгольмі запросив можливість спостерігати за перебігом судового процесу через відеозв'язок, однак отримав відмову. В суді зазначили, що присутність консула має бути особистою, а перебування в залі суду можливе лише під час відкритої частини засідання. На час розгляду справи за наполяганням прокурора капітана залишили під вартою через ризик його втечі або знищення документів. Втім, 22 квітня його звільнили, а справу проти нього закрили. Водночас розслідування щодо самого судна продовжилося.
Україна на той момент вже зробила запит на передачу їй судна, бо воно було пов’язане зі справою про воєнний злочин, а саме перевезення зерна, викраденого з країни. Однак передача судна була можливою лише за умови, що підозрюване діяння також є кримінально караним у Швеції. В результаті розслідування прокурор Ларссон дійшов висновку, що згідно зі шведським законодавством це кваліфікується як воєнний злочин. Це відкрило шлях до передачі судна Україні, а остаточне рішення залишалося за судом, який зрештою погодився з висновками прокуратури.
Вірогідно, той факт, що Україна швидко зреагувала і подала всі необхідні запити та документи у справі, відіграв ключову роль у такому рішенні суду.
По-перше, надання судом дозволу на передачу судна Україні створює прецедент, який потенційно розширює інструментарій боротьби з російським тіньовим флотом. Якщо раніше основним засобом впливу були санкції та адміністративні обмеження, то тепер з’являється приклад передачі судна Україні в межах розслідування воєнного злочину. Це може заохотити інші держави уважніше ставитися до діяльності таких суден і шукати юридичні підстави для аналогічних дій. Крім того, передача судна – це також можливість отримати додаткові докази для розслідування інших злочинів, пов’язаних із російською агресією, адже судно може містити журнали рейсів, дані про інших учасників схеми, сліди товару.
Це, своєю чергою, може збільшити тиск на росію і поставити її перед вибором: або залишити все як є, але кожного разу ризикувати втратою суден і їх вантажу, або збільшувати витрати на тіньовий флот, що зменшить його прибутковість, або припинити його використання в певних акваторіях, що також зменшить її прибутки.
На нашу думку, у короткостроковій перспективі вірогідним є перший сценарій; у середньостроковій — на нетривалий час — другий; у перспективі кількох років — третій.
Вірогідність реалізації третього сценарію збільшує створення спільного флоту JEF. За планами він протидіятиме російському тіньовому флоту і має бути здатним чинити опір російському флоту в окремих акваторіях, про що ми писали в нашому матеріалі.
Справа судна «Caffa» підкреслює важливість активних дій українських державних органів. Саме оперативна реакція української сторони та своєчасне використання відкритих юридичних можливостей зробили передачу судна Україні реальною.
Крім того, вона демонструє, що можливості російського тіньового флоту діяти в Балтійському морі поступово звужуються.
Вам може бути цікаво