Чехія та Словаччина відновлюють діалог після суперечки щодо України

Спільні переговори між урядами Словаччини та Чехії у замку Нова Горка в місті Студенка в Чеській Республіці. Джерело

Чи варто Україні чекати на посилення антиукраїнської риторики та що означає ця зустріч для України та ЄС?

Що цьому передувало

Зустрічі між країнами були призупинені у березні 2024 року попереднім урядом Чехії на чолі з Петером Фіалою через «принципові розбіжності» щодо України та російсько-української війни. Тоді голова МЗС Словаччини Юрай Бланар зустрівся з очільником російського МЗС та потис йому руку. Тоді це Фіала заявив, що «ми не розриваємо звичні двосторонні відносини, але погляди на дії і спрямування в нас відмінні. Ми не приховуємо, що одним із останніх імпульсів була зустріч міністрів закордонних справ Словаччини й росії. Це була остання крапля». «Я переконаний, що розбіжності принципові», — додав прем’єр.

До того ж Фіцо повторював меседжі російської пропаганди: «Ми всі говоримо про фашизм, нацизм, але при цьому мовчазно миримося з тим, що по Україні діють формування, які мають цілком чітке призначення і пов’язані з рухами, які ми зараз вважаємо небезпечними та забороненими». 

8 січня 2026 року після першого офіційного візиту до Словаччини Андрея Бабіша, який прийшов до влади у грудні 2025 року, прем’єри двох країн оголосили про відновлення міжурядових зустрічей, першу з яких вони запланували у березні 2026 року.

Мета зустрічі

Питання України на зустрічі не було центральним, тобто зміни позиції щодо Києва не обговорювалися. Фіцо наголосив, що ЄС витрачає багато часу на багатосторонні зустрічі та розмови про Україну, ігноруючи двосторонні відносини. «Ми їдемо до Брюсселя і задихаємося від європейського порядку денного. Ми годинами обговорюємо питання України. Ми боремося з темами, у яких не можемо просунутися вперед, а потім зустрічаємося на двосторонньому рівні — і нас чекають величезні сюрпризи щодо того, скільки ми можемо досягти разом», — сказав Фіцо.

Ключовою темою зустрічі стали енергетичні питання як між країнами, так і до ЄС, зокрема постачання нафти й газу та співпраця в галузі ядерної енергетики. Андрей Бабіш закликав словацького лідера скасувати надзвичайний стан на нафту в Словаччині. Його було запроваджено 18 березня у відповідь на дефіцит палива на АЗС країни, спричинений так званим «паливним туризмом». У межах цього механізму для автомобілів з іноземними номерами встановлено окрему ціну.   

Фіцо знову повторив звернення до Європейської комісії щодо трубопроводу «Дружба». Він просить «припинити політичні ігри та не вдавати, що вона не може вплинути на Володимира Зеленського», щоб швидше направити інспекцію до трубопроводу та відремонтувати його для забезпечення країни паливом та вирішення енергетичної кризи. 

Раніше на попередній зустрічі у січні Фіцо заявив, що на тлі «ідеологічно мотивованої» відмови ЄС від поставок російського газу після 1 січня 2028 року Чеська Республіка буде ключовою транзитною країною для поставок газу до Словаччини з морських терміналів Німеччини. Бабіш у відповідь це підтвердив та висловив готовність допомогти Словаччині у переорієнтації поставок енергоносіїв. Подібні заяви фіксують намір поступової відмови Словаччини від російських енергоресурсів. 

Хто купував російські викопні види палива в листопаді 2025 року, топ-5 регіонів ЄС. Джерело

Важливим наслідком цієї зустрічі стало підписання меморандуму про спільну відповідальність за зберігання газу у сховищах у чеському Долні-Бояновіце, що розташоване на кордоні між Чехією та Словаччиною. Планується, що воно стане стратегічним вузлом, де знаходитимуться запаси газу двох країн. 

Також був підписаний двосторонній меморандум про взаєморозуміння і співпрацю у сфері мирного використання ядерної енергії. Він та попередні перемовини з США та Францією свідчать про кроки Словаччини у напрямку диверсифікації енергопостачань та заміни російських енергоресурсів. Тобто, на відміну від принципової позиції Угорщини, Словаччина все ж слідує загальному курсу ЄС на відмову від російських енергоресурсів. Для Чехії цей меморандум засвідчує намір долучитися до регіонального розвитку ядерної енергетики.

Відновлення зустрічей стало сигналом про потепління між країнами та про важливість відновлення міжурядових консультацій, за результатами яких дві країни підписали спільний меморандум про поглиблення співпраці між країнами. 

За оцінкою експерта Resurgam Артема Фесюка, позиції сторін щодо зустрічі мають різну природу. Для Роберта Фіцо ця зустріч свідчить радше про намір отримати політичні бали всередині країни та ЄС. Для Андрія Бабіша це прагматична зустріч з партнером в регіоні для налагодження стосунків та вирішення економічно мотивованих проблем, зокрема паливної кризи.

Як поновлення зустрічей сприйняли в країнах 

Водночас через зустріч з Фіцо Бабіш стикнувся з різкою критикою всередині країни з боку суспільства та політичних експертів: його звинуватили у зраді інтересів Чехії та просуванні російських інтересів в ЄС через легітимізацію Роберта Фіцо.

Петр Павел, президент Чехії, натомість підтримав відновлення міжурядових зустрічей, хоча й зазначив, що нічого нового не досягли. «Я вважаю, що добре, що відносини між нашими країнами знову повертаються до нормального стану, зокрема, що знову відбуватимуться зустрічі урядів. У меморандумі я не побачив нічого принципово нового — того, що вже не відбувалося б», — заявив Петр Павел.

В Словаччині зустріч двох прем’єрів не викликала якоїсь окремої реакції, проте відбулася на тлі регулярних антиурядових протестів. Протестувальники звинувачували уряд Фіцо в проросійській позиції та відступі від європейських цінностей.

Значення для України та ЄС

Важливо, що сторони обговорили дієві кроки щодо відходу від російського газу, що є позитивним сигналом для України та ЄС. Відновлення міжурядових зустрічей між Словаччиною та Чехією не свідчить про формування антиукраїнського блоку. Проте ця зустріч демонструє поступове посилення економічних пріоритетів, зокрема у сфері енергетики. Це може призвести до формування домовленостей між країнами для тиску на структури ЄС з метою просування власних енергетичних інтересів, зокрема швидкого відновлення транзиту «Дружбою». 

Водночас політики висловили сподівання на новий імпульс для формату Вишеградської групи від їх зустрічі та зазначили, що подальша доля формату залежатиме від виборів в Угорщині. Враховуючи суттєві розбіжності між членами групи, зокрема активну проукраїнську позицію Польщі, подібні сподівання радше свідчать, що йдеться не про відновлення єдності Вишеграду, а про спробу зберегти майданчик як інструмент координації позицій у межах ЄС.

Висновки

Хоч зустріч двох прем’єрів має радше символічне значення, сторони просунулися щодо співпраці у розв'язанні питань енергетичної безпеки: вони зафіксували намір до поступової диверсифікації енергопостачань у регіоні та відмови від російських енергоресурсів.