Як Фінляндія та країни Балтії відповідають на російську гібридну війну

Шторм у Балтійському морі. Джерело

Пояснюємо, які дії здійснює росія, яких кроків вживають країни Балтії та Фінляндія щодо протидії дронам та чому це важливо для України.

Балтійське море – фронт гібридної війни

Про те, що росія глушить сигнал систем GPS у Балтійському морі, інформація надходить щонайпізніше з 2024 року. Однак масштаби глушіння зростають: Берегова охорона Фінляндії повідомляє, що якщо раніше проблеми з навігацією виникали переважно у Фінській затоці, то тепер глушіння доходить аж до Аландського архіпелагу.

Аландський архіпелаг і Фінська затока на мапі. Джерело

За оцінкою старшого викладача Талліннського технологічного університету Іво Мююрсеппа, мета росії полягає у захисті своїх стратегічних об’єктів, однак, на нашу думку, вона цим не обмежується. Балтійське море є важливим оперативним простором НАТО у контексті стримування росії та захисту східного флангу Альянсу. Балтійське море, яке з’єднує північний і східний фланги НАТО, з того часу, як Швеція і Фінляндія долучилися до НАТО, стало фактично «внутрішнім озером» НАТО. Це  суттєво послабило позиції росії в регіоні. Тому ускладнення логістики країн НАТО в регіоні вигідне росії, і поточні гібридні дії можуть розглядатися її військово-політичним керівництвом як репетиція заходів, яких вона вживатиме у разі повноцінної війни з НАТО.

Так, фінська Берегова охорона вже зараз радить не виходити у Балтійське море без паперової мапи, а літак, на якому міністр оборони Великої Британії повертався з Естонії 4 дні тому, в польоті втратив зв’язок з GPS. Це все є ознаками негативного впливу росії на безпеку пересування у регіоні.

Як росія переспрямовує українські дрони

Загалом для глушіння GPS і перенаправлення українських дронів до країн Балтії та Фінляндії росія використовує низку засобів РЕБ і спеціальних радіопередавачів, головний з яких, імовірно, розташований у Калінінграді. Спочатку російські системи РЕБ глушать GPS-приймачі дронів потужним шумовим сигналом, фактично відрізаючи їх від справжніх супутникових сигналів. Після цього дезорієнтований приймач переходить у режим пошуку сигналу.

Далі росія застосовує технологію, відому як «спуфінг» — підміну навігаційного сигналу. Система починає транслювати фальшивий GPS-сигнал, через що дрон отримує неправдиві координати свого місцеперебування. Наприклад, навігаційна система може вважати, що дрон перебуває глибоко на сході росії, через що він починає рух у західному напрямку. В інших випадках дрон може просто бути перенаправлений до іншої локації.

Червоним кольором позначені райони, де відбувалися перешкоди GPS — це райони навколо Естонії, Фінляндії, Польщі, а також Калінінградська область. Джерело

Дрони на оптоволокні або зі штучним інтелектом, що використовують камери та зіставлення з місцевістю замість GPS,  наразі захищені від спуфінгу, однак поки вони літають на менші відстані.

Як реагують країни Балтії та Фінляндія

У ситуації зальотів алгоритм дій у країнах Балтії та Фінляндії різний. Великою мірою різниця зумовлена різним розміром держав, але також різним історичним бекґраундом. 

У нашому матеріалі про заліт дронів до Фінляндії можна чітко простежити алгоритм дій фінської сторони: фіни задіюють кадрову армію, паралельно проводять збори резервістів і водночас намагаються не допустити паніки серед населення. По суті, йдеться про підхід, закладений у фінській доктрині тотальної оборони, про яку детальніше можна прочитати у цьому матеріалі.

Такий підхід Фінляндія застосовує і до інших безпекових інцидентів за участю росії. Так, 27 травня російський військовий літак порушив повітряний простір Фінляндії. Для його перехоплення були задіяні фінські ВПС, а міністр оборони оголосив про початок розслідування. Фінляндія й надалі значною мірою розраховує на власні сили – політика, що сформувалася  ще до вступу країни в НАТО.

У країн Балтії ситуація інша: вони не мають власної винищувальної авіації, через що значною мірою покладаються на захист союзників по НАТО. Нещодавні зальоти дронів на територію балтійських держав також оприявнили проблеми у системах ППО регіону.

Так, командувач Збройних сил Латвії генерал-майор Каспарс Пуданс визнав, що наразі системи ППО переважно прикривають великі міста, через що покриття системами виявлення дронів залишається нерівномірним. Він також наголосив на необхідності збільшення кількості радарів та акустичних систем виявлення.

Схожі оцінки лунають і в Литві. Командувач Збройних сил Литви генерал Раймундас Вайкшнорас заявляв про потребу посилення систем ППО, зазначаючи, що хоча фінансування вже виділене, а необхідні рішення ухвалені, закупівля та розміщення нових систем потребуватимуть часу.

Крім того, країни Балтії звернулися до України за експертною допомогою в розбудові бомбосховищ і вже ведуть перемовини з низкою українських компаній щодо їх будівництва. Попри те, що держави регіону мають, як для своїх розмірів і кількості населення, відносно чисельну наземну компоненту Збройних Сил і продовжують її посилювати, їхні загальні військові можливості залишаються неспівставними з потенціалом росії. У цих умовах країни Балтії роблять ставку насамперед на оборонну модель стримування та підвищення стійкості держави.

По суті, маючи обмежені ресурси та відносно невеликі армії, вони змушені шукати асиметричні рішення: пришвидшувати розвиток систем раннього виявлення, адаптувати цивільну інфраструктуру до кризових сценаріїв і активно використовувати український досвід війни з Росією.

Чому це важливо для України

Країни Балтії та Фінляндія є флангами НАТО: Фінляндія – крайня країна північного флангу, а країни Балтії – східного.  Для України важливо, щоб на цих напрямках НАТО не демонструвала нездатність захиститися від росії, бо для України сила й репутація НАТО напряму пов’язані зі збереженням західної підтримки. Якщо росії вдасться сформувати наратив, що Альянс «не контролює ситуацію» у Балтійському морі чи у Північній Європі, це може підірвати відчуття безпеки серед європейських суспільств і посилити політичні сили, які виступають за зменшення підтримки України.

Крім того, Латвія, Литва, Естонія та Фінляндія залишаються одними з найбільш послідовних партнерів України, які надавали суттєву підтримку від початку повномасштабної війни. У контексті передачі свого досвіду ведення війни з росієїю Україна отримує можливість не лише посилювати двосторонню співпрацю, а й розвивати спільні оборонні проєкти.

Висновок

Дії росії у Балтійському морі свідчать про поступову нормалізацію гібридного тиску на країни НАТО. Якщо раніше зальоти дронів сприймалися як поодинокі інциденти, то зараз держави регіону дедалі більше готуються до того, що подібні ситуації стануть постійним елементом безпекового середовища, а глушіння GPS у Балтійському морі взагалі стало нормою.  Водночас Фінляндія та країни Балтії поступово адаптуються до нової безпекової реальності.

Для України це означає, що досвід протидії дронам, РЕБ та атакам на цивільну інфраструктуру стає дедалі актуальнішим для країн НАТО.