Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
Міністри енергетики Естонії, Латвії та Литви Андрес Сутт, Яніс Вітенбергс та Лукас Савіцкас. Фото: Ieva Leiniša (LETA)
22 липня міністри енергетики країн Балтії у Ризі підписали декларацію щодо спільного використання і придбання обладнання для електромереж і домовилися в перспективі створити спільний резерв такого обладнання. Декларація зобов’язує країни оцінити свої потреби в трансформаторах, вежах ліній електропередач, генераторах та іншому аварійному обладнанні, щоб надалі сформувати спільну заявку на фінансування з ЄС.
Пояснюємо причини, що зумовили підписання декларації, її потенційні наслідки й чому це важливо для України.
До 9 лютого 2025 року електричні системи країн Балтії були синхронізовані з білоруською та російською. Для розуміння можна уявити п’ять будинків із генераторами, які працюють синхронно. Якщо в одному з будинків різко порушити цей ритм, це може вплинути на всю систему та спричинити відключення генераторів в інших будинках.
В умовах, коли щонайменше з 2021 року Білорусь і росія ведуть гібридну війну проти держав Балтії, така залежність становила для них стратегічну загрозу. Саме тому вони синхронізувалися з електроенергетичною системою ЄС.
Наразі ризики для країн Балтії лише зросли. Якщо раніше мова йшла про мігрантів чи перерізання підводних кабелів, що створює певний дискомфорт, то зараз росія у своїй гібридній війні проти країн Балтії застосовує дрони, які несуть загрозу життю людей.
Існує також й інший ризик. Після від’єднання від російської синхронної енергосистеми блекаут у Балтійському регіоні, який може спровокувати росія, зачіпатиме лише країни Балтії. Він може призвести до відключення електропостачання критичної інфраструктури, зокрема лікарень, у самих країнах Балтії.
Саме тому для країн Балтії постає потреба не лише разом готуватись до потенційного військового вторгнення, про що ми писали у нашому матеріалі, а й спільно посилювати стійкість систем електроживлення. Тому країни вирішили спільно закуповувати обладнання та планують створити резерв обладнання.
Передусім угода сприяє поглибленню співпраці між операторами систем передачі електроенергії усіх трьох країн. Надалі можливе створення спільного механізму реагування на масштабні аварії енергетичної інфраструктури та проведення консультацій щодо будівництва захисних споруд на об’єктах енергетичної інфраструктури.
Іншим напрямом може стати розвиток власних виробничих спроможностей у сфері критичного енергетичного обладнання. Після початку повномасштабної війни в Україні в Європі дедалі більше уваги приділяють скороченню залежності від імпорту стратегічної продукції. У такому разі країни Балтії можуть перейти від спільних закупівель до спільного виробництва окремих компонентів електромереж.
Ще одним напрямом співпраці може стати формування спільних запасів палива для резервної генерації. Навіть за наявності мобільних генераторів їхня ефективність залежить від безперебійного постачання дизельного пального чи газу. Тому країни Балтії можуть перейти до координації резервів не лише обладнання, а й енергоресурсів, необхідних для його роботи.
Існує декілька причин, чому підписання цієї угоди важливе для України. Країни Балтії з початку повномасштабного вторгнення надають Україні значну підтримку, і завчасна підготовка до гібридних атак дозволить зменшити дестабілізацію цих країн, коли вони відбудуться. Так, наприклад, перенаправлення росією українських дронів стало приводом для урядової кризи у Латвії й зрештою призвело до формування нового уряду незадовго до виборів, , що, ймовірно, обмежить його ефективність.
По-друге, поглиблення довгострокової енергетичної співпраці між країнами ЄС, у цьому випадку країнами Балтії, поступово зменшує передумови для відновлення того рівня енергетичної взаємозалежності між ЄС і росією, який існував до початку повномасштабного вторгнення.
Насамкінець, якщо країни Балтії перейдуть до спільної роботи над фізичним захистом об'єктів енергетичної інфраструктури, одним із найімовірніших партнерів для консультацій може стати Україна. Упродовж повномасштабної війни вона накопичила унікальний для Європи практичний досвід захисту, відновлення та експлуатації енергетичної інфраструктури в умовах систематичних російських ударів.
Підписання декларації є черговим етапом трансформації безпекової політики країн Балтії. Якщо раніше головним завданням країн Балтії було позбутися залежності від російської енергетичної системи, то нині пріоритетом стає забезпечення її стійкості в умовах нових загроз. Фактично країни Балтії починають застосовувати до енергетики той самий підхід, який останніми роками дедалі активніше використовують у сфері оборони: окремі держави вже не здатні самостійно забезпечити необхідний рівень стійкості, тому безпека поступово стає спільною відповідальністю регіону.
Вам може бути цікаво