Чому литовський уряд подав у відставку

Інга Ругінене і її вірогідний наступник на посаді прем’єр-міністра Литви Міндаугас Сінкявічус. Фото:D. Umbraso / LRT nuotr

23 червня уряд Литви, очолюваний соціал-демократкою Інгою Ругінене, склав повноваження. Лише рік тому її попередник та однопартієць Ґінтаутас Палюцкас теж подав у відставку, тож нинішня урядова криза стала вже другою для соціал-демократів після парламентських виборів 2024 року. 

Про нещодавню зміну уряду в іншій країні Балтії – Латвії – можна прочитати у нашому матеріалі.

Пояснюємо причини відставки уряду Ругінене, хто формуватиме новий уряд і чому це важливо для України.

Першопричини нестабільності уряду

На парламентських виборах 2024 року Соціал-демократи посіли перше місце, здобувши 52 мандати зі 141 можливих, випередивши найближчих конкурентів  — Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи —  майже вдвічі. Такий рівень підтримки дав їм змогу стати основою уряду й у будь-яких коаліційних переговорах виступати старшим партнером.

Офіційні результати парламентських виборів 2024 року в Литві, опубліковані на сайті Сейму. Джерело:

Водночас склад урядових коаліцій постійно змінювався. На зміну уряду Палюцкаса, в який також входили правопопулістська Зоря Нємана, зелені лівоцентристи Демократичний союз «За Литву» і безпартійні, прийшов уряд Ругінене, в якому лівоцентристів замінили зелено-консервативний Союз селян і зелених та Виборча Акція поляків Литви — Спілка християнських родин. Відставці ж уряду Ругінене передувала спроба знов змінити склад коаліції, а саме – замінити  Зорю Нємана на Демократичний союз «За Литву». 

Таким чином, головною особливістю литовської політики після виборів 2024 року стала не боротьба за лідерство, а пошук соціал-демократами стабільної формули коаліції. Попри домінування в парламенті, партія досі не змогла сформувати урядову більшість, яка б влаштовувала всіх її партнерів і водночас залишалася політично стійкою.

Тертя між соціал-демократами і Зорею тривало довгий час, зокрема через регулярну критику Зорі політики уряду щодо збільшення витрат на оборону. Ще в травні, під час з’їзду Соціал-демократичної партії, на якому її головою обрали Міндаугаса Сінкявічюса, члени партії відкрито ставили під сумнів доцільність подальшої співпраці із Зорею Нємана. Основною причиною виключення Зорі з коаліції Соціал-демократи назвали небажання її представників підтримати створення військового полігону Капчямістіс. Однак дійсною причиною може бути бажання Соціал-демократів позбутися токсичного партнера на тлі наближення парламентських виборів. Так, крім того, що Зоря намагалася стримувати політику Соціал-демократів у галузі оборони, її лідера також було визнано винним в антисемітизмі, що кидало тінь на всю коаліцію.

У ході перемовин щодо формування нової коаліції Міндаугас Сінкявічус заявив про своє бажання очолити її у статусі прем’єр-міністра, що спонукало Інгу Ругінене надалі оголосити про складання з себе повноважень.

Процедура затвердження нового уряду

24 червня президент Гітанас Наусєда підписав указ про призначення Сінкявічюса прем’єр-міністром. Тепер у нього є 15 днів на формування уряду і урядової програми. Протягом цього часу Ругінене виконуватиме обов’язки прем’єр-міністра. Якщо сейм схвалить простою більшістю запропоновану програму, що, вірогідно, з огляду на кількість голосів нової коаліції, буде сформовано новий уряд.

Чому важливо для України

Загалом, для України важливішим є не сам факт зміни уряду, а відсутність у ньому Зорі Нємана, оскільки це сприятиме посиленню оборонного консенсусу в уряді. Ці зміни створюють більш сприятливі умови для поглиблення українсько-литовської співпраці, зокрема в обміні військовим досвідом та потенційній інтеграції українського ОПК у литовські оборонні закупівлі.

Висновок

Відставка уряду Руґінене свідчить, що в сучасній литовській політиці питання безпеки та оборони дедалі більше перетворюються на один із ключових критеріїв коаліційної сумісності. Розбіжності щодо оборонної політики виявилися достатньо серйозними, щоб призвести до перегляду складу уряду навіть за наявності стабільної парламентської більшості.

Для України литовська урядова криза є показовою насамперед тим, що підтримка оборонних ініціатив та стримування росії залишаються базовими елементами політичного консенсусу. Виключення з коаліції партнера, який ставив під сумнів окремі оборонні проєкти, свідчить про готовність литовських еліт жертвувати політичною зручністю заради збереження безпекового курсу.