Чому Латвія збільшує витрати на оборону

Нещодавно Сейм Латвії ухвалив закон, згідно з яким з 2027 року витрати на оборону становитимуть не менше 5% ВВП. Це збільшує встановлений у 2023 році мінімальний поріг у 3%. Й хоч цей крок узгоджується з рішенням, ухваленим на саміті глав держав і урядів НАТО 25 червня 2025 року у Гаазі, він   є частиною ширшої безпекової й економічної політики країни, спрямованої на здатність протистояти росії. 

Раніше Латвія висловилася щодо наміру припинити економічні відносини з росією і Білоруссю: про це можна прочитати у нашому матеріалі.

Пояснюємо можливі причини цього рішення та наслідки для України.

Сили оборони Латвії

У цьому році Латвія планує збільшити загальну кількість Сил оборони з 31 тис. до 38 тис. та довести кількість регулярних військ до 8 тис.  До сил оборони також входить Нацгвардія чисельністю близько 10 тис., яка формується з добровольців і до якої, у разі потреби, можуть швидко приєднатися нові члени. Її можна порівняти з українськими Силами територіальної оборони Збройних сил України. 

Загальна чисельність Сил оборони Латвії менша, ніж у сусідів: для порівняння, у Литві — 52 тис., з них 12 тис. становлять регулярні війська, в Естонії — близько 43 тис., із яких 4,2 тис. — регулярні. Тому Латвія робить ставку не лише на збільшення чисельності, а й на інтеграцію в міжнародні безпекові структури, зокрема в НАТО та JEF, що дозволяє компенсувати обмежені власні ресурси та регіональні безпекові ризики.

Водночас Латвія працює над зміцненням Балтійської оборонної лінії, мережі захисних систем на кордоні з росією та Білоруссю, про розбудову якої ви можете прочитати в одному з наших попередніх матеріалів. 

На які елементи оборони Латвія витрачає кошти?

Щоб зрозуміти, на що саме будуть виділені кошти у 2027 році, можна використати огляд видатків на поточний рік. У 2026 році на безпеку у країні було виділено 4,91% ВВП (а саме — 2,16 мільярда євро), з яких частина коштів залучена через програму SAFE та інші програми ЄС. 

Трохи понад половину (53%) буде витрачено на протиповітряну оборону, безпілотники, системи протидії безпілотникам, бойові машини піхоти, артилерію, техніку та боєприпаси. Третина (30%) передбачена на розвиток власного ОПК: як на прямі закупівлі продукції у вітчизняного виробника, так і на дослідження та розробки. Ще 6% планується витратити на розвиток оборонної інфраструктури, зокрема на модернізацію натівського військового полігону «Селія» і на захисні системи на східному кордоні. 

Латвія планує підвищувати обороноздатність, максимально залучаючи усіх наявних національних виробників. 

Через невеликий розмір території та географічне розташування поруч з росією та Білоруссю Латвія, як і інші держави Балтії, ризикує опинитися відрізаною від союзників у разі захоплення росією Сувалкського коридору, тому перебуває у вразливому становищі. У разі війни її стійкість значною мірою залежатиме від швидкості та рішучості допомоги з боку НАТО. Тому ставка на розвиток спроможностей асиметричної війни, зокрема безпілотників і протитанкових систем, є логічним кроком, коли головне завдання сил оборони полягає у стримуванні противника і виграші часу до прибуття союзників.

На політичному рівні Латвія також намагається масштабувати власний підхід: 11 квітня міністерка закордонних справ закликала інші країни НАТО збільшувати оборонні витрати до 5% ВВП. Важливо, що цей заклик підкріплюється власними рішеннями Латвії, що посилює його вагу і потенційно сприяє загальному зростанню оборонних спроможностей європейських союзників України.

Важливість для України

Латвія послідовно підтримує Україну: передає військову техніку, надає фінансову допомогу та бере участь у підготовці українських військових. За 4 роки повномасштабної війни загалом обсяг цієї підтримки вже досяг 1 млрд євро. Стабільно, починаючи з 2024 року, Латвія виділяє 0,25% ВВП на допомогу Україні.

Окремо варто відзначити розвиток співпраці у сфері безпілотних технологій. Зокрема, Латвія планує виділити 100 млн євро у межах коаліції дронів для підтримки України. Крім того, створений у 2025 році Autonomous Systems Competence Center, який відповідає за обслуговування, навчання та розвиток індустрії БПЛА, потребує відповідної експертизи. Саме в цій сфері Україна може виступити важливим партнером, враховуючи свій практичний досвід застосування безпілотників у сучасній війні.

Зростання оборонних витрат Латвії та розвиток власного оборонно-промислового комплексу мають позитивні наслідки для України. Балтійські країни традиційно демонструють високий рівень політичної підтримки України, зокрема через розуміння того, що поки росія загрузла в Україні, вони у відносній безпеці. А посилення свого ОПК зменшує їхню залежність від інших країн в питанні передачі допомоги Україні.

Висновок

Латвія розуміє свою вразливість та, попри значну безпекову залежність від НАТО, інвестує в озброєння, ефективне в умовах асиметричної війни: дрони, ППО, артилерію, оборонні лінії на кордоні. Водночас, усвідомлюючи необхідність утримувати позиції до надходження допомоги, країна формує запаси боєприпасів. Посилені інвестиції у розвиток власного ОПК свідчать про те, що в Латвії цю залежність усвідомлюють і прагнуть, наскільки це можливо, підвищити свою автономність.