ResurgamМІЖНАРОДНА
ІНФОРМАЦІЙНА ТА АНАЛІТИЧНА
СПІЛЬНОТА
Пошук
Menu
ПідтриматиПідтримати
6 лют. 2026 | 3 ХВ.
Поділитись:FacebookXingTelegram

Балтійська лінія оборони: прогрес у підготовці до протистояння з Росією

6 лют. 2026 | 3 ХВ.
alt

Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи

Фото: Kaitseministeerium

29–30 січня у Таллінні відбулось засідання Балтійського комітету міністрів оборони. В межах комітету відбувається міжурядова співпраця щодо політичної координації та ухвалення ключових рішень щодо спільної оборонної та військової співпраці в країнах Балтії. На зустрічі обговорили спільні військові закупівлі, прогрес у розбудові лінії оборони регіону, створення зони військової мобільності і підтримку України. Хоча зустріч отримала обмежене медійне висвітлення, вона має важливе стратегічне значення. 

Розповідаємо детальніше про зустріч і пояснюємо, чому це важливо для Європи взагалі і України зокрема.

Практичні кроки з посилення Балтії

Першою темою був прогрес в розбудові Балтійської оборонної лінії. Балтійська оборонна лінія – це мережа захисних систем на кордоні з Росією та Білоруссю з бункерами, опорними пунктами і лінією забезпечення. Рішення про її зведення було ухвалено у 2024 році. В разі нападу з території Росії чи Білорусі вона стане першою лінією оборони. З огляду на те, що потрібно буде протриматись деякий час до підходу підтримки у нерівних умовах, її розбудова є не лише військово-інженерним завданням, а й стратегічно важливою безпековою складовою.

На зустрічі міністр оборони Естонії Ханно Певкур проінформував колег, що встановлено все необхідне обладнання, визначено стандарти для бункерів, планується проведення тендеру на їх масове будівництво вздовж лінії і продовження робіт з прокладання ровів.

План естонської ділянки Балтійської оборонної лінії. Джерело: https://www.kaitseinvesteeringud.ee/en/baltic-defence-line/

Підписали також  декларацію про наміри створення регіональної Балтійської зони військової мобільності. Зона військової мобільності відома як “військовий Шенген” - це ініціатива НАТО, реалізацію якого курує Європейська комісія. Його суть найкраще пояснює цитата міністра оборони Литви Робертаса Каунаса: “За необхідності литовська військова техніка зможе вільно переміщатися для захисту Риги, естонська артилерія може підтримувати Вільнюс, латвійські збройні сили можуть надавати свої сили Таллінну і навпаки, при цьому сили кожної країни безперешкодно підтримуватимуть інші. У часи кризи кожна година має значення – бюрократичні кордони не можуть уповільнювати нашу оборону”. 

Така взаємодія відбуватиметься на суші, в повітрі, на воді і у кіберпросторі. Її планується поширити на всі країни ЄС до 2027 року. По суті, це крок до усунення бар’єрів, які могли б виникнути в процесі реалізації статті 5 статуту НАТО. Бо зараз деякі країни вимагають попередження за 45 днів, перш ніж дозволити союзній (!) військовій техніці перетинати свою територію.

Третє важливе питання – це здійснення спільних військових закупівель через механізм SAFE. SAFE - інструмент ЄС для спільних закупівель зброї, боєприпасів та різних військових технологій на суму до 150 мільярдів євро. Він передбачає, що 35% вартості зброї можуть постачатися виробниками за межами блоку, в тому числі українськими. Проведення спільних закупівель сприятиме уніфікації озброєння, а значить робитиме взаємодію збройних сил країн Балтії більш злагодженою та ефективною і полегшить спільне командування військами.

Чому це важливо для України

На засіданні Балтійського комітету міністрів оборони обговорили підтримку України. Міністри наголосили на потребі збільшити внески країн ЄС та НАТО в механізм PURL (ініціатива, за якою країни Європи закуповують у США необхідне озброєння для України). Крім того, міністри підтвердили зобов’язання своїх країн щороку надавати Україні підтримку на суму мінімум 0,25% ВВП.

Враховуючи те, що країни планують робити спільні військові закупівлі через механізм SAFE, то є шанси на придбання продукції українського ОПК, що сприяє його інтеграції у європейський ринок озброєнь. 

Загалом, обговорені на зустрічі кроки сприяють реальній підготовці країн Європи до можливої війни з Росією.  Україна, яка веде війну з Росією, постає в цьому питанні як гравець, який вже має досвід зіткнення з Росією й може поділитися досвідом та спеціалістами. Це особливо показово з огляду на невтішні результати військової симуляції оборони Європи, згідно з якими Росії для захоплення Балтії знадобилося б усього лише 15 000 солдатів. 

alt

Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи

Поділитись:FacebookXingTelegram

Вам може бути цікаво

Сподобалась стаття? Підтримайте роботу спільноти Resurgam
Наш рух — це глобальна волонтерська спільнота людей з багатьох країн, які об’єднані спільною метою: надавати якісний аналітичний контент, дотримуючись принципів факт-чеку, відкритості та свободи думки. Ми не маємо єдиного джерела фінансування, тож ніхто не може вказувати нам, про що говорити чи як працювати. Ми не ідеальні й зрештою можемо помилятися, але ця помилка завжди буде щирою. Ваша фінансова підтримка допомагає нам поширювати наші цінності — відкритість, критичне мислення та чесну аналітику. Дякуємо за внесок у нашу незалежність і розвиток. Саме завдяки вам ми зростаємо!
Підписуйтесь на нашу розсилку, щоб регулярно отримувати якісну аналітику